Рішення № 28127992, 22.11.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.11.12 р. Справа № 5006/36/111пн/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Гриник М.М.

при секретарі судового засідання Лютій Т.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Маріупольської міської ради, м. Маріуполь

до відповідача Фізичної-особи підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь

про зобов'язання фізичної-особи підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь звільнити самовільно зайняту земельну ділянку на якій розташований кіоск загальною площею 0,001225 га із земель житлової та громадської забудови підпорядкованих Маріупольській міській раді по АДРЕСА_1 та привести її у придатний для використання стан, включаючи знос кіоску.

Представники сторін:

від позивача: Ботман О.О.- довіреність

від відповідача: не з'явився

Маріупольська міська рада, м. Маріуполь звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної-особи підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь, про зобов'язання фізичної-особи підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь звільнити самовільно зайняту земельну ділянку на якій розташований кіоск загальною площею 0,001225 га із земель житлової та громадської забудови підпорядкованих Маріупольській міській раді по АДРЕСА_1 та привести її у придатний для використання стан, включаючи знос кіоску.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на факт самовільного зайняття та використання відповідачем земельної ділянки із земель житлової та громадської забудови Маріупольської міської ради, яка розташована по АДРЕСА_1 площею 0,001225 га під розміщення торгового металевого кіоску, без одержання правовстановлюючих документів та їх державної реєстрації, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Ухвалою суду від 01.08.2012р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №5006/36/111пн/2012, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

Разом із позовом від позивач надійшло клопотання про відстрочку сплати судового збору. Судом зазначене клопотання задоволено. Сплата судового збору відстрочена на місяць (до 01.09.2012р.).

Ухвалою від 01.10.2012р. процесуальний термін розгляду справи подовжено на15 днів.

Розпорядженням заступника голови господарського суду від 12.10.2012р. справа передана на розгляд судді К.С.Харакозу.

Розпорядженням заступника голови господарського суду від 19.11.2012р. справа передана на розгляд судді М.М.Гриник.

Супровідним листом від 22.11.2012р. позивач до матеріалів справи надав докази сплати судового збору.

У порушення вимог ухвал суду відповідач в судові засідання не з'явився без повідомлення про причину неявки, витребувані документи та відзив на позовну заяву до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання. З метою належного повідомлення фізичної особи - підприємця судом за власної ініціативи було зроблено Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. За даними витягу місцем проживання відповідача є АДРЕСА_3 Саме ця адреса зазначена позивачем в позові і саме за цією адресою відповідачу протягом розгляду справи надсилались процесуальні документи про дату та час розгляду справи.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулось 22.11.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

15.12.2011 року спеціалістом відділу регулювання земельних відносин Маріупольської міської ради проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства фізичною-особою підприємцем ОСОБА_2, результати якої викладені в акті перевірки від 15.12.2011 року.

Перевіркою встановлено та в акті перевірки зафіксовано, що фізична-особа підприємець ОСОБА_2 самовільно використовує земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови Маріупольської міської ради, яка розташована по АДРЕСА_1 площею 0,001225 га під розміщення торгового металевого кіоску, без одержання правовстановлюючих документів та їх державної реєстрації, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

За наслідками перевірки відповідачу відділом регулювання земельних відносин Маріупольської міської ради видано припис від 15.12.2011 року № 166/2011 на усунення виявлених порушень.

03.01.2012р. відділом регулювання земельних відносин Маріупольської міської ради проведено повторну перевірку дотримання вимог земельного законодавства фізичною-особою підприємцем ОСОБА_2, за результатами якої встановлено, що відповідач умови припису №166/2011 не виконав, спірну земельну ділянку не звільнив та не привів у придатний до використання стан.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Визначення терміну „самовільне зайняття земельних ділянок" наведене в ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель". За приписами цієї статті, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Виходячи з матеріалів справи, на момент проведення перевірок додержання вимог земельного законодавства рішення позивача про передачу відповідачу у власність або оренду земельної ділянки під розміщення кіоску або надання цієї ділянки у користування (оренду) відсутнє.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка використовувалась відповідачем самовільно, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, актами перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 15.12.2011 року, від 03.01.2012р., приписом від 15.12.2011 року № 166/2011 на усунення виявлених порушень, доданою план-схемою самовільно зайнятої земельної ділянки, яка встановлює на місцевості її місце розташування.

Тобто, матеріалами справи підтверджується самовільне заволодіння відповідачем спірною земельною ділянкою, що не спирається на закон і відбувається з порушенням визначеного порядку надання земельних ділянок.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачем не надано суду документів, що підтверджують його право на користування земельною ділянкою площею 0,001225 га, розташованою по АДРЕСА_1 під розміщення кіоску.

Заходів щодо усунення порушень земельного законодавства відповідачем не вжито, самостійно земельну ділянку не звільнено.

Згідно статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки із земель житлової та громадської забудови загальною площею 0,001225 га під розміщення кіоску, розташованої по АДРЕСА_1 та приведення її у придатний для використання стан, включаючи знос кіоску.

Згідно ст. 49 ГПК України судовий збір у зв'язку із задоволенням позову покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 75; 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Маріупольської міської ради Донецької області, м. Маріуполь до фізичної-особи підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь, про зобов'язання фізичної-особи підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь звільнити самовільно зайняту земельну ділянку на якій розташований кіоск загальною площею 0,001225 га із земель житлової та громадської забудови підпорядкованих Маріупольській міській раді по АДРЕСА_1 та привести її у придатний для використання стан, включаючи знос кіоску - задовольнити.

Зобов'язати фізичну-особу підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2 НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови загальною площею 0,001225 га, розташовану по АДРЕСА_1 та привести її у придатний для використання стан шляхом зносу кіоску.

Стягнути з фізичної-особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2 НОМЕР_1) на користь Маріупольської міської ради (87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Леніна, 70; код ЄДРПОУ 33852448) судовий збір на суму 1073,00 грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Гриник М.М.

Повний текст рішення складено та підписано 27.11.2012р.