Постанова № 28100749, 12.12.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2012 року Справа № 2а/1270/8980/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Солоніченко О.В.

при секретарі Балябі В.С.,

за участю

прокурора Петрової Г.В. посв.№008308 від 09.10.12.

представника позивача: Апанасенко Н.В. довіреність від 21.05.12.,

представників першого відповідача: Немчілової Л.Ю. довіреність від 28.03.12.,

Некрасенко Т.Є. довіреність від 19.04.12.,

представника другого відповідача: Сірої О.М. довіреність від 23.11.12.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Луганський патронний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Луганську Державної податкової служби, Управління Державної казначейської служби України в м. Луганську Луганської області про відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

16 листопада 2012 року Луганським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Луганський патронний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Луганську Державної податкової служби, Управління Державної казначейської служби України в м. Луганську Луганської області про відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 7 176 271,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що Приватне акціонерне товариство «Луганський патронний завод» перебувало на обліку в Ленінській міжрайонній Державній податковій інспекції м. Луганська, та надавало податковому органу декларації з податку на додану вартість із заявами про повернення суми податку на рахунок платника у банку. Протягом 2009 - 2010 років Ленінською міжрайонною податковою інспекцією м. Луганська проводились перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податків у банку, за результатами яких складались акти. На підставі актів перевірок Ленінською МДПІ було прийнято податкові повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість:

- № 000642360/0 від 30.04.10 - в розмірі 1 604 105,00 грн.;

- № 000302360/0 від 30.04. 10 - в розмірі 32 367,00 грн.;

- № 000362360/0 від 30.04.10 - в розмірі 458 196,00 грн.;

- № 0000792360/0 від 17.09.10 - в розмірі 3 330 000,00 грн.;

- № 000322360/0 від 30.04.10 - в розмірі 1 309 427,00 грн.;

- № 000352360/0 від 30.04.10 - в розмірі 441 906,00 грн.

Судовими рішеннями Луганського окружного адміністративного суду, Донецького апеляційного адміністративного суду та Вищого адміністративного суду вказані податкові повідомлення-рішення скасовані.

Позивач зазначає, що в теперішній час його прийнято на облік до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Луганську Державної податкової служби. Податкову справу передано до СДПІ.

Проте, перший відповідач всупереч нормам Закону України «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу України не надає органу Державної казначейської служби висновок із зазначенням сум податку, що підлягають відшкодуванню з бюджету. Рішення судів не виконані, грошові кошти на розрахунковий рахунок товариства не надійшли.

За таких обставин позивач просив суд стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Луганський патронний завод» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 7 176 271,00 грн.

20.11.2012 позивачем на адресу суду надано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій зазначено, що 19.11.2012 на адресу позивача надійшла ухвала Вищого адміністративного суду України від 06.11.2012 про задоволення касаційної скарги позивача, скасування постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.12.10, залишення без змін постанови Луганського окружного адміністративного суду від 21.06.10, якою задоволено позов ПРАТ «Луганський патронний завод» про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.04.2010 № 0000332360/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 7 259 040,00 грн. (а.с. 67-68).

За таких обставин позивач просив суд стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Луганський патронний завод» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 14 435 311,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги, просила суд задовольнити позов у повному обсязі та стягнути на користь позивача 14 435 311,00 грн.

Представник першого відповідача в судовому засіданні позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, в яких, серед іншого зазначено, що позивач знаходиться на обліку в СДПІ лише з березня 2011 року. Таким чином, всі матеріали перевірок знаходяться в Ленінській МДПІ. На виконання запиту СДПІ Ленінською МДПІ 05.07.12 було передано лише акти перевірок позивача. Інформація про стан судового оскарження податкових-повідомлень-рішень, якими позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування до СДПІ не надходила, що позбавляє податковий орган можливості надати органу Державної казначейської служби відповідний висновок про бюджетне відшкодування. Порушення ст. 200 Податкового кодексу України з боку СДПІ відсутні, тому представник відповідача просила відмовити у позові в повному обсязі.

