Рішення № 28128854, 17.12.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2012 р.Справа № 5017/3125/2012

Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Бєлих К.В.,

за участю представників сторін:

від позивача не з'явився,

від відповідача Гордієнко М.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства „Макіївкокс" до Державного підприємства „Одеська залізниця" про стягнення 2482,98 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.10.2012 р. прийнято позовну заяву Приватного акціонерного товариства „Макіївкокс", порушено провадження у справі № 5017/3125/2012, призначено її до розгляду в засіданні суду на 26.11.2012 р.

За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 26.11.2012 р. розгляд справи відкладено на 17.12.2012 р.

Сторони повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується, зокрема, повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 17.12.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приватне акціонерне товариство „Макіївкокс" (далі -ПрАТ „Макіївкокс") звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства „Одеська залізниця" (далі -ДП „Одеська залізниця") вартості нестачі коксу доменного в сумі 2482,98 грн., вказуючи на його втрату в процесі перевезення.

Обґрунтовуючи позовну заяву, ПрАТ „Макіївкокс" посилається на ст.ст.909,920,924 ЦК України, ст.ст.307,314 ГК України, ст.ст.12,23 Закону України „Про залізничний транспорт", п.п.37,110,113,114,129,133,136 Статуту залізниць України, параграф 19 розд.1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі, залізничну накладну від 15.06.2012 р. № 53521720, комерційний акт від 23.06.2012 р. БК 026983/78, рахунок відправника вантажу від 15.06.2012 р. № 1961ф, претензію від 03.08.2012 р. № 07-4856, відповідь на неї від 04.09.2012 р. № 67/4 тощо.

ДП „Одеська залізниця" письмовий відзив на позов не подало, проте в судовому засіданні його представник усно просив відмовити у позові частково з мотивів, викладених у відповіді на претензію від 04.09.2012 р. № 67/4.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд встановив таке.

15.06.2012 р. зі станції відправлення Макіївка Донецької залізниці ПрАТ „Макіївкокс" (відправник) на станцію призначення Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці для ТОВ „Нікморсервис Миколаїв" (одержувач) відправлено вагон № 63874382 з коксом доменним у кількості 39650 кг, що підтверджується залізничною накладною № 53521720.

Відмітки у вказаній накладній свідчать про те, що вантаж завантажений у власний вагон засобами відправника навалом, вантаж маркований вапном, тара -22000 кг.

19.06.2012 р. на станції Апостолово складено акт загальної форми № 726, додатком до якого виступив акт загальної форми від 20.06.2012 р. № 623, оформлений на станції Херсон.

Актами загальної форми встановлено, що: у вагоні № 63874382 навантаження навалом вище бортів на 500 мм; вантаж марковано; по ходу потяга над 4-5 люками поглиблення довжиною 2700 мм, глибиною 500 мм, на ширину вагону, над 6 люком -довжиною 1500 мм, глибиною 500 мм, на ширину вагону; люки закриті щільно.

23.06.2012 р. на станції Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці оформлено комерційний акт БК 026983/78, в якому зазначено, що: проведено комісійне переваження вагона № 63874382, тара -22050 кг, нетто -38200 кг; різниця ваги проти документу в сторону зменшення на 1450 кг; навантаження шапкою вище бортів на 500 мм; вантаж марковано, крім поглиблень; по ходу потяга над 1 люком поглиблення довжиною 1000 мм, шириною 1000 мм, глибиною 300 мм, над 4-5 люками -довжиною 2700 мм, глибиною 500 мм, на ширину вагону, над 6 люком - довжиною 1500 мм, глибиною 500 мм, на ширину вагону; течі вантажу немає; у технічному стані вагон справний.

Після складання комерційного акту кокс доменний доставлено до місця призначення та видано його одержувачу, який у порядку, встановленому п.133 Статуту залізниць України, передав відправнику право на пред'явлення претензії та позову, після чого ПрАТ „Макіївкокс" звернулось до ДП „Одеська залізниця" з претензією від 03.08.2012 р. № 07-4856, в якій просило сплатити 2482,98 грн. вартості втраченого в процесі перевезення вантажу.

У відповіді на претензію від 04.09.2012 р. № 67/4 перевізник визнав її в сумі 2365,08 грн., проте будь-яких коштів не перерахував, у зв'язку з чим ПрАТ „Макіївкокс" подало позовну заяву в рамках провадження у даній справі.

Перевіривши обґрунтованість доводів представників сторін, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково, виходячи з наступного.

Виходячи з правил ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України, п.6 Статуту залізниць України, наявна у матеріалах справи залізнична накладна від від 15.06.2012 р. № 53521720 свідчить про укладення між ПрАТ „Макіївкокс" (вантажовідправник) і ДП „Одеська залізниця" (перевізник) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача, яким є ТОВ „Нікморсервис Миколаїв".

Частиною 1 п.110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

В п.111 Статуту залізниць України перелічені підстави, за наявності яких залізниця звільняється від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.

Господарський суд Одеської області, дослідивши тексти актів загальної форми та комерційного акту, відзначає, що навантаження відправником здійснювалось у справний в технічному та комерційному відношеннях вагон, на поверхні коксу доменного в якому наявні численні поглиблення та порушення маркування там, де встановлені поглиблення, що може підтверджувати те, що недостача є результатом втрати вантажу під час перевезення.

В п. 3.1 роз'яснення президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" від 29.05.2002 р. № 04-5/601 (із змінами) закріплено, що відповідно до ст.909 ЦК України та ст.307 ГК України, п.110 Статуту залізниць України за договором перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його одержувачу і несе відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його для перевезення і до моменту видачі одержувачу, поки не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталося внаслідок обставин, яким залізниця не могла запобігти та усунення яких від неї не залежало...

Враховуючи викладене та те, що ДП „Одеська залізниця" не наведено будь-яких доказів відсутності її вини у втраті коксу під час перевезення, тобто не доведено факт виникнення недостачі з незалежних від неї обставин, господарський суд дійшов висновку про те, що відповідальність за втрату вантажу слід покласти саме на перевізника, в зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню за рахунок залізниці в розмірі 2365,08 грн.

Визначаючи суму, яка підлягає стягненню, суд виходить зі змісту п.п.114,115 Статуту залізниць України в частині відшкодування дійсної вартості втраченого вантажу та урахування норми природної втрати, рахунку вантажовідправника від 15.06.2012 р. № 1961ф, а також того факту, що в комерційному акті встановлена маса тари на 50 кг менша, ніж вказана в залізничній накладній. При цьому відомості комерційного акту, скарга на який в порядку п.16 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. № 334, не подавалась, є підставою для визначення розміру відповідальності згідно п.129 Статуту залізниць України.

Відтак, розрахунок збитків здійснюється за формулою: вартість однієї тони коксу без ПДВ (1965,00 грн.) х відповідальна недостача (1,003 тони) + 20% ПДВ.

Приймаючи до уваги наведене, визнання залізницею претензії та позову в частині стягнення 2365,08 грн. збитків, завданих в процесі перевезення, позовні вимоги слід задовольнити частково.

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.33,34,43,44-49,82-85 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Одеська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, п/р 26003000001 в Одеському філіалі АБ „Експрес-Банк" МФО 328801, код 01071315) на користь Приватного акціонерного товариства „Макіївкокс" (86106, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Горького, 1, п/р 26004198061891 в Донбаській філії Пат „Кредитпромбанк", м. Донецька, МФО 335593, код 32598706) 2365/дві тисячі триста шістдесят п'ять/грн. 08 коп. вартості недостачі вантажу, 1533/одна тисяча п'ятсот тридцять три/грн. 08 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 21.12.2012 р.

Суддя Лічман Л.В.