Ухвала суду № 28102385, 22.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/68170/11

№ К/9991/68170/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2011

у справі № 2-а-4564/11/2070 Харківського окружного адміністративного суду

за позовом Публічного акціонерного товариства (ПАТ) «Вовчанський агрегатний завод»

до 1. Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області (МДПІ)

2. Головного управління Державного казначейства України у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2011, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.04.2011 № 0000010701/0 про зменшення в податковому обліку ПАВ «Вовчанський агрегатний завод»за січень 2011 року задекларованої суми бюджетного відшкодування на 62069,71 грн., стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача відшкодування податку на додану вартість за податковою декларацією за січень 2011 року в сумі 824792,00 грн.

Висновок суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, вмотивований тим, що податковий кредит в податковому обліку позивача за грудень 2010 року в сумі 62069,71 грн., яка у подальшому відповідно до підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР) включена до суми бюджетного відшкодування та заявлені до повернення в податковій декларації за січень 2011 року, підтверджується податковими накладними, виданими його контрагентами -постачальниками товарів (послуг), а реальність таких господарських операцій МДПІ в судовому процесі не спростована; правомірність формування бюджетного відшкодування у сумі 762723,00 грн. за січень 2011 року була підтверджена перевіркою податкового органу, а тому у силу норм Закону № 168/97-ВР не повернута з Державного бюджету України сума надмірно сплаченого податку на додану вартість підлягає стягненню на користь позивача.

У касаційній скарзі Вовчанська МДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідач не скористався своїм правом надання заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що позивач подав до податкового органу декларацію з ПДВ за січень 2011 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про виплату бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 824792,00 грн., що стало підставою для проведення МДПІ перевірки правомірності формування вказаної суми бюджетного відшкодування. За наслідками перевірки контролюючим органом підтверджено правильність декларування бюджетного відшкодування в сумі 762723,00 грн. Відносно суми 62069,00 грн. МДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення від 20.04.2011 № 0000010701/0 про зменшення бюджетного відшкодування за січень 2011 року на цю суму.

Фактичною підставою для зменшення у податковому обліку ПАТ «Вовчанський агрегатний завод»задекларованих сум бюджетного відшкодування ПДВ на 62069,00 грн. став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 15.04.2011 за № 213/07-14309847. Згідно з вказаним актом товариство порушило норми підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, а саме: завищило суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за січень 2010 року на 62069,71 грн. у зв`язку з віднесенням до складу податкового кредиту сум ПДВ, за податковими накладними виписаними ТОВ «Укрнадраресурси»(на загальну суму 58467,13 грн. за податковими накладними від 31.12.2010 № 5008 та № 5009 на поставку газу природного), ТОВ «Спеціум ЛТД»(на 3468,41 грн. за податковою накладною від 10.12.2019 № 871 на поставку робіт з модернізації станка) та ПП. «Стілвест» ( на 134,17 грн. за податковою накладною від 02.12.2010 № 1026000632 на поставку труби), оскільки господарські операції, за наслідками яких такі накладні виписані, не мали реального характеру. Такі висновки були зроблені податковим органом з посиланням на акти перевірки вказаних контрагентів, за висновками яких не встановлено факту поставки природного газу ТОВ «Укрнадраресурси»(посередник в ланцюгу поставок газу до позивача) його постачальниками -ТОВ «Газонафтова компанія «Система»у першому ланцюзі поставки, ТОВ «Газопостачальна компанія «Промгаз», ТОВ «Аверс плюс ЛТД»у другому ланцюзі поставки та ТОВ «Віпторг»-у третьому ланцюзі поставки; встановлено завищення податкового кредиту ТОВ «Спеціум ЛТД»за господарськими операціями з ТОВ «Фірма «Снарк ЛТД»та ТОВ «Полігон»у зв`язку з укладенням між цими юридичними особами правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що стало підставою для висновку про фіктивність і господарських операцій з позивачем; відсутність у ПП. «Стілвест» основних фондів, виробничих активів, що виключає можливість здійснення господарської діяльності.

У судовому процесі встановлено, що між позивачем (комітент) та ТОВ «Укрнадраресурси» (комісіонер) укладений договір комісії від 22.02.2010 № КМ-38/10, за умовами якого комісіонер зобов`язаний укласти договори на поставку природного газу комітенту. За наслідками виконання вказаного договору сторонами були підписані акти приймання-передачі об`ємів природного газу, а ТОВ «Укрнадраресурси»виписало податкові накладні на поставку газу природного загальною вартістю 293785,13 грн., в тому числі ПДВ 58467,13 грн. (а.с. 69-72).

Крім того, позивачем було укладено з ТОВ «Спеціум ЛТД»договір підряду від 23.07.2010 № 143/2010, за умовами якого ТОВ «Спеціум ЛТД»зобов`язувалось виконати роботи по модернізації привода станка загальною вартістю 20810,46 грн. (у т.ч. ПДВ -3468,41 грн.), за наслідками виконання яких сторони підписали акт приймання виконаних робіт (а.с.62-65), а ТОВ «Спеціум ЛТД»виписав позивачу податкову накладну від 10.12.2010 № 871 (а.с. 61).

Також, ПП. «Стілвест» було поставлено позивачу товар (електрозварювальні труби) на загальну суму 805,00 грн. (у т.ч. ПДВ -134,17 грн.), виконання якого підтверджується копіями податкової накладної, видаткової накладної, а також квитанцією до прибуткового касового ордеру № 1026 від 03.12.2010 (а.с. 85-87).

На підставі досліджених у судовому процесі доказів, а саме: копій податкових накладних, актів приймання передачі об`ємів природного газу, акту приймання виконаних будівельних робіт, локальних кошторисів №№ 1, 2, 3 та 4, реєстру платіжних доручень за грудень 2010 рок (а.с.105-117) , оцінка яким дана з дотриманням норм ст. 86 КАС України, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про підтвердження факту виконання вказаних вище господарських операцій (поставки товарів (послуг).

Будь-яких доводів на спростування факту поставки позивачу зазначеними постачальниками товару МДПІ не наводить. Як свідчить приєднана до справи копія акту зустрічної перевірки ТОВ «Укрнадраресурси», серед постачальників ТОВ «Газонафтова компанія «Система»», крім ТОВ «Газопостачальна компанія «Промгаз»та ТОВ «Аверс плюс ЛТД», були і інші постачальники (СП «Полтавська нафтогазова компанія»- виробник газу природного). Податкові декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року ТОВ «Газопостачальна компанія «Промгаз»та ТОВ «Аверс плюс ЛТД»податковими органами розцінені як недійсні з огляду на те, що податкові зобов'язанння ними не задекларовані ( а.с. 167-177, т.1).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.05.2011, яке вступило в законну силу, встановлено факт виконання робіт і оплати за договором підряду № 143/2010 від 23.07.2010 між ПАТ «Вовчанський агрегатний завод» та ТОВ «Спеціум ЛТД»(а.с. 136, т.1). Суди попередніх інстанцій правильно застосували норму частини першої ст.72 КАС України та вважали зазначені факти встановленими і при вирішенні цього адміністративного спору.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР (у редакції Закону України від 30.11.2006 р. № 398-V) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку..

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 вказаної статті (у редакції Закону України від 25.03.2005 № 2505-IV) визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Вищенаведені норми не ставлять у залежність право платника податку на формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування від фактичної сплати контрагентами такого платника сум ПДВ до бюджету при умові, що платник податку придбав товари (послуги) та сплатив ці суми в ціні придбання останніх.

Таким чином, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про правомірність формування позивачем податкового кредиту за грудень 2010 року за вищенаведеними господарськими операціями, а отже неправомірне зменшення задекларованих сум бюджетного відшкодування ПДВ на 62069,00 грн. за січень 2011 року та як наслідок необхідність скасування податкового повідомлення-рішення від 20.04.2011 № 0000010701/0.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі -ПК України, набрав чинності 01.01.2011) бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 ст. 200 вказаного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 цієї статті визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.. (пункт 200.4 ст.200 ПК України).

Згідно з пунктом 200.7 цієї статті платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.11 встановлено, що за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Орган державної податкової служби, відповідно до пункту 200.12 ст. 200 ПК України, зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Враховуючи підтвердження правомірності декларування позивачем суми бюджетного відшкодування за січень 2011 року у сумі 762723,00 грн., а також неправомірного зменшення бюджетного відшкодування за вказаний період на 62069,71 грн., суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про задоволення позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність цих висновків.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак