Постанова № 28101698, 16.07.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

16.07.2012 р. Справа № 2а-3108/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів,

вул. Нікольська, 46, м. Миколаїв, 54001

до

Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Дружба",

с. Центральне, Снігурівський район, Миколаївська область, 57361

про

стягнення заборгованості в сумі 11015,96 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом до ПОСП «Дружба»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 11015,96 грн.

В судове засідання представники сторін не з’явились, про дату, час, та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутністю в порядку письмового провадження.

Відповідач проти позову не заперечує.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, суд здійснює розгляд справи порядку письмового провадження.

Суд дослідив матеріали справи та встановив:

ПОСП «Дружба»є юридичною особою, зареєстрованою Снігурівською районною державною адміністрацією Миколаївської області 15.01.2001 року, про що свідчить довідка з Головного Управління статистики у Миколаївській області.

Згідно ч.3 статті 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 19 Закону України ”Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Разом із звітом за формою № 10-ПІ відповідач надав інформацію про виконання нормативу у 2011 році у додатку до звіту, з якої вбачається, що у 2011 році інвалід працював лише 3 місяці. Відповідно до п. 3.2.5 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 року № 286, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.11.2005 під № 1442/11722, середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року, у тому числі за рік, обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, при цьому відображається в цілих одиницях. Тому якщо у 2011 році інвалідом відпрацьовано лише три місяці, то середньооблікова кількість штатних працівників, яким установлена інвалідність складає 0 осіб, замість 1, вказаної у звіті. Як вбачається з матеріалів справи, позивач листом № 06-280/704 від 22.03.2012 року просив відповідача надати виправлений звіт за 2011 рік, та відповідачем виправлений звіт надано так і не було.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою вказаної статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Згідно з п. 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, відповідач повинен був повинен інформувати державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільне робоче місце та вакантну посади, на яких може використовуватись праця інваліда.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України «Про занятість населення»підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів. Формою подання зазначених адміністративних даних є форма звіту № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», затверджена Наказом Міністерства юстиції України 21.12.2012 року за № 1534/11814.

Позивач зазначає, що відповідачем були порушені вимоги ч. 4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення», оскільки за даними Снігурівського районного центру зайнятості ПОСП «Дружба»протягом 2011 року звіти за формою № 3-ПН із вакансіями для осіб з обмеженими фізичними можливостями не надавало.

Статтею 20 Закону передбачено, що підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ч. ч. 1, 2 ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда та не зайняте інвалідом у 2011 році, відповідач до 18.04.2012 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 10922,22 грн. Розмір заборгованості підтверджується звітом за формою 10-ПІ № 06-12/149 від 18.01.2012 за 2011 рік та розрахунком заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій.

У відповідності до ч.2 ст. 20 Закону порушення термінів сплати адміністративно господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 % річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Таким чином, відповідачу була нарахована пеня у сумі 93,74 грн., що підтверджується розрахунком пені по сплаті адміністративно-господарських санкцій.

Отже, заборгованість відповідача складає 1115,96 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Позивач позовні вимоги визнає в повному обсязі.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та мають бути задоволені.

Відповідно із вимогами ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 94, 128, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів – задовольнити.

Стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Дружба» (вул. С. Центральне, Снігурівський район, Миколаївська область, код ЄДРПОУ 00857775) на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно господарські санкції та пеню на загальну суму 11015,96 грн. (одинадцять тисяч п'ятнадцять гривень дев’яносто шість копійок).

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного Адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська