Постанова № 28100858, 21.11.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

П О С Т А Н О В А

м. Миколаїв.

21.11.2011 р. Справа № 2а-7380/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. за участю секретаря судового засідання Пиньошко М. С. розглянувши адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства "Вікторі - Трейдінг", вул. Нікольська, б.61, оф.12, м. Миколаїв, 54001 доДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва, вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030 проскасування податкового повідомлення - рішення №0006432360 від 16.05.2011р.,За участю представників:

від позивача: Євтєєва Т.В., довіреність б/н, від 08.11.11;

від відповідача: Науменко А.С., довіреність № 4/9/10-023, від 04.01.11;

від позивача: Чолак О.В., НОМЕР_1, від 24.11.97;

від відповідача: Очеретян І.І., довіреність № 53/9/10-023, від 18.11.11;

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Вікторі - Трейдінг" звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення - рішення №0006432360 від 16.05.2011 року Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що податкове повідомлення - рішення №0006432360 від 16.05.2011 року прийняте на підставі акту 394/23-600/36622187 від 23.03.2011 року, висновки якого є безпідставними, необґрунтованими та не підтверджуються жодними доказами.

Під час проведення планової виїзної перевірки відповідачі дійшли не вірних висновків щодо заниження підприємством податку на прибуток на загальну суму 80 421,00 грн. До таких висновків працівники ДПІ дійшли через те що на їх думку підприємством не вірно віднесло до складу валових витрат суми витрат вартості отриманих транспортно - експедиційних послуг на перевезення поставлених товарів від нерезидентів України за контрактами на постачання товарів. Позивач вважає, що до складу валових витрат повинні бути віднесені будь-які витрати які здійснювало підприємство з метою отримання прибутку від своєї господарської діяльності. Вважають що факт порушення податкового законодавства з боку підприємства відсутній, а від так винесено відповідачем податкове рішення повідомлення належить скасуванню як протиправне.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представники відповідачів проти позову заперечували надали до суду письмові заперечення ( а.с. 39-40), просили суд відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства, в судовому засіданні 21.11.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови суду.

Вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, вивчивши матеріали що містяться у справі судом встановлено, що

Відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 11.08.09 по 31.12.10, валютного та іншого законодавства за період з 11.08.2009р. по 31.12.2010р.

Результати перевірки викладені в акті перевірки від 23.03.2011р. №394/23 600/36622187.(а.с. 9-33)

Перевіркою встановлено порушення ПП «Вікторі Трейдінг»п. 3.1 ст. З, пп. 5.2.1 п.п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 22.05.1997р. із змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством у перевіряємому періоді занижено податок на прибуток підприємств всього у сумі 80421, 00 грн. В наслідок виявлених порушень податкового законодавства відповідачами винесене податкове рішення повідомлення від 16.05.2011р. №0006432360 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 100526, 00 грн. (в т. ч основного платежу у розмірі 80421, 00 грн., штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20105, 00 грн.) (а.с.34)

Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 11.08.2009р. по 31.12.2010р. року встановлено їх завищення всього в сумі 321684,0 грн.

В ході перевірки встановлено, що позивач здійснював придбання товарів широкого асортименту у нерезидентів. За перевіряємий період ПП «Вікторі Трейдінг »укладено контракти на постачання товарів з нерезидентами:, а саме, відповідно до контракту №177/09 від 04.09.2009р. з «Ехромакк Сокрокатіогчг»(Панама) на постачання товару.

Пунктом . 3.1 контракту передбачено, що продавець постачає товар на умовах СІР (СІР) - порти Одеса, Іллічівськ, БАР - кордон України. В Контракті №15-УТ/ЛА від 07.05.2010р. з «Кобмаи Гшекнатісжаь 8.А.»(Панама) на постачання товару., пунктом . 4.4 контракту передбачено, що продавець постачає товар на умовах, вказаних у інвойсах, відповідно до правил Інкотермс 2000.

Відповідно до даних, доведених у інвойсах та ВМД наданих до перевірки, умови постачання товарів від нерезидентів за період з 11.08,2009р. по 31.12.2010р.: СІР - м. Миколаїв.

Термін СІР відповідно до Гнкотермсу-2000, виданого МТП N560 та введеного в дію з 01.01.2000р. визначає фрахт/перевезення та страхування оплачено до (... назва місця призначення).

Термін «фрахт/перевезення та страхування оплачено до ...»означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього саме продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення.

Продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до узгодженого пункту в названому місці призначення звичайним маршрутом і в звичайно прийнятий спосіб.

Продавець зобов'язаний нести усі витрати, пов'язані з товаром, до моменту здійснення його поставки, а також сплатити ціну фрахту та всі інші витрати включаючи витрати щодо завантаження товару та будь-які платежі за розвантаження його в місці призначення, покладені на продавця відповідно до договору перевезення;

В супереч цим правилам позивач включив до вкладу валових витрат витрати які відповідно укладених контрактів повинен нести продавець товару (постачальник), а від так позивач на думку суду не мав законних підстав включати до складу валових витрат транспортно - експедиційних послуг на перевезення отриманих товарів.

Відповідно п. 5.1 ст. 5 Закону України від 22.05.97р. №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами та доповненнями: «Валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податків в грошовій матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних в якості компенсації вартості товарів (робіт, послуг), що придбаваються (виготовляються) таким платником для їх подальшого використання у власній господарській діяльності».

Відповідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 22.05.97р. №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»із змінами та доповненнями: «До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду в зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці, в тому числі витрати на придбання електричної енергії (включаючи: реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті».

В порушення пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 22.05.97р. №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»із змінами та доповненнями підприємством завищено суму валових витрат по рядку 04.1 Декларацій за період з 11.08.09 по 31.12.10року всього в розмірі 321684, 00 грн., в частині відображення витрат на транспортно-експедиційне обслуговування вантажів в портах м. Одеси, в той час як відповідно до інвойсів, ВМД наданих до перевірки умови постачання товарів від нерезидентів за період з 11.08.09 по 31.12.10: СІР -м. Миколаїв, та право власності на товар переходить до ПП «Вікторі Трейдінг»в м. Миколаїв. Тобто витрати понесені підприємством до переходу права власності на товар не пов'язані з господарською діяльністю підприємства та ці витрати повинен нести постачальник.

Перевіркою встановлено, що у IV кварталі 2009 року валові витрати завищені підприємством на суму 52500, 00 грн.; т за І квартал 2010 року валові витрати завищені на суму 7225, 00 грн.; у II кварталі 2010 року-на суму 6 750, 00 грн.;у III кварталі 2010 року -на суму 114 828, 00 грн.; за IV квартал 2010 року-на суму 1403 81, 00 грн.

На пропозицію суду надати до суду підтверджуючі первинні документи (податкові накладні, товаро-транспортні накладні, договори на надання послуг тощо), на підставі яких підприємством було віднесено до складу валових втрати суми транспортно-експедиційних послуг по перевезенню товарів, представник позивача категорично відмолився, та вважає що у матеріалах справи є достатньо документальних доказів підтверджуючих його правову позицію та позовні вимоги. Позивач пояснив , що зазначені в Актах прийому передачі виконаних робіт назва проведенних робіт - „услуги по єкспедиторскому обслуживанию" фактично не були послугами перевезення вантажів (товарів)а фактично контрагентами навалися позивачу послуги по розвантаженню контейнерів, товарів на території портів, але назвали цю послугу саме так.Це підтверджується рахунками-фактурою де ці роботи зазначені як „Погрузочно-разгрузочные работи".

Суд критично оцінює позицію позивача, щодо неточного визначення назви фактично виконаних робіт та наданих послуг контрагентами у первиних документах бухгалтерського обліку. Оскільки відповідно до ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік" Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Тільки правильне заповнення документыв бухгалтерського обліку є підставою для платника податку віднести суми до складу валових витрат. Позиція позивача також спростовується невідпоівдностю сум зазначених в Акт ах виконаних робіт та рахунках фактури на виконання цих робіт.

Відповідно до пунктів 1 та 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі вищевикладеного, за наявності доказів що місяться у справі суд приходить висновку , що позов ПП „ВікторіТредінг" про визнання протиправним та скасування податкового рішення повідомлення від 16.05.2011 року задоволенню не підлягає.

Таким чином, податкове повідомлення - рішення ДШ у Центральному районі м. Миколаєва від 16.05.2011р. №0006432360 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 100526, 00 грн. (в т. ч основного платежу у розмірі 80421, 00 грн., штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20105, 00 грн.) та висновки акт}" є такими, що відповідає вимогам чинного законодавства.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову приватному підприємству "Вікторі Трейдінг" до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва про скасування податкового повідомлення - рішення №0006432360 від 16.05.2011р., - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н. В. Лісовська

Повний текст постанови

складено та підписано суддею

25.11.2011 року.