Постанова № 281059, 06.06.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

06.06.06р.

Справа № А37/120

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський Південнотрубний завод", м.Нікополь

до Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції, м.Нікополь

про визнання недійсним рішення від 12.10.05р. № 000043237/0/40142.

Суддя Кеся Н.Б.

Секретар с/з Грузін І.М.

Представники:

Від позивача: Гребенюк О.С. –дов.№23 від 15.05.06р.

Від відповідача: Онищенко Т.О. –дов.№27 від 15.05.06р.

Матяш В.І. –дов.№26 від 15.05.06р.

На підставі ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошена вступна та резолютивна частина.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Нікопольський Південнотрубний завод" (далі –позивач) звернулося з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції (далі –відповідач) і просить суд визнати недійсним рішення від 12.10.05р. № 000043237/0/40142 щодо застосування штрафної санкції по пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 166602,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зазначене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій не відповідає діючому законодавству, оскільки ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2003р. у справі №Б26/139/03 відносно ВАТ "Нікопольський Південнотрубний завод" порушено провадження у справі про банкрутство та згідно з п.3 якої введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, тобто стягнення штрафів і пені відповідно до Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” неможливо з платників податків відносно яких порушено провадження у справі про банкрутство.

Відповідач позов не визнав, оскільки вважає, що мораторій на задоволення вимог кредиторів надає право боржнику не виконувати лише свої грошові зобов’язання та зобов’язання щодо сплати податків та зборів.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд

В с т а н о в и в :

На підставі акту перевірки від 29.09.2005року №146/231.05393108 відповідачем винесено рішення від 12.10.2005року № 000043237/0/40142 щодо застосування штрафної санкції по пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 166602,55 грн. Так, за результатами планової виїзної документальної перевірки позивача встановлено, що він має дебіторську заборгованість, яка рахується по зовнішньоекономічним контрактам:

№ 186 від 24.02. 1998р. з фірмою „Staro Stahil”, Австрія

№ 1962 від 11.07.1997р. з ЗАТ „Росхімнафта”, Росія

№130 від 06.05.1998р. з СПО „Комунальник”, Білорусь

№ 127 від 05.05.1998р. з ЗАТ „Техпромснаб”, Росія

№ 202 від 06.11.1997р. ТОВ „Універсальна металева компанія”, Росія

№13 від 27.01.1998 з ТОВ „Регіон”, Росія.

У зв’язку з цим відповідачем встановлено неповернення валютних цінностей, внаслідок чого на підставі ст.4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” нарахована пеня за період з 04.11.2004року по 30.06.2005року в сумі 166602,55грн.

Наявність прострочення в отриманні виручки в іноземній валюті за наведеними контрактами позивачем по справі не оспорюється.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2003року у справі №Б26/139/03 відносно ВАТ "Нікопольський Південнотрубний завод" порушено провадження у справі про банкрутство та згідно з п.3 якої введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно з Преамбулою Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч.4 ст.12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно зі ст.1 зазначеного Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію, а грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

За обставинами справи до позивача застосована відповідальність за порушення ним термінів отримання виручки в іноземній валюті за зовнішньоекономічними контрактами, забезпечення яких покладено на нього відповідно до вимог Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.

Матеріали справи також свідчать, що пеня нараховувалась в період дії мораторію, за зобов'язаннями, строк сплати яких настав до введення мораторію ухвалою господарського суду, що суперечить вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

Крім того, суд вважає, що звільнення боржника в період дії мораторію по справі про банкрутство від відповідальності за власні грошові зобов’язання, не може не включати до себе його зобов’язань з дотримання термінів отримання виручки в іноземній валюті. В протилежному випадку інший висновок, на думку суду, буде суперечити меті, на яку спрямовано норми Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

У зв’язку з викладеним заперечення відповідача суд вважає необґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 94,158-163,254 п.п.3,6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити.

Визнати недійсним рішення № 000043237/0/40142 від 12.10.05р. Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції щодо застосування штрафної санкції по пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 166602,55 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена у строки та порядку, передбачені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Б.КЕСЯ