Рішення № 28129158, 18.12.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2012 р.Справа № 5023/5037/12

Господарський суд Харківської області

у складі судді Френдій Н.А.

при секретарі судового засідання Алексєєвій Т.О.

розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720;

до Комунального підприємства "Чугуївтепло", 63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Гагаріна, 15, код ЄДРПОУ 35944142;

про стягнення 42654,59грн.

за участю представників сторін:

позивача -Мельник В.В. за довіреністю №14-327 від 16.03.2012 р.;

відповідач -Заварзіна Н.М. за довіреністю №9 від 04.01.2012р., Гербина О.М. за довіреністю №97 від 13.11.2012р.

В судовому засіданні представникам сторін роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Суть справи:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Чугуївтепло" про стягнення пені у розмірі 23024,82грн., 7% штрафу у розмірі 8707,39грн., 3% річних у розмірі 4470,75грн. та суми на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 6451,63грн., а всього 42654,59грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання умов укладеного між сторонами договору № 14/2510/11 від 30.09.2011 р. позивачем поставлено відповідачу протягом жовтня -грудня 2011року природний газ на загальну суму 3859395,27, підтвердивши зазначене актами приймання-передачі природного газу, однак відповідачем зобов'язання щодо оплати отриманого газу виконані несвоєчасно, в зв'язку з чим відповідачу нараховані пеня, інфляційні, річні, які позивач просить стягнути з відповідача, посилаючись на ст.ст. 526, 611, 625 ЦК України, п. 6.1, 7.2. договору.

Відповідач у відзиві на позов від 27.11.2012р.не погоджується з сумою та періодом нарахування пені від 13.01.2012 р. за два дні в сумі 1025,12 грн., та просить суд зменшити розмір пені та 7% штрафу на 90%, посилаючись на те, що відповідач знаходиться у важкому фінансовому становищі та несе збитки від реалізації послуг по теплопостачанню

Ухвалою суду від 27.11.2012р. розгляд справи відкладено на 10.12.2012р.

10.12.2012р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області справу призначено для розгляду судді Френдій Н.А. (підстава проведення повторного автоматичного розподілу справи: хвороба судді Смірнової О.В.).

В судовому засіданні 10.12.2012р., з метою ознайомлення з матеріалами справи, оголошено перерву до 18.12.2012р.

Суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні 18.12.2012р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.12.2012р. зазначив, що позиція відповідача, викладена у відзиві на позов від 27.11.2012р., стосовно непогодження з сумою та періодом нарахування пені від 13.01.2012 р. за два дні в сумі 1025,12 грн. не знайшла свого відображенні в матеріалах справи, разом з тим просить суд зменшити розмір пені та 7% штрафу на 90%, посилаючись на те, що відповідач знаходиться у важкому фінансовому становищі та несе збитки від реалізації послуг по теплопостачанню.

Представник позивача проти задоволення заяви відповідача про зменшення пені заперечував, вказуючи на те, що штрафні санкції у вигляді пені та штрафу погоджені сторонами під час укладення договору.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

30 вересня 2011 року між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України»(Продавець) та Комунальним підприємством «Чугуївтепло»(Покупець) укладено договір № 14/2510/11 купівлі-продажу природного газу (а.с. 10-15).

Відповідно до розділу 1 Договору Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ, для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ на умовах цього договору.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що Продавець передає Покупцеві з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року газ в обсязі до 4880,0 тис. м.куб. (чотири мільйони вісімсот вісімдесят тисяч кубічних метрів).

Як свідчать матеріали справи, а саме Акти приймання-передачі (а.с. 18-21), на виконання п.2.1 Договору, Позивач поставив у жовтні 2011 року - грудні 2011 року, а Відповідач прийняв природний газ на загальну суму З 859 395,27 грн.

Згідно п. 11.1. Договору, цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє в частині реалізації газу з 01.10.2011р. до 31.12.2012р., а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування -до повного погашення заборгованості.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа, наступного за місяцем поставки газу.

КП «Чугуївтепло»не вчасно проводились розрахунки за поставлений природний газ, що підтверджується сальдо підприємства та виписками по рахунках (а.с. 23-24) і не визнано представником відповідача в судовому засіданні та підтверджено у відзиві на позов відповідачем.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі не виконання Покупцем пункту 6.1 цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом З (трьох) банківських днів з моменту отримання Покупцем вимоги Продавця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з вимогою від 16.10.12 № 26/2-81-12 (а.с. 25-26) про сплату штрафних санкцій у розмірі 31732,21 грн., проте відповідачем не було сплачено зазначених штрафних санкцій, незважаючи на порушення відповідачем строків розрахунку за Договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Враховуючи, що згідно ст. 526, ст.530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідачем дані строки порушені, в зв'язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами договору (п.7.2. договору), у вигляді сплати пені, що за період з 15 листопада 2011 року по 21.05.2012р. (згідно розрахунку позивача, який знаходиться в матеріалах справи -а.с. 29-31) становить 23024,82грн. та штрафу в розмірі 8707,39грн.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахунок пені та штрафу перевірено судом та встановлено, що він відповідає вимогам чинного законодавства та умовам договору, а тому, приймаючи до уваги невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про правомірність заявлених позовних вимог щодо стягнення на користь позивача пені та штрафу.

Твердження відповідача про невірний розрахунок пені у строк з 13.01.2012р. за два дні в сумі 1025,12грн. спростовуються розрахунком вказаної суми пені, - фактично пеня нарахована з 15 по 16 січня 2012р., що і становить 2 дні, тобто позивачем дотримано при нарахуванні п. 6.1. умов договору.

Однак, приймаючи причини виникнення заборгованості, викладені КП "Чугуївтепло" у відзиві на позов, а саме: що заборгованість, яка є предметом розгляду даного спору, утворилась у зв'язку із неможливістю виконання відповідачем умов угоди №14/2510/11 від 30.09.2011р., так як по суті дана заборгованість є заборгованістю населення за спожитий природний газ, те, що КП «Чугуївтепо»є теплопостачальним підприємством, яке забезпечує централізоване теплопостачання в м. Чугуїв, і 77 % послуг теплопостачання надається населенню, 19,5 % послуг надається бюджетній сфері (дитячі садки, школи, ліцеї, лікарня), а заборгованість населення за надані послуги постачання сплачується не в повному обсязі і з затримкою, і яка станом на 01.10 2012 р. становить 4 762 490,91 грн., та заборгованість бюджетних організацій також сплачується із значною затримкою по факту виділення коштів із бюджетів і станом на 01.10.2012 р. становить 984 488,15 грн., грошові кошти надходять на розподільчий рахунок, підприємства відповідача згідно постанови КМУ №1082 від 03.12.2008 р., на рахунок НАК «Нафтогаз України»відповідно встановленого нормативу відраховуються кошти за спожитий газ, а частина коштів залишається в розпорядженні підприємства для сплати за електричну енергію, для сплати податків, заробітної плати, - суд вважає за можливе на підставі п.3 ст.551 Цивільного кодексу України, п.1ст.233 Господарського кодексу України, п.3. ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені та штрафу 50 %і стягнути з відповідача 11512,41 грн. пені, 4353,70 грн. 7% штрафу, що узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, викладеною в постанові від 19.10.2010р. по справі №12-50/1683.

Вирішуючи питання відносно позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, суд керується положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України, згідно якої встановлено, що боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 4470,75 грн. 3% річних та 6451,63 грн. інфляційних витрат законними, обґрунтованими, таким, що не спростовані відповідачем, а тому вони підлягають задоволенню, а вказані суми стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи приписи ст. 49 ГПК України та те, що спір у даній справі виник з вини відповідача, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Чугуївтепло" (63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Гагаріна, 15, код ЄДРПОУ 35944142, рахунок № 260353013842 у філії ХОУ ВАТ «Ощадбанк»м. Харків, код банку 351823) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720, р/р № 260053012609 ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012) 11512,41 грн. пені, 4353,70 грн. 7% штрафу, 4470,75 грн. 3% річних, 6451,63 грн. інфляційних витрат та витрати зі сплаті судового збору в розмірі 1609,50грн.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 20.12.2012 р.

Суддя Френдій Н.А.