Рішення № 28099185, 20.11.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2012 року справа № 5020-1146/2012

За позовом публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго"

(99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)

до комунального підприємства "Житлосервіс № 15"

(99029, м. Севастополь, вул. М. Музики, 88-А)

про стягнення заборгованості у розмірі 502 891,69 грн

Суддя Плієва Н.Г.

за участю:

представника позивача -Гладченко О.І., довіреність № 17/0/2-12 від 03.01.2011;

представника відповідача -Сухатеріна С.Ю., довіреність № 2/358 від 26.03.2012;

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до комунального підприємства "Житлосервіс № 15" про стягнення заборгованості за активну електричну енергію в сумі 651 706,74 грн

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 10.10.2012 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до судового розгляду на 01.11.2012.

У судовому засіданні 01.11.2012 представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог, у зв'язку з частковою сплатою відповідачем боргу в сумі -148 815,05 грн після подачі позову до суду. Просив суд стягнути з відповідача на користь публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго» заборгованість за використану електроенергію за договором поставки № 4082 від 30.03.2011, яка станом на 01.11.2012 складає 502 891,69 грн.

Згідно з положеннями статті 22 Господарського процесуального кодексу України зменшення позовних вимог до прийняття рішення по справі є правом позивача, та заява про зменшення позовних вимог була прийнята судом до розгляду.

Ухвалою суду від 01.11.2012 розгляд справи відкладався на 20.11.2012 відповідно до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 20.11.2012 представник позивача підтримав зменшені позовні вимоги в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.11.2012 зменшені позовні вимоги визнав в повному обсязі, не заперечував проти їх задоволення.

Відповідно до положень статті 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши наявні у справі докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

30.03.2011 між відкритим акціонерним товариством "Енергетична компанія "Севастопольенерго", назва якого змінена на публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (далі - постачальник) та комунальним підприємством «Житлосервіс № 15»(далі - споживач) укладено договір № 4082 на постачання електричної енергії (далі - договір) (а.с. 9-13), відповідно до розділу 1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 2962,48 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електроенергії та здійснює інші платежі відповідно до умов договору.

У розділі 2 договору сторони визначили власні обов'язки. Зокрема, постачальник зобов'язався постачати споживачу електричну енергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 договору та з урахуванням умов розділу 6 договору, згідно з категорією струмоприймачів споживача та гарантованим рівнем надійності схем електропостачання, визначених у додатку "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" (підпункт 2.2.2 пункту 2.2 договору).

В свою чергу, споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії відповідно до умов додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії"; здійснювати оплату за перетоки реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електромережею споживача відповідно з додатком "Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії" (підпункти 2.3.3-2.3.4 пункту 2.3 договору).

Пунктом 7.1 договору передбачено, що облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, які приєднані до електричних мереж споживача, здійснюється відповідно до вимог Правил користування електричною енергією. У випадку порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів відносно влаштування та експлуатації засобів обліку, їх показники не використовуються для розрахунків за спожиту електроенергію, а обсяг споживання визначається постачальником шляхом розрахунків, згідно з вимогами додатку «Порядок розрахунків».

Відповідно до розділу 1 Додатку № 6 до договору розрахунковим вважається період з 20 календарного числа попереднього місяця до такого ж календарного числа поточного місяця. Розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника в уповноваженому банку в разі безготівкової оплати або готівкою грошовими коштами в прибуткову касу постачальника, з подальшим перерахуванням постачальником отриманих грошових коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. Усі рахунки на оплату електроенергії повинні сплачуватись споживачем в строк до 5 (п'яти) операційних днів з дня виписки рахунку, але не пізніше дати остаточного розрахунку. Датою остаточного розрахунку вважається 25 число поточного місяця.

Споживач щомісячно 20 числа надає постачальнику звіт про спожиту електричну енергію (додаток "Звіт про спожиту електричну енергію"). На підставі наданих даних постачальником електроенергії формується рахунок за спожиту електричну енергію та надається під підпис споживачу або надсилається йому поштою рекомендованим листом. У випадку, якщо дата надання звіту приходиться на вихідний або святковий день, звіт надається протягом першого робочого дня після встановленої дати (розділ 2 додатку № 6).

Споживач здійснює оплату спожитої електричної енергії в строк до 5 операційних днів з дня виписки рахунку, але не пізніше дати остаточного розрахунку (розділ 3 додатку № 6).

Як вбачається з матеріалів справи, сторони дійшли згоди, що договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2011. Договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляду його умов (пункт 9.4 договору).

