Постанова № 28118428, 04.12.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2012 р. Справа № 5314/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Заверухи О.Б., Затолочного В.С.

за участі секретаря судових засідань: Ігнатович Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом приватної фірми «Ясон» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

02 листопада 2011 року позивач - ПФ «Ясон» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача - Луцької ОДПІ в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомленні-рішення № 0014091601 від 18.07.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідачем винесено у зв'язку з не здійсненням позивачем умовного продажу активів при анулюванні свідоцтва платника ПДВ, яке анульоване з підстав внесення відомостей до ЄДР про відсутність платника за місцем реєстрації. Однак, як вказує позивач, у відповідача не було правових підстав для анулювання позивачу свідоцтва платника ПДВ, оскільки така інформація до ЄДРЮОФОП не вносилася, а підприємство постійно знаходить за місцем реєстрації.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 09.12.2011 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 18.07.2011 року № 0014091601.

Не погоджуючись з даною постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова ухвалена з помилковим застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що в процесі судового розгляду даної справи в суді першої інстанції встановлено, що рішенням № 107 від 22.04.2011 року позивачу анульовано свідоцтво платника ПДВ, у зв'язку з відсутністю у платника оподатковуваних поставок протягом 12 послідовних місяців. Оскільки даним рішенням позивачу анульовано реєстрацію як платника ПДВ, яке є чинним та не скасоване, у відповідності до п. 184.7 ст. 184 ПК України, позивач зобов'язаний був здійснити умовний продаж товарів та необоротних активів і нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів. Однак, позивач в порушення даної норми цього не зробив, у зв'язку з чим відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким ПФ «Ясон» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість. На підставі викладеного, відповідач вважає, що винесене ним податкове повідомлення-рішення є правомірним, а тому суд першої інстанції безпідставно його скасував.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Луцькою ОДПІ було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 4962/15-2/20136262 від 20 червня 2011 року.

Актом перевірки зафіксовано факт неподання декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року, а також порушення з боку ПФ «Ясон» пункту 184.7 статті 184 Податкового кодексу України: підприємством не було проведено умовний продаж товарно-матеріальних цінностей у декларації за квітень 2011 року у зв'язку із анулюванням реєстрації платника податку на додану вартість, чим занижено податкове зобов'язання на 108596,00 грн..

На підставі акту перевірки, Луцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 18 липня 2011 року № 0014091601 про збільшення підприємству грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 108597,00 грн., де 108596,00 грн. основний платіж та 1,00 грн. - штрафна санкція.

Суд першої інстанції задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що у відповідача не було правих підстав для анулювання позивачу свідоцтва платника ПДВ, у зв'язку з його відсутністю за місцем реєстрації, оскільки до ЄДРЮОФОП державним реєстратором не вносились відомості про відсутність підприємства за місцем реєстрації. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що рішення про анулювання реєстрації не було належним чином доведене до відома позивача, а тому він не міг здійснити умовний продаж активів. На підставі викладеного, суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Однак, суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступних підстав.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платника ПДВ на момент виникнення спірних правовідносин регулювався ст. 184 ПК України та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість затвердженим Наказом ДПА України від 22.12.2010 N 978, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за N 1400/18695.

Відповідно до підпункту «г» пункту 184.1 ст. 184 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається зокрема якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Згідно з п. 184.2 ст. 184 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби.

З моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних (п. 184.5 ст. 184 ПК України).

Із матеріалів справи, суд апеляційної інстанції вбачає, що актом перевірки від 22 квітня 2011 року № 23 встановлено, що подані до Луцької ОДПІ податкові декларації з податку на додану вартість за період з 01 березня 2010 року по 31 липня 2010 року та з 01 січня 2011 року по 31 березня 2011 року свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання та податкового кредиту, а з 01 серпня 2010 року по 31 грудня 2010 року звітність до Луцької ОДПІ позивач не подавав. А тому на підставі підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України зроблено висновок, що реєстрація платника податку на додану вартість ПФ «Ясон» підлягає анулюванню.

На підставі даного акта перевірки відповідачем винесено рішення № 107 від 22.04.2011 року, яким анульовано позивачу реєстрацію як платника ПДВ з 22.04.2011 року. Примірник даного рішення на адресу позивача надіслано 26.04.2011 року за вихідним № 9605/10/15-2.

Згідно наданих представником позивача пояснень в суді апеляційної інстанції, дане рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ позивачем ні в судовому, ні в досудовому порядку не оскаржувалася, а тому є чинним та підлягає до виконання.

При цьому, суд першої інстанції безпідставно в процесі судового розгляду досліджував правомірність прийняття відповідачем рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, оскільки в розглядуваному адміністративному позові позивач цього рішення не оскаржує, а тому підстав для надання йому правової оцінки на предмет правомірності в суду першої інстанції не було.

Таким чином, на момент проведення відповідачем перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, позивачу анульовано реєстрацію платника ПДВ, а тому він зобов'язаний був вчинити дії, які пов'язані з таким анулюванням.

Зокрема, один із правових наслідків анулювання реєстрації платника ПДВ визначений в пункті 184.7 ст. 184 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з даною нормою, якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Разом з цим, у вказані вище положення Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 7 липня 2011 року N 3609-VI внесені зміни, відповідно до яких, якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Отже, після анулювання позивачу реєстрації платника ПДВ, ПФ «Ясон» зобов'язане було визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів.

Однак, всупереч даної норми, позивачем цього не зроблено, у зв'язку з чим відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення, яким ПФ «Ясон» збільшено суму податкового зобов'язання з ПДВ на суму 108 596 грн. та застосовано штраф у розмірі 1 гривні.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що відповідачем правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а тому підстав для його скасування немає.

Таким чином, оскаржувана постанова судом першої інстанції ухвалена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та у відповідності до ст. 202 КАС України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового.

Враховуючи те, постанова суду першої інстанції ухвалена з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що оскаржену постанову слід скасувати та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити.

Керуючись ст.ст. 11, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

постановив:

апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області - задовольнити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2011 року у справі № 2а-2981/11/0370 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову приватної фірми «Ясон» - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

На постанову протягом двадцяти днів з моменту виготовлення її у повному обсязі може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: О.Б. Заверуха

В.С. Затолочний

Постанова у повному обсязі виготовлена та підписана 07.12.2012 року.