Рішення № 28128471, 18.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-7/17145-2012 18.12.12

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»

до Відкритого акціонерного товариства Національна Страхова компанія «Оранта»

про відшкодування школи в порядку регресу 21 649,85 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Пасічна Н.В. -довіреність №0112-241 від 29.03.2012;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група»звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна Страхова компанія «Оранта» про відшкодування школи в порядку регресу 21 649,85 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну Семеняко О.О., який є страхувальником позивача, було завдано матеріальної шкоди, яка була відшкодована позивачем в якості страхового відшкодування. У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача 15 978,72 грн. - страхового відшкодування в порядку регресу, 1 820,26 грн. -3% річних, 3 850,87 грн. -інфляційних втрат, 1609,50 грн. -судового збору.

Ухвалою від 03.12.2012 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 18.12.2012.

18.12.2012 через канцелярію суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не визнавав та просив суд в їх задоволенні відмовити.

В судове засідання 18.12.2012 представник відповідача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 18.12.2012 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, а також заявив клопотання про поновлення строків позовної давності, яке судом задоволено.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 18.12.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.07.2007 року між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група»(в подальшому перейменовано в Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група», далі по тексту -страховик, позивач) та Семеняко О.О. (далі по тексту - страхувальник) був укладений Договір добровільного страхування № 28-2800-0526/1 (далі за текстом - Договір), за умовами якого був застрахований транспортний засіб марки «Volkswagen», державний номер АА 1475 ЕА.

Відповідно до Договору страхування страховик повинен відшкодовувати шкоду, що трапилась в результаті страхового випадку, а саме: пошкодження, втрата або знищення транспортного засобу або додаткового обладнання внаслідок ДТП -дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу.

З матеріалів справи слідує, що 29.11.2007 року в м. Києві по вул. Заболотного, 35, сталося ДТП, в результаті якого зіткнулися застрахований транспортний засіб, яким керував Семеняко О.О., та транспортний засіб марки «Камаз 5460», державний номер АА 6436 ВМ, яким керував Последнік В.П., у результаті чого застрахованому транспортному засобу було завдано пошкодження (довідка про ДТП та Протокол огляду транспортного засобу від 26.02.2008 року, наявні у матеріалах справи).

Відповідно до Страхового акту № 250т-кмд від 08.01.2008 року вартість матеріального збитку, завданого застрахованому транспортному засобу склала 15 978,72 грн. (копія страхового акту в матеріалах справи).

У зв'язку зі зверненням страхувальника до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу (копія заяви в матеріалах справи), позивачем було визнано вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що складено відповідні страхові акти, видано накази на здійснення виплати страхового відшкодування страхувальникові (зазначені документи містяться в матеріалах справи) у розмірі 15 978,72 грн.

Відповідно до ст. 22, 1166 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті її цивільного права, має право на їх відшкодування. Шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, і звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Договір укладений між позивачем та страхувальником за своєю правовою природою є договором страхування. Правовідносини щодо страхування регулюються нормами Цивільного кодексу України, зокрема, главою 67 ЦК України.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Майнова шкода, завдана страхувальникові позивача була відшкодована позивачем відповідно до умов Договору, однак постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 18.12.2008 року № 3-44015/07 винним у ДТП визнано водія транспортного засобу марки «Камаз 5460», державний номер АА 6436 ВМ, Последніка В.П., відповідно до єдиної централізованої бази даних МТСБУ цивільно-правова відповідальність Товариства з обмеженою відповідальністю «Компасс Трейд»(власник транспортного засобу марки «Камаз 5460», державний номер АА 6436 ВМ) на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в Відкритого акціонерного товариства Національна Страхова компанія «Оранта»відповідно до Полісу № ВА/6326761, що в свою чергу є підставою для відшкодування завданої майнової шкоди відповідачем.

Згідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У відповідності до вимог ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Листом від 22.12.2008 року № 11076-03-1/57 позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу, однак ні відповіді ні сплати коштів позивач не отримав.

Судом встановлено, що страховик виконав своє грошове зобов'язання 14.01.2008 року на підтвердження чого позивач надав суду платіжне доручення № 22964 від 14.01.2008 року на суму 15 978,72 грн. (копія платіжного доручення міститься в матеріалах справи).

Відповідно до Полісу № ВА/6326761 ліміт відповідальності відповідача: за шкоду заподіяну життю та здоров'ю 51 000,00 грн., за шкоду заподіяну майну 25 000,00 грн. (копія Полісу міститься в матеріалах справи).

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Щодо відзиву відповідача на позовну заяву та клопотання відповідача про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

В судовому засіданні 18.12.2012 року представником позивача було заявлено усне клопотання про поновлення строків позовної давності, яке судом задоволено.

Таким чином, суд дійшов до висновку що клопотання відповідача про застосування строків позовної давності не підлягає задоволенню у зв'язку з поновленням строків позовної давності по даній справі.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення компенсації страхового відшкодування нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в розмірі 15 978,72 грн.

Також, позивач керуючись ст. 625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3 850,87 грн. -інфляційних втрат, 1 820,26 грн. -3% річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 1 820,26 грн. та 3 850,87 грн. -інфляційних втрат, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна Страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, Голосіївський район, ВУЛИЦЯ ЖИЛЯНСЬКА, будинок 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»(03038, м. Київ, Солом'янський район, ВУЛИЦЯ ФЕДОРОВА ІВАНА, будинок 32-А , код ЄДРПОУ 30859524) 15 978 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят вісім) грн. 72 коп. - страхового відшкодування в порядку регресу, 1 820 (одну тисячу вісімсот двадцять) грн. 26 коп. -3% річних, 3 850 (три тисячі вісімсот п'ятдесят) грн. 87 коп. -інфляційних втрат, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 19.12.2012 року