Рішення № 28128189, 12.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/16299-2012 12.12.12За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтекс"

до Міської станції захисту зелених насаджень Київського комунального об"єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд"

про стягнення 24 612,62 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: Лукошко Н.С. -представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Олтекс" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Міської станції захисту зелених насаджень Київського комунального об"єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" про стягнення 24 565,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 3 від 14.02.12 р.

11.12.12р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали справи на виконання вимог ухвали суду.

12.12.12р. через відділ діловодства суду позивачем подано клопотання про уточнення та збільшення розміру позовних вимог, в яких просить стягнути 23 000,00 грн. заборгованості, 1 151,82 грн. пені, 460,80 грн. 3% річних.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача про час, дату та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 12.12.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14.02.12р. між Позивачем (постачальник) і Відповідачем (покупець), був укладений Договір поставки за № 3. Відповідно Договору Постачальник зобов'язувався поставити

передати у власність Покупцю у погоджені Сторонами строки костюми зимові для захисту від виробничих забруднень, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, визначений у специфікації, що є невід'ємною частиною договору (п.1.1.).

Відповідно до п.4.2. Договору, оплата поставленого товару проводиться протягом 30 банківських днів після дати поставки партії Товару у відповідності з рахунком-фактурою на дану партію та згідно підписаної видаткової накладної.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивачем на виконання умов договору було поставлено відповідачу товар за видатковою накладною № РН-0000003 від 14.02.12 р., на суму 28 080,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснив оплату за товар у частковому обсязі, перерахувавши грошові кошти у загальному розмірі 5080,00 грн.

Таким чином заборгованість позивача на час розгляду справи становить 23 000,00 грн.

25.06.12 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 24 від 21.06.12р., у якій просив сплатити суму заборгованості за договором, проте відповідач відповіді на претензію не надіслав, суму заборгованості не сплатив.

Відповідно до п.6.3. Договору у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань покупцем, останній сплачує пеню в розмірі 0,1% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку, наданого позивачем та не спростованого у встановленому порядку відповідачем, останній має сплатити 1 151,82 грн. пені, 460,80 грн. 3 % річних.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, сплачений позивачем судовий збір відшкодовується йому за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Міської станції захисту зелених насаджень (04128, м. Київ, вул. Берковецька, 6; код ЄДРПОУ 03359693) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтекс" (03062, м. Київ, вул. Олександрівська, 45; код ЄДРПОУ 30435050) 23 000 (двадцять три тисячі) грн. 00 коп. основного боргу, 1 151(одну тисячу сто п'ятдесят одну) грн. 82 коп. пені, 460 (чотириста шістдесят) грн. 80 коп. 3 % річних, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.12.12 р.

Суддя С.М. Мельник