Представник другого відповідача в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні, зазначивши про неможливість бюджетного відшкодування сум ПДВ через відсутність відповідного висновку податкового органу. Також представник другого відповідача вказала, що оскільки наявність висновку податкового органу є обов'язковою умовою для відшкодування податку, тому позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права. В даному випадку позивач має право звертатися до суду виключно з позовом про зобов'язання податкового органу надати відповідний висновок. Крім того, представник другого відповідача зазначила про те, що виходячи з вимог ст. 1, ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України суд не має приймати рішення про стягнення коштів. Вимоги про стягнення коштів є матеріально-правовим способом захисту порушеного права та не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Прокурор в судовому засіданні підтримала доводи, викладені у запереченнях першого відповідача, просила суд відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов приватного акціонерного товариства «Луганський патронний завод» підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Луганський патронний завод» (код ЄДРПОУ 32201889), зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Луганської міської ради 27.04.2010, до 01.03.2011 перебував на податковому обліку в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції м. Луганська. Згідно з наказом ДПС України від 24.12.2010 № 1005 товариство включено до Реєстру великих платників податків, 01.03.2011 узято на податковий облік Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Луганську Державної податкової служби, зареєстровано платником податку на додану вартість з 23.10.2002 (а.с. 55-60, 192,196).

Позивачем до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську було подано декларації з податку на додану вартість за січень - грудень 2009 року та січень 2010 року із заявами про відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість на рахунок платника у банку. (а.с. 156-188).

Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією в м. Луганську проводились перевірки позивача:

- у період з 19.04.2010 по 21.04.2010 - невиїзну документальну - з питань

достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за січень, лютий, березень 2009 року, яка виникла у рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась у грудні 2008, та січні, лютому 2009 року, за результатами якої складено акт за № 289/23-616/32201889 від 21.04.2010;

- 21.04.2010 - невиїзну документальну - з питань достовірності нарахування сум

бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за червень 2009 року, яка виникла у рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в квітні - травні 2009 року, за результатами якої складено акт за № 293/23-616/ 32201889 від 21.04.2010;

- 21.04.2010 - невиїзну документальну - з питань достовірності нарахування сум

бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за липень 2009 року, яка виникла у рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в у червні 2009 року, за результатами якої складено акт за № 290/23-616/ 32201889 від 21.04.2010 ;

- у період з 05.07.2010 по 14.09.2010 - планову виїзну документальну - з питань

дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.03.2010, за результатами якої складено акт за № 693/23-616/ 32201889 від 17.09.2010;

- 21.04.2010 - невиїзну документальну - з питань достовірності нарахування сум

бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за серпень, вересень, жовтень 2009 року, яка виникла у рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось з 01.08.2009 по 30.09.2009, за результатами якої складено акт за № 292/23-616/ 32201889 від 21.04.2010;

- 21.04.2010 - невиїзну документальну - з питань достовірності нарахування сум

бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за листопад 2009 року, яка виникла у рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в у вересні та жовтні 2009 року, за результатами якої складено акт за № 287/23-616/ 32201889 від 21.04.2010;

- 21.04.2010 - невиїзну документальну - з питань достовірності нарахування

сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за грудень 2009 року, яка виникла у рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в у червні, вересні та листопаді 2009 року, за результатами якої складено акт за № 288/23-616/ 32201889 від 21.04.2010.

На підставі акта перевірки № 289/23-616/32201889 від 21.04.2010 Ленінською

міжрайонною державною податковою інспекцією в м. Луганську було прийнято податкове повідомлення-рішення форми В1 № 000342360/0 від 30.04.2010 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1 604 105,00 грн.

На підставі акта перевірки № 293/23-616/ 32201889 від 21.04.2010 Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією в м. Луганську було прийнято податкове повідомлення-рішення форми В1 № 000302360/0 від 30.04.2010 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 32 367,00 грн.

На підставі акта перевірки № 290/23-616/ 32201889 від 21.04.2010 Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією в м. Луганську було прийнято податкове повідомлення-рішення форми В1 № 000362360/0 від 30.04.2010 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 458 196,00 грн.

На підставі акта перевірки № 693/23-616/ 32201889 від 17.09.2010 Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією в м. Луганську було прийнято податкове повідомлення-рішення форми В1 № 0000792360/0 від 17.09.2010 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 3 330 000,00 грн.

На підставі акта перевірки № 292/23-616/32201889 від 21.04.2010 Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією в м. Луганську було прийнято податкове повідомлення-рішення форми В1 № 000322360/0 від 30.04.2010 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1 059 555,00 грн.

На підставі акта перевірки № 287/23-616/32201889 від 21.04.2010 Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією в м. Луганську було прийнято податкове повідомлення-рішення форми В1 № 000352360/0 від 30.04.2010 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 441 906,00 грн.

На підставі акта перевірки № 288/23-616/ 32201889 від 21.04.2010 Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією в м. Луганську було прийнято податкове повідомлення-рішення форми В1 № 0000332360/0 від 30.04.2010 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 7 259 040,00 грн.

Зазначені обставини встановлені судовими рішеннями Луганського окружного адміністративного суду, Донецького апеляційного адміністративного суду та Вищого адміністративного суду України (а.с.8-54, 69-74).

Постановами Луганського окружного адміністративного суду:

- від 29.06.2010 у справі № 2а-3835/10/1270, яка набрала чинності відповідно до ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.09.2010, скасовано податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ № 000342360/0 від 30.04.2010 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1 604 105,00 грн.;

- від 24.06.2010 у справі № 2а-3870/10/1270, яка набрала чинності відповідно до ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.09.2010, скасовано податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ № 000302360/0 від 30.04.2010 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 32 367,00 грн.;

- від 24.06.2010 у справі № 2а-3834/10/1270, яка набрала чинності згідно з ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.09.2010, скасовано податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ № 000362360/0 від 30.04.2010 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 458 196,00 грн.;

- від 15.07.2010 у справі № 2а-3871/10/1270, яка набрала чинності відповідно до ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011, скасовано податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ № 000322360/0 від 30.04.2010 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1 059 555,00 грн.;

- від 24.06.2010 у справі № 2а-3836/10/1270, яке набрало чинності згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України № К/9991/2491/11 від 24.01. 2012, скасовано податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ № 000352360/0 від 30.04.2010 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 441 906,00 грн.;

- від 21.06.2010 у справі № 2а-3872/10/1270, яке набрало чинності згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду № К/9991/2492/11 від 06.11.2012, скасовано податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ № 0000332360/0 від 30.04.2010 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 7 259 040,00 грн. ;

Постановою Вищого адміністративного суду України від 18.08.11 у справі № 2а-7432/10/1270 (К/9991/27403/11) скасовано податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ № 0000792360/0 від 17.09.2010 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 3 330 000,00 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України № 2755-VI, прийнятий 02.12.2010 (надалі - ПК України).

Відповідно до п. 200.1. ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2., п. 200.3 ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

В силу п. 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Виходячи з вимог п.15.1 ст. 15 платниками податку визнаються фізичні особи, юридичні особи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність(операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

П. 14.1.18. ст. 14 визначає бюджетне відшкодування як відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

П. 200.6 ст. 200 ПК України встановлено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Відповідно до п. 200.7, п.п.200.8, 200.9 ст.200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом державної податкової служби.

П. 200.10 ст. 200 ПК України передбачено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до п.200.11 цієї статті за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Згідно з п. 200.12 ст. 200 ПК України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

В силу п. 200.13 ст. 200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Відповідно до норм п. 200.14 ст. 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Відповідно до вимог п. 200.15 ст. 200 ПК України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Аналогічні вимоги містив і Закон України «Про податок на додану вартість», який діяв до набрання чинності Податковим кодексом України.

В силу норм ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах , що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Як зазначалось, податкові повідомлення-рішення органу державної податкової служби, якими позивачу було зменшено суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, скасовано судовими рішеннями, що набрали чинності. Тобто, відсутність з боку позивача порушень норм податкового законодавства, правильність формування позивачем сум бюджетного відшкодування ПДВ, відсутність підстав для зменшення сум бюджетного відшкодування встановлено в судовому порядку. Інших підстав для зменшення суми бюджетного відшкодування першим відповідачем не вказано.

Таким чином, з огляду на відсутність підстав для відмови у бюджетному відшкодуванні заявлених позивачем сум податку на додану вартість, ці суми підлягають поверненню на рахунок позивача.

Суд не приймає заперечення першого відповідача щодо того, що бюджетне відшкодування податку на додану вартість неможливо у зв'язку із неотриманням від Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську Інформації про стан судового оскарження податкових-повідомлень-рішень, якими позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з огляду на наступне.

Як зазначалось, наказом Державної податкової служби України від 24.12.2010 № 1005 позивача включено до Реєстру великих платників податків. Повідомлення про включення позивача до вказаного реєстру від 26.01.2011 за № 1478/6/08-0015-ВПП надійшло на адресу позивача 31.01.2011 (а.с.192). Позивачем на адресу першого відповідача надана 07.02.2011. (а.с. 193 - 195). 01.03.2011 позивачу першим відповідачем видана довідка про взяття на облік (а.с.196).

Відповідно до вимог п.64.7. ст. 64 ПК України Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, визначає порядок обліку платників податків в органах державної податкової служби та порядок формування Реєстру великих платників податків на відповідний рік з урахуванням критеріїв, визначених цим Кодексом для великих платників податків.

У разі включення платника податків до Реєстру великих платників податків на нього поширюються особливості, визначені цим Кодексом для великих платників податків.

Після включення платника податків до Реєстру великих платників податків та отримання повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про таке включення платник податків зобов'язаний стати на облік у спеціалізованому органі державної податкової служби, що здійснює податкове супроводження великих платників податків, з початку податкового періоду (календарного року), на який сформовано Реєстр.

У разі прийняття рішення про переведення великого платника податків на облік у спеціалізовану державну податкову інспекцію чи інший орган державної податкової служби відповідні органи державної податкової служби зобов'язані протягом 20 календарних днів після прийняття такого рішення здійснити взяття на облік/зняття з обліку такого платника податків.

Великий платник податків, щодо якого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, прийнято рішення про переведення на облік у спеціалізовану державну податкову інспекцію чи інший орган державної податкової служби, після взяття його на облік за новим місцем обліку зобов'язаний сплачувати податки за місцем попереднього обліку в органах державної податкової служби, а подавати податкову звітність та виконувати інші обов'язки, передбачені цим Кодексом, за новим місцем обліку.

На час прийняття позивача на податковий облік до першого відповідача порядок обліку платників податків визначався наказом ДПА України від 22.12.2010 № 979 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів та визнання такими, що втратили чинність, наказів Державної податкової адміністрації України», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за № 1439/18734 (наказ втратив чинність згідно з наказом Міністерства фінансів України від 9 грудня 2011 року N 1588).

Пункт 10.2. вказаного Порядку передбачав, що якщо відповідно до критеріїв, визначених пунктом 14.1.24 статті 14, та згідно з пунктом 64.7 статті 64 Податкового кодексу України центральним органом державної податкової служби в установленому порядку платника податків включено/не включено до Реєстру великих платників податків на наступний рік, внаслідок чого змінюється основне місце обліку платника податків, органи державної податкової служби здійснюють переведення такого платника податків до/з спеціалізованого органу державної податкової служби чи іншого органу державної податкової служби, що здійснює податкове супроводження великих платників податків, у порядку, встановленому пунктом 10.1 цього розділу, з урахуванням особливостей.

Згідно з пп. 10.1.5 п. 10.1 Порядку для взяття на облік платника податку орган державної податкової служби за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків формує та направляє до органу державної податкової служби за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків пакет документів, який має включати:

три заповнені примірники повідомлення про взяття на облік/зняття з обліку платника податків у зв'язку зі зміною місцезнаходження (місця проживання) за ф. N 11-ОПП (додаток 12);

реєстраційну частину облікової справи платника податків (з описом) за весь період існування платника податків;

звітну частину облікової справи платника податків (з описом), укомплектовану податковими деклараціями (звітами, розрахунками), копіями актів або довідок за результатами камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок та іншими документами справи, строк зберігання яких не сплив;

довідку про стан розрахунків платника податків з бюджетом;

роздруковану облікову картку платника податків (повні реєстраційні відомості) з районного рівня Єдиного банку даних юридичних осіб чи Реєстру самозайнятих осіб;

дані про контрольно-перевірочну роботу;

документи щодо заходів із забезпечення погашення податкового боргу, якщо платник податків має податковий борг;

інформацію щодо адміністративного або судового оскарження сум грошових зобов'язань та судових справ між органами державної податкової служби і платником податків за останні три роки.

Перелік документів, що направляються, зазначається у супровідному листі. Документи направляються або поштовим відправленням з оголошеною цінністю з описом вкладення та з рекомендованим повідомленням про їх вручення, або доставляються нарочно працівником органу державної податкової служби та передаються під розписку до підрозділу, відповідального за організацію документообігу органу державної податкової служби за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків. Документи не можуть бути передані безпосередньо через платника податків чи інших третіх осіб.

Враховуючи наведені норми, суд вважає, що у зв'язку із переведенням позивача на облік від іншого податкового органу всі дії позивача, як платника податків, підлягають врахуванню та певному реагуванню з боку першого відповідача.

Першим відповідачем в судовому засіданні не спростовувався факт перебування у нього облікової справи позивача в цілому, зазначалось лише про наявність актів перевірок та про відсутність відомостей про результати судового оскарження податкових повідомлень-рішень. Суд вважає, що саме наявність заяв позивача про бюджетне відшкодування та актів перевірок, якими встановлено завищення позивачем сум бюджетного відшкодування, мала спонукати першого відповідача, на якого законом покладено обов'язок щодо контролю за справлянням податків та зборів, належним чином з'ясувати всі обставини, за яких позивача було прийнято на податковий облік.

Суд погоджується з доводами позивача, що неналежне виконання своїх обов'язків податковими органами не повинно впливати на підтверджене судовими рішеннями, тобто законне право позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд також враховує наступне.

Вищенаведені норми Податкового кодексу України не містять приписів, відповідно до

яких висновок податкового органу визнається виключною підставою бюджетного відшкодування сум ПДВ, що спростовує відповідні посилання другого відповідача.

Крім того, згідно з Постановою КМ України № 39 від 17.01.2011 «Про затвердження порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість» відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

З урахуванням вказаних норм та встановлених судом обставин, з метою захисту прав позивача відшкодування сум податку з бюджету здійснюється за рішенням суду.

Щодо доводів другого відповідача щодо неналежного способу захисту та неправильного віднесення спору до адміністративної юрисдикції суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Підставою для звернення до суду платників податків у справах про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ є порушення передбаченого законом права на отримання з Бюджету надмірно сплаченого податку у встановлені строки.

Такі справи відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасниками спору є суб'єкти, яких наділено публічно-владними повноваженнями.

Зобов'язання податкового органу надати висновок органу Державної казначейської служби не є способом захисту права платника в суді. У разі невідшкодування податку право платника порушується саме внаслідок неотримання коштів з Бюджету, тому способом захисту цього права і має бути вимога про стягнення вказаних коштів.

Виходячи з наведеного, та зважаючи на відсутність з боку позивача порушень норм закону та підтвердження в судовому правильності формування суми бюджетного відшкодування ПДВ, ненадання податковим органом відповідного висновку органу державного казначейства про бюджетне відшкодування ПДВ вбачається неправомірним. Відтак, сума бюджетного відшкодування за січень - грудень 2009, січень 2010 року в загальному розмірі 14 435 311,00 грн. підлягає стягненню з Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Як вбачається з платіжних доручень, доданих до позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 146,00 грн.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в сумі 2 146,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Луганський патронний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Луганську Державної податкової служби, Управління Державної казначейської служби України в м. Луганську Луганської області задовольнити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Луганський патронний завод» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 14 435 311,00 грн. (чотирнадцять мільйонів чотириста тридцять п'ять тисяч триста одинадцять грн.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Луганський патронний завод» витрати зі сплати судового збору в сумі 2 146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість грн.).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.

Постанову складено в повному обсязі 17 грудня 2012 року.

СуддяО.В. Солоніченко