Рішення № 28128937, 13.12.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2012 р.Справа № 5023/3985/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Федорова Т.О.

розглянувши справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Красноград до1. Відділу Державної виконавчої служби Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області, смт. Нова Водолага , 2. Головного управління державного казначейства України в Харківській області, м. Харків 3-і особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1. Нововодолазька районна Державна адміністрація Харківської області, смт. Нова Водолага, 2. Приватне підприємство "Обпромінструмент", м. Харків про стягнення 2 343 336,98 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (особисто)

1. відповідача - Несміян Л.В. (посв. НОМЕР_2 наказ № 580/3 від 17.08.2012 р.); ОСОБА_4 (дов. № 9189 від 04.12.2012 р. зареєстрована - 05.12.2012 р.)

2. відповідача - не з'явився

1. третьої особи - не з'явився

2. третьої особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Держаного бюджету України через Головне управління державного казначейства України в Харківській області в рахунок часткового відшкодування майнової шкоди, завданої неповерненням 28,3 центнера врожаю соняшника - 11 866,00 грн. майнової шкоди.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 вересня 2012 року по справі № 5023/3985/12 задоволено клопотання Позивача про призначення судової товарознавчої експертизи, призначено по справі судову товарознавчу експертизу та доручено проведення судової товарознавчої експертизи Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса.

Враховуючи, що до господарського суду були повернуті матеріалів справи № 5023/3985/12 разом з висновком судово-товарознавчої експертизи № 9709 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса.

Оскільки обставини, які зумовили зупинення провадження у справі були усунуті, судом поновлено провадження у справі № 5023/3985/12 та призначеного до розгляду у судовому засіданні на 15 листопада 2012 року.

Від Позивача, 15 листопада 2012 року за вхідним № 18667, надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, де просить суд стягнути з Держаного бюджету України через Головне управління державного казначейства України в Харківській області відшкодування майнової шкоди у розмірі - 2 343 336,98 грн. завданої неповерненням 546,1051 тон насіння соняшника, яка прийнята судом до розгляду, яка така, що не суперечить чинному законодавству, ухвалою суду від 15 листопада 2012 року.

У судовому засіданні 04 грудня 2012 року:

Від представника позивача заяв або клопотань не надійшло.

Від представника 1. Відповідача надійшло клопотання про призначення колегіального розгляду справи, клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення кримінальної справи № 1/2028/114/12 та клопотання про витребування у ФОП ОСОБА_1 доказів наявності правових законодавчо-передбачених підстав користування кожною з земельних ділянок на контурах полів № 2, 3, 7, 10, 11.2, на території Караванської сільської ради Нововодолазького району Харківської області. Суд долучає надані клопотання до матеріалів справи.

Від представника 2. Відповідача заяв або клопотань не надійшло, 30 листопада 2012 року через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, який було долучено судом до матеріалів справи.

1. 3-я особа в судове засідання не з'явилась, 27 листопада 2012 року через канцелярію суду від 3-ї особи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що представник 3-ї особи знаходиться у щорічній відпустці.

2. 3-я особа в судове засідання не з'явилась, причин не явки до суду не повідомила, свого повноважного представника до суду не направила, документів, витребуваних судом, не надала. Ухвала суду направлена на адресу другої 3-ї особи повернулась на адресу господарського суду Харківської області з довідкою поштового відділення зв'язку - за закінченням терміну зберігання.

Представник позивача проти призначення колегіального розгляду справи заперечує.

Представник 2. Відповідача питання, щодо задоволення клопотання 1. Відповідача про призначення колегіального розгляду справи залишає на розсуд суду.

Суд, розглянувши клопотання 1. Відповідача про призначення колегіального розгляду справи, дійшов висновку про відмову в його задоволенні.

Представник Позивача проти зупинення провадження у справі до вирішення кримінальної справи № 1/2028/114/12 заперечує.

Представник 2. Відповідача підтримує клопотання 1. Відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення кримінальної справи № 1/2028/114/12.

Суд, розглянувши клопотання 1. Відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення кримінальної справи № 1/2028/114/12, дійшов висновку про відмову в його задоволенні.

Представник Позивача проти задоволення клопотання 1. Відповідача про витребування у ФОП ОСОБА_1 доказів наявності правових законодавчо передбачених підстав користування кожною з земельних ділянок на контурах полів № 2, 3, 7, 10, 11.2, на території Караванської сільської ради Нововодолазького району Харківської області заперечує.

Представник 2. Відповідача питання, щодо задоволення клопотання 1. Відповідача про витребування у ФОП ОСОБА_1 доказів наявності правових законодавчо передбачених підстав користування кожною з земельних ділянок на контурах полів № 2, 3, 7, 10, 11.2, на території Караванської сільської ради Нововодолазького району Харківської, залишає на розсуд суду.

Суд, розглянувши клопотання 1 .Відповідача про витребування у ФОП ОСОБА_1 доказів наявності правових законодавчо передбачених підстав користування кожною з земельних ділянок на контурах полів № 2, 3, 7, 10, 11.2, на території Караванської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, дійшов висновку про відмову в його задоволенні.

Представник Позивача проти задоволення клопотання 1. третьої особи про відкладення розгляду справи заперечує.

Представники 1. Відповідача та 2. Відповідача питання, щодо задоволення клопотання 1. третьої особи про відкладення розгляду справи, залишають на розсуд суду.

Суд зазначає, що клопотання 1. третьої особи про відкладення розгляду справи, буде вирішено наприкінці судового засідання.

Суддя переходить до розгляду справи по суті.

Пояснення представника Позивача - позовні вимоги з урахуванням наданих збільшень підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Пояснення представника 1. Відповідача - проти позову заперечує повністю та просить суд відмовити в його задоволенні.

Пояснення представника 2. Відповідача - проти позову заперечує повністю та просить суд відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, суд оголошує:

Перерву в судовому засіданні до 13 грудня 2012 року до 10 години 30 хвилин.

13 грудня 2012 року судове засідання продовжено у тому ж судовому складі.

Позивач у судовому засіданні та у наданому поясненні позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Також надав додаткові документи, які суд долучає до матеріалів справи.

Представник 1. Відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі. Надав клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_5 Також надав додаткові документи, які суд долучає до матеріалів справи.

Представник 2. Відповідача у судове засідання не з'явився. про причини не з'явлення до суд не повідомив, відомості, щодо належного повідомлення про дату, час та місце судового засідання станом на момент розгляду справи, в матеріалах справи відсутні.

Представник 1. третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини не з'явлення до суд не повідомив, відомості, щодо належного повідомлення про дату, час та місце судового засідання станом на момент розгляду справи, в матеріалах справи відсутні.

Представник 1. третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини не з'явлення до суд не повідомив, відомості, щодо належного повідомлення про дату, час та місце судового засідання станом на момент розгляду справи, в матеріалах справи відсутні.

Позивач проти клопотання 1. Відповідача про зупинення провадження у справі заперечує.

Пунктом 3.16. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядалися іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК).

Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 ГПК, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене та згідно ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Дослідивши матеріали справи та надане 1. Відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі № 5023/3859/12 до вирішення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_5 суд відмовляє у його задоволенні, оскільки 1. Відповідачем не надано відповідних доказів, які підтверджували, що вирішення даної справи унеможливлює розгляд даної справи до вирішення пов'язаної з нею кримінальної справи.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Нововодолазька районна Державна адміністрація Харківської області звернулася до господарського суду Харківської області із позовною заявою щодо зобов'язання ФОП ОСОБА_1 звільнити та привести у придатний для використання за цільовим призначенням стан земельну ділянку земель запасу та резерву Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області, що знаходиться за межами Караванської сільської ради, орієнтовною площею 400 га, та стягнути матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття ФОП ОСОБА_1 земельної ділянки в сумі 250 000,00 грн.

Разом із позовною заявою Нововодолазькою РДА Харківської області подано заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на врожай ярової пшениці та врожай соняшника врожаю 2011 року, який знаходиться на земельних ділянках земель запасу та резерву Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області, що знаходиться за межами Караванської сільської ради, орієнтовною площею 400 га, які самовільно заняті ФОП ОСОБА_1

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 вересня 2011 року з урахуванням ухвали господарського суду Харківської області від 27 вересня 2011 року було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на "30" вересня 2011 р. об 11:00 (суддя Светлічний Ю.В., справа № 5023/7593/11).

Також ухвалою господарського суду Харківської області від 12 вересня 2011 року заяву Нововодолазької РДА Харківської області про вжиття заходів забезпечення позову було задоволено, та накладено арешт на врожай ярової пшениці та врожай соняшника врожаю 2011 року, який знаходиться на земельних ділянках земель запасу та резерву Нововодолазької РДА Харківської області, що знаходиться за межами Караванської сільської ради, орієнтовною площею 400 га, які самовільно зайняті ФОП ОСОБА_1

13.09.2011 р. на виконання до ВДВС Нововодолазького РУЮ Харківської області Нововодолазькою РДА Харківської області було подано заяву про прийняття до виконання ухвали від 12.09.2011 року по справі № 5023/7593/11 видану господарським судом Харківської області, по вжиттю заходів забезпечення позову Нововодолазької РДА до ФОП ОСОБА_1 та накладення арешту на врожай ярової пшениці та врожай соняшника врожаю 2011 року, який знаходиться на земельних ділянках земель запасу та резерву Нововодолазької РДА Харківської області, що знаходиться за межами Караванської сільської ради, орієнтовною площею 400 га, які зайняті ФОП ОСОБА_1. В поданій Нововодолазькою районною державною адміністрацією заяві про відкриття виконавчого провадження зазначено вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на врожай вказаний в ухвалі від 12.09.2011 року та передати арештоване майно на зберігання Приватному підприємству «Обпромінструмент».

Головним державним виконавцем 13.09.2011 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання ухвали від 12.09.2011 року по справі № 5023/7593/11 видану господарським судом Харківської області, по вжиттю заходів забезпечення позову Нововодолазької РДА до ФОП ОСОБА_1 з накладення арешту на врожай ярової пшениці та врожай соняшника врожаю 2011 року, який знаходиться на земельних ділянках земель запасу та резерву Нововодолазької РДА Харківської області, що знаходиться за межами Караванської сільської ради, орієнтовною площею 400 га, які зайняті ФОП ОСОБА_1. Супровідним листом копію постанови рекомендованою кореспонденцією направлено останньому.

13.09.2011 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження.

А головним державним виконавцем Шемет Н.О., 13.09.2011 року, було проведено опис та арешт врожаю соняшника 2011 року, який знаходився на земельних ділянках земель запасу та резерву Нововодолазької РДА Харківської області, що знаходиться за межами Караванської сільської ради, орієнтовною площею 200 га, які зайняті ФОП ОСОБА_1. В акті зафіксовано, що соняшник у фазі достигання насіння. Описане майно було передано на відповідальне зберігання представнику за довіреністю ПП «Обпромінструмент» гр. ОСОБА_5 та встановлено обмеження користуватися ним: відчужувати, розтрачувати, приховувати , підміняти. Копію акту опису й арешту гр. ОСОБА_5 отримав, про що свідчить його підпис в акті.

