Постанова № 28100229, 10.12.2012, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2a-0770/2505/12

Рядок статзвітності № 8.2.3

Код 05

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2012 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.

при секретарі судового засідання Скуба В.І.

за участю сторін:

представника позивача -Мамченко Ксенії Олегівни;

представника відповідача -Савицького Сергія Ігоровича;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Джебіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед» до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатській області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби від 07 серпня 2009 року № 353/0002222320/10825, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 10 грудня 2012 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 17 грудня 2012 року.

До Закарпатського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Джебіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед»з адміністративним позовом до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатській області Державної податкової служби, яким просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатській області Державної податкової служби від 07 серпня 2009 року № 353/0002222320/0/10825.

Позовні вимоги мотивовані наступним. Товариство з обмеженою відповідальністю «Джебіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед»(далі по тексту позивач) задекларувало у травні 2009 року від'ємне значення різниці між сумою податкового кредиту та сумою податкових зобов'язань, що складає 12286997 грн. , що підтверджено Ужгородською міжрайонною державною податковою інспекцією Закарпатській області Державної податкової служби під час перевірки. Позивачем знову у червні 2009 року задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового кредиту та сумою податкових зобов'язань, що складає 22060926 грн. (рядок 24 Декларації з ПДВ за червень 2009 року). Вказане від'ємне значення підтверджено відповідачем під час перевірки, та навіть збільшено до 22474505 грн. (Додатки № 3, 4). У червні 2009 року позивачем задекларовано до бюджетного відшкодування у червні 2009 року суму у розмірі 14772781 грн., сплачену постачальникам товарів (послуг) та на митницю у попередніх до червня 2009 року податкових періодах, що частково було перевірено відповідачем під час перевірки (Додатки № 5, б). Відповідачем було перевірено тільки факт оплати податкових накладних, включених до податкового кредиту травня 2009 року (рядок 10.1. Декларації за травень 2009 року). Натомість, відповідач не перевірив факт оплати податкових накладних, включених у рядок 24 декларації з ПДВ за червень 2009 року, які не брали участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів і не погашали податкові зобов'язання наступних звітних періодів. Тобто Відповідачем не перевірено факт оплати 85487 грн. ПДВ, сплачених у попередніх до червня 2009 року податкових періодах. Таким чином, позивач виконав всі передбачені Законом умови для отримання бюджетного відшкодування у розмірі 14772781 грн. за червень 2009 року, і підстави для зменшення вказаної задекларованої суми на 85487 грн. відсутні. Позивач вважає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України, у зв'язку з чим існують підстави для його скасування.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з мотивів, що наведені в позовній заяві.

Відповідачем подано суду письмові заперечення проти позову, відповідно до яких останній повністю заперечує позовні вимоги з мотивів правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Вважає, що підстави для його скасування відсутні.

В судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив з мотивів, що наведені в поданих запереченнях проти позову.

З'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, позивачем у травні 2009 року було задеклароване від'ємне значення різниці між сумою податкового кредиту та сумою податкових зобов'язань, що складає 12286997 грн. (а.с.а.с. 29-32).

У червні 2009 року позивачем задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового кредиту та сумою податкових зобов'язань, що складає 22060926 грн. (рядок 24 Декларації з ПДВ за червень 2009 року) (а.с.а.с. 33-36).

У червні 2009 року позивачем задекларовано до бюджетного відшкодування у червні 2009 року суму у розмірі 14772781 грн., сплачену постачальникам товарів (послуг) та на митницю у попередніх до червня 2009 року податкових періодах (а.с.а.с. 37, 38).

Різниця між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту у червні 2009 року також мала від'ємне значення і склала 2206926 грн..

Позивач, керуючись статтями 7 пункту 7.2 підпунктів 7.7.1 та 7.7.2. Закону України «Про податок на додану вартість», заявив у червні 2009 року до бюджетного відшкодування 14772780,46 грн.

Ця сума складається з: 14160849 грн. (ПДВ, сплачений митним органам) (а.с. 30 графа 12.1) у травні 2009 року та 611931,46 грн. сплачених постачальникам товарів, послуг на території України також у травні 2009 року.

У період з 29 липня 2009 року по 30 липня 2009 року відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень 2009 року. За результатами вказаної перевірки 30 липня 2009 року був складений акт № 101/23-2/32836226, в якому зазначено про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2009 року в сумі 85487 грн. у зв'язку із порушенням статті 7 пункту 7.7 підпунктів 7.7.1 та 7.7.2 7 Закону України № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі по тексту Закон України № 168/97-ВР) (а.с.а.с. 10-19).

