Постанова № 28100529, 05.12.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2012 року ( о 09 год. 45 хв.) Справа № 0870/10646/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суду у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря судового засідання Батечко М.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області Державної податкової служби

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2012 року Державна податкова інспекція у Запорізькому районі Запорізької області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Запорізькому районі, позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 588,10 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) та зазначає, що заборгованість відповідача по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 588,10 грн. виникла 20.09.2012 у зв'язку із несплатою відповідачем податкового зобов'язання (ставки) по єдиному податку відповідно до заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 01.03.2012. Відповідно до ПК України відповідач переведений на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. З метою погашення податкового боргу позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме відповідачу була направлена податкова вимога від 04.05.2012 № 55. На час розгляду справи у суді заборгованість у розмірі 588,10 грн. відповідачем не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вказану суму заборгованості.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 05.12.2012 надав суду клопотання (вх. № 51718) про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином. Заперечення на адресу суду не надходили.

Згідно з ч. 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються, зокрема, юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі сторін, за наявними у справі матеріалами.

У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа - підприємець Запорізькою районною державною адміністрацією Запорізької області 02.02.2012 року, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків (форма № 4-ОПП) від 06.02.2012 № 24 відповідач узятий на облік в органах державної податкової служби 06.02.2012 за № 3393 та на дату видачі цієї довідки перебуває на обліку у ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області.

Судом встановлено, що відповідач звернувся до ДПІ у Запорізькому районі із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування, в якій просив перевести його на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01 березня 2012 року. Обраний вид діяльності: ремонт взуття та шкіряних виробів. За результатами розгляду заяви про застосування спрощеної системи оподаткування ДПІ у Запорізькому районі видано відповідачу свідоцтво НОМЕР_2.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачу встановлена ставка єдиного податку у розмірі 10 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, що становить 107,30 грн. на місяць.

З скороченої форми облікової картки платника податків вбачається, що заборгованість відповідача з єдиного податку виникла з квітня по вересень 2012 року. Таким чином, заборгованість відповідача становить 107,30 грн. х 6 місяців - 55,70 грн. переплати = 588,10 грн.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме відповідачу була направлена податкова вимога форми «Ф» від 04.05.2012 № 55 на суму 51,60 грн. та отримана законним представником відповідача.

У зв'язку з несплатою відповідачем податкової заборгованості у розмірі 588,10 грн. у добровільному порядку ДПІ у Запорізькому районі звернулась до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються главою 1 розділу XIV ПК України.

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (п. 291.3 ст. 291 ПК України).

Пунктом 291.4 ст. 291 ПК України передбачено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку.

До першої групи відносяться фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150 000 гривень пп. 1 п. 291.4 ст. 291 ПК України).

Згідно з п. 293.1 ст. 293 ПК України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (пп. 293.2.1 п. 293.2 ст. 293 ПК України).

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця (п. 295.1 ст. 295 ПК України).

Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси (п. 295.4 ст. 295 ПК України).

Відповідно до п. 299.1 ст. 299 ПК України свідоцтво платника єдиного податку видається суб'єкту господарювання, який подав до органу державної податкової служби заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

Свідоцтво платника єдиного податку видається безстроково виключно суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі та не може передаватися для провадження господарської діяльності іншим особам (п. 299.3 ст. 293 ПК України).

Судом встановлено, що відповідач відноситься до першої групи платників єдиного податку, якому встановлена ставка єдиного податку у розмірі 10 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, що становить 107,30 грн. на місяць.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме відповідачу була направлена податкова вимога форми «Ф» від 04.05.2012 № 55 на суму 51,60 грн. та отримана законним представником відповідача.

За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. (14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Судом встановлено, що податковий борг відповідача по єдиному податку з фізичних осіб з квітня по вересень 2012 року становить 588,10 грн.

Згідно з пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 - 95.3. ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

На момент розгляду справи в суді сума податкового боргу по сплаті єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 588,10 грн. відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена, доказів протилежного відповідачем суду не надано. Під час розгляду справи відповідач проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.

Як встановлено ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Місцевого бюджету Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області заборгованість по сплаті єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 558,10 грн. (п'ятсот п'ятдесят вісім гривень 10 копійок) на р/р 31513970700137, код платежу 18050400, код ЄДРПОУ 38025393, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) І.В. Батрак

Постанова не набрала законної сили.

Суддя І.В. Батрак