Крім того, в акті опису й арешту гр. ОСОБА_5 попереджено про кримінальну та матеріальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна, про що він особисто розписався. Копію акту опису й арешту майна направлено супровідним листом ФОП ОСОБА_1

Відповідно до ухвали суду, не було передбачено вилучення майна, з метою його подальшої реалізації, тому в акті в графі «Описане майно буде передане для реалізації не раніше ...» , державним виконавцем не встановлено термін. В ухвалі окрім врожаю соняшника врожаю 2011 року було зазначено накласти арешт на врожай ярової пшениці врожаю 2011 року, державним виконавцем не було виявлено врожаю ярової пшениці, про що складено акт. При проведенні арешту й опису майна, головним державним виконавцем Шемет Н.О. накладено арешт на майно у відповідності до ухвали від 12.09.2011 року, а саме врожай соняшника врожаю 2011 року. ВДВС Нововодолазького РУЮ Харківської області не було проведено вилучення арештованого майна соняшник врожаю 2011 року.

14.09.2011 року виконавцем внесено реєстраційний запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, та оголошено заборону на його відчуження. А також винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

На виконання до відділу було подано ухвалу, по вжиттю заходів забезпечення позову Нововодолазької РДА до ФОП ОСОБА_1 та накладення арешту на врожай ярової пшениці та врожай соняшника врожаю 2011 року, який знаходиться на земельних ділянках земель запасу та резерву Нововодолазької РДА Харківської області, що знаходиться за межами Караванської сільської ради, орієнтовною площею 400 га, які зайняті ФОП ОСОБА_1.

Відповідно пункту 6 ухвали визначено «Ухвала набирає чинності з моменту її винесення, підлягає негайному виконанню та є виконавчим документом відповідно Закону України «Про виконавче провадження».

27 вересня 2011 року до господарського суду Харківської області звернувся ФОП ОСОБА_1 із заявою про скасування заходів забезпечення позову у даній справі за вх. № 18414, обґрунтовуючи тим, що зазначену земельну ділянку останній використовую на підставі відповідних договорів зі 166 власниками земельних ділянок, на підставі яких передано у використання 531,6 га землі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 вересня 2011 року, з урахуванням ухвали господарського суду Харківської області від 07 листопада 2011 року, заяву ФОП ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у справі №5023/7593/11 - задоволено. Скасовані заходи забезпечення позову вжиті ухвалою господарського суду Харківської області від 12 вересня 2011 року у справі № 5023/7593/11.

29 вересня 2011 року ФОП ОСОБА_1 звернувся із вищезазначеною ухвалою господарського суду до ВДВС відділу Нововодолазького РУЮ.

Постановою державного виконавця ВДВС Нововодолазького РУЮ Лугового В.М. Шемет Н.О. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу) від 29.09.2011 р. відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документу, а саме ухвали господарського суду Харківської області від 28.09.2011 р. зі справи № 5023/7593/11 про скасування заходів забезпечення позову.

У зв'язку з чим з супроводжувальним листом від 29.09.2011 р. №7413 ухвала господарського суду Харківської області від 28.09.2011 р. зі справи №5023/7593/11 про скасування заходів забезпечення позову була повернута ФОП ОСОБА_1

Як вбачається з зазначеної постанови вона мотивована тим, що, на думку державного виконавця, виконавчий документ, а саме ухвала господарського суду Харківської області від 28.09.2011 р. про скасування заходів забезпечення позову, не відповідає вимогам встановленим Законом України "Про виконавче провадження" для виконавчого документа

Ухвалою господарського суду Харківської області від "15" листопада 2011 р. по справі № 5023/7593/11 скарги ФОП ОСОБА_1 задоволено. Визнано постанову державного виконавця ВДВС Нововодолазького РУЮ провідмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу) від 29.09.2011 р. - недійсною. Визнано дії державного виконавця ВДВС Нововодолазького РУЮ, які виразились в поверненні ФОП ОСОБА_1 з супроводжувальним листом від 29.09.2011 р. №7413 ухвали господарського суду Харківської області від 28.09.2011 р. зі справи №5023/7593/11 про скасування заходів забезпечення позову - неправомірними. Визнано бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області, яка виразилась у не скасуванні заходів забезпечення позову (не знятті арешту з майна ФОП ОСОБА_1) - неправомірною. Визнано дії державного виконавця ВДВС Нововодолазького РУЮ, які виразилися у проведенні 13.09.2011 р. державним виконавцем опису і арешту майна без участі та без повідомлення ФОП ОСОБА_1 - неправомірними. Визнано передачу державним виконавцем ВДВС Нововодолазького РУЮ описаного та арештованого майна на відповідальне зберігання фізичній особі - громадянину ОСОБА_5, мешканцю м. Вовчанськ, - неправомірними. Визнано дії державного виконавця ВДВС Нововодолазького РУЮ, які виразилися у передачі описаного і арештованого на відповідальне зберігання фізичній особі - громадянину ОСОБА_5, мешканцю м. Вовчанськ, без зазначення точної загальної ваги стану соняшника - неправомірними. Визнано бездіяльність державного виконавця ВДВС Нововодолазького РУЮ, яка виразилась в передачі на відповідальне зберігання фізичній особі - громадянину ОСОБА_5 мешканцю м. Вовчанськ, описаного майна без його фактичного вилучення в день здійснення опису та арешту, тобто 13.09.2011 р., - неправомірними. Визнано дії державного виконавця ВДВС Нововодолазького РУЮ, які виразилися у фактичному вилученні 06.10.2011 р. майна, яке було описане та арештоване 13.09.2011 р., без складання в день фактичного вилучення майна акту опису й арешту майна - неправомірними. Визнано бездіяльність державного виконавця ВДВС Нововодолазького РУЮ, яка виразилась в не зазначені в акті опису й арешті майна від 13.09.2011 р. загальної ваги описаного та переданого на зберігання врожаю соняшника та його стану - неправомірними. Визнано оцінку описаного й арештованого майна, що здійснена державним виконавцем ВДВС Нововодолазького РУЮ та зазначена в акті опису й арешту майна від 13.09.2011 р. - недійсною.

Як зазначає Позивач, державним виконавцем описане та арештоване майно було передано на відповідальне зберігання третій особі без зазначення точної загальної ваги та стану соняшника, на підставі чого представник Позивача 07.12.2011 р. та повторно 18.01.2012 р. звернувся до ВДВС Нововодолазького РУЮ, з заявою та запитом про надання достовірної інформації щодо кількості (ваги) арештованого, описаного та переданого на зберігання третій особі врожаю соняшника, а також інформації щодо конкретного місця знаходження врожаю соняшника.

ВДВС Нововодолазького РУЮ не надано відповіді (інформації) щодо кількості (ваги) врожаю соняшника, який був арештований, описаний та переданий на зберігання третій особі.

Оскільки ВДВС Нововодолазького РУЮ не надав, а ні інформацію щодо кількості (ваги) врожаю соняшника, який був арештований, описаний та переданий на зберігання третій особі, а ні повернено арештований врожай, після скасування заходів забезпечення позову, Позивачем, виходячи з середньої врожайності соняшника та площі посіву соняшника, на якій він був арештований, 04.01.2012 р. та повторно 26.03.2012 р. звернувся до ВДВС Нововодолазького РУЮ з вимогою про повернення 5660 центнерів насіння (врожаю) соняшника, врожаю 2011 р.

Разом з тим, зазначені вимоги ВДВС Нововодолазького РУЮ були залишені без розгляду та задоволення, що обумовило повторним зверненням Позивача до суду з відповідною скаргою.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.05.2012 р. зі справи № 5023/7593/11, яка набула законної сили, визнано бездіяльність ВДВС Нововодолазького РУЮ, яка виразилися у неповернені врожаю соняшника, який 13.09.2011 р. державним виконавцем ВДВС Нововодолазького РУЮ був арештований, описаний та переданий на зберігання третій особі - неправомірною; визнано бездіяльність ВДВС Нововодолазького РУЮ, яка виразилися у не скасуванні акту опису й арешту майна від 13.09.2011 p., складеного державним виконавцем ВДВС Нововодолазького РУЮ, яким описано і накладено арешт на врожай соняшника вартість якого державним виконавцем оцінена в один мільйон гривень, та який переданий на відповідальне зберігання третій особі - неправомірною; скасовано акт опису й арешту майна від 13.09.2011 p., складений державним виконавцем ВДВС Нововодолазького РУЮ, яким описано і накладено арешт на врожай соняшника, вартість якого державним виконавцем оцінена в один мільйон гривень, та який переданий на відповідальне зберігання третій особі.

При цьому суд апеляційної інстанції, перевіряючи за апеляційною скаргою ВДВС Нововодолазького РУЮ в апеляційному порядку судове рішення суду першої інстанції та залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, в своїй постанові від 25.06.2012 р. зі справи №5023/7593/11 висловив дві наступні правові позиції, де зазначено: (1.) Однак, як вірно вказав місцевий господарський суд, зазначені вимоги Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем при виконанні зазначеної вище ухвали (мається на увазі ухвала від 12.09.2011 р. зі справи №5023/7593/11 про вжиття заходів забезпечення позову) суду були порушені.

Так, 13.09.2011 року головним державним виконавцем ВДВС Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області Шемет Н. О. всупереч ухвалі суду, було описано і накладено арешт на врожай соняшника, що був розташований не на земельних ділянках запасу та резерву Нововодолазької райдержадміністрації, як зазначено в ухвалі суду, а на земельних ділянках сільськогосподарського призначення у вигляді ріллі, які належали ФОП ОСОБА_1 на підставі відповідних договорів, укладених з власниками землі, яким ця земля була передана у власність в результаті розпаювання земель колективної власності. (2.) описане, арештоване та передане на зберігання майно (врожай соняшника) підлягає безумовному поверненню ФОП ОСОБА_1 При цьому передане на зберігання майно (врожай соняшника) зобов'язане повернути саме ВДВС Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області.

Незважаючи на вимоги Позивача щодо повернення врожаю соняшника, а також незважаючи на судові рішення (першої та апеляційної інстанції), що набули законної сили, якими встановлено, що саме ВДВС Нововодолазького РУЮ зобов'язаний повернути Позивачеві врожай соняшника, ВДВС Нововодолазького РУЮ врожай соняшника не повернув, у зв'язку з чим, з огляду на приписи ст.22 ЦК України, Позивачеві заподіяна майнова шкода в сумі 2 377 200 грн., яка дорівнює вартості неповернутого врожаю.

Оскільки Позивачеві невідомо, яка кількість врожаю соняшника була державним виконавцем арештована, описана і передана на зберігання третій особі, враховуючи, що ВДВС Нововодолазького РУЮ не надав відповідної інформацію щодо кількості (ваги) арештованого, описаного та переданого на зберігання третій особі врожаю соняшника, а також інформацію щодо конкретного місця знаходження врожаю соняшника, то Позивачем вартість неповернутого врожаю розраховано наступним чином.

