Ухвала суду № 28108269, 20.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6704/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А.

Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"20" грудня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.07.2012 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іресталь Київ»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №0034041510 від 22.11.2011, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Іресталь Київ»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС про визнання протиправним і скасування повідомлення-рішення №0034041510 від 22.11.2011, яким йому збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 68846 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.07.2012 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 22.11.2011 ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0034041510, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 68846 грн. (а.с. 5).

Рішення прийнято на підставі акта камеральної перевірки №3579/15-127/35138752 від 26.10.2011, згідно з яким встановлено завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року на 299329 грн. внаслідок порушення п. 3 підрозділу 4 Перехідних положень ПК, що призвело до заниження податку на 68846 грн.

Так, пунктом 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01.01.2010 (абзац 1). У 2011році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу 1 цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом (абзац 2).

З 01.04.2011 набрав чинності розділ ІІІ ПК, яким врегульовуються питання оподаткування податком на прибуток підприємств (п. 1 розділу ХІХ Прикінцевих положень ПК).

Згідно з п. 1 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Таким чином, розрахунок об'єкта оподаткування І кварталу 2011 року повинен здійснюватися відповідно до зазначених вище вимог п. 6.1 ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 чинного на той час Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким прямо передбачено включення до валових витрат І кварталу 2011року.

З 01.04.2011 п. 150.1 ст. 150 ПК передбачено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК п. 150.1 ст. 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками І кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат ІІ календарного кварталу 2011року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками ІІ, ІІ і ІІІ кварталів, ІІ-IV кварталів 2011року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за І квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що згідно законодавчих положень та в контексті фактичних обставин даної справи розрахунок об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року в обов'язковому порядку здійснюється з урахуванням (у разі наявності): 80 відсотків від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло станом на 01.01.2010; та/або - від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло у 2010 році, включеного в склад валових витрат в І кварталі 2011 році у відповідному розмірі. У разі наявності від'ємного значення об'єкта оподаткування у І кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення в повному обсязі підлягає включенню платником до витрат ІІ кварталу 2011 року та враховується ним в результатах наступних податкових періодів 2011 року (ІІ, ІІ і ІІІ квартали, ІІ-IV квартали) у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем відображено в складі витрат декларації за 2010 рік (а.с. 57) від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року (р. 04.9) - 132298 грн., що складає 20 відсотків дозволеного п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ліміту. Об'єкт оподаткування за підсумками 2010 року мав позитивне значення і склав 727211 грн. (р. 08).

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 80 відсотків від'ємного значення об'єкта оподаткування 2009 року не включалося до витрат 2010 року та не брало участь у розрахунку об'єкта оподаткування 2010 року, оскільки це прямо заборонялося п. 22.4 ст. 22 Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Такі обмеження не стосувалися 1 кварталу 2011 року, тому колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що керуючись п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивач вірно включив до складу витрат декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року (а.с. 63, 64) решту 80 відсотків від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2009 рік у розмірі 529192 грн. (р. 04.9), з урахуванням чого результат розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками І кварталу 2011 року склав - 299329 грн. (р.08).

Такі дії позивача відповідають вимогам п. 6.1 ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який зберігав свою чинність на той час, так як ПК не застосовується до доходів і витрат, одержаних до 01.04.2011.

Від'ємне значення об'єкта оподаткування, отриманого позивачем за підсумками І кварталу 2011 року (-299329 грн.), включено позивачем до відповідного рядку (р.06.6 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011р.») декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року (а.с. 21-23) і в складі витрат враховано при обчисленні об'єкта оподаткування цього звітного податкового періоду, що прямо відповідає вимогам п. 150.1 ст. 150 з урахуванням п. 3 підрозд. 4 Перехідних положень ПК.

Відповідачем зазначені фактичні обставини не заперечуються, відповідачем не заперечується правильність обчислення від'ємного значення об'єкта оподаткування 2010 року та правомірність його врахування при розрахунку об'єкта оподаткування I кварталу 2011 року Жодних арифметичних порушень з цього приводу відповідачем не виявлено.

За наведених обставин, колегія суддів не погоджується з висновками апелянта про порушення позивачем п. 3 підрозділу 4 Перехідних положень ПК та про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та заниження податку.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.07.2012 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст виготовлено: 21.12.2012.

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.