Вирок № 28122204, 19.12.2012, Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 1814/771/2012

Пр. № 1/1814/169/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.12.2012 року Путивльський районний суд Сумської області в особі : головуючого - судді Толстого О.О.

при секретарі Соповій В.С.

з участю : прокурора Шпак Д.Г.

потерпілого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Путивль кримінальну справу за обвинуваченням :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Нечаївка Буринського району Сумської області, освіта повна загальна середня, розлученого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого 13.09.2010 р. Путивльським районним судом Сумської області за ч.1 ст. 309 КК України до 1700 грн. штрафу, який замінено постановою цього ж суду від 25.06.2012 р. на 100 год. громад. робіт, які відб. 15.08.2012 р.,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК, ч. 2 ст. 307 України,

ВСТАНОВИВ :

1. Підсудний ОСОБА_2 12.04.2012 року, близько 20 год. 30 хв., зайшов у двір домоволодіння ОСОБА_1 по АДРЕСА_2, з метою позичити у господаря грошей для придбання спиртного. Коли виявив, що ОСОБА_1 вдома відсутній, з метою протиправного заволодіння чужим майном проник у приміщення гаража даного домоволодіння, звідки таємно, навмисно, з корисливою метою викрав належну ОСОБА_1 акумуляторну батарею «Плазма»6 СТ-62 А/г вартістю 475 грн. 31 коп. та в послідуючому розпорядився викраденим на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на цю суму.

Підсудний ОСОБА_2 свою вину у цьому злочині не визнав та суду показав, що 12.04.2012 р. близько 20 год. 30 хв. приходив разом з ОСОБА_3 до господарства ОСОБА_1, щоб запозичити у нього грошей на спиртне. Не заставши його вдома, вони пішли з двору. Ніякого акумулятора з гаражу він не брав.

В той же час його вина у вчиненні цього злочину підтверджується такими доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, на досудовому слідстві як підозрюваний та обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у цьому злочині визнав і показав, що разом з ОСОБА_3 приходив до господарства ОСОБА_1, щоб позичити гроші на спиртне, але вони не застали його вдома. Виходячи з подвір'я він побачив у відчиненому гаражі акумулятор, яким вирішив заволодіти з метою подальшого продажу. Скориставшись тим, що ОСОБА_3 вийшов з двору, заховав викрадений акумулятор під одежею та пішов додому. Викрадений акумулятор потім розбив, а свинець продав (т.1 а.с. 26, 65).

У ході відтворення обстановки та обставин події 05.06.2012 р. на місці злочину ОСОБА_2 показав і розповів, що шляхом вільного доступу викрав акумулятор з незачиненого гаражу господарства ОСОБА_1, до якого приходив, щоб запозичити грошей (т.1 а.с. 30-32).

Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні показав, що 12.04.2012 року він зняв зі свого автомобіля акумуляторну батарею, яку залишив у незачиненому гаражі свого господарства. Наступного дня виявив її пропажу. На цей час претензій до підсудного не має.

Свідок ОСОБА_3 суду підтвердив, що ввечері 12.04.2012 р. разом з ОСОБА_2 заходив до домоволодіння ОСОБА_1, але того не було вдома. Гараж в дворі був відчинений, а у середині біля воріт він бачив акумуляторну батарею. Він перший вийшов з двору, а ОСОБА_2 вийшов через декілька хвилин, тримаючи щось під курткою. Що саме він не бачив. Після того він приходив у цей же вечір додому до ОСОБА_2 і той повідомив, що взяв акумулятор у потерпілого.

Згідно з даними протоколу огляду місця події від 22.05.2012 р., в домоволодінні ОСОБА_1 по АДРЕСА_2, слідів проникнення до гаражу не виявлено (т. 1 а.с. 6-9);

Свідок ОСОБА_1 суду показав, що ввечері 12.04.2012 р. знаходився вдома та бачив підсудного, який заходив в двір. Що саме він там робив не роздивився. Вранці виявив пропажу автомобільного акумулятора з гаражу, який не був не зачинений.

За висновком автотоварознавчої експертизи № 2 від 13.06.2012 р. вартість акумуляторної батареї «Плазма 6 СТ-62 А/г» станом на 12.04.2012 року становила 475,31 грн. (т. 1 а.с. 39-40).

Даючи оцінку зазначеним доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що визнавальні показання ОСОБА_2 на досудовому слідстві є правдивими, оскільки узгоджуються з показаннями свідків та не суперечать іншим наведеними у вироку доказам, тому є цілком достовірними та можуть бути покладеними в основу обвинувального вироку, що свідчить про доведеність вини підсудного у вчиненні цього злочину.

При цьому зміну ним показань в судовому засіданні, суд оцінює критично, як обрану позицію захисту.

Злочинні дії підсудного за цим епізодом суд кваліфікує за ч. 3 ст.185 КК України, як таємне викрадання чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням в інше приміщення.

2. У вересні 2012 року, в точно не встановлений слідством день і час, підсудний ОСОБА_2 на смітнику неподалік будинку по АДРЕСА_1 знайшов металеву ємність з речовиною рослинного походження у висушеному та подрібненому стані, яку приніс до своєї квартири АДРЕСА_1, яка розташована в цьому ж будинку. Переконавшись у тому, що дана речовина є забороненим в обігу особливо-небезпечним наркотичним засобом - канабісом, вагою у перерахунку на висушену речовину 9,634 г, в подальшому незаконно зберігав її при собі з метою збуту та того ж дня приніс до квартири свого знайомого ОСОБА_5 по АДРЕСА_3, де збув його співмешканці ОСОБА_6 шляхом безоплатної передачі.

Підсудний ОСОБА_2 свою вину у цьому злочині визнав повністю та суду показав, що знайшов біля смітника металеву ємність з речовиною схожою на тютюн, яку приніс до своєї квартири. Переконавшись у тому, що це не тютюн, а канабіс, вирішив відати його будь-кому. Того самого дня маючи при собі цю ємність з канабісом прийшов до квартири свого знайомого ОСОБА_5, де показав господарю і його співмешканці ОСОБА_6 Спитавши, чи потрібен він комусь з них, зі згоди останньої залишив цей наркотичний засіб у будинку, після чого вживав алкогольні напої з ними, а вранці повернувся додому.

Крім таких показань підсудного, його вина у цьому злочині підтверджується такими доказами.

Як свідчать матеріали справи, в своїй явці з повинною від 10.10.2012 р. ОСОБА_2 добровільно повідомив правоохоронні органи про те, що у вересні 2012 року знайшов на смітнику ємність з коноплею, яку віддав своїй знайомій ОСОБА_6 (т. 2 а.с. 4).

Як підозрюваний показав, що знайшовши на смітнику металеву ємність з речовиною схожою на тютюн, яку приніс додому. Роздивившись, зрозумів, що це канабіс. Оскільки наркотиків не вживає, вирішив віддати його будь кому. Ємність зберігав при собі і прийшовши того ж дня до ОСОБА_5 запропонував його співмешканці ОСОБА_6, яка сказала залишити. Ємність з канабісом він залишив на пічці (т. 2 а.с. 16).

Допитаний як обвинувачений дав аналогічні за змістом показання, про це саме стверджував і при відтворенні обстановки та обставин події в присутності понятих (т.2 а.с. 46-48), що вбачається з відповідних протоколів цих слідчих дій (т. 2 а.с. 46-48, 55).

За даними протоколу огляду місця події від 01.10.2012 р. (т.2 а.с. 101-103) під час огляду будинку ОСОБА_5 по АДРЕСА_3 була виявлена і вилучена металева ємність з подрібненою речовиною рослинного походження, яка за висновком експертизи наркотичних засобів № 734 від 10.10.2012 р. є забороненим в обігу особливо-небезпечним наркотичним засобом -канабісом, вагою в перерахунку на висушену речовину 9,634 г (т.2 а.с. 33-35).

Свідок ОСОБА_5 на досудовому слідстві показав, що виявлену у нього в будинку наркотичну речовину місяць тому приніс його знайомий ОСОБА_2, який розповів, що знайшов її у металевій ємності на смітнику. Цю речовину запропонував йому (ОСОБА_5) та його співмешканці ОСОБА_6. Остання сказала, щоб той залишив її і поставив на печі в кухні, що той і зробив. Потім вони разом вживали спиртні напої (т.2 а.с. 43).

Такого ж змісту показання на досудовому слідстві дала і свідок ОСОБА_6(т.2 а.с. 41).

В судовому засіданні згадані свідки ці показання змінили та стверджували про те, що ОСОБА_2 ємність з канабісом приносив, але останній нікому з них не пропонував. Наркотичний засіб залишив в будинку, позаяк був у стані алкогольного сп'яніння. Свої показання на досудовому слідстві підписали не читаючи.

Водночас, остання обставина спростована показаннями свідка ОСОБА_7, слідчого Путивльського РВ УМВС України в Сумській області, який суду повідомив, що допитував цих свідків в один день, їхні показання записав з їхніх слів. Ознайомившись з протоколами допиту, вони заперечень до їх змісту не мали, про що власноруч вказали у протоколах.

Даючи оцінку вказаним показанням свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в судовому засіданні, суд визнає їх недостовірними та такими, що спростовуються рештою наведених у вироку доказів, які узгоджуються між собою та суперечностей не містять, і у своїй сукупності дають суду підстави для висновку про доведеність вини підсудного у вчиненні цього злочину.

Враховуючи роз'яснення, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 26.04.2002 року "Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів" про те, що під незаконним збутом психотропних речовин потрібно розуміти будь-які оплатні чи безоплатні форми їх реалізації, злочинні дії підсудного суд кваліфікує за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання і зберігання з метою збуту, а також збут наркотичних засобів, кваліфікуючими ознаками якого є збут особливо-небезпечних наркотичних засобів та особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України.

При визначенні підсудному покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудного, обставини, які обтяжують і пом'якшують покарання.

Підсудний вчинив тяжкі злочини, раніше судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, розведений, на Д-обліках у лікаря психіатра-нарколога не перебуває.

З'явлення із зізнанням, щире каяття, сприяння у розкритті злочину і відсутність корисливих мотивів при збуті наркотичних засобів, суд визнає обставинами, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості скоєного злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Обставин, які обтяжують покарання, суд не вбачає.

Враховуючи наведене в сукупності, обставини скоєного, оскільки підсудний раніше судимий та знову вчинив тяжкі злочини, суспільно-корисливою працею не займається, суд вважає, що його виправлення і попередження нових злочинів можливе тільки в умовах позбавлення волі.

При цьому враховуючи наведені обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості скоєного, суд вважає за можливе застосувати положення ст. 69 КК України і призначити підсудному покарання за ч. 2 ст. 307 КК України нижче найнижчої межі, встановленої санкцією цієї статті.

Оскільки встановлено, що ОСОБА_2 наркотичний засіб збув шляхом безоплатної передачі, тобто на меті особисте збагачення не мав, тому передбачене санкцією ч. 2 ст. 307 КК України обов'язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна, не може бути призначено йому в силу преюдиціальних висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 4.04.2011 року в справі № 1к-11 та від 12.09.2011 р. в справі № 5-15кс11, про те, що конфіскація майна не може бути застосована як додаткове покарання, якщо злочин вчинено не з корисливих мотивів, навіть якщо у санкції статті КК України таке покарання є обов'язковим.

Позаяк призначене підсудному вироком Путивльського районного суду від 13.09.2010 р. покарання у виді 1700 грн. штрафу, яке замінено постановою цього ж суду від 25.06.2012 р. на покарання у виді 100 год. громадських робіт, на момент постановлення останнього вироку повністю відбуте ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 29), підстав для застосування ст. 71 КК України не вбачається.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою.

Підлягають покладенню на підсудного судові витрати по залученню спеціаліста та проведення автотоварознавчої експертизи.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України (1960 р.), п. 11 Розділу ХІ «Перехідні положення»КПК України, суд

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 307 КК України, призначивши йому покарання за:

- ч. 3 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк три роки;

-ч. 2 ст. 307 КК України - із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки і шість місяців, без конфіскації майна.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити до відбування покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки і шість місяців, без конфіскації майна.

Стягнути з ОСОБА_2 705 грн. 60 коп. судових витрат по залученню спеціаліста та проведення автотоварознавчої експертизи на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області ( рахунок 31256272210011, банк одержувача ГУДКУ в Сумській області МФО 837013, код ЄДРПОУ 25574892, свідоцтво платника податку 25756800, код кваліфікації доходів

бюджету 25010100, ІПН 255748918191).

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_2 залишити тримання під вартою, а строк відбування покарання відраховувати з 19.12.2012 року, зарахувавши термін попереднього ув'язнення з 29.11.2012 року до 19.12.2012 року.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області через Путивльський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення всіма учасниками процесу, а засудженим ОСОБА_2 - в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя:підпис

Копія вірна:

Суддя

Путивльського районного суду О.О. Толстой