Рішення № 28121193, 06.12.2012, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/12267/12

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

06 грудня 2012 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Гребенюк В. В. ,

при секретарі - Литовченко Д. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс», про стягнення страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернулася до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс» (надалі за текстом - відповідач), про стягнення страхового відшкодування.

Зазначала, що 02.07.2012 року о 14 год. 00 хв. на бул. Дружби Народів у напрямку пл. Героїв Великої Вітчизняної Війни в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода (надалі за текстом -ДТП), за участю автомобіля НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 (надалі за текстом - ОСОБА_2) та автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, внаслідок ДТП автомобіль НОМЕР_2, отримав пошкодження, що належить позивачу на праві власності, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 02.08.2012 року ОСОБА_2 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/6081420, укладеного 19.09.2011 року з терміном дії до 12.09.2012 року з відповідачем.

Договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/6081420 від 19.09.2011 року, встановлено, що обов'язків ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну потерпілих становить 50 000 грн. на одного потерпілого. Розмір франшизи відповідно до вказаного полісу становить 1 000 грн.

03.07.2012 року позивач подав заяву до відповідача про виплату страхового відшкодування. Станом на 02.08.2012 року відповідач отримав від позивача всі необхідні документи, однак відповідачем не було виплачено страхового відшкодування.

З метою визначення збитків, завданих автомобілю НОМЕР_2, позивачем було замовлено проведення автотоварознавчого дослідження, яке проведене ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт» за виконання якого позивач поніс витрати в розмірі 1 000 грн.

Відповідно до звіту про визначення матеріального збитку, завданого автомобілю НОМЕР_2 до моменту настання ДТП ринкова вартість складає 106 720 грн., вартість відновлювального ремонту даного КТЗ становить 41 463 грн. 30 коп. Зазначеним звітом встановлено, що вартість матеріального збитку власнику КТЗ внаслідок ДТП складає 44 426 грн. 93 коп.

До початку судового засідання представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в своїй заяві вказав, що позов підтримує з тих же підстав, що викладені у позові, крім того зазначив, що не заперечує щодо винесення заочного рішення по справі.

Відповідно до ст. 17 та 22-1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців» судом було направлено електронний запит від 07.11.2012 року за № 15063164.

Згідно наданого спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс», ЄДРПОУ 131451838, місцезнаходження є вул. Фрунзе, 13-Є у м. Києві (а.с. 68 - 72).

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Так, в судові засідання відповідач викликався судовими повістками - про виклик 07.11.2012 року (а.с. 65), судовими повістками зі зворотними повідомленнями про явку в судове засідання 06.12.2012 року (а.с. 75), крім того відповідача було повідомлено про дату судового засідання на 06.12.2012 року через оголошення у пресі (а.с. 76, 83-86).

Позивачем було понесені витрати при сплаті за публікацію у пресі у розмірі 420 грн., що підтверджено заявою, рахунком № 9102 та квитанцією № 11968.75.1 від 15.11.2012 року (а.с. 81 - 82).

Згідно зі ст. 74 ЦПК України судові повістки - про виклик та телеграми зі зворотнім повідомленням направлялись за зареєстрованим у вставленому законом порядку місця проживання фізичної особи - відповідача. У разі ж їх відсутності за даною адресою, вважається, що судовий виклик вручений належним чином. Повідомлення про причини неявки до суду від відповідача не надходило.

У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи (ч. 4 ст. 169 та ст. 224 ЦПК України).

Зважаючи на вищевикладене та відсутність заперечень представника позивача, суд приходить до висновку про можливість розгляду позову у відсутності відповідача та постановлення заочного рішення по справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтується позов, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом, 02.07.2012 року о 14 год. 00 хв. на бул. Дружби Народів у напрямку пл. Героїв Великої Вітчизняної Війни в м. Києві сталась ДТП, за участю автомобіля НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, що підтверджено довідкою ДАІ (а.с. 15 - 16).

Автомобіль «Mitsubishi Lancer», д.н.з. НОМЕР_2, належить позивачу на праві власності, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 8).

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 02.08.2012 року ОСОБА_2 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с. 15 - 16).

З метою визначення збитків, завданих автомобілю НОМЕР_2, позивачем було замовлено проведення автотоварознавчого дослідження, яке проведене ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт» за виконання якого позивач поніс витрати в розмірі 1 000 грн. (а.с. 20).

Відповідно до звіту про визначення матеріального збитку, завданого автомобілю НОМЕР_2 до моменту настання ДТП ринкова вартість складає 106 720 грн., вартість відновлювального ремонту даного КТЗ становить 41 463 грн. 30 коп. Зазначеним звітом встановлено, що вартість матеріального збитку власнику КТЗ внаслідок ДТП складає 44 426 грн. 93 коп. (а.с. 21-56).

Відповідач для огляду автомобіля викликався телеграмою (а.с. 63), відповідно до протоколу огляду транспортного засобу від 03.07.2012 року участь свого представника не забезпечив, огляд проводився в присутності ОСОБА_2 (а.с. 40 - 42)

Розрахунки позивача відповідачем, з посиланням на належні та допустимі докази, спростовані не були.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/6081420, укладеного 19.09.2011 року з терміном дії до 12.09.2012 року з відповідачем.

Договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/6081420 від 19.09.2011 року, встановлено, що обов'язків ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну потерпілих становить 50 000 грн. на одного потерпілого. Розмір франшизи відповідно до вказаного полісу становить 1 000 грн.(а.с. 17).

03.07.2012 року позивач подав відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування (а.с. 18 - 19).

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) особа, якій заподіяно збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 1187 ЦК України передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

У відповідності до ст. 1192 ЦК України передбачає, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Постанова Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» за № 6 від 27.03.1992 року (із змінами та доповненнями) роз'яснює, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі та майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, особою, яка її заподіла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про страхування» страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в Україні здійснюється обов'язково.

Частиною 2 статті 12 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування зменшується на суму франшизи.

Статтею 25 ЗУ «Про страхування» передбачено, що здійснення страхових виплат проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою особою, у формі, що визначається страховиком.

Згідно ст. 5 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" суб'єктами оціночної діяльності є: суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

У відповідності до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінка майна проводиться у випадках встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї із сторін угоди та за згодою сторін. Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках встановлених законом.

Згідно ст. 12 даного Закону України, звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.

У відповідності до ст. 34 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

Доказів, направлення аварійного комісара або експерта на місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, відповідачем до суду надано не було.

За таких обставин суд, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які піддягають застосуванню до цих правовідносин, прийшов до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача суму страхового відшкодування у розмірі - 40 463 грн. 30 коп. та 1 000 грн. витрат понесених при оплаті за звіт з визначення вартості матеріального збитку.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Однак, згідно ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст. ст. 27 - 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 57 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 59 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Відповідно до ст. ст. 59, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем у вигляді судового збору в розмірі 414 гривень 63 копійки та 420 гривень витрат понесених при оплаті за публікацію у пресі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», Постанови Пленуму Верховного суду «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009 року, Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», ст. ст. 12, 34 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 7, 25 ЗУ «Про страхування», ст. ст. 22, 1166, 1187, 1192, ст. ст. 3 - 14, 27 - 30, 57, 59 - 61, 64, 79, 88, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 294 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс», про стягнення страхового відшкодування - задовольнити;

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс» (Код ЄДРПОУ 31451838) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) суму страхового відшкодування у розмірі 40 463 (сорок тисяч чотириста шістдесят три) гривні 30 копійок та 1 000 (одна тисяча) гривень - витрат на проведення авто товарознавчого дослідження;

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс» (Код ЄДРПОУ 31451838) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) судові витрати у розмірі 834 (вісімсот тридцять чотири) гривні 63 копійки;

Рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії;

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленого ЦПК України;

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення;

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя В. В. Гребенюк