Постанова № 28099307, 17.12.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2012 року Справа № 17/5005/13729/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді -Тищик І.В.- доповідач,

суддів -Верхогляд Т.А., Джихур О.В.

при секретарі -Мацекос І.М.

за участю представників

позивача Колісник А.Г.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2011 року у справі № 17/5005/13729/2011

за позовом державного підприємства „Степове" Міністерства оборони України, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про зобов'язання виконати певні дії,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2011року ДП „Степове" звернулося до господарського суду з позовом про зобов'язання ФОП ОСОБА_3 повернути на адресу позивача безпідставно набуте майно у вигляді 103,880 тон врожаю 2011 року озимої пшениці в натурі.

Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 01.12.2011р. у справі № 17/5005/13729/2011 (суддя Суховаров А.В.) позовні вимоги задовольнив частково та зобов'язав відповідача повернути позивачу 103,880 тон пшениці врожаю 2011 року в натурі. В решті позовних вимог відмовлено.

Вмотивовуючи постанову, господарський суд дійшов висновку про те, що відповідач набув спірне майно без достатньої правової підстави, внаслідок чого повинен повернути його позивачу.

Не погодившись з рішенням господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржник посилається на неукладеність договору між сторонами та на відсутність доказів збору врожаю 2011 року ФОП ОСОБА_3

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу послався на законність і обґрунтованість рішення господарського суду; необґрунтованість доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного:

Як убачається з матеріалів справи, 15.02.2010 року між ДП „Степове" (Замовник) та ФОП ОСОБА_3 (Виконавець) був укладений договір на виконання сільськогосподарських робіт № 3, за яким Замовник зобов'язався надати Виконавцю земельні ділянки для здійснення сільськогосподарських операцій з обробки землі, а Виконавець виконати сільськогосподарські роботи у відповідності до вимог Замовника та „технологічної карти".

За умовами договору сторони зобов'язані: Замовник - визначати обсяги робіт, строки її виконання, приймати виконані роботи, надавати охоронювану територію для стоянки техніки, забезпечувати механізаторів 3-х разовим харчуванням, організовувати та проводити поточні ремонти та тех. обслуговування техніки, заправку техніки ПММ, оформляти акти поточних витрат на виконання сільгоспробіт тощо; Виконавець -виконувати визначені „технологічною картою" роботи та здавати останні Замовнику.

Позивач стверджує, що в порушення умов вищезазначеного договору зі спірних земельних ділянок відповідачем було незаконно зібрано озиму пшеницю на площі 53 га у обсязі 103,880 тн та не надано позивачу жодних документів в підтвердження виконання робіт. З посиланням на умови договору, позивач звернувся до господарського з вимогою повернути безпідставно набуте майно у вигляді 103,880 тн озимої пшениці врожаю 2011 року в натурі.

Господарським судом позовні вимоги задоволені у повному обсязі, однак, колегія суддів вважає такий висновок помилковим.

За твердженням Позивача правовідносини сторін виникли з договору № 3 від 15.02.2010 року на виконання робіт.

За своєю правовою природою спірний договір є договором підряду.

Відповідно до положень ст. 180 ГК України, які кореспондуються з положеннями ст. 638 ЦК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Аналогічний припис містить ст. 638 ЦК України.

Згідно з п. 8 ст. 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Тобто, для того щоб договір юридично відбувся, сторони повинні узгодити всі його істотні умови. Якщо в такому двосторонньому правочині відсутня хоча б одна істотна умова, весь договір є неукладеним, тобто таким, що взагалі не відбувся, а отже, не породжує господарських зобов'язань.

Спірний договір не містить жодної з істотних умов, які мають бути погоджені сторонами. У договорі не відображені предмет договору (а саме, перелік видів робіт, які зобов'язаний виконати підрядник), ціна робіт, строк дії договору. Схема переданих для обробітку земельних ділянок та технологічна карта, які за твердженням позивача, є додатками до договору, не містять підпису самого підрядника. Відбиток печатки підприємця на додатках до договору не може замінити підпис підрядника, а призначений виключно для підтвердження дійсності такого підпису.

За вказаних обставин договір на виконання сільськогосподарських робіт №3 від 15.02.2010року слід вважати неукладеним (таким, що не відбувся), відтак, зобов'язання за вказаним договором у сторін не виникли.

Якщо однією із сторін здійснені фактичні дії щодо виконання такого договору, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Доказів здійснення фактичних дій на виконання договору у 2011 році позивачем чи відповідачем матеріали справи не містять. Фактичне виконання дій, покладених умовами договору на позивача та передбачених п. 2 договору (як-то: докази організації та проведення поточних ремонтів та технічного обслуговування сільгосптехніки підрядника, забезпечення цієї техніки паливно-мастильними матеріалами, оформлення актів поточних витрат на виконання сільгоспробіт тощо), позивачем документально не доведено.

Докази виконання ФОП ОСОБА_3 у 2011 році сільгоспробіт на ділянці № 16 у матеріалах справи відсутні.

Вимоги позивача щодо повернення відповідачем безпідставно набутого майна також не ґрунтуються на приписах чинного законодавства. Так, матеріали справи не містять доказів, що позивач являвся власником спірних посівів озимої пшениці, оскільки документи в підтвердження перебування спірної земельної ділянки у власності або постійному користування відповідача відсутні, рівно як і докази понесення позивачем будь-яких витрат на обробку спірної земельної ділянки та посів на ній зернових.

Наданий позивачем державний акт на право постійного користування землею виданий іншому суб'єкту господарювання - Радгоспу „Степовий". Доказів правонаступництва державним підприємством „Степове" прав та обов'язків радгоспу „Степовий" позивач не надав. Відтак наданий акт не являється доказом перебування спірної ділянки в користуванні позивача.

Висновки про виконання відповідних робіт та частковий збір врожаю фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, рівно як і висновки щодо площі засіяного поля, площі скошеної ділянки ґрунтуються виключно на припущеннях без документального підтвердження даних фактів. Лист військової прокуратури Криворізького гарнізону від 18.07.2011 року №1715, на який посилається суд першої інстанції при ухваленні рішення, не являється належним та достатнім доказом вини відповідача у незаконному збиранні врожаю пшениці, внаслідок чого не може бути підставою для задоволення позовних вимог.

В силу ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заявлені позовні вимоги не є доведеними, в зв'язку з чим не підлягають задоволенню.

З огляду на невідповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування оспорюваного рішення являються обґрунтованими і підлягають задоволенню. Витрати на оплату судового збору за перегляд судового рішення апеляційною інстанцією належить покласти на позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2011 року у справі № 17/5005/13729/2011 скасувати.

В позові відмовити.

Наказ про примусове виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2011 року у справі № 17/5005/13729/2011 визнати таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Державного підприємства „Степове" Міністерства оборони України (50097, м. Кривий Ріг, п/в Рахманівка, р/р 26008000006606 в ПАТ "Креди Агріколь Банк" у м. Києві, МФО 300614, код ЄДРПОУ 14304716) на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 (50000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 981,66 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий І.В.Тищик

Судді Т.А.Верхогляд

О.В.Джихур