Постанова № 28102077, 13.12.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2012 р. 13 год. 50 хв.Справа № 2а-4082/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Якущенко К.Ю.,

за участю:

представника позивача - Алексеєвої Н.С.,

представників відповідача - Григорової О.В., Кротко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом багатогалузевого приватного підприємства "Бонус"

до Державної податкової інспекція у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Багатогалузеве приватне підприємство "Бонус" (далі - БПП "Бонус", позивач) звернулось до суду з позовом Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Цюрупинському районі, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 11.04.2012 р. №№ 0000122300 та 0000112300, якими підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 121 061,25 грн., в тому числі за основним платежем на 107 922,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 13 139,25 грн., та суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 186 761,75 грн., в тому числі за основним платежем на 158 017,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 28 744,75 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги, обґрунтовує їх тим, що зазначені рішення прийняті на підставі протиправних висновків акта перевірки. Дослідивши ланцюг постачання товарів від ТОВ "Альпарі-Холдінг, ЛТД", ТОВ "Югресурспостач", ТОВ "ТД "Паладіум" до ПНВКП "Атон", і, далі, до БПП "Бонус" (позивача), відповідач стверджує про відсутність фактичних поставок товарів, вважає угоди недійсними та нікчемними.

Позивач з такими висновками не погоджується, вказує, що основним видом діяльності БПП "Бонус" є роздрібна та оптова торгівля паливно-мастильними матеріалами, підприємство має спеціалізований транспорт для їх перевезення, автозаправочні станції, складські приміщення, загальна чисельність працюючих осіб на підприємстві складає 40 осіб. У БПП "Бонус" наявні всі податкові та первинні бухгалтерські документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з його безпосереднім контрагентом ПНВКП "Атон", та на підставі яких було сформовано податковий кредит та валові витрати БПП "Бонус". Але при проведенні перевірки первинні документи не досліджувались, а була використана інформація, яка міститься в комп'ютерних автоматизованих системах податкового органу, податкова звітність БПП "Бонус" та акти перевірок ПНВКП "Атон". До того ж, в акті перевірки відсутня інформація щодо наявності розбіжностей між ПНВКП "Атон" та БПП "Бонус" щодо задекларованих сум податків за перевірений період.

Позивач наполягає на тому, що БПП "Бонус" правомірно було віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені на користь ПНВКП "Атон" після отримання податкових накладних, а також віднесено до валових витрат суми, сплачені при придбанні паливно-мастильних матеріалів. Позивач вважає, що не може та не повинен нести відповідальність за порушення законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Представники відповідача проти позову заперечували, в його задоволенні просили відмовити. Пояснили суду, що для формування податкового кредиту та валових витрат позивач використав безтоварні операції з поставки товарів від ПНВКП "Атон". Підставою для висновків акта перевірки БПП "Бонус" стали акти перевірок його контрагента - ПНВКП "Атон", який не мав достатніх умов для здійснення відповідної господарської діяльності. Ще однією обставиною, яка вказує на безтоварність господарських операцій між БПП "Бонус" та ПНВКП "Атон" є неналежне оформлення товарно-транспортних накладних. Інших претензій щодо документального оформлення господарських операцій між зазначеними контрагентами у податкового органу немає. Відсутність фактичних поставок товарів не дозволяє використати їх у оподатковуваній господарській діяльності позивача і, як наслідок, не дозволяє враховувати ці операції при формуванні податкового кредиту та валових витрат.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що БПП "Бонус" як платник податків перебуває на податковому обліку в ДПІ у Цюрупинському районі та є платником податку на додану вартість.

Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта ДПІ у Цюрупинському районі від 26.03.2012 р. № 46/23-1/24104612, складеного за результатами позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.10.2009 р. по 31.10.2011 р.

Відповідно до названого акта ДПІ у Цюрупинському районі при проведенні перевірки використані наступні документи:

- декларації з податку на додану вартість (за період: січень - грудень 2010 р., січень - березень 2011 р.);

- декларації з податку на прибуток підприємства (за період: 2010 р., 1 квартал 2011 р.);

- додаток 5 до декларацій "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів" за період: січень - грудень 2010 року, січень - березень 2011 року;

- акт планової виїзної перевірки БПП "Бонус" від 26.11.2010 р. №1080/23-1/24104612 з питань дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р.;

- акти позапланових невиїзних перевірок ПНВКП "Атон" від 22.12.2011 р. № 4450/23-4/30667437 та від 29.02.2012 р. № 86-1/22-4 з питань дотримання вимог податкового законодавства за періоди з 01.10.2009 р. по 31.03.2011 р. та з 01.04.2011 р. по 31.10.2011 р., складені ДПІ у м. Херсоні.

За змістом акта ДПІ у Цюрупинському районі його висновки ґрунтуються саме на вказаних актах перевірок ПНВКП "Атон", яке було контрагентом-постачальником позивача в перевіреному періоді.

В свою чергу, ПНВКП "Атон" документувало отримання товарів від ТОВ "Альпарі-Холдінг, ЛТД", ТОВ "Югресурспостач" та ТОВ "ТД "Паладіум".

За даними контролюючого органу в ході проведення перевірок встановлено неможливість фактичного здійснення ПНВКП "Атон" господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, порушення ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПНВКП "Атон" з постачальниками та покупцями, відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. ст. 3, 4, 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97 "Про податок на додану вартість".

Відповідач приходить до висновку, що угоди про постачання продукції в ланцюгу постачання від ТОВ "Альпарі-Холдінг, ЛТД", ТОВ "Югресурспостач", ТОВ "ТД "Паладіум" до ПНВКП "Атон", та від ПНВКП "Атон" до БПП "Бонус" відповідно до положень ЦК України є нікчемними та недійсними та не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Визнання договорів недійсними зумовлює виникнення відповідних податкових наслідків в частині обліку операцій з придбання товару. За правилами ведення податкового обліку не підлягають врахуванню у складі валових витрат та податкового кредиту з ПДВ так звані безтоварні операції, які є підставою для визнання договорів купівлі-продажу таких товарів нікчемними та недійсними. Відтак, валові витрати та податковий кредит БПП "Бонус", сформовані за операціями з придбання товарів від ПНВКП "Атон", підлягають зменшенню.

Надаючи оцінку позиціям сторін, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та приписи законодавства.

Судом встановлено, що акт перевірки ПНВКП "Атон" від 22.12.2011 р. № 4450/23-4/30667437 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахункам з ТОВ "Альпарі-Холдинг, ЛТД" за період з 01.10.2009 р. по 31.03.2011 р., складений ДПІ у м. Херсоні, та прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення від 02.02.2012 р. №№ 0000972301 та 0000982301 про збільшення зазначеному підприємству грошових зобов'язань з податку на прибуток та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість вже досліджувались судом.

Так, постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 31.05.2012 р. у справі № 2а-528/12/2170 ці податкові повідомлення-рішення були скасовані. Суд дійшов висновку, що ПНВКП "Атон" було виконано всі умови стосовно формування валових витрат та податкового кредиту по операціям з його контрагентом-постачальником ТОВ "Альпарі-Холдинг, ЛТД". Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012 р. рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Крім того, правочини між ПНВКП "Атон" та ТОВ "Альпарі-Холдинг, ЛТД" також були предметом судового розгляду господарського суду Херсонської області. Господарський суд рішенням від 18.08.2011 року у справі № 5024/1303/2011 відмовив у задоволенні позову ТОВ "Альпарі-Холдинг, ЛТД" до ПНВКП "Атон" про визнання недійсними договорів поставки, що свідчить про фактичне здійснення господарських операцій між цими контрагентами.

За приписами ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, зазначеними судовими рішеннями спростовується висновок податкових органів про те, що ПНВКП "Атон" не мав можливості фактично здійснювати господарські операції.

Щодо іншого акта ДПІ у м. Херсоні (від 29.02.2012 р. № 86-1/22-4), складеного за наслідками перевірки, під час якої досліджувались, зокрема, господарські операції ПНВКП "Атон" з ТОВ "Югресурспостач" та ТОВ "ТД "Паладіум", та на підставі якого також ґрунтуються висновки акта ДПІ у Цюрупинському районі, то суду звертає увагу, що відповідно до листа начальника ДПІ у м. Херсоні від 27.03.2012 р. № 1844/10/22-4, цей акт складено для внутрішнього використання органами ДПС України та жодного податкового повідомлення-рішення по цьому акту перевірки ДПІ у м. Херсоні не приймалось.

Суд вважає, що лише акти перевірок ПНВКП "Атон" - контрагента позивача не можуть бути єдиною та достатньою підставою для визначення додаткових зобов'язань позивачу як платнику податків.

За нормами ПК України та Законів України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" та від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" до валових витрат відносяться витрати платника податку на придбання товарів (робіт, послуг), а сплачений при цьому ПДВ до податкового кредиту у разі, якщо ці операції підтверджені відповідними документами, а придбані товари (роботи, послуги) використовуються в оподатковуваній господарській діяльності цього платника податку.

Як вбачається з акту перевірки, безпосередньо обставини здійснення господарських операцій між БПП "Бонус" та ПНВКП "Атон" відповідачем не досліджувались, первинні документи - не перевірялись, а та обставина, що ПНВКП "Атон" не має можливостей для здійснення господарської діяльності, спростована названими вище судовими рішеннями.

Посилання представника відповідача на неналежне оформлення товарно-транспортних накладних суд оцінює критично, оскільки доказів дослідження цих накладних при проведенні перевірки контролюючим органом суду не надано. В судовому засіданні ревізор-інспектор ДПІ у Цюрупинському районі не змогла пояснити, яким чином було встановлено не відповідність ТТН без їх дослідження та відображення цієї інформації в акті перевірки.

Крім того, на думку суду, окремі недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних ще не свідчать про відсутність самих господарських операцій та не можуть мати вирішального значення при формування валових витрат та податкового кредиту за такими операціями.

Фактичне здійснення господарських операцій ПНВКП "Атон", в тому числі поставки товарів багатогалузевому приватному підприємству "Бонус", та, відповідно, правомірність та обґрунтованість формування останнім валових витрат та податкового кредиту з ПДВ, позивачем підтверджено в ході судового розгляду, зокрема наступними доказами:

- рішенням господарського суду Херсонської області від 18.08.2011 р. у справі № 5024/1303/2011;

- рішенням господарського суду Херсонської області від 11.11.2011 р. у справі № 5024/1956/2011;

- постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 31.05.2012 р. та ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду у справі № 2а-528/12/2170;

- видатковими накладними;

- податковими накладними;

- товарно-транспортними накладними.

В той же час, контролюючим органом не надано до суду належних доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, що інформація, яку місять документи, надані позивачем до суду на обґрунтування своїх вимог, не відповідає дійсності, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів в господарській діяльності, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, про те, що позивач діяв без належної обачності й обережності, про наявність взаємопов'язаності позивача та його контрагента, що позивач отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти та, що без участі покупця податкова вигода не могла бути одержана.

Суд вважає, що не може бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит порушення податкового законодавства іншими контрагентами по ланцюгу постачання.

За приписами пп. 16.1.2-16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

При здійсненні господарської операції з боку позивача обов'язковому контролю підлягають наявність у постачальника дозвільної документації на складання податкової накладної, відповідність реквізитів податкової накладної фактичним даним на момент вчинення правочину та фактична наявність товару або здійснення роботи чи послуги, отримання (надання) яких документуються сторонами господарської операції.

Законодавством України не передбачено обов'язок суб'єкта господарювання здійснювати контроль за дотриманням закону іншими платниками податків. Такий контроль покладено на органи державної податкової служби.

Окремо суд вважає за необхідне надати оцінку висновку відповідача про визнання нікчемними правочинів між ПНВКП "Атон" та БПП "Бонус".

За змістом акта перевірки податковий орган зробив висновок про нікчемність правочинів між названими контрагентами, оскільки ці правочини, на думку контролюючого органу, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними.

Суд звертає увагу, за змістом ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків (на що фактично вказує відповідач), є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом.

Тобто, зазначений правочин є оспорюваним і він може бути визнаний недійсним лише судом, а не податковим органом. Відповідач не навів посилання на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних.

Надаючи правову оцінку спірним правочинам, відповідач перекручує норми чинного законодавства України, невірно їх тлумачить та застосовує. За відсутності фактів, що відповідно до законодавства свідчили б про нікчемність цих правочинів, чи судових рішень про визнання їх недійсними, висновки податкового органу, викладені в акті перевірки щодо зазначених правочинів є протиправними.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України ДПІ у Цюрупинському районі як суб'єкт владних повноважень не довела правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин суд повністю задовольняє позовні вимоги БПП "Бонус" та скасовує податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби від 11 квітня 2012 р. №№ 0000122300 та 0000112300.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

Позовні вимоги багатогалузевого приватного підприємства "Бонус" до Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби від 11 квітня 2012 р. №№ 0000122300 та 0000112300.

Повернути багатогалузевому приватному підприємству "Бонус" (код ЄДРПОУ 24104612) судовий збір у сумі 12,00 грн. (дванадцять гривень нуль копійок), сплачений згідно платіжного доручення від 03.09.2012 р. № 743.

Стягнути з Державного бюджету України на користь багатогалузевого приватного підприємства "Бонус" (код ЄДРПОУ 24104612) судовий збір у сумі 2 146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень нуль копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 18 грудня 2012 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 8.2.1