На підставі вищевказаного акту перевірки 07 серпня 2009 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення за № 353/0002222320/0/10825, яким позивачеві зменшено суму заявленого до бюджетного відшкодування ПДВ у червні 2009 року на 85487 грн. (а.с. 9).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), (тобто випадки, коли сплата ПДВ згідно Закону є надмірною), та строки проведення розрахунків у спірному періоді був врегульований статтею 7 пунктом 7.7. Закону України № 168/97-ВР, що був чинним на дату виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 7 пункту 7.7 підпункту 7.7.1 Закону України № 168/97-ВР, у редакції, чинній на дату виникнення спору, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до статті 7 пункту 7.2 підпункту 7.7.2 Закону України № 168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, для того, щоб платник ПДВ мав можливість сформувати суму бюджетного відшкодування та отримав право на бюджетне відшкодування такої суми, необхідною є сукупність та наявність таких підстав: - різниця між сумою податкового зобов'язання попереднього податкового періоду та сумою податкового кредиту попереднього податкового періоду має від'ємне значення; - різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту звітного податкового періоду також має від'ємне значення; - при дотриманні вищевказаних умов, підприємство має право у звітному податковому періоді на бюджетне відшкодування від'ємного значення, але в межах суми податку, сплаченого постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді.

Відповідно до пункту 5.12 підпункту 5.12.2. порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, що затверджений наказом ДПА України № 166, бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачам товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Сума податку, фактично сплачена у попередніх податкових періодах, визначається із сум, які були включені до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та не брали участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів або не погашали податкові зобов'язання наступних звітних періодів (рядок 24 Декларації з ПДВ). Таким чином, рядок 24 відображає значення всього накопиченого ПДВ, який може бути відшкодований платнику податків у разі здійснення платником фактичної оплати вказаного ПДВ та за умови дотримання законодавчо встановлених інших умов для відшкодування.

При проведенні перевірки відповідач перевірив і підтвердив до відшкодування суму ПДВ у розмірі 14160849 грн., сплачених митниці (а.с.а.с. 27, 28).

Що стосується 611931,46 грн., то відповідач не відобразив у акті факт оплати у травні 2009 року всіх сум ПДВ, заявлених до бюджетного відшкодування у червні 2009 року, а відобразив лише факт оплати податкових накладних, включених у реєстр отриманих податкових накладних у травні 2009 року. Тобто у акті відповідачем відображено виключно факт оплати податкового кредиту травня 2009 року.

Натомість, відповідач не відобразив в акті перевірки суми ПДВ, сплачені постачальникам товарів, послуг у травні 2009 року по податковим накладним, включеним до податкового кредиту квітня 2009 року, які не брали участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів і не погашали податкові зобов'язання наступних звітних періодів, тобто оплату ПДВ на оскаржувану суму 85487 грн.. Факт оплати оспорюваної суми ПДВ був підтверджений позивачем у судовому засіданні та досліджений судом (а.с.а.с. 73-187).

Із змісту статті 7 пункту 7.7. Закону України № 168/97-ВР слідує, що залишок податкового кредиту, який утворився після бюджетного відшкодування у поточному податковому періоді, включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду і враховується при визначенні суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до пунктів 1.3, 1.5, та 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, що затверджений наказом ДПА України від 10.08.2005 р. № 327 та зареєстрованого в Мінюсті України 25.08.2005 р. за № 925/11205, акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. Акт невиїзної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У Акті перевірки відповідачем лише констатовано факт порушення позивачем статті 7 пункту 7.7 підпунктів 7.7.1. та 7.7.2. Закону України № 168/97-ВР, натомість акт не містить посилання на відповідні первинні документи, зафіксовані у бухгалтерському та податковому обліку позивача, що підтверджують наявність факту порушення. Зокрема, акт не містить ні переліку податкових накладних, згідно яких було зменшено суму заявленого у червні 2009 року бюджетного відшкодування, ні обґрунтування такого зменшення.

Таким чином, суд констатує, що позивачем сплачено постачальникам товарів (послуг) та на митницю у попередніх податкових періодах суму ПДВ у розмірі 14772781 грн., у тому числі й суму у розмірі 85487 грн.. А відтак відсутній факт порушення позивачем порядку формування бюджетного відшкодування у червні 2009 року, зокрема завищення бюджетного відшкодування на 85487 грн., а висновки, викладені відповідачем у акті є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не було допущено порушення вимог чинного податкового законодавства, відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, вимоги позову підтверджені належними та допустимими доказами, відповідають вимогам законодавства та встановленим в судовому засіданні обставинам справи, підтвердженими належними та допустимими доказами.

За наведених обставин суд констатує, що права та інтереси позивача порушені та потребують судового захисту, а відтак оскаржене податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до статті 94 частини 1 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, а відтак слід присудити понесені позивачем документально підтверджені судові витрати, у вигляді сплати судового збору.

Керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Джебіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед»до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатській області Державної податкової служби - з а д о в о л ь н и т и.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби від 07 серпня 2009 року № 353/0002222320/10825.

Стягнути з Державного (місцевого) бюджету України (м. Ужгорода) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Джебіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед»витрати зі сплати судового збору у розмірі 860 грн., що сплачений відповідно до платіжного доручення № 2905 від 02 серпня 2012 року через ПАТ КБ «Приватбанк».

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий Гаврилко С.Є.