Рішення № 28128689, 18.12.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.12 Справа№ 5015/4157/12

За позовом: фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Городок, до відповідача:приватного акціонерного товариства "Галичина", м. Радехів,про: стягнення заборгованості.Суддя Т. РимЗа участю представників:позивача:не з'явивсявідповідача:Лазор М.О. -довіреність від 22.10.2012 р.На розгляд господарського суду Львівської області подано позов фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства "Галичина" про стягнення заборгованості. Ухвалою від 04.10.2012 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 24.10.2012 р. Рух справи відображено у попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору поставки №200301 від 01.10.2011 року не здійснив оплати за отриманий товар. Внаслідок цього у відповідача виникла заборгованість у сумі 54 666,28 грн. Крім того, відповідачу нараховано 4 274,58 грн. -пені, 10 933,20 грн. -штрафу, 819,95 грн. -3% річних.

Відповідач у поданому відзиві зазначив, що не погоджується із нарахованою позивачем сумою заборгованості. Станом на 21.09.2012 р. сума заборгованості становила 48 747,21 грн., оскільки за період з 31.03.2012 -21.09.2012 р. відповідач оплатив 5 919,07 грн. Після порушення провадження у справі відповідачем сплачено 10 295,21 грн. До відзиву долучено платіжні доручення у підтвердження сплати зазначених сум боргу. Крім того, відповідачем проведено власний розрахунок штрафних санкцій, внаслідок чого визнав 578,36 грн. -3% річних, 2 898,15 грн. пені, 7 715,42 грн. штрафу.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі укладено договір №200301 від 01.10.2011 р. (надалі -Договір). За умовами цього договору постачальник (позивач у справі) зобов'язується передати покупцю (відповідачу у справі) товари (запасні частини до транспортних засобів) в асортименті, кількості і за ціною в українській гривні, згідно з замовленням покупця, узгодженого сторонами шляхом факсового зв'язку, електронної пошти або в усній формі, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах даного договору.

Позивачем поставлено відповідачу, а відповідачем прийнято товар на суму 54 666,28 грн., що підтверджується:

- видатковою накладною №FH-0000382/12 від 08.02.2012 року на суму 6 829,99 грн. та довіреністю №ГАЛД0000008 від 25.01.2012 р.;

- видатковою накладною №FH-0000410/12 від 10.02.2012 року на суму 40,01 грн. та довіреністю №ГАЛД0000008 від 25.01.2012 р.;

- видатковою накладною №FH-0000413/12 від 10.02.2012 року на суму 3 000,00 грн. та довіреністю №ГАЛД0000008 від 25.01.2012 р.;

- видатковою накладною №FH-0000480/12 від 17.02.2012 року на суму 3 919,07 грн. та довіреністю №ГАЛД0000008 від 25.01.2012 р.;

- видатковою накладною №FH-0000516/12 від 21.02.2012 року на суму 3 041,00 грн. та довіреністю №ГАЛД0000008 від 25.01.2012 р.;

- видатковою накладною №FH-0000517/12 від 21.02.2012 року на суму 2 300,09 грн. та довіреністю №ГАЛД0000008 від 25.01.2012 р.;

- видатковою накладною №FH-0000553/12 від 24.02.2012 року на суму 4 425,02 грн. та довіреністю №ГАЛД0000008 від 25.01.2012 р.;

- видатковою накладною №FH-0000665/12 від 05.03.2012 року на суму 2 888,99 грн. та довіреністю №ГАЛД0000360 від 05.03.2012 р.;

- видатковою накладною №FH-0000666/12 від 05.03.2012 року на суму 7 255,02 грн. та довіреністю №ГАЛД0000360 від 05.03.2012 р.;

- видатковою накладною №FH-0000667/12 від 05.03.2012 року на суму 530,09 грн. та довіреністю №ГАЛД0000360 від 05.03.2012 р.;

