Рішення № 281129, 08.11.2006, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "08" листопада 2006 р. Справа № 5/1905

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Брагіної Я.В.

судді

за участю представників сторін

від позивача Пшетюк В.Г., голова правління, Козир В.П., дор. № 101/07 від 24.07.06р., Скорейко С.І., дор. № 94/07 від 17.07.06р.;

від відповідача Ціка В.Г., дор. від 19.07.06р.;

третіх осіб

прокурора

Розглянув справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Агропромметал" (м.Вінниця)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотекс" (м.Новоград-Волинський)

про стягнення 592352,40грн.

та зустрічним позовом Товариства з обмеженоювідповідальністю "Новотекс" (м.Новоград-Волинський) до Закритого акціонерного товариства "Агропромметал" (м.Вінниця) про стягнення 45000грн.

В порядку ч. 4 ст. 69 ГПК України, спір вирішено у більш тривалий строк ніж встановлено ч. 1 ст. 69 ГПК України.

Закритим акціонерним товариством "Агропромметал" (позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом) подано позов про стягнення на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотекс" ( відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом) 454972,55грн., з яких: 92248грн. - сума основного боргу згідно договору на виконання підрядних робіт №2/07 від 25.08.05, 2787,36грн. - інфляційних нарахувань, 1179,31грн. - 3% річних , 358757,88грн. - пеня в розмірі 2,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати основного боргу.

04.09.06 ЗАТ "Агропромметал" було збільшено розмір позовних вимог (доповнення до позовної заяви №126 від 01.09.06 (а.с. 79) до 592352,40грн., з яких: 77635,60грн. - сума основного боргу, 3550,29грн. - сума інфляційних нарахувань, 1627,17грн. - 3% річних, 494926,95грн. - пеня та 14612,40грн. - сума грошових коштів, які мають бути повернуті первісним відповідачем після закінчення гарантійного строку.

23.10.06 року відповідач за первісним позовом подав зустрічний позов. Ухвалою господарського суду від 24.10.06р. зустрічний позов прийнято судом для сумісного розгляду з первісним позовом.

Представники ЗАТ "Агропромметал" в засіданні суду позовні вимоги за первісним позовом підтримали повністю, а проти зустрічного позову заперечували, погодилися на розстрочку виконання рішення суду на два місяці.

Відповідач за первісним позовом заявлені вимоги ЗАТ "Агропромметал" визнав частково, про що зазначив у відзивах на позовну заяву №25/07 від 25.07.06 (а.с.59,60) та №24/10 від 24.10.06 (а.с.102, 103), а зустрічний позов підтримав повністю, просив розстрочити виконання рішення суду за первісним позовом до 31.12.06року.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

25 серпня 2005 року між Закритим акціонерним товариством "Агропромметал" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новотекс" (замовник) було укладено договір № 2/07 (далі по тексту договір) на виконання підрядних робіт, згідно якого підрядник (позивач за первісним позовом) зобов'язався виконати роботи по монтажу системи опалення фабрики в м. Новоград - Волинський, а замовник (відповідач за первісним позовом) зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи згідно кошторису, який є невід'ємною частиною договору.

В пункті 4.1 договору, сторони обумовили, що строки виконання робіт визначаються в календарному графіку виконання робіт, який узгоджується сторонами додатково.

Проте, слід зазначити, що графіку виконання робіт не було складено.

Сторони погодили в договорі, що прийняття виконаних робіт здійснюється після їх фактичного огляду представниками сторін та оформлюється шляхом підписання акту приймання - передачі (форма КБ-2в) (п.5.1 договору).

А оплата вартості виконаних робіт буде здійснюватись замовником (відповідачем за первісним позовом) шляхом проплати авансового платежу в розмірі 200000грн., та сплатою остаточної суми протягом 5-ти банківських днів після підписання сторонами акту приймання - передачі виконаних робіт (п.6.2. договору).

Сторони також визначили, що з вартості виконаних підрядником робіт замовник має право утримати 5% в якості гарантії якості виконаних робіт, при чому, у разі відсутності дефектів на протязі гарантійного строку, утримана сума підлягає поверненню підрядчику, тобто позивачу (п.6.4 договору).

На виконання умов договору позивачем були виконані підрядні роботи за грудень мясяць 2005 року на суму 92248грн., що підтверджується актом №4 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2005 року (форма №КБ-2в) (а.с.22) та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2005 року (форма №КБ-3) (а.с. 21) і актом звірки взаєморозрахунків від 19.12.05 (а.с.20).

Враховуючи положення п.6.2. договору, відповідач за первісним договором зобов'язаний був сплати остаточну суму вартості виконаних робіт на протязі 5-ти банківських днів після підписання сторонами акта приймання - передачі виконаних робіт.

Роботи були виконані в повному обсязі станом на 20 грудня 2005 року, про що свідчить акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту (а.с.67).

Враховуючи умови договору, відповідач за первісним позовом повинен був провести остаточний розрахунок з позивачем 25.12.05р.

Проте, відповідач не оплатив суму боргу в розмірі 92248грн., що і не заперечується відповідачем, а враховуючи п. 6.4. договору право на утримання з вартості виконаних робіт 5%, як гарантію якості проведених робіт, які складають 14612,40грн. сума боргу відповідача перед позивачем за первісним позовом становить 77635,60грн. (92248грн. - 14612,40грн.).

Відповідно до пункту 8.1. договору сторони визначили, що в разі несвоєчасної оплати виконаних належним чином робіт, замовник (відповідач за первісним позовом) зобов'язаний сплатити підряднику (позивачу за первісним позовом) пеню в розмірі 2,5% від суми невиконаного зобов'язання, за кожен день прострочки.

З уточненого розрахунку первісного позивача вбачається, що сума нарахованої пені, за весь час прострочення в оплаті, становить 494926,95грн.

Проте, господарський суд приходить до висновку, що розмір пені нарахований позивачем за первісним позовом неправильний і не відповідає вимогам діючого законодавства враховуючи наступне:

Згідно з ч.1 ст. 216 та ч.2 ст. 217 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Штрафними санкціями за ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Частиною 6 ст. 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст. 232, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В преамбулі Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" №543/96 - ВР від 22.11.96 з відповідними змінами визначено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Відповідно ст. 1 вказаного Закону, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, при цьому, за нормою ст. 3 Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що пеню необхідно нараховувати на суму боргу в розмірі 77635,60грн., за 182 дні прострочки грошового зобов'язання, починаючи з 26.12.05, з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, законно обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом є пеня в сумі 7355,16грн. (77635,60 х 18 : 365 х 182).

Оскільки, інше не встановлено договором та нормами ГК України, виходячи з положень ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Господарський суд вважає, що позивач за первісним позовом обґрунтовано вимагає від відповідача сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми. З наявного в матеріалах справи уточненого розрахунку позовних вимог, сума інфляційних нарахувань становить 3550,29грн., а 3% річних 1627,16грн.

Вимога первісного позивача щодо стягнення 14612,40грн. утриманих відповідачем коштів, що становить 5% від загальної суми виконаних робіт, є необґрунтованою та передчасною, оскільки не закінчився 12-ти місячний гарантійний строк на виконані роботи (п.9.2 договору).

З урахуванням викладеного, господарський суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню частково, а саме щодо стягнення з відповідача за первісним позовом 77635,60грн. основного боргу, 7355,16 грн. пені, 1627,16грн. 3% річних та 3550,29грн. інфляційних нарахувань.

Разом з тим, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову - стягненні 45000грн. пені враховуючи наступне:

Відповідно до ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожень день прострочки.

Як вбачається із договору, зобов'язання відповідача за зустрічним позовом перед позивачем за зустрічним позовом було негрошовим, а виконання підрядних робіт.

Крім того, позивач не надав належних доказів, що підтверджували би порушення строків виконання підрядних робіт по вині відповідача за зустрічним позовом.

Графік виконання підрядних робіт не було погоджено, про що суд зазначав уже вище. Відповідь на лист за №14/8 від 20.10.05р. (на який посилається позивач за зустрічним позовом) не надісланий відповідачеві за зустрічним позовом.

Крім того, обставини, які викладені у зустрічному позові спростовуються наявною в матеріалах справи копією акту обстеження технічного стану системи опалення фабрики з обробки готових текстильних виробів в м.Новоград-Волинський станом на 11.11.05, де зафіксовано 102 години напрацювання системи опалення. З акту, який підписаний представниками обох сторін, вбачається, що на дату його складання система відпрацювала 13 робочих днів (100 : 8 год.), а саме 5 днів у жовтні (з 25.10.05 по 31.10.05) та 8 днів у листопаді (з 01.11.05 по 10.11.05). Отже, система опалення була змонтована 24.10.05р, в строки зазначені в листі відповідача за зустрічним позовом за № 14/8 від 20.10.06р. (а.с.100).

У відповідності з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких у мов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення первісного позову частково. З відповідача за первісним позовом підлягає стягненню на користь первісного позивача 77635,60грн. - основного боргу, 3550,29грн. - сума інфляційних нарахувань, 1627,17грн. - 3% річних та 7355,16грн. - пеня., а всього 90168,21грн.

В частині стягнення за первісним позовом - 487571,79грн. пені та 14612,40грн. утриманих коштів і в зустрічному позові - відмовляє.

Судові витрати за первісним позовом покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Беручи до уваги заяву відповідача за первісним позовом про розстрочку виконання рішення суду та враховуючи відсутність у позивача заперечень щодо такої заяви, з метою недопущення погіршення економічного стану товариства та соціального становища його працівників, господарський суд вважає за необхідне розстрочити виконання рішення суду на два місяці до 31.12.06р., сплачуючи стягнену суму за рішенням суду, в тому числі і судові витрати рівними частинами щомісячно.

На підставі ст. ст. 216, 217, ч. 6 ст. 232, Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 549 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. 33, 49, 60, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю "Новотекс", м.Новоград-Волинський , вул. Радянська, 3 А, код ЄДРПОУ 32579002, (р/р 26001492 в АКБ "ХФБ Україна" МФО 320724)

на користь Закритого акціонерного товариства "Агропромметал", м.Вінниця, вул. Свердлова, 53, код ЄДРПОУ 23062104, (р/р 26003301647 в ПІБ м.Вінниці, МФО 302571)

- 77635,60грн. - основного боргу,

- 3550,29грн. - інфляційних нарахувань,

- 1627,17грн. - 3% річних,

- 7355,16грн. - пені ( всього 90168,21грн.),

- 901,68грн. витрат по сплаті державного мита,

- 17,96грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Розстрочити виконання рішення суду на два місяці, шляхом сплати відповідачем на користь позивача присудженої суми з врахуванням судових витрат рівними частинами, а саме: листопад 2006 року в сумі 45543,92грн., грудень 2006 року в сумі 45543,92грн.

3. В решті первісних позовних вимог відмовити.

4. В зустрічному позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання.

Суддя Брагіна Я.В.

Дата підписання рішення:

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу