Постанова № 281127, 13.11.2006, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13.11.06 Справа № 12/368н-ад.

Колегія суддів у складі: Палей О.С. - головуючий, суддів Ворожцова А.Г. та Пономаренко Є.Ю. при секретарі Смирновій В.М., розглянувши матеріали справи за позовом

Державного підприємства "Свердловантрацит", м. Свердловськ

до Державної податкової інспекції у м. Свердловську

про скасування податкового повідомлення-рішення

в присутності представників сторін:

від позивача - Бойко С.В., Поліщук Н.Д. - гол.бухг., довіреність № 521 від 06.06.06; Кравцова В.І. - заст.гол.бух., довіреність № 662 від 24.07.06;

від відповідача - Пахолок Р.М. - нач.від., довіреність № 5 від 25.11.05, Мирошкіна Т.О. - держ.подат.інсп., дов. № 55 від 21.09.06; Крівченко М.В. - заст.нач.від.предст. ДПА в Луганській обл., довіреність № 12 від 08.09.06.

Суть спору: заявлено вимогу про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000012344/0/0 від 20.01.2004р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в :

За результатами позапланової документальної перевірки достовірності заявленого до відшкодування податку на додану вартість ДП ДВАТ "Шахта ім. Я.М.Свердлова "ДХК "Свердловантрацит", висновки якої оформлені актом перевірки № 19/11/23-4/00177997 від 20.01.2004р., ДПІ в м. Свердловську винесене податкове повідомлення-рішення, яким ДВАТ "Шахта ім. Я.М.Свердлова" зменшено суму бюджетного відшкодування за січень-вересень 2001р. та липень 2003 року загалом на суму 2210684 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 1103152 грн. 70 коп.

Позивач вважає, що зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте з порушеннями перш за все процесуального характеру, та на обґрунтування заявлених вимог вказує на те, що згідно наказу Державного підприємства «Свердловантрацит»від 29.04.2003 р. № 1, на виконання наказу Міністерства палива й енергетики України «Про реорганізацію ВАТ ДХК «Свердловантрацит»і «Про створення відособлених підрозділів»ДП «Свердловантрацит»та наказу ДП «Свердловантрацит»від 24.11.2003 р. №130, ДП ДВАТ «Шахта ім. Я.М.Свердлова»було реорганізовано у відособлений підрозділ «Шахта ім. Я.М.Свердлова»Державного підприємства «Свердловантрацит».

Згідно пп. 8, 3 п. 8 Положення про відособлений підрозділ «Шахта ім. Я.М. Свердлова» ДП «Свердловантрацит»підрозділ є платником податків і зборів (обов'язкових платежів), крім податку на прибуток і ПДВ. Правонаступником ДВАТ «Шахта ім. Я.М. Свердлова»є ДП «Свердловантрацит». ДВАТ «Шахта ім. Я.М.Свердлова»подана заява від 12.12.2003 р. №57 про зняття з обліку платника податків, що зареєстроване в ДПІ в м. Свердловську 12.12.2003 р. № 10776/1. Згідно поданої заяви підприємство зняте з обліку платників податків.

За ствердженням позивача, у порушення «Порядку оформлення результатів документальних перевірок про дотримання податкового і валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їхніми філіями, відділеннями й іншими відособленими підрозділами» (далі –Порядок), затвердженого Наказом ДПА України від 16.09.2002р. №429 зі змінами і доповненнями, ДПІ в м. Свердловську в акті не зазначено, що на момент закінчення документальної перевірки і підписання акта перевірки, ДВАТ «Шахта ім. Я.М. Свердлова»була реорганізована в ВП «Шахта ім. Я.М. Свердлова»ДП «Свердловантрацит», не було на момент підписання акта перевірки юридичною особою і було знято з обліку платників податків у податкових органах України. Згідно ст. 3 Порядку - Акт документальної перевірки складається в двох примірниках і підписується посадовими особами органу державної податкової служби, що здійснювали перевірку і посадових осіб підприємства.

Акт документальної перевірки № 19/11-23-4/00177997 від 20.01.2004р. підписаний особами, що не мають повноважень на підписання акта, тому що згідно наказу ДП «Свердловантрацит»від 02.12.2003р. №138-до Романюк М.Ф. призначений директором ВП «Шахта ім. Я.М. Свердлова»ДП «Свердловантрацит»по переводу з ДВАТ «Шахта ім. Я.М. Свердлова»та наказу від 08.12.2003 р. №142-до Поліщук Н.Д. призначена головним бухгалтером ВП «Шахта ім. Я.М.Свердлова»ДП "Свердловантрацит".

Позивач вважає, що порушено вимоги пп. 6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (далі –Закон №2181) в частині вручення прийнятого рішення безпосередньо юридичній особі.

У позовній заяві позивач вказує також на порушення податковим органом порядку розгляду скарг, у зв'язку з чим подана скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків.

14.09.2006р. позивач надав доповнення до позовної заяви, якими доповнив підстави заявленого позову, та оскаржуючи рішення за суттю посилається на те, що:

- згідно акта перевірки від 20.01.2004р. з податкового кредиту відповідачем необґрунтовано було знято ПДВ в сумі 2188790,83 грн. тому, що перевірка була проведена за період, раніше перевірений органами ДПІ; законність віднесення податкових накладних на цю суму згідно актів перевірки від 15.11.2002р., 31.03.2003р., 26.12.2001р., 15.11.2002р., 31.03.2003р., 26.12.2001р. та від 10.09.2003р. за період з 01.10.1999р. по 30.06.2003р. податковими органами підтверджені.

Протягом розгляду справи судом встановлено, що підставою для виключення з податкового кредиту сум ПДВ за звітні періоди стало оформлення контрагентами позивача податкових накладних з порушенням встановленого порядку їх виписування.

Позивач не погоджується з даним та зазначає, що за запитом ВП "Шахта ім. Я.М.Свердлова" про надання шахті доказів віднесення сум ПДВ у податкові зобов'язання по податковим накладним, виписаним з помилками, контрагенти надали шахті належно оформлені податкові накладні і копії книг продажу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Щодо порушення пп. 6.2.4 п.6.2. ст.6. Закону № 2181.

Згідно приписів згаданої норми податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення, при цьому для вручення податкових повідомлень-рішень встановлений аналогічний порядок.

Позивач помилково ототожнює правовідносини, пов'язані з набуттям та припиненням статусу платника податку на додану вартість, з правовідносинами набуття статусу та припинення юридичної особи.

Пунктом 1.1 статті 1 Закону 2181 визначено поняття платника податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремленні підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та (або) сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Відповідно до п. 2 ст. 33 Закону України від 15.05.2003р. № 755-ІV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

З огляду на викладене, момент позбавлення шахти статусу юридичної особи слід пов'язувати не з Наказом Мінпаливенерго №130 від 24.11.2003р., не з передавальним балансом та датою подання заяви від 12.12.2003р. про зняття з обліку платника податків, а з датою вчинення відповідного запису в ЄДР.

Згідно довідки державного реєстратора Свердловської міської Ради в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців 28.09.2005р. внесено запис № 1 391 112 0003 000367 про державну реєстрацію припинення юридичної особи ДП ДВАТ "Шахта ім. Я.М.Свердлова" ДХК "Свердловантрацит" в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення.

Таким чином, на момент отримання податкового повідомлення-рішення ДП ДВАТ "Шахта ім. Я.М.Свердлова" ДХК "Свердловантрацит" було юридичною особою, чим спростовується факт порушення податковим органом норм статті 6 Закону №2181.

Щодо доданих позивачем до матеріалів справи скарг та відповідей органів державної податкової служби на них, судом встановлено, що вони не стосуються оскаржуваного спірного податкового повідомлення-рішення і тому не відносяться до предмету спору по даній справі.

Таким чином, доводи позивача щодо порушення податковим органом вимог "Положення про порядок надання і розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби", затвердженого Наказом ДПА України № 29 від 11.12.1996р. (з наступними змінами та доповненнями), зареєстрованого в Мінюсті України 18.12.1996р. за № 723/1748, не підтверджуються документально.

Суд також зазначає, що будь-які формальні недоліки щодо порядку проведення перевірки, тощо, можуть бути підставою для визнання акту нечинним (його скасування) якщо такі порушення призвели до прийняття неправильного (незаконного) акту за суттю.

Щодо обґрунтованості зменшення бюджетного відшкодування за січень-вересень 2001 року.

В зв'язку з поданням платником податків уточнених декларацій за період січень-вересень 2001р. та липень 2003р., ДПІ у м. Свердловську була проведена перевірка достовірності заявленого до відшкодування ПДВ за вказаний період, а саме: січень-вересень 2001р., липень 2003р.

Перевіркою достовірності заявленого до відшкодування ПДВ згідно уточнених податкових декларацій за січень - вересень 2001р. встановлено, що підприємством в порушення пп. 7.2.1 п.7.2 статті 7 Закону України від 03.04.1999 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон про ПДВ) завищено податковий кредит в уточнених деклараціях з ПДВ за січень-вересень 2001р. на суму 2188790 грн. 73 коп., які зменшили чисту суму податкових зобов'язань за вказаний період на вищезазначену суму.

Відповідно до пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону 168 не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді встановлених законодавством фінансових санкцій нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену належним чином.

Згідно з пп. 7.2.1, п.7.2,ст.7 Закону про ПДВ податкова накладна повинна містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм)

е) повну назву отримувача;

ж) ціну продажу без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкові накладні, включені підприємством до податкового кредиту уточнених декларацій з ПДВ за січень-вересень 2001р. не відповідають вимогам пп.7.2.1 п.7.2 ст.7. Закону України № 168 та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" а саме: у 80 податкових накладних, виписаних контрагентами позивача відсутні такі реквізити як опис, кількість товару, ціна продажу, порядковий номер покупця, місце розташування, номер свідоцтва про реєстрацію, місце знаходження юридичної особи –покупця та порядкові номери податкової накладної.

Суд погоджується з доводами податкового органу, що дотримання порядку виписування податкової накладної в частині зазначення усіх передбачених законом реквізитів, не є формальною вимогою, оскільки дає змогу перевірити правомірність формування податкового зобов'язання та податкового кредиту продавця та покупця.

Зазначення порядкового номеру п/н дозволяє уникнути подвійного включення однієї накладної до складу податкового кредиту покупця; кількість товару та його ціна складають вартість партії товару що є базою оподаткування податком на додану вартість.

Зазначення опису (номенклатури) товарів (робіт, послуг) у свою чергу дозволяє встановити, чи відносяться витрати зі сплати товару - до валових витрат підприємства, що є підставою для включення їх у податковий кредит. Адже згідно пп. 7.4.4. Закону в редакції на відповідну дату, у разі коли платник придбаває товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.

Позивачем до матеріалів судової справи долучено копії книг обліку продажу товарів (робіт, послуг) його контрагентів, де включено деякі з податкових накладних, зазначених у акті перевірки, а також частина податкових накладних, виправлених продавцями на підставі даних таких книг. Суд погоджується з доводами у м. Свердловську, що вони не можуть бути належними доказами недійсності оспорюваного податкового повідомлення-рішення, з огляду на наступне.

Згідно пп. 7.2.3 ст. 7 Закону, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Тобто, якщо накладна є первинним документом, що засвідчує факт здійснення господарської операції, то податкова накладна є документом, де розраховується податок на додану вартість, який справляється із зазначеної операції за будь - якою ставкою. Тому саме із цим документом Закон пов'язує право платника податку на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку.

Підставою для розрахунку є насамперед такі реквізити, як одиниця виміру товару, його кількість, ціна продажу одиниці продукції, обсяг продажу за відповідними ставками.

Дата виписування податкової накладної повинна співпадати із датою виникнення податкових зобов'язань продавця.

Відповідно до Порядку ведення книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165, наприклад, до графи 5 книги обліку продажу товарів "Індивідуальний податковий номер покупця", переноситься відповідний реквізит податкової накладної, а не навпаки.

Що стосується такого реквізиту податкової накладної, як опис (номенклатура) товарів, то таких даних книга обліку продажу товарів взагалі не містить.

Згідно пп. 7.2.3. Закону про ПДВ, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Надання продавцем покупцю третього "виправленого" примірника після проведення перевірки останнього податковим органом, Законом про ПДВ не передбачено.

Визначення законодавцем юридичного значення податкової накладної, встановлення порядку видачі та вимог щодо її формального змісту дає підстави для висновку, що дотримання платником податку зазначеного порядку і форми податкової накладної є обов'язковою умовою для набуття податковою накладною юридичного значення, а отже і підстави, з якими підпункт 7.4.5 ст. 7 Закону про ПДВ пов'язує право платника податку на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку.

Зазначена правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.07.2006р.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що позивачеві правомірно було зменшено податковий кредит за січень-вересень 2001р. на суму 2188791 грн. та обґрунтовано на підставі пп. 17.1.3 п. 17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ та п.8 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої Наказом ДПА України №110 від 17.03.2001р., зареєстрованої в Мінюсті України 23.03.2001р. за № 268/5459 (в редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваного рішення), застосовано штрафні санкції в сумі 1094395 грн. 50 коп.

Щодо зменшення бюджетного відшкодування за липень 2003р.

В акті перевірки зазначено, що перевіркою податкового кредиту по податку на додану вартість встановлено, що підприємством в порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168 завищено податковий кредит в уточненій декларації з ПДВ за липень 2003р. на суму 21893 грн. 47 коп. в зв'язку з чим було зменшено чисту суму податкових зобов'язань в уточненій декларації з ПДВ за липень 2003р. на суму 21893 грн. 47 коп.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України № 168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт послуг) вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних –фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Суми податку на додану вартість сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів що підлягають амортизації включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.

Платником в порушення вищезазначеного пункту неправомірно до складу податкового кредиту по уточненій декларації з ПДВ за липень 2003р. віднесені суми ПДВ по придбаним не у звітному періоді ТМЦ та послугам.

В акті не вказано за якими саме господарськими операціями завищено податковий кредит, які первинні документи досліджені та не враховані податковим органом під час проведення перевірки правильності формування податкового кредиту липня 2003 року.

Відповідач стверджує що при проведенні перевірки спірні податкові накладні були виключені з липня 2003р. оскільки фактично були отримані в червні.

Проте в судовому засіданні було досліджено оригінал книги обліку придбання товарів (робіт, послуг) по ДП "ДВАТ" "Шахта ім. Свердлова" з якої вбачається що податкові накладні № 2340 від 20.06.2003р. в сумі 104,72 грн.; № 1736 від 22.04.2003р. в сумі 40,49 грн.; № 2160 від 22.06.2003р. в сумі 40,96 грн.; № 527 від 27.06.2003р. в сумі 12217,60 грн.; № 528 від 27.06.2003р. в сумі 4524 грн.; № 1183 від 30.06.2003р. в сумі 13,10 грн.; № 223 від 23.06.2003р. в сумі 3056 грн. та № 311 від 04.09.2000р. в сумі 1896,6 грн., загалом на суму 21893,47 грн., були внесені, як отримані з запізненням, до книги у липні 2003р. Деякі виправлення в даті отримання п/н № 2340 та № 1183 допускаються правилами бухгалтерського обліку та не спростовують факту недоведення відповідачем порушення пп.7.5.1. п.7.5 ст.7 Закону про ПДВ за цей період.

Отримані позивачем товари та послуги в бухгалтерському обліку оприбутковані в липні 2003р. в відомостях з/з "матеріальний відділ" та аналітичний облік розрахунків з постачальниками та підрядниками.

Податковий орган не довів правомірність прийнятого рішення як це передбачено ст. 71 КАС України в частині зменшення податкового кредиту липня 2003 року на суму 21893 грн. та, відповідно, обґрунтованість застосування штрафних санкцій в сумі 8757 грн. 20 коп.

На підставі вищевикладеного суд задовольняє позов частково та скасовує податкове повідомлення рішення ДПІ у м. Свердловську № 0000012344/0/0 від 20.01.04р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за липень 2005р. на суму 21893 грн. та нарахування штрафу на суму 8757 грн. 20 коп.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати у вигляді судового збору в сумі 0,03 грн. присуджуються позивачеві пропорційно сумі задоволених позовних вимог та підлягають до стягнення з державного бюджету.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 163, 167, 186, 254 КАС України, суд

постановив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Свердловську № 0000012344/0/0 від 20.01.2004р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за липень 2003р. на суму 21893 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 8757 грн. 20 коп.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України, поточний рахунок 31111095600006, МФО 804013, код 24046582, одержувач - Відділення Державного казначейства у Ленінському районі м. Луганська, банк - Управління Державного казначейства в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 на користь Державного підприємства "Свердловантрацит", м. Свердловськ, вул. Енгельса, 1, ідентифікаційний код 32355669, поточний рахунок 26005301220740 в філії відділення Промінвестбанку України м. Свердловська, МФО 304472 судовий збір в сумі 0 грн. 03 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову складено в повному обсязі та підписано –20.11.2006р.

Судді О.С.Палей

А.Г. Ворожцов

Є.А. Пономаренко