Як вбачається з акту опису й арешту майна державним виконавцем був описаний, арештований та переданий на зберігання третій особі врожай соняшника на площі 200 га. Згідно довідки управління агропромислового розвитку Красноградської районної державної адміністрації від 17.10.2011 р. № 586 середня врожайність соняшника згідно статистичної звітності складає 28,3 ц/га. А згідно довідки ТОВ «Кернелз-Трейд» вартість однієї тони соняшника складає 4200 грн., тобто сума заподіяних збитків Позивачеві складає 2 377 200 грн.

Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження» збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.

Частиною третьою статті 11 Закону України «Про державну виконавчу службу» передбачено, що шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Відповідно до приписів статті 25 Бюджетного кодексу України державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Відповідальність, згідно з переліченими статтями, несе саме держава, а не її органи або посадові чи службові особи. Останні здійснюють свої функції не як приватні особи в своїх інтересах, а від імені держави та в межах покладеної на них державної компетенції.

Згідно зі ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

За загальними правилами склад цивільного правопорушення з заподіяння шкоди включає протиправну поведінку особи, наявність шкоди, вину особи, яка її заподіяла, та причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою і завданою шкодою.

Разом з тим склад цивільного правопорушення з заподіяння шкоди, передбачений ст. 1173 ЦК України, не містить такого елементу, як вина заподіювана шкоди.

У зв'язку з чим хочу зазначити, що з даного питання Вищий господарський суд України в своїй постанові від 23.06.2008 р. зі справи № 8/245 (15/310/7) роз'яснив, цитую:

Враховуючи, що відповідно до ст.1173 ЦК України, деліктна відповідальність за шкоду, завдану незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, настає незалежно від вини цих органів, наявність вини, як одного із складового елементу цивільної деліктної відповідальності в даному випадку доказуванню не підлягає.

Конституційний суд України зазначає в своєму рішенні від 03.10.2001р. № 12-рп/2001 у справі № 1-36/2001, не допускається відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади за рахунок коштів, що виділяються на утримання органів державної влади.

Отже з врахуванням наведених мною вище норм права відшкодування шкоди в даній справі може здійснюватися лише за рахунок державного бюджету.

У п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.03 № 14 вказано, що при розгляді позовів фізичних і юридичних осіб про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної діями (бездіяльністю) державного виконавця, суди повинні виходити з положень ст.11 Закону №202/98-ВР, ст.86 Закону №606-XIV і враховувати, що в таких справах відповідачами можуть бути відповідні відділи державної виконавчої служби, в яких працюють державні виконавці, та відповідні територіальні органи Державного казначейства України.

Відповідно до ст. 35 ГПК України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

За ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Так, Ухвалою господарського суду Харківської області по справі 5023/7593/11 від 12 вересня 2011 року клопотання Позивача по відповідній справі про вжиття заходів забезпечення позову було задоволено, та накладено арешт на врожай ярової пшениці та врожай соняшника врожаю 2011 року, який знаходиться на земельних ділянках земель запасу та резерву Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області, що знаходиться за межами Караванської сільської ради, орієнтовною площею 400 га, які зайняті Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1

Рішенням господарського суду Харківської області від 15 листопада 2011 року по справі № 5023/7593/11 у задоволенні позову Нововодолазької РДА до Фізичної особои - підприємця ОСОБА_1 було відмовлено та встановлено наступне.

Нововодолазька районна Державна адміністрація Харківської області (Позивач по справі № 5023/7593/11) звернулася до господарського суду Харківської області із позовною заявою щодо зобов'язання (Відповідача по справі № 5023/7593/11) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 звільнити та привести у придатний для використання за цільовим призначенням стан земельну ділянку земель запасу та резерву Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області, що знаходиться за межами Караванської сільської ради, орієнтовною площею 400 га, та стягнути матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок зайняття Відповідачем земельної ділянки в сумі 250 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 вересня 2011 року клопотання Позивача про вжиття заходів забезпечення позову було задоволено, та накладено арешт на врожай ярової пшениці та врожай соняшника врожаю 2011 року, який знаходиться на земельних ділянках земель запасу та резерву Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області, що знаходиться за межами Караванської сільської ради, орієнтовною площею 400 га, які зайняті Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1

27 вересня 2011 року до господарського суду Харківської області звернувся (Відповідач по справі № 5023/7593/11) Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 із заявою про скасування заходів забезпечення позову у даній справі за вх. № 18414. В поданій заяві Відповідач повідомляє, що зазначену земельну ділянку Відповідач використовую на підставі відповідних договорів зі 166 власниками земельних ділянок, на підставі яких Відповідачу (по справі № 5023/7593/11) передано у використання 531,6 га землі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 вересня 2011 року, з урахуванням ухвали господарського суду Харківської області від 07 листопада 2011 року, заяву (Відповідача по справі № 5023/7593/11) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у справі № 5023/7593/11 - задоволено. Скасовані заходи забезпечення позову вжиті ухвалою господарського суду Харківської області від 12 вересня 2011 року у справі №5023/7593/11.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 жовтня 2011 року у задоволенні заяви представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Господарського суду Харківської області від 12 вересня 2011 року відмовлено.

Господарським судом по відповідній справі встановлено, що фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 використовуються земельні ділянки на землях сільськогосподарського призначення у вигляді ріллі, розташованих на території Караванської сільської ради для виробництва сільсьгосподарської продукції на підставі договорів про спільну діяльність, що підтверджується вже матеріалами справи № 5023/3985/12.

У поданій позовній заяві Позивач посилається на те, що 18.07.2011 р. комісією у складі першого заступника голови районної державної адміністрації, начальника управління агропромислового розвитку районної державної адміністрації, начальника відділу рослинництва управління агропромислового розвитку районної державної адміністрації, заступника начальника відділу - завідувача сектору державного земельного кадастру, заступника комісії з проведення реорганізації відділу Держкомзему у Нововодолазькому районі Харківської області було проведено перевірку полів соняшнику та ярового ячменю, засіяних Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, землі якого знаходяться на території Караванської сільської ради Нововодальзького району Харківської області. За результатами проведеної перевірки було складено Акт перевірки посіву соняшнику від 18.07.2011 р.

Згідно висновків цього акту в результаті візуального огляду полів було виявлено, що загальна площа посіву соняшнику складає 140 га, що становить 36,6% від ріллі 382 га, загальна площа ярового ячменю становить 242 га. Посіви особливо ярового ячменю знаходяться в складному фіто санітарному стані (на полях бур'яни, падалиця соняшнику, шкідники, хвороби), тому комісія прийшла до висновку, що Відповідачем порушується норматив оптимального співвідношення культури соняшник, порушується сівозміна та строки посіву сільськогосподарських культур.

Актом перевірки земельної ділянки від 31.08.2011 р., складеним за результатами перевірки земельної ділянки, яка використовується для ведення товарного сільськогосподарського виробництва Відповідачем, комісією у складі першого заступника голови адміністрації, начальника агропромислового розвитку райдержадміністрації, юридичного відділу райдержадміністрації, заступника начальника сектору державного земельного кадастру, заступника голови комісії з реорганізації відділу Держкомзему у Нововодолазькому районі, зафіксовано, що Відповідач земельні ділянки, розташовані на території Караванської сільської ради за населеного пункту, сільськогосподарського призначення, рілля, орієнтовною 380-400 га, а це земельні частки (паї), використовує без правовстановлюючих документів, договорів оренди з жодним із пайщиків не укладено та не зареєстровано.

Також в обґрунтування позовних вимог Позивач посилався на те, що 27.07.2011 р. до Нововодолазької райдержадміністрації надійшов лист від 26.07.2011 р. за № 19319/17-44 від Нововодользької МДПІ у Харківській області, в якому повідомлялось, що на виконання листа ДПА у Харківській області №7708/7-123 від 29.04.2011 р. та з метою притягнення до сплати земельного податку повного кола землекористувачів надійшла інформація щодо встановлених станом на 01.04.2011 р. порушень земельного законодавства, зокрема зайняття земельних ділянок громадянином ОСОБА_1 по Караванській сільській раді, а саме не переоформлені та не витребувані паї площею 183,0491 га.

За інформацією Караванської сільської ради громадянин ОСОБА_1 користується в с. Караван земельними ділянками під олійницею і мельницею, адміністративною будівлею, пилорамою, зернотоком, тракторною бригадою, свинарниками але договір оренди не підписує і земельний податок за вказані землі не сплачує. Будь яких сплат за орендну плату за користування до спірними земельними ділянками у Нововодолазьку МДПІ не надходило.

Відповідач (по справі № 5023/7593/11) у відзиві на позов посилався на те, що вищевказані перевірки були проведені без участі Відповідача (по справі № 5023/7593/11), тобто вони були складені в односторонньому порядку. Даними актами не встановлено факт самовільного зайняття Відповідачем (по справі № 5023/7593/11) земельної ділянки. Також останнім надано договори про спільну діяльність, які укладені з власниками землі, яким ця земля була передана у власність в результаті розпаювання земель колективної власності та передачі її у приватну власність, якими підтверджуються правомірне користування земельними ділянками та спростовуються твердження Позивача (по справі № 5023/7593/11) про самовільне зайняття даних земельних ділянок Відповідачем (по справі № 5023/7593/11).

Як вбачається з матеріалів наведеної справи судом встановлено, що твердження Позивача (по справі № 5023/7593/11), викладені у позові та на яких ґрунтуються позовні вимоги не підтверджуються належними доказами в розумінні ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Так у позовній заяві Позивач (по справі № 5023/7593/11) зазначає, що Відповідач (по справі № 5023/7593/11) займає земельні ділянки, пославшись в обґрунтування своїх доводів на акт перевірки посіву соняшника від 18.07.2011 р. та на акт перевірки земельної ділянки від 31.08.2011 р.

Разом з тим у вищевказаних актах не встановлено факту самовільного зайняття Відповідачем (по справі № 5023/7593/11) спірних земельних ділянок, а йде мова про негативний стан посивів та нездійснення Відповідачем (по справі № 5023/7593/11) державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок, укладених з власником землі. Також у даних актах не зазначено конкретне розташування земельних ділянок на місцевості, які перевірялись.

Таким чином докази, що додані Позивачем (по справі № 5023/7593/11) до позовної заяви, не підтверджують доводів Позивача (по справі № 5023/7593/11), викладених в тексті позову щодо самовільного зайняття Відповідачем (по справі № 5023/7593/11) земельних ділянок.

Як вбачається зі змісту актів, обидві перевірки були проведені без повідомлення та без участі Відповідача (по справі № 5023/7593/11), отже обидва акти є односторонніми.

З позовної заяви вбачається, що Відповідач (по справі № 5023/7593/11) зайняв земельні ділянки орієнтовною площею 380-400 га. Таким чином, Позивач (по справі № 5023/7593/11) не встановив точно розміру земельної ділянки (земельних ділянок), які, на думку Позивача (по справі № 5023/7593/11), Відповідачем (по справі № 5023/7593/11) зайняті саме самовільно та нечітко зазначено розташування даних земельних ділянок.

Як вбачається з позовної заяви по згаданій справі, Позивачем (по справі № 5023/7593/11) зазначено, що на спірний земельній ділянці Відповідачем (по справі № 5023/7593/11) посаджено яровий ячмінь. Натомість в тексті заяви про забезпечення позову Позивач (по справі № 5023/7593/11) стверджує, що на спірній земельній ділянці Відповідачем (по справі № 5023/7593/11) посаджена ярова пшениця.

Зазначені твердження Позивача (по справі № 5023/7593/11) є взаємовиключними, оскільки на одній і тій же земельній ділянці неможливо одночасно посадити ячмінь та пшеницю, що свідчить про те, що Позивач (по справі № 5023/7593/11) не володіє в достатній мірі фактичними обставинами справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними".

Про розмежування понять "користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів" та "самовільне зайняття земельної ділянки" йдеться в листі Державного комітету України із земельних ресурсів від 11.11.2008 р. №14-17-4/12991, яким зазначено, що дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки без правовстановлюючого документа, зареєстрованого в установленому порядку, але за наявності рішення відповідного органу виконавчої впади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) земельної ділянки чи наявність цивільно-правової угоди про набуття права на земельну ділянку, житловий будинок, будівлю або споруду, які на ній розміщені, не можуть бути кваліфіковані як "самовільне зайняття земельної ділянки". Вчинення таких дій є "використанням земельної ділянки без правовстановлюючого документа".

Земельну ділянку сільськогосподарського призначення у вигляді ріллі, розташовану на території Караванської сільської ради, Відповідач (по справі № 5023/7593/11) займає на підставі відповідних договорів про спільну діяльність, укладених з власниками землі, яким ця земля була передана у власність в результаті розпаювання земель колективної власності та передачі її у приватну власність відповідно Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08.08.1995 р. № 720/95 інших нормативних актів щодо розпаювання землі (том 1-ий аркуші справи № 100-151, том 2-ий аркуші справи №1-157, том 3-ий аркуші справи № 1-152, 4-ий том аркуші справи №1-94).

Вищевказані договори про сумісну діяльність були укладені Відповідачем (по справі № 5023/7593/11) із власниками землі у 2006 році, дані землі використовуються для сільськогосподарських потреб.

В наступному, ухвалою господарського суду Харківської області від 28 вересня 2011 року по справі 5023/7593/11 скасовані заходи забезпечення позову які були вжиті ухвалою господарського суду Харківської області від 12 вересня 2011 року.

Ухвалою від 15 листопада 2011 року по справі 5023/7593/11 господарським судом Харківської області: 1. Скарги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задоволено. 2. Визнано постанову державного виконавця ВДВС Нововодолазького РУЮ про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу) від 29.09.2011 р. - недійсною. 3. Визнано дії державного виконавця ВДВС Нововодолазького РУЮ, які виразились в поверненні ФОП ОСОБА_1 з супроводжувальним листом від 29.09.2011 р. № 7413 ухвали господарського суду Харківської області від 28.09.2011 р. зі справи № 5023/7593/11 про скасування заходів забезпечення позову - неправомірними. 4. Визнано бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області, яка виразилась у не скасуванні заходів забезпечення позову (не знятті арешту з майна ФОП ОСОБА_1 .) - неправомірною. 5. Визнано дії державного виконавця ВДВС Нововодолазького РУЮ, які виразилися у проведенні 13.09.2011 р. державним виконавцем опису і арешту майна без участі та без повідомлення ФОП ОСОБА_1 - неправомірними. 6. Визнано передачу державним виконавцем ВДВС Нововодолазького РУЮ описаного та арештованого майна на відповідальне зберігання фізичній особі - громадянину ОСОБА_5, мешканцю м. Вовчанськ, - неправомірними. 7. Визнано дії державного виконавця ВДВС Нововодолазького РУЮ, які виразилися у передачі описаного і арештованого на відповідальне зберігання фізичній особі - громадянину ОСОБА_5, мешканцю м. Вовчанськ, без зазначення точної загальної ваги стану соняшника - неправомірними. 8. Визнано бездіяльність державного виконавця ВДВС Нововодолазького РУЮ, яка виразилась в передачі на відповідальне зберігання фізичній особі - громадянину ОСОБА_5 мешканцю м. Вовчанськ, описаного майна без його фактичного вилучення в день здійснення опису та арешту, тобто 13.09.2011 р., - неправомірними. 9. Визнано дії державного виконавця ВДВС Нововодолазького РУЮ, які виразилися у фактичному вилученні 06.10.2011 р. майна, яке було описане та арештоване 13.09.2011 р., без складання в день фактичного вилучення майна акту опису й арешту майна - неправомірними. 10. Визнано бездіяльність державного виконавця ВДВС Нововодолазького РУЮ, яка виразилась в не зазначені в акті опису й арешті майна від 13.09.2011 р. загальної ваги описаного та переданого на зберігання врожаю соняшника та його стану - неправомірними. 11. Визнано оцінку описаного й арештованого майна, що здійснена державним виконавцем ВДВС Нововодолазького РУЮ та зазначена в акті опису й арешту майна від 13.09.2011 р. - недійсною.

Ухвалою господарського суду Харківської області по справі 5023/7593/11 визнано бездіяльність ВДВС Нововодолазького РУЮ неправомірною, скасовано акт опису й арешту майна.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25 червня 2012 року ухвалу господарського суду Харківської області від 28.05.2012 року по справі 5023/7593/11 залишено без змін.

Вищім господарським судом України по відповідній справі відмовлено Відділу Державної виконавчої служби Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області у відновленні пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 05.12.2011 р. у справі № 5023/7593/11.

