Рішення № 28099119, 10.12.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.12 Справа№ 5015/4594/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання М.Скірі, розглянув справу

за позовом: Корпорації «Енергоресурс-інвест», м. Львів;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Облсількомунгосп», м. Львів;

про: стягнення 25593 грн. 64 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Лісецький І.О. -представник на підставі довіреності № 4 від 11.01.2012 року;

відповідача: не з'явився.

Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 05.11.2012 року порушено провадження у справі за позовом Корпорації «Енергоресурс-інвест»до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Облсількомунгосп» про стягнення 25593 грн. 64 коп. Розгляд справи призначено на 10.12.2012 року.

В судовому засіданні 10.12.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав та наполіг на їх задоволенні з підстав, викладених в позовній заяві. Подав Довідку № 951/1 від 22.11.2012 року про наявність у відповідача заборгованості в розмірі 25000 грн. 00 коп.

Відповідач в судове засідання не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи № 177 від 05.12.2012 року та відзив на позовну заяву № 174/1 від 03.12.2012 року відповідно до якого визнав наявність у нього заборгованості в розмірі заявленому в позовній заяві.

Суд вважає недоцільним відкладення розгляду справи, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів для розгляду спору по суті.

Представнику сторони, що брав участь в судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Від фіксації судового процесу технічними засобами представник позивача відмовився.

10.12.2012 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Спір між сторонами виник у зв'язку із невиконанням відповідачем грошових зобов'язань. Корпорація «Енергоресурс -інвест»(надалі по тексту рішення -позивач) звернулась із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Облсількомунгосп» (надалі по тексту рішення -відