Рішення № 281177, 07.11.2006, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

07.11.06 Справа№ 4/1373-8/193

Господарський суд Львівської області у складі: судді Гутьєвої В.В.

при секретарі Габаковській Х.В.

розглянув матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Олше”, с.Воля Ковельська

до: Товариства з обмеженою відповідальністю “Декор-Сервіс”, м.Городок

про стягнення 60 347,61 грн.

за участю представників:

від позивача: Тітівалов К.К. - представник

від відповідача: не з’явився

Суть спору: Позов заявлено ТзОВ “Олше” до ТзОВ “Декор-Сервіс” про стягнення 60 347,61 грн. боргу за виконані роботи.

Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалах суду від 22.08.2006р., 04.09.2006р., 28.09.2006р. та 17.10.2006р. Ухвалою суду від 04.09.2006р. продовжувався строк вирішення спору на два місяці.

Повний текст рішення виготовлено 13.11.2006 р.

Представник позивача в судове засідання з’явився, витребувані ухвалами суду документи подав, за винятком договорів №15/3 та №16/3, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та клопотанні №197-10/1-17 від 06.11.2006р.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, витребувані судом документи не надав, позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у відзиві, проте направив на адресу суду клопотаня про відкладення розгляду справи для надання додаткових доказів у справі та неможливістю забезпечити належного представника.

Представник позивача щодо відкладення розгляду справи заперечив, оскільки справа неодноразово відкладалась з вини відповідача і на його думку така поведінка відповідача не що інше, як навмисне затягування розгляду спору. Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд важає його необгрунтованим, недоведеним матеріалами справи, таким що підлягає відхиленню, оскільки справа неодноразово відкладалась для надання можливості відповідачу виконати вимоги ухвали суду від 05.07.2006р. та 22.08.2006р., крім того відповідачем не вказано які саме обставини спричинили неможливість забезпечити в судове засідання належного представника та не надано суду доказів в підтвердження цих обставин.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, вислухавши думку представника позивача, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача відповідно до ст.75 ГПК України.

В квітні 2003р. ТзОВ “Олше” розпочало співпрацю з ТзОВ “Декор Сервіс”, яка полягала у виготовленні для ТзОВ “Декор Сервіс” кованих елементів, кованих секцій, решіток, дверей, бруса віконного соснового та інших товарів.

Позивачем було виготовлено і змонтовано на об'єкті відповідача - ТзОВ „Декор-Сервіс", ковані вироби з металу: 122,4 погонних метра кованих секцій 5 категорії на суму з ПДВ 125 471,03 грн., а з врахуванням збільшення ціни виробів, їх вартість становила 189 557,89 грн.

Різниця у вартості становила 64 086,86грн., що сторони погодили, оформивши це відповідними документами.

Вказані секції відповідач отримав по таких видаткових накладних: № РН-12/12 від 6.06.03 р. - 11 п.м. на суму 24349,01грн.; № РН-26/26 від 17.06.03 р. - 30,3 п.м. на суму 35385,17 грн.; № РН-33/33 від 23.06.03 р. - 46.6 п.м. на суму 54070,90 грн.; № РН-36-37 від 24.06.03 р. - 4,78 п.м. на суму 10556,82 грн.; № РН-40-41 від 25.06.03 р. -29,52 п.м. на суму 65195,99 грн.; всього: 122,4 п.м. на суму 189557,89 грн.

Також виконано монтаж цих виробів на об'єкти відповідача в три етапи, що підтверджується двосторонніми актами виконаних робіт: акт № 1 (1-й етап) на 11.4 п.м. копаних секцій на суму 24 349,01 грн., що відповідає видатковій накладній № РН-12/12 від 6.06.03 р. з коригуванням від 15.07.03 р.; акт № 2 (2-й етап) на 34.3 п.м. кованих секцій на суму 75752,81 грн., що відповідає видатковим накладним № РН-40/41 від 25.06.03 р. з коригуванням від 15.07.03р. на 29.52п.м. на суму 65 195,99 грн. і № РН-36/37 від 24.06.03 р. з коригуванням від 15.07.03 р. на 4,78п.м. на суму 10 556,82 гри., а всього:34,3 п.м. на суму 75 752,81 грн.; акт № 3 (3-й етап) на 76,6 п.м. кованих секцій на суму 89456,07 грн., що відповідає видатковим накладним № РН-33/33 від 26.06.03 р. з коригуванням від 15.07.03р. на 46.46п.м. на суму 54 070,90 грн. і № РН-26/26 від 17.06.03 р. з коригуванням від 15.07.03 р. на 30,3п.м. на суму 35 385,17грн., а всього:76,6 п.м. на суму 89 456,07 грн.

Всього за три етапи: 122,4 п.м. на суму 189 557,99 грн.

Таким чином, згідно актів виконаних робіт №№ 1, 2, 3, які були складені відповідачем, підписані директором ТзОВ „Декор-Сервіс" засвідчені печаткою і направлені в ТзОВ „Олше", за три етапи було виготовлено і встановлено 122,4 п.м. кованих секцій, вартістю 189 557,99 грн., чим підтверджено їх вартість вказану в корегувальних накладних від 15.07.03 р.

Факт погодження з відповідачем вартості кованих секцій підтверджується його ж платіжними дорученнями про перерахування грошей на рахунок позивача з вказівкою цільового призначення платежів.

Так платіжним дорученням № 100 від 22.05.03 р. - відповідач перерахував 30 000,00грн з цільовим призначенням: аванс по договору №16/3 від 1.04.03р., платіжним дорученням № 456 від 26.06.03 р. відповідач перерахував 50 000,00 грн. з цільовим призначенням: за ковані вироби згідно угоди № 15/3 і 16/3; платіжним дорученням № 574 від 10.07.03 р. відповідач перерахував 50 000,00 грн. з цільовим призначенням: за ковані вироби згідно угоди № 15/3 від І.ОЗ.ОЗр.; платіжним дорученням № 1120 від 3.09.03 р. відповідач перерахував 50 000,00 грн. з цільовим призначенням: кредиторська заборгованість по договору №16/3 від 28.04.03р. за виготовлення перил та решіток.

Всього відповідач перерахував з цільовим призначенням за ковані вироби 180 000,00грн, а необхідно було заплатити згідно з актами виконаних робіт 189 557,99грн., тобто не доплатив 9 557,89 грн.

Відповідно до акта звірки заборгованність відповідача становить 34 385,08 грн., яка складається з таких сум: за актом виконаних робіт № 5 від 15.07.03р. була виготовлена відповідачу металева конструкція закріплюючого каркасу вартістю 8 192,74 грн., яка використана для монтажу кованих секцій на об'єкті відповідача. За актом № 4 від 30.07.03 р. за виконання трьох етапів монтажних робіт підлягало сплаті 9 637,94 грн.

Ці акти після виконання робіт були складені відповідачем, підписані директором ТзОВ „Декор-Сервіс", засвідчені печаткою і направлені в ТзОВ „Олше". За цими актами вартість робіт становить 17 830,62 грн., які відповідач не оплатив.

Також по видатковій накладній № РН-11/11 від 8.07.03р. було передано ковані секції 5 категорії в кількості 2,62 п.м. вартістю 2 642,69 грн, які відповідач не оплатив.

Таким чином, заборгованність відповідача становить : недоплата за актами виконаних робіт №№ 1,2,3 –9 557,89 грн.; недоплата за актами виконаних робіт №5 від 15.07.03 р. за виготовлення закріплюючого каркасу –8 192,74 грн., недоплата за актом виконаних робіт № 4 від 31.07.03 р. - вартість монтажних робіт за три етапи –9 637,94 грн., недоплата за видатковою накладною № РН-11/11 від 8.07.03 р. за ковані секції 2,62 п.м. –2 642,69 грн., а всього недоплата становить - 30 031,20 грн., крім того недоплата заборгованості, виходячи з сумарного стану взаємних розрахунків –4 353,88 грн., всього: заборгованість становить: 34 385,08 грн.

Позивач свої вимоги мотивує тим, що на початку робіт за ескізами відповідача були виготовлені зразки кованих секцій, які доставлялись на об'єкт відповідача для огляду на місці з участю спеціалістів та дизайнерів відповідача. Після огляду зразків за вимогою відповідача були внесені зміни в конструкторсько-технологічну документацію, збільшено кількість елементів, змінено їх дизайнерське розміщення, перероблено технологічні пристрої. Всі ці обставини потягли збільшення кошторисної вартості виробів, що документально (двосторонньо) погоджувалось сторонами (специфікації, акти виконаних робіт, специфікації щодо декоративних елементів на три етапи робіт, платіжні доручення тощо). Після складання і оформлення зазначених документів на прохання відповідача йому додатково лист був направлений від 13.08.03 р. № 175-12/1-55, в якому з посилкою на договір було доведено підстави збільшення вартості кованих випробів. Після чого відповідач платіжним дорученням № 1120 від 3.09.03 р. перерахував 50 000,00 грн., вказавши їх цільове призначення: кредиторська заборгованість за договором № 16/3 від 28.04.03 р. за виготовлення перил та решіток, підтвердивши цим ще раз узгодження ціни кованих виробів. Листом від 19.06.03р. № 148-12/1-38 відповідачу був повернутий підписаний договір № 15/3 з специфікацією на вартість монтажних робіт на суму 9 637,94 грн. та протоколом розбіжностей. Специфікація з попередньо погодженою ціною була складена відповідачем, підписана директором ТзОВ „Декор-Сервіс", засвідчена печаткою. Протокол розбіжностей відповідач підписав, засвідчив печаткою і повернув позивачу. Листом від 19.06.03р. № 146-12/1-36 відповідачу був повернутий підписаний договір №16/3 з протоколом розбіжностей і підписаною позивачем специфікацією. Специфікацію з попередньо погодженою ціною кованих виробів на суму 180317,02 грн. склав і направив на адресу ТзОВ „Олше" сам відповідач, засвідчивши її попередньо підписом директора ТзОВ „Декор-Сервіс" і печаткою. Договори з специфікаціями були підписані директором ТзОВ „Олше", засвідчені печаткою і повернуті відповідачу. Факт отримання відповідачем цих документів підтверджується повернутими ним протоколами розбіжностей, які він підписав і завірив печаткою. Оригінали договорів №№ 15/3 і 16/3 знаходяться в ТзОВ „Декор-Сервіс". Відповідач у своїх платіжних документах посилаєсться на ці договори як на підставу перерахування грошей, оплативши їх на суму 180 000,00 грн., не доплативши при цьому 9 557,89 грн.

Проте позивач не надав суду копій вказаних договорів №№15/3 та 16/3, пояснивши це їх втратою, відповідач не дивлячись на неодноразові вимоги суду копій договорів теж не надав, не мотивуючи причин цього. Відповідно до даних суду позивачем специфікацій №1 до договору підряду, протоколу розбіжностей до договору №16/3, протоколу розбіжностей до договору №15/3 та підписаних сторонами актів прийняття виконаних робіт між сторонами мали місце відносини підряду, а не поставки, як вказує відповідач у своєму відзиві від 04.09.2006р.

Відповідно до ст.342 Цивільного кодексу Української РСР, чинного на момент здачі виконаних позивачем відповідачу робіт замовник зобов”язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору. Чинними нормативно-правовими актами не встановлено порядку передачі викониних робіт за накладними. Відповідно до підписаного сторонами і наданого суду протоколу розбіжностей до договору №16/3 виготовлені виконавцем вироби і виконані роботи згідно зі специфікаціями передаються за актом прийому-передачі робіт. Відтак посилання позивача на неналежно оформлені накладні не можуть бути взяті судом до уваги. Отже, вимоги позивача в частині основного боргу обгрунтовані і підлягають задоволенню.

З метою врегулювання спору позивач направив ТзОВ “Декор Сервіс” претензію 21.09.2005р. з пропозицією сплатити заборгованість в розімірі 34 385,08 грн.

Відповідно до договорів та чинного законодавства України, а також відповідно до уточненого розрахунку позовних вимог відповідачу нараховано за прострочення виконання грошового зобов”язання: 11 770,24 грн. втрат від інфляції; 3 807,82 грн. 3% річних; 4 384,76 грн. пені та судові витрати (604,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 6 000,00 грн. –витрати, пов”язані з оплатою надання правової допомоги).

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

Згідно із ст.ст.526, 530 ЦК України, зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу та у встановлений договором строк.

В силу ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов”язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони ( замовника), а замовник зобов”язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. ст.546-551 ЦК України, виконання зобов”язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом, пенею). Правочин щодо забезпечення виконання зобов”язання вчиняється в письмовій формі. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках. Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені підлягають відхиленню, оскільки суду не надано договору, яким встановлена відповідна штрафна санкція.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань відповідачу нараховано 3% річних та втрати від інфляції.

В частині стягнення основного боргу в сумі 34 385,08 грн., 11 770,24 грн. - втрат від інфляції, 3 807,79 грн. - 3% річних позовні вимоги обгрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають до задоволення. В частині стягнення 6 000 грн. витрат пов”язаних з оплатою надання правової допомоги відмовити, оскільки позивачем не надано доказів надання правової допомоги адвокатом відповідно до вимог ст.44 ГПК України.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України необхідно віднести на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115-117 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Декор-Сервіс” (код ЄДРПОУ 30873549, 81500, Львівська обл., м. Городок, вул.Перемишлянська, 106; р/р26008002043 в ЛФ АБ “Експрес-Банк”, МФО 325956) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю “Олше” (код ЄДРПОУ 13356796, 45004, Волинська обл., Ковельський р-н, с.Воля Ковельська, вул.Центральна, 54 (р/р 26004301026 в Ощадному банку м.Ковель, МФО 303945) –34 385,08 грн. основного боргу, 11 770,01 грн. втрат від інфляції, 3 807,79 грн. 3% річних, 499,63 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Суддя Гутьєва В.В.