Постанова № 28104151, 06.12.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2012 р. Справа № 2а-3474/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Харківський завод електроапаратури" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2012р. по справі № 2а-3474/11/2070

за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

до Державного підприємства "Харківський завод електроапаратури"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби України, звернувся до суду з позовом, в якому просив суд стягнути з Державного підприємства "Харківський завод електроапаратури" заборгованість у розмірі 50542,35 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2012р. адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби України до Державного підприємства "Харківський завод електроапаратури" про стягнення заборгованості - задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з Державного підприємства " Харківський завод електроапаратури", код 14308262 на користь Державного бюджету України суму пені у розмірі 50 542,35 грн. (п'ятдесят тисяч п'ятсот сорок дві гривні тридцять п'ять копійок).

Відповідач, не погодившись з таким судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права, оскільки судом не застосовано терміну позовної давності до частини заявлених позивачем сум.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 КАС України.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані докази, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Актом перевірки № 284/23-106/14308262 від 07.02.11р. встановлено порушення відповідачем п.п. 8.1.2 п.8.1 ст. 8, п.19.2 «а» ст. 19 Закону України від 22.05.2003р. №889-IY "Про податок з доходів фізичних осіб" із змінами та доповненнями, а саме: несвоєчасне перерахування утриманого податку з доходів фізичних осіб у сумі 1566384,45 грн. та неперерахування до бюджету прибуткового податку з громадян у сумі 1 412 322,46 грн. та податку з доходів фізичних осіб у сумі 1653825,07 грн.

За результатами перевірки нарахування пені проведено на суму несвоєчасно перерахованого податку з врахуванням періоду, за який сплачувався податок з доходів фізичних осіб.

На суми несвоєчасно перерахованого податку на доходи фізичних осіб у сумі 1566384,45 грн. нараховувалась пеня, виходячи з сум податку на доходи фізичних осіб, які були сплачені у періоді, що перевіряється з врахуванням періоду, за який сплачувався податок по терміну сплати, який визначено в пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України від 22.05.2003 року № 889-IY "Про податок з доходів фізичних осіб" (із змінами та доповненнями) (додаток б до акту перевірки).

Позивачем листом від 23.02.2011 р. № 2260/10/23-112 повідомлено ДП «ХЗЕА» про нарахування пені за несвоєчасне перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб та необхідність сплатити зазначену суму на бюджетний рахунок УДК у м. Харкові.

На час подання позову заборгованість перед бюджетом підприємством у добровільному порядку не сплачена.

З метою захисту своїх прав та інтересів позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що заборгованість нараховано правомірно і законно, тому позовні вимоги є обґрунтованими.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 11 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу" від 4 грудня 1990 року N 509-XII зі змінами та доповненнями, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України від 22.05.2003 року № 889-IY "Про податок з доходів фізичних осіб" (із змінами та доповненнями) податок з доходів фізичних осіб належить сплатити до бюджету при виплаті оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, яка його нарахувала, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків, що передбачено п.131.1 ст. 131 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами і доповненнями), п. 3.1 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.12.2010 року № 953, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2010р. за № 1350/18645.

Пунктом п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Податкового Кодексу України передбачено, що нарахування пені розпочинається: у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента, а закінчується (п.п. 129.3.1. вказаного Кодексу): у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Відповідно до п. 129.4. зазначеного Кодексу пеня, визначена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб.

Згідно з п. 1.2 ст. 1 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 (зі змінами і доповненнями), податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими Законами України.

Пунктом 1.11 ст. 1 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами" (зі змінами і доповненими) визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування і і/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. N 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджені Наказом ДПА України від 29.09.03 року № 451 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.10.03 року за № 960/8281. У графі 4а "Сума нарахованого податку" податкового розрахунку за формою 1-ДФ відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно з чинним законодавством.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що відповідачем, який має статус податкового агенту, відповідно до п. 19.2 «б» Закону України від 22.05.2003 року № 889-IY "Про податок з доходів фізичних осіб" із змінами та доповненнями, надавались до органів державної служби податкові розрахунки за формою 1-ДФ, в яких відображались суми нарахованого та утриманого податку з доходів фізичних осіб.

Пунктом 1.3. ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. (зі змінами і доповненнями) передбачено, що податковим боргом (недоїмкою) вважається податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків, але не сплачене у встановлений строк.

На момент розгляду справи заборгованість у розмірі 50542, 35 грн. відповідачем не сплачена, що є підставою для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача вказаної суми.

Проте, колегія суддів вважає за необхідне зауважити на той факт, що судом першої інстанції, в порушення норм матеріального та процесуального права, не застосовано строк давності до частини заявлених позивачем сум.

Так, відповідно до п.п. 15.2.1. п. 15.2 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. (що діяв на момент спірних правовідносин) у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

З 01.01.2011 р. набрав законної сили Податковий Кодекс України, який в ст. 102 містить аналогічні положення щодо строку звернення до суду в межах встановленого 1095 днів строку давності.

В порушення вищезазначених норм законодавства, позивачем пеня відповідно до додатку до акту перевірки № 284/23-106/14308262 від 07.02.2011р. нарахована за чотири роки, починаючи з січня 2007 року.

При перерахунку нарахованої суми пені за 2007 рік та початок 2008р. (з січня 2007 р. по лютий 2008р. - додаток до акту перевірки від 07.02.2011р., а.с.29,30), що знаходиться поза межами строку давності, а саме 1095 днів, колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що сума неправомірно нарахованої пені за вказаний період становить - 9276,03 грн.

Тобто, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 9276,03 грн., оскільки вказана сума пені знаходиться поза межами строку давності.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції частково не відповідає зазначеним вимогам ст. 159 КАС України, оскільки воно ухвалено при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - скасуванню в частині, з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Харківський завод електроапаратури" задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2012р. по справі № 2а-3474/11/2070 скасувати в частині стягнення пені з Державного підприємства "Харківський завод електроапаратури" у розмірі 9276, 03 грн.

Прийняти в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2012 р. по справі № 2а-3474/11/2070 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Пянова Я.В.Судді(підпис) (підпис) Зеленський В.В. Чалий І.С.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Пянова Я.В.