Постанова № 28099519, 17.12.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2012 р. Справа № 5023/7496/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В. , суддя Россолов В.В.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю прокурора - Кабанець В.О., посв. № 006810 від 28.09.2012 р.

та представників сторін:

позивача - Устінова Л.А., дор. № 869 від 24.04.2012 р., Тягнибок І.В., дор. № 15 від 05.01.2012 р.

відповідача - не з'явився

третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2077 Х/1-9) на рішення господарського суду Харківської області від 12.12.2011 р. у справі № 5023/7496/11

за позовом Харківського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Пісочинської селищної ради, с. Пісочин

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Головне управління Держкомзему у Харківській області, м. Харків

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, с. Подвірки

про зобов'язання звільнити земельну ділянку, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.12.2011 р. у справі № 5023/7496/11 (суддя Бринцев О. В.) позов задоволено. Зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 звільнити земельну ділянку орієнтовною площею 0,050 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та за власний рахунок привести зазначену ділянку у придатний стан, повернути її за належність Пісочинській селищній раді Харківського району Харківської області.

Відповідач із рішенням місцевого господарського суду не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати повністю рішення господарського суду Харківської області від 12.12.2011 р. у справі № 5023/7496/11 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення.

Позивач та прокурор вважають рішення законним і обґрунтованим, у зв'язку з чим просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Третя особа відзив на апеляційну скаргу не надали, в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

До початку судового засідання від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю його явки через хворобу.

Колегія суддів розглянула заявлене клопотання та дійшла висновку про відмову у його задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, зокрема, через нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з його відсутністю (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК).

Отже, враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача.

Таким чином, враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх в судовому засіданні представників позивача та прокурора, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.07.2011 р. державним інспектором з контролю за використан ням та охороною земель Харківської області Ляшенко Ю.А. було проведено перевірку, у ході якої було встановлено, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 на підставі приватної власності на нерухоме майно від 17.02.2011 р. використовується ФОП ОСОБА_3 для експлуатації та обслуговування торгівельного павільйону літ. «А-1»без правовстановлюючих документів на землю, чим порушено вимоги ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, про що складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 05.07.2011 р. (т. 1, а.с. 16-17).

За результатами проведеної перевірки Управлінням Державної інспекції з контролю за використанням та охороню земель був виданий припис № 002019 від 05.07.2011 р., яким ОСОБА_3 зобов'язано усунути порушення вимог земельного законодавства до 04.08.2011 р. (т. 1, а.с. 18-19).

В ході повторної перевірки державним інспектором з контролю за використан ням та охороною земель Харківської області Ляшенко Ю.А. було встановлено що відповідачем не виконано припис від 05.07.2011 р. № 002019, а саме: земельна ділянка по АДРЕСА_1 використовується ФОП ОСОБА_3 для експлуатації та обслуговування торгівельного павільйону літ. «А-1»без правовстановлюючих документів, про що було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 05.08.2011 р. та протокол про адміністративне правопорушення № 001194 від 05.08.2011 р. (т. 1, а.с. 20-23).

08.08.2011 р. державним інспектором було складено постанову про накладення адміністративного стягнення № 000260 (т. 1, а.с. 24-25).

В матеріалах справи також наявний Акт обстеження спірної земельної ділянки № 0909-1/11 від 09.09.2011 р., складений членом комісії самоврядного контролю Пісочинської селипщої ради Харківського району Харківської області Гончаровим Р.І., відповідно до якого на земельній ділянці площею 0,0050 га по АДРЕСА_1 розміщено торгівельні павільйони, дозволи на розміщення яких Пісочинською селищною радою не видавались; документи на землекористування земельною ділянкою площею 0,0050 га Пісочинською селищною радою не узгоджувалися, договір оренди не підписувався (т. 1, а.с. 50).

Як свідчать матеріали справи, на підставі рішення господарського суду Харківської області від 02.07.2009 р. № 29/415-09, залишеного без змін постановою Вищого господарського суду України від 17.01.2012 р., з урахуванням ухвали від 23.06.2010 р. та 08.02.2011 р. за ФОП ОСОБА_3 було визнано право власності на магазин, кафе літ. «А-1»загальною площею 160 м2, розташований по АДРЕСА_2 та торговий павільйон літ. «А-1» площею 47,20 м2, розташований по АДРЕСА_1.

Проте, в установленому законом порядку право користування спірною земельною ділянкою відповідачем не оформлено.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в рішенні, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки є самовільним зайняттям земельної ділянки.

Згідно зі ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власнику земельної ділянки або землекористувачам без відшкодування витрат, понесених за час незаконного користування.

Статтею 211 Земельного кодексу України передбачено, що за самовільне зайняття земельної ділянки громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

Пунктом 3.1. Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»встановлено, що відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Надання в оренду земельних ділянок оформляється відповідно до вимог ст. 124 Земельного кодексу України, в якій зазначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документів, що посвідчують право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що спірна земельна ділянка під розташування торгівельного кіоску відповідачу не відводилась, право користування чи право власності на неї не оформлялось. Відповідних документів ФОП ОСОБА_3 не надано.

Крім того, рішенням господарського суду Харківської області від 17.09.2012 р. у справі № 5023/3026/12, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.11.2012 р., відмовлено у задоволенні позову ФОП ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення ХІІІ сесії VI скликання Пісочинської селищної ради від 12.04.2012 р. про відмову у задоволенні заяви ФОП ОСОБА_3 про надання йому в довгострокову оренду земельних ділянок, розташованих по вул. Молодіжній, 1а та АДРЕСА_1, визнанні за ним права на оренду земельних ділянок та зобов'язання надати в користування земельні ділянки.

Таким чином, відповідач не виконав свій обов'язок відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України по доведенню обставин, на які він посилається.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вбачає наявність правових підстав для застосування наслідків самовільного зайняття земельної ділянки, в даному випадку у вигляді знесення самочинно збудованого торгівельного кіоску за свій рахунок.

Статтею 212 Земельного кодексу України встановлено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Посилання відповідача на рішення виконавчого комітету Пісочинської селищної ради від 13.11.2001 р. № 956 «Про надання дозволу на установку торгівельного кіоску гр. ОСОБА_3»не приймаються до уваги, оскільки відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України правовстановлюючими документами є, зокрема, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди, державний акт на право власності.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги позивача законні, обґрунтовані, підтверджені відповідними доказами та підлягають задоволенню.

Крім того, відповідач в апеляційній скарзі стверджує, що судова кореспонденція йому не направлялась, через що він не був обізнаний про час та місце проведення судового засідання, в якому було ухвалене рішення по справі.

Перевіривши ці твердження відповідача, колегія суддів встановила, що суд першої інстанції належним чином повідомляв ФОП ОСОБА_3 про час та місце проведення судового засідання, направивши йому відповідні ухвали господарського суду Харківської області про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи. Про вказане свідчать відповідні штампи суду з відміткою про відправку документа сторонам.

Відповідно до п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України №75 від 10.12.2002 року (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Відмітки на наявних в матеріалах справи процесуальних документах оформлені відповідно до наведених вимог названої Інструкції, а тому зазначеним підтверджується належне надіслання копій процесуальних документів сторонам судового процесу.

Вказаним спростовується посилання відповідача про його неналежне повідомлення про час та місце розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв оскаржуване рішення законно, обґрунтовано, з урахуванням матеріалів справи та у відповідності до діючого законодавства, а тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Щодо апеляційної скарги, то колегія суддів дійшла висновку, що вона необґрунтована, безпідставна і підлягає залишенню без задоволення, оскільки з огляду на вищезазначене, відповідач не довів ті обставини, на які він посилався в апеляційній скарзі, як на підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 99, 101, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовити.

У задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Рішення господарського суду Харківської області від 12.12.2011 р. по справі № 5023/7496/11 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 14.12.2012 р.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.