- видатковою накладною №FH-0000668/12 від 05.03.2012 року на суму 4 100,00 грн. та довіреністю №ГАЛД0000360 від 05.03.2012 р.;

- видатковою накладною №FH-0000701/12 від 07.03.2012 року на суму 326,98 грн. та довіреністю №ГАЛД0000360 від 05.03.2012 р.;

- видатковою накладною №FH-0000787/12 від 14.03.2012 року на суму 4 800,00 грн. та довіреністю №ГАЛД0000360 від 05.03.2012 р.;

- видатковою накладною №FH-0000807/12 від 15.03.2012 року на суму 10 590,02 грн. та довіреністю №ГАЛД0000406 від 15.03.2012 р.;

- видатковою накладною №FH-0000837/12 від 16.03.2012 року на суму 620,00 грн. та довіреністю №ГАЛД0000406 від 15.03.2012 р.;

Сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.03.2012 р. на суму 54 666,28 грн.

Відповідачем частково погашено заборгованість, про що свідчать платіжні доручення №2298 від 01.06.2012 р. на суму 1 000,00 грн., №2457 від 05.06.2012 р. на суму 1 000,00 грн. Позивачем пред'явлено відповідачу претензію №33 від 23.07.2012 року, якою вимагав погашення боргу в сумі 52 666,28 грн. Відповідачем після пред'явлення претензії сплачено 3 919,07 грн., про що свідчить платіжне доручення №6466 від 24.07.2012 р.

Після подання позову до суду відповідачем здійснювалися дії з оплати боргу та сплачено 10 295,21 грн., про що свідчать платіжні доручення №11668 від 16.10.2012 р. на суму 2 300,09 грн., №11688 від 16.10.2012 р. на суму 3 000,00 грн., №12363 від 24.10.2012 р. на суму 40,01 грн., №12364 від 24.10.2012 р. на суму 4 425,02 грн., №12366 від 24.10.2012 р. на суму 530,09 грн.

Таким чином, станом на час подання позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем становила 48 747,21 грн., а на час ухвалення рішення - 38 452,00 грн.

Між позивачем та адвокатом ОСОБА_3 укладено договір №01/09-12 про надання юридичних послуг від 14.09.2012 р. За цим договором клієнт (позивач у справі) за винагороду уповноважує адвоката надати клієнту юридичні послуги по справі, обумовленій у даному договорі. Зокрема, адвокат зобов'язується представляти інтереси клієнта в господарському суді Львівської області та Львівському апеляційному господарському суді у справі за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства "Галичина" про стягнення коштів за договором поставки, укладеним 01.10.2011 р. за №200301, а також штрафних санкцій. Статус адвоката ОСОБА_3 підтверджено свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2, виданим 24 вересня 2008 року. На підтвердження оплати послуг адвоката надано квитанцію до прибуткового касового ордеру №01/09/12 від 14.09.2012 р. на суму 2 000,00 грн.

При ухваленні рішення суд виходив з такого.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу поставки товару на підставі договору поставки в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Факт укладення такого договору підтверджується вчиненими сторонами діями: поставкою товару позивачем, прийняттям цього товару відповідачем.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Оплата товару здійснюється покупцем на основі даного договору і видаткових накладних до нього шляхом безготівкового перерахунку коштів на рахунок постачальника чи шляхом внесення готівки в касу постачальника на протязі 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання товару (пункт 2.5 договору). В силу статті 610, частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення заборгованість у сумі 54 666,28 грн. Проте, як встановлено судом, відповідачем оплачено частину з цієї суми боргу. Зокрема, до подання позову до суду сплачено 5 919,07 грн., а після подання позову -10 295,21 грн. Таким чином, суд відмовляє в частині стягнення 5 919,07 грн., які сплачені відповідачем до подання позову, та припиняє провадження у справі на підставі пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення 10 295,21 грн., які сплачені після подання позову до суду. Аналогічної позиції дотримується Пленум Вищого господарського суду України у постанові від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (пункт 4.4).

Таким чином, оскільки відповідач отримав, проте не оплатив у повному обсязі вартості поставленого товару, вимоги позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар є обгрунтованими частково, у розмірі 38 452,00 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 819,95 грн. -3% річних, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до пункту 4.1.1 Договору у випадку порушення термінів оплати товару покупець в першу чергу зобов'язаний заплатити продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний календарний день протермінування на протязі всього часу термінування, а потім заплатити суму основного боргу. Нарахування пені за протермінування оплати товару зупиняється через дванадцять місяців з дня, коли грошові зобов'язання мали бути виконані. Крім пені, у випадку протермінування платежу на термін більше 30 календарних днів покупець зобов'язаний заплатити штраф в розмірі 20% від протермінованої суми.

При застосуванні зазначеного пункту Договору суд враховує, що сторони, керуючись свободою договору (стаття 627 Цивільного кодексу України) погодили застосування штрафних санкцій у формі пені та штрафу. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Із аналогічної позиції виходить Верховний суд України у постанові від 27.04.2012 р. у справі №06/5026/1052/2011.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій у формі пені в сумі та штрафу є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення. Розмір штрафу, що підлягає до стягнення має обчислюватись із суми боргу, яка існувала на момент подання позову до суду, тобто із 48 747,21 грн. Тому проведений відповідачем контррозрахунок є невірним. Отож сума штрафу становить 9 749,44 грн. В решті суд відмовляє позивачу у задоволенні вимог про стягнення штрафу.

Що стосується стягнення 4 274,58 грн. пені, то суд вважає невірним здійснений позивачем розрахунок цієї суми. Провівши перерахунок пені, судом встановлено, що до стягнення підлягає 4 037,33 грн. В цій частині позовні вимоги є обґрунтованими. В решті позовні вимоги в цій частині суд відхиляє. Суд звертає увагу відповідача, що представлений ним контррозрахунок суми пені не враховує видаткових накладних, сума поставки за якими уже погашена в ході розгляду справи, однак це не спростовує факту прострочення їх оплати та права нарахування пені за цей період.

Згідно зі статтями 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем частково спростовано доводи позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому суд враховує ту обставину, що позивачем не було сплачено у повному обсязі судового збору, адже ним було сплачено лише 1 413,88 грн., замість 1 609,50 грн. За таких обставин суд вважає за необхідне стягнути з позивача решту 195,62 грн. судового збору. Зазначеного тлумачення дотримується і Пленум Вищого господарського суду України в постанові №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ".

Що стосується витрат на оплату послуг адвоката в сумі 2 000,00 грн., то суд частково відмовляє у задоволенні таких вимог, враховуючи ту обставину, що у три з чотирьох судових засідань адвокат не з'являвся, що стало причиною відкладення розглядів справи, своєчасно та належним чином вимог ухвал суду не виконував. За таких обставин суд дійшов висновку про те, що вимоги про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката допомогу підлягають до задоволення в межах 1 000,00 грн.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 11, 509, 526, 530, 712 Цивільного кодексу України, статтями 49, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення 10 295,21 грн.

2. Позов задоволити частково.

3. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Галичина" (адреса: вулиця Б. Хмельницького, будинок 120, місто Радехів, Радехівський район, Львівська область, 80200; ідентифікаційний код 25553579) на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1; адреса: АДРЕСА_2; поштова адреса: АДРЕСА_3; ідентифікаційний код НОМЕР_1) 38 452,00 грн. боргу, 4 037,33 грн. пені, 9 749,44 грн. штрафу, 819,95 грн. -3% річних, 1 442,43 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору, 1 000,00 грн. відшкодування витрат на оплату послуг адвоката.

4. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1; адреса: АДРЕСА_2; поштова адреса: АДРЕСА_3; ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход державного бюджету України 195,62 грн. судового збору.

5. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

6. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено 21.12.2012 року.

Суддя Рим Т.Я.