Рішення № 28128200, 05.12.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/98/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.12 Справа № 14/17-2011-1989-5/5009/6540/11

за позовом Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства (65070, місто Одеса, вул. 25-ої Чапаївської дивізії, № 1)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Почерк»(71101, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Кабельників. 138-а)

про стягнення 146 703,26 грн.,

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Череповський В.П. - директор, протокол № 4 зборів засновників товариства від 19.06.2010 р., паспорт серії СА № 044484 від 30.11.1995 р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Причорноморським державним регіональним геологічним підприємством 24.10.2011 р. заявлені позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Почерк»146 703,26 грн. заборгованості на підставі договору № 30/11-09 від 30.11.2009 р. про надання послуг з морського тралення з метою забезпечення умов для виконання сейсморозвідувальних робіт в Азовському морі. Позовні вимоги обґрунтовані ст. ст. 193. 218 ГК України, ст. ст. 11, 14, 610, 630 ЦК України. Рішенням господарського суду від 03.01.2012 р. у справі № 14/17-2011-1989-5/5009/6540/11 задоволені позовні вимоги Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства. Донецьким апеляційним господарським судом рішення у справі залишене без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 20.09.2012 р. у справі № 14/17-2011-1989-5/5009/6540/11 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.03.2012 р. та рішення господарського суду Запорізької області від 03.01.2012 р. скасовано; справу № 14/17-2011-1989-5/5009/6540/11 передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Протоколом автоматичного розподілу справи між суддями, справу № 14/17-2011-1989-5/5009/6540/11 передано на розгляд судді Носівець В.В.

Ухвалою суду від 16.10.2012 р. порушено провадження у справі № 14/17-2011-1989-5/5009/6540/11, справі присвоєно номер провадження 18/98/12, судове засідання призначено на 31.10.2012 р., про що сторони повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 31.10.2012 р. представник позивача надав уточнену позовну заяву, відповідно до якої просив суд стягнути з ТОВ «Почерк»заборгованість у сумі 146 703,26 грн. та розірвати договір № 30/11-09 від 30.10.2009 р. Уточнена позовна заява судом відхилена, оскільки суперечила ст. 22 ГПК України. В судовому засіданні 31.10.2012р. оголошено перерву до 21.11.2012 р. Ухвалою від 06.11.2012 р. (без виклику сторін) судом витребувані докази та пояснення у справі. У зв'язку з неявкою представника позивача в судове засідання та не виконанням вимог суду, що викладені в ухвалі від 06 листопада 2012 р., а також необхідністю встановлення фактичних обставин справи, її розгляд був відкладений на 05.12.2012 р.

Позивач надав уточнення до позовної заяви № 02/1351 від 28.11.2012 р. (вх. 0906/23474 від 03.12.2012 р.), які по суті є додатковим обґрунтуванням заявлених позовних вимог та відповідно до яких позивач просив суд на підставі ст.ст. 837-864 ЦК України стягнути з відповідача суму невикористаного авансу у розмірі 146 703,26 грн. за договором № 30/11-09 від 30.11.2009 р. про надання послуг з морського тралення з метою забезпечення умов для виконання сейсморозвідувальних робіт в Азовському морі Також позивач зазначив, що договір № 30/11-09 від 30.11.2011 р. є розірваним, оскільки враховуючи положення пунктів 3.1 та 4.5 договору, позивач листом від 09.12.2010 р. попередив про відсутність затвердженого плану робіт та фінансування на наступний рік, внаслідок чого він не має можливості в подальшому виконувати свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг. Крім того, звернув увагу на той факт, що умови договору не містять обов'язку позивача здійснювати авансування щодо придбання відповідачем паливних матеріалів в повному обсязі. Представник позивача в судове засідання не з'явився, телеграмою просив суд розгляд справи відкласти на іншу дату.

Відповідач проти відкладання розгляду справи заперечив.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив. Зазначив, що ним належним чином виконувались зобов'язання за договором, про що свідчать підписані обома сторонами акти № 1 та № 2. Щодо обумовленої позивачем заборгованості, пояснив, що отримані грошові кошти були використані за цільовим призначенням, тобто у відповідності до умов договору, а саме були придбані товари та продукція для подальшого належного виконання зобов'язань виконавцем. Також звернув увагу суду, що договір є діючим і відповідач готовий продовжувати виконання своїх обов'язків за договором. З урахуванням зазначеного просив в позові відмовити, оскільки він заявлений позивачем безпідставно. Заслухавши думку відповідача, враховуючи приписи ст. 69 ГПК України суд клопотання позивача про відкладання розгляду справи відхилив.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розгляд справи завершений 05.12.2012 р., судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Причорноморське державне геологічне підприємство (Замовник, позивач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю «Почерк»(Виконавець, відповідач у справі) 30.11.2009 р. уклали договір № 30/11-09 про надання послуг з морського тралення з метою забезпечення умов для виконання сейсморозвідувальних робіт в Азовському морі (далі договір).

Згідно з п. 1.1 договору, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання забезпечити тралення при виконанні профільних сейсморозвідувальних робіт в Азовському морі.

Зміст, термін виконання, об'єми, основні етапи робіт визначені в Технічному завданні, який є невід'ємною частиною даного договору (пункт 1.2).

Пунктами 2.2.1, 2.2.6 договору передбачено, що Виконавець зобов'язаний: надати послуги у встановлений строк та в повному обсязі, визначеному в Технічних умовах Замовника, за цінами, що визначені у ціновій пропозиції; виконувати за свій рахунок технічне обслуговування і ремонти судна, механізмів і навігаційно-геофізичного комплексу.

Вартість послуг визначається на підставі діючих нормативів і згідно Кошторису, який підписується Сторонами і є невід'ємною частиною даного договору і складає 1 800 040 грн., у т.ч. ПДВ 20% в розмірі 300 006,67 грн.(п. 3.1.).

Вартість послуг за договором може бути переглянута сторонами відповідно до змін у проекті регіональних робіт, або змін розцінок згідно нових нормативних документів. Зміна обсягів вартості та строків робіт повинна бути оформлена Сторонами в письмовому виді у виді Додаткової угоди, що буде невід'ємною частиною даного договору (п. 3.2.).

Замовник робить оплату вартості робіт поетапно у відповідності з Календарним планом робіт двома платежами по кожному етапу. Рахунки Виконавця оплачуються Замовником в установленому порядку (п. 3.4.).

Перед початком кожного етапу (рейсу) Замовник сплачує аванс у розмірі 50% кожного етапу робіт (п. 3.5.).

Наступні платежі виплачуються виконавцеві з урахуванням виплаченого авансу на основі Актів обміру наданих послуг (п. 3.6.).

Пунктом 8.1. договору передбачено, що даний договір набуває чинності з дня його підписання, і діє до повного виконання сторонами зобов'язань по договору.

Додатком № 3 до договору, а саме Календарним планом від 30.11.2009 р. визначена вартість першого етапу (рейсу), яка складає 572 740,00 грн.

У відповідності до п. 3.5 договору та Календарного плану згідно рахунку № П-07/12/01 від 07.12.2009 р., позивач перерахував на користь відповідача 286 370,00 грн. авансу, що підтверджується платіжним дорученням № 679 від 08.12.2009 р. (том 1 а.с.22).

На виконання умов договору ТОВ «Почерк»були виконанні роботи на загальну суму 139 666,74 грн., що підтверджується актом № 1 на суму 69 547,00 грн. та актом № 2 на суму 70 119,74 грн., які підписані та скріплені печатками обох сторін без зауважень.

Таким чином, різниця між перерахованою (отриманою відповідачем) сумою авансу та вартістю виконаних робіт склала -146 703,26 грн.

Позивачем 19.11.2010 р. на адресу ТОВ «Почерк»був надісланий лист № 02/880, яким повідомлено, що у зв'язку з погіршенням погодних умов виконання у повному обсязі основних етапів робіт визначених у Технічному завданні договору стало неможливим, у зв'язку з чим позивач просив повернути перераховану суму в розмірі 146 703,26 грн.

Листом № 257 від 30.11.2010 р. ТОВ «Почерк»повідомило Замовника, що на вказану суму, в забезпечення рейсів, було закуплено товарно-матеріальні цінності. На підставі викладеного, Виконавець готов відпрацювати або списати ТМЦ, які знаходяться на складі на суму 146 703,26 грн., або передати їх Причорноморському ДРГП, або після реалізації ТМЦ повернути вказану суму.

У зв'язку з відсутністю затвердженого плану робіт та фінансування на 2011 рік, позивач листом від 09.12.2010 р. № 02/938 повідомив ТОВ «Почерк»про розірвання договору 30/11-09 від 30.11.2009 р. та необхідність повернення залишку грошових коштів у сумі 146 703,26 грн.

Враховуючи те, що станом на 10.03.2011 р. вказана сума на рахунок Причорноморського ДРГП не надійшла, останній у листі № 02/171 від 10.03.2011 р. просив ТОВ «Почерк»у найшвидший термін провести реалізацію ТМЦ та повернути кошти за договором № 30/11-09 від 30.11.2009 р. у розмірі 146 703,26 грн.

Листом від 18.03.2011 р. за № 167 Виконавець повідомив Замовника, що в найближчий час ТОВ «Почерк»почне перераховувати суму 146 703,26 грн.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представниками сторін, ТОВ «Почерк»на час розгляду справи судом грошові кошти (різницю між вартістю виконаних робіт за договором та залишку отриманого авансу) у розмірі 146 703,26 грн. Причорноморському державному регіональному геологічному підприємству не повернуло, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

На виконання постанови Вищого господарського суду України від 20.09.2012 р. судом під час нового розгляду справи було з'ясовано, що правовідносини сторін є змішаними, мають риси та елементи притаманні договорам послуг і підряду та регулюються відповідними положеннями Цивільного кодексу України. Також судом було з'ясовано у позивача, що заявлена до стягнення сума у розмірі 146 709,26 грн. є сумою невикористаного авансу.

Відносно аргументів сторін спору щодо дії договору або його розірвання/зміни та надання оцінки чинності договору або припинення його дії внаслідок розірвання/зміни суд зазначає наступне:

Статтею 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, за загальним правилом, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зміна або розірвання договору вчинюються в такій самій формі, що й договір, який змінюється чи розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. При відсутності згоди (домовленості) сторін про зміну або розірвання договору він може бути змінений чи розірваний на вимогу однієї із сторін лише за рішенням суду за наявності певних підстав, передбачених договором або законом.

Пунктом 9.3 договору сторони узгодили, що всі зміни і доповнення до договору вважаються дійсними лише тоді, коли вони оформлені і підписані особами, які мають на те повноваження сторін.

Суду не надано належних доказів яки б підтверджували факт врегулювання позивачем та відповідачем питання щодо розірвання чи зміни договору або письмової відмови відповідача від розірвання/зміни цього договору. Також не надано доказів розірвання/зміни договору в судовому порядку.

З урахуванням вищевикладеного, підстав вважати розірваним договір № 30/11-09 про надання послуг з морського тралення з метою забезпечення умов для виконання сейсморозвідувальних робіт в Азовському морі від 30.11.2009 р. не виникло.

Однак стаття 212 ЦК України передбачає, що існують правочини з відкладальною та скасувальною обставинами: особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина).

Сторони договору передбачили та погодили саме такі обставини, оскільки розуміли, що позивач є підприємством заснованим на державній власності, яке фінансується за рахунок державних коштів та не завжди може розраховувати на своєчасне та достатнє фінансування з боку держави. Законодавчі зміни щодо порядку закупівлі товарів (робіт, послуг) за державні кошти, зміни у законодавчому акті про Державний бюджет, інші об'єктивні обставини (погодні умови) змусили позивача повідомити відповідача спочатку про припинення робіт по договору, тобто про зміну прав та обов'язків сторін договору, а в подальшому про остаточне припинення прав та обов'язків по договору у зв'язку із відсутністю фінансування подальших робіт, передбачених договором. В зв'язку із такими умовами договору сторони передбачили, що оплачені будуть фактично виконані обсяги робіт (п.п. 1.3., 4.5. договору).

Таким чином, суд дійшов висновку, що права та обов'язки сторін по договору змінилися та припинилися, але не в результаті розірвання договору (як це зазначалося позивачем), а в результаті обумовлення в договорі відкладальної та скасувальної обставин.

Враховуючи викладене вище, проаналізувавши надані документи та норми чинного законодавства, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 146 703,46 грн. такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 9.5 договору визначені невід'ємні додатки до цього договору -технічне завдання, кошторис та календарний план.

Так, відповідно до Календарного плану 1 етап робіт (послуг) 700 км повинен бути виконаний з листопада 2009 р. по грудень 2009 р. (включно), ціна етапу становить -572 740,00 грн.

При визначенні загальної ціни договору (1 800 040,00 грн.) сторони враховували найменування робіт та її вартість, так кошторисом сторони узгодили і вартість тралення профілів СГТ за допомогою двох суден, витрати паливо-мастильних матеріалів, колективне харчування екіпажу МТ, стоянку та обслуговування судна в порту, страхування судна МТ, щорічне освідчення на клас регістру ПДВ та резерв на непередбачені роботи і витрати.

Отже, сторони при погодженні вартості одного погонного кілометру тралення профілів СГТ МТ, що складає 818,20 гривень, включили в цю суму обумовлені кошторисом витрати для належного виконання зобов'язань за договором.

В ході розгляду справи було з'ясовано, що внаслідок погіршення погодних умов, роботи по першому етапу, як то передбачено Календарним планом, в повному обсязі виконані не були. Тралення було забезпечене на відрізку, що дорівнює 170,7 км. Його вартість складає 139 666,74 грн. Таким чином, залишок невикористаного авансу складає 146 703,26 грн. (286 370,00 грн. -139 666, 74 грн.).

Пунктом 1.3 договору сторони обумовили, що обсяг послуг, що надаються відповідно до цього договору, може бути зменшено залежно від реального фінансування Замовника.

Відповідно до 4.5. Договору, при достроковому припиненні робіт за Договором з ініціативи Замовника, невиконанні робіт у повному обсязі з об'єктивних причин, або одержанні негативного результату, роботи фінансуються виходячи з фактично виконаних обсягів робіт та їх кошторисної вартості.

Замовник неодноразово повідомляв виконавця про відсутність фінансування та, посилаючись на п. 4.5. договору і відсутність подальших робіт за договором, просив виконавця повернути частину невикористаного авансу.

Отже, аналіз зазначеного свідчить, що позивач виконав умови договору: перерахував обумовлену суму авансу, підписав Акти виконаних робіт; повідомив про відсутність фінансування, неможливість в подальшому оплачувати послуги виконавця та припинення робіт внаслідок об'єктивних обставин.

Виходячи з положень Цивільного кодексу України обов'язок замовника оплатити надані йому послуги виникає після виконання виконавцем всього об'єму робіт або її частини, в даному випадку після підписання сторонами Актів виконаних робіт.

Документальних доказів, яки б підтверджували виконання відповідачем робіт за договором і на суму залишку авансу суду не надано.

З урахуванням обсягу фактично виконаних робіт та здійсненної попередньої оплати (авансу), суд дійшов висновку, що правових підстав для утримання (збереження) відповідачем залишку авансу в розмірі 146 709,26 грн. не виникло.

Таким чином, вимоги позивача є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

Посилання відповідача про використання залишку отриманого авансу на придбання товарно-матеріальних цінностей (дизельне паливо, мастила, троси та інше) (далі -ТМЦ) судом відхиляються, оскільки умовами договору взагалі не обумовлювався та не передбачався обов'язок виконавця здійснювати закупівлю ТМЦ, в тому числі на майбутнє (на всі етапи робіт одночасно або на весь перший етап). Договір передбачав забезпечення тралення засобами виконавця. В іншому випадку, у договорі мали б бути передбачені умови, які обумовлюють виконання робіт із матеріалів замовника або надають право іншій стороні приймати участь у закупівлі ТМЦ, контролювати цей процес, слідкувати за відсутністю зловживань з боку свого контрагента, отримувати звіти про використані матеріали та ТМЦ тощо. Укладаючи договір та приймаючи на себе певний обсяг обов'язків, складаючи кошторис, відповідач та позивач розрахували та погодили обсяг витрат ТМЦ для виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору.

Також хибними є посилання відповідача на те, що закуплені ним ТМЦ не можуть бути реалізовані внаслідок відсутності прав на торгівлю паливно-мастильними матеріалами, оскільки п. 2.2 Статуту ТОВ «Почерк»(третя редакція) за 2006 рік визначений предмет діяльності Товариства, зокрема, зазначено -постачання та реалізація паливно-мастильних матеріалів (том 1 а.с. 55-60 том 2, а.с. 11-16). Отже, документи надані відповідачем на підтвердження закупівлі паливно-мастильних матеріалів, дизпалива, масла тощо такий факт дійсно підтверджують, але не стосуються предмету спору у даній справі.

Посилання щодо закупівлі додаткового обладнання (тросів із певним розрізом у діаметрі, що використовуються саме у траленні) також судом відхиляються, оскільки вартість тралення одного кілометру обумовлена у кошторисі та дорівнює 818,20 грн.. Загальний об'єм робіт 2200 км, виконано тралення на 170,7 км. У розрахунок вартості включено тралення за допомогою двох суден. Без необхідного обладнання роботи не виконувалися б взагалі. Відповідач хибно зазначає про витрати на троси.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги задовольняються судом повністю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували повністю або частково позицію позивача.

Судові витрати покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Почерк»(71110, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Кабельщиков, 138-а, код ЄДРПОУ 22138510, р/р 26003208534099 в БВ ЗРУ КБ «Приватбанк», МФО 313399) на користь Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства (65070, місто Одеса, вул. 25-ої Чапаївської дивізії, № 1, код ЄДРПОУ 01432144, р/р 26001047629000 в АТ «Укрсиббанк»м. Харків, МФО 351005) 146 703,26 грн. (сто сорок шість тисяч сімсот три грн. 26 коп.) залишку невикористаного авансу, 1 467,04 грн. (одну тисячу чотириста шістдесят сім грн. 04 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя В.В. Носівець

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 14 грудня 2012 р.