Стосовно позовних вимог Позивача до другого Відповідача Головного управління Державної казначейської служби України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 21 Постанови пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» право стягувача звернутися з позовом до юридичної особи, яка зобов'язана провадити стягнення коштів з боржника, поширюється й на випадки невиконання юридичними особами рішень про стягнення аліментів, а також рішень, на підставі яких здійснюється утримання за виконавчими документами із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника. За змістом цієї норми відповідальність юридичної особи може застосовуватись як при неможливості, так і при утрудненні виконання рішення з вини зазначеної особи. При розгляді позовів фізичних і юридичних осіб про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної діями (бездіяльністю) державного виконавця, суди повинні враховувати, що в таких справах Відповідачами можуть бути відповідні відділи державної виконавчої служби, в яких працюють державні виконавці, та відповідні територіальні органи Державного казначейства України.

Крім того, така позиція знаходить своє відбиття і у Постанові Вищого господарського суду України по справі № 18/177 від 22 лютого 2012 року де зазначено, що при розгляді позовів про відшкодування шкоди, заподіяної діями (бездіяльністю) органів державної виконавчої служби, співвідповідачами є відповідні органи Державного казначейства України (Державної казначейської служби України), до компетенції яких належить казначейське обслуговування бюджетних коштів. При цьому, не вимагається наявність порушення вказаними органами прав та охоронюваних законом інтересів Позивача у справі.

Також такі положення знаходять своє підтвердження і в постанові Вищого господарського суду по справі 5023/5466/11 (66/157-10).

Суд також наголошує на наступному. Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відшкодування майнової шкоди за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Конституція України (стаття 56) проголошує право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Шкода, завдана юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (стаття 1173 ЦК України).

У відповідності до частини 3 статті 11 Закону України "Про державну виконавчу службу" передбачено, що шкода, заподіяна державним виконавцем юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

За приписами частини 2 статті 87 Закону України "Про виконавче провадження" збитки, завдані державним виконавцем юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.

Частиною 2 статті 25 Бюджетного кодексу України передбачено, що відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Згідно з підпунктом 2 пункту 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України установлено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету, відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) за рахунок коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) в межах бюджетних призначень за рішенням суду у розмірі, що не перевищує суми реальних збитків, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо для відшкодування такої шкоди необхідні додаткові кошти понад обсяг бюджетних призначень, в установленому законодавством порядку подаються відповідні пропозиції щодо внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) та/або виділення коштів з резервного фонду державного бюджету (місцевого бюджету).

За таких обставин, необхідною підставою для притягнення органу державної виконавчої служби до відповідальності у вигляді стягнення збитків є факти неправомірних дій цього державного органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.

В даних деліктних правовідносинах саме на Позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. В свою чергу, незаконні рішення чи будь-які дії особи, яка спричинила шкоду, являються підставою для стягнення заподіяної шкоди, а визнання будь-яких дій чи бездіяльності незаконними, неправомірними чи протиправними здійснюється в судовому порядку.

При цьому, належним доказом неправомірності дій органу державної виконавчої служби має підтверджуватись відповідним рішенням суду, яке буде мати преюдиційне значення для справи про відшкодування збитків.

Таким чином, протиправність дій ВДВС відносно Позивача по справі встановлено в судовому порядку у справі 5023/7593/11.

Виходячи з положень статті 56 Конституції України, статті 1173 ЦК України, частини 3 статті 11 Закону України "Про державну виконавчу службу", частини 2 статті 25 Бюджетного кодексу України відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади (у даному випадку органу державної виконавчої служби) при здійсненні ним своїх повноважень, відшкодовується державою за рахунок державного бюджету.

При цьому, враховуючи правовий висновок, наведений в рішенні Конституційного Суду України від 03.10.2001р. № 12-рп/2001, не допускається відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади за рахунок коштів, що виділяються на утримання цих органів.

Відповідно до приписів частини 1 статті 43 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України, а після внесення змін до цього кодексу згідно Закону України від 07.07.2011р. № 3614-VI (набрав чинності 07.08.2011р.) Державна казначейська служба України, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Таким чином, при розгляді позовів про відшкодування шкоди, заподіяної діями (бездіяльністю) органів державної виконавчої служби, співвідповідачами є відповідні органи Державного казначейства України (Державної казначейської служби України), до компетенції яких належить казначейське обслуговування бюджетних коштів. При цьому, не вимагається наявність порушення вказаними органами прав та охоронюваних законом інтересів Позивача у справі.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що Позивачем доведено протиправність дій Відповідача, а саме ВДВС Нововодолазького району РВЮ, доведено причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, а розмір збитків підтвердженим експертизою, призначеною ухвалою суду від 18.09.2012 р. по справі № 5023/3985/12, де встановлено відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 9709 складеної 26.10.2012 р., що ринкова вартість 1 т. насіння соняшнику, на дату проведення дослідження, складає: 4 291,0грн. Загальна ринкова вартість 546,1051 т. насіння соняшнику, зазначеного в ухвалі суду, зібраного з земельної ділянки загальною площею 192,97 гектари розташованої на території Нововодолазького району Харківської області, станом на дату проведення дослідження, складає: 2 343 336,98 грн.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позовних вимог судовий збір покладається на Відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про державну виконавчу службу», Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", Бюджетним кодексом України, ст. 16, 11663 1173 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 35, 43, 44-49, 54, 75, 79, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 18, код 37874947) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої неповерненням 546,1051 тон насіння соняшника у сумі 2 343 336,98 грн. майнової шкоди.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.12.2012 р.

Суддя(підпис) Жигалкін І.П.