Оскільки жодна зі сторін не заявила про припинення договору, він є продовженим на наступні періоди на тих самих умовах та діючим на час звернення публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" до суду з позовом.

Судом встановлено, що позивачем виконано належним чином зобов'язання щодо постачання комунальному підприємству «Житлосервіс № 15», як споживачу, електричної енергії відповідно до умов розділу 2 договору, однак, виставлені рахунки за спожиту електричну енергію за період з 17.01.2012 по 20.09.2012 на загальну суму 651 706,74 грн останнім своєчасно та у повному обсязі сплачені не були.

Зазначені обставини стали причиною звернення позивача до суду з даним позовом.

В процесі розгляду справи встановлено, що відповідачем було погашено суму заборгованості за використану електричну енергію в розмірі 148 815,05 грн, у зв'язку з чим позивачем було зменшено розмір позовних вимог.

Представник публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго»просить стягнути з відповідача заборгованості за використану електричну енергію в розмірі 502 891,69 грн.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Спір між сторонами виник з приводу неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором № 4082 від 30.03.2011 щодо оплати поставленої позивачем (публічним акціонерним товариством "Енергетична компанія "Севастопольенерго") електричної енергії.

Правовідносини у сфері постачання електричної енергії регулюються положеннями Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, а також положеннями спеціальних нормативно-правових актів, зокрема, Законами України „Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ), затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28, іншими нормативними актами.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина перша статті 175 Господарського кодексу України ).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Згідно зі статтею 26 Закону України „Про електроенергетику" та пункту 1.3 Правил користування електричною енергією (далі ПКЕЕ), затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Частиною першою статті 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі -енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (частина друга статті 714 Цивільного кодексу України).

Відповідно до розділу 1 договору постачальник поставляє електричну енергію споживачу, а споживач сплачує постачальнику вартість електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України та статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

За умовами договору відповідач був зобов'язаний сплатити вартість спожитої електричної енергії не пізніше 25 числа поточного місяця.

Судом встановлено, що позивачем виконувались умови договору щодо поставки електричної енергії, також ним своєчасно виставлялись рахунки на сплату електроенергії відповідачу (а.с. 34-42), проте комунальне підприємство «Житлосервіс № 15»зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманої електроенергії виконувались не у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач має заборгованість перед позивачем за спожиту електричну енергію за період з 17.01.2012 по 20.09.2012 станом на 20.11.2012 у розмірі 502 891,69 грн, що підтверджується актом звірення взаєморозрахунків № 78/1, підписаним керівниками та головними бухгалтерами обох підприємств, а також скріплений печатками підприємств. Крім того, заборгованість у зазначеному розмірі повністю визнана представником відповідача у судовому засіданні 20.11.2012, що відповідно до частини п'ятої статті 78 Цивільного процесуального кодексу України є підставою для задоволення позову.

Враховуючи наведене, позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго»до комунального підприємства «Житлосервіс № 15»про стягнення заборгованості за активну електричну енергію за період з 17.01.2012 по 20.09.2012 станом на 20.11.2012 у розмірі 502 891,69 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись статтями 43, 49, 78, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства «Житлосервіс № 15»(99029, м.Севастополь, вул. М. Музики, 88а, ідентифікаційний код 32296567; р/р 26008038570001 в СФ АКІБ «Укрсиббанк», МФО 384588 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем) на користь публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, ідентифікаційний код 05471081; р/р 26031303351907 в ТБО № 10011/0267 філія КРУ ПАТ "Державний ощадний банк", МФО 324805, ОКПО 05471081, або на будь який інший рахунок, зазначений стягувачем) заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 502 891,69 грн (п'ятсот дві тисячі вісімсот дев'яносто одна грн 69 коп).

Стягнути з комунального підприємства «Житлосервіс № 15»(99029, м.Севастополь, вул. М. Музики, 88а, ідентифікаційний код 32296567; р/р 26008038570001 в СФ АКІБ «Укрсиббанк», МФО 384588 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем) на користь публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, ідентифікаційний код 05471081; р/р 260073537, в АБ "Перший інвестиційний банк" м. Києва, МФО 300506, ОКПО 05471081, або на будь який інший рахунок, зазначений стягувачем) витрати зі сплати судового збору у розмірі 13 034,14 грн (тринадцять тисяч тридцять чотири грн 14 коп).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.11.2012.

Суддя підпис Н.Г. Плієва