Рішення № 28128310, 19.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-61/16380-2012 19.12.12

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрія-Фарм»До відповідача:Дочірнього підприємства «Узбекистон Дори-Таъминоти»Про: стягнення боргу 20 487,93 доларів США , що еквівалентно 163 760 грн. 02 коп. Суддя Івченко А.М.Представники: Позивача:Степаненко О.М. -дов. від 17.05.2012 № 17/05/2012;Відповідача:Поновкіна О.Є. -дов. від 15.11.2012 № 15/11/2012

У судовому засіданні 19.12.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юрія-Фарм»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Дочірнього підприємства «Узбекистон Дори-Таъминоти»стягнення боргу 252 945 доларів, що еквівалентно 2 021 789,54 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2012 було порушено провадження по справі № 5011-61/16380-2012 та призначено розгляд справи на 05.12.2012.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 05.12.2012 у зв'язку із відрядженням судді Івченка А.М. справу № 5011-61/16380-2012 передано для розгляду судді Чебикіній С.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2012 суддею Чебикіною С.О. прийнято справу № 5011-61/16380-2012 до свого провадження, розгляд справи призначено на 19.12.2012.

Розпорядженням В.о. голови господарського суду міста Києва від 19.12.2012 у зв'язку із поверненням судді Івченка А.М. із відрядження, справу № 5011-61/16380-2012 передано для розгляду судді Івченко А.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2012 суддею Івченком А.М. прийнято справу до свого провадження.

Через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 20 487 доларів США., яка прийнята судом до розгляду.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

В судовому засіданні 19.10.2011 представник позивача підтримав повністю позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача позов визнав в повному обсязі з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юрія-Фарм»(Продавцем, позивачем) та Дочірнім підприємством «Узбекистон Дори-Таъминоти»(Покупцем, відповідачем) був укладений контракт № 20-12/У від 21.05.2012 (надалі Контракт), відповідно до пункту 1.1. якого Продавець зобов'язався продавати, а Покупець купувати фармацевтичну продукцію (надалі Товар), асортимент, кількість та ціна якої визначається Специфікаціями (Додатками до Контракту) та є невід'ємною його частиною.

Відповідно до п. 1.3 Контракту, поставка товару здійснюється Продавцем окремими партіями виходячи від попередніх заявок Покупця та погодженій сторонами специфікації на конкретну партію товару в обумовленому даним Контрактом порядку.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 3.7. Контракту визначено, що поставка кожної партії товару здійснюватися протягом 45 днів з дати підписання Специфікації на відповідну партію і отримання повідомлення від Покупця про готовність прийняти товар.

Відповідно до п. 3.9. Контракту визначено, що заявка Покупця на подальшу партію (постачання) приймається Продавцем до виконання, а поставка такої партії наступної партії товару здійснюється Продавцем за умови оплати Покупцем на момент відвантаження товару з такої поставки не менше 80 % вартості попередньої партії (поставки) товару, якщо інше не обумовлено додатковою угодою сторін.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач у відповідності до Специфікації № 1 від 21.05.2012 та інвойсу № 43-12 від 21.05.2012 поставив відповідачу партію товару на загальну суму 252 945,02 доларів США.

Факт отримання покупцем (відповідачем) товару визнається самим відповідачем та підтверджується документально.

Згідно з пунктом 4.1. Контракту, оплата за поставлений Товар здійснюється Покупцем в доларах США, виходячи з узгодженої на дану конкретну партію вартості Товару.

Згідно з п. 4.2 Контракту Покупець сплачує Продавцеві вартість кожної окремо поставленої партії Товару в доларах США, прямим банківським переказом на рахунок Продавця за рахунок власних сум коштів шляхом конвертації па внутрішньому валютному ринку Республіки Узбекистан.

Пунктом 4.3 Контракту передбачено, що оплата вартості Товару здійснюється не пізніше 150 днів з дня митного оформлення товарів у країні Продавця, що також зазначено у інвойсі № 43-12 від 21.05.2012.

Умови оплати узгоджуються в специфікаціях до даного Контракту на кожну конкретну партію Товару.

Як вбачається із матеріалів справи, митне оформлення товару в країні Продавця (Україна) відбулося 24.05.2012, що підтверджується відміткою митного органу на інвойсі № 43-12 від 07.05.2012, дорожній відомості, товарно-транспортній накладній №100210000/2012.

Таким чином, оплата за партію поставленого товару згідно зі специфікацією № 1 від 21.05.2012 та інвойсом № 43-12 від 21.05.2012 повинна була бути здійснена до 22.10.2012.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач частину товару у розмірі 232 457,09 доларів США перерахував на користь позивача, що підтверджується банківською випискою, проте сума в розмірі 20 487,93 доларів США залишилася неоплаченою.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що у договорі сторони погодили строк виконання зобов'язання щодо оплати товару, проте відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов контракту, грошові кошти за отриманий товар повністю не сплатив.

Згідно ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди України можуть приймати до свого провадження і розглядати справи з іноземним елементом у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

Пунктом 2 статті 4 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності від 20 березня 1992 року, ратифіковано Україною 19.12.1992 (СНД), визначено, що компетентні суди держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав розглядають справи і в інших випадках, якщо про це є письмова згода сторін про передачу спору суду.

Пунктом 11.1. Контракту (в редакції Додаткової угоди № 2) передбачено, що спори та розбіжності за даним Договором або у зв'язку з ним, підлягають передачі /для розгляду та прийняття остаточного рішення в Господарський суд міста Києва.

Відповідач у письмовому відзиві та в судовому засіданні проти позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрія-Фарм»не заперечує.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, суд вважає, що позов щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 20 487,93 доларів США за Контрактом № 20-12/У від 21.05.2012 таким, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Узбекистон Дори-Таъминоти»(Республіка Узбекистан, 100069, м. Ташкент, вул. Янги Олмазор, 1 а; ИНН 200845636, ОКОНХ 71212, ОКПО 15273761) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрія-Фарм»(03680, м. Київ, вул. М.Амосова, 10; код 30109129) 20 487,93 (двадцять тисяч чотириста вісімдесят сім доларів США та дев'яносто три центи) доларів США, 3 275 (три тисячі двісті сімдесят п'ять) грн. 20 коп. -судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Дата підписання рішення: 20.12.2012

СуддяА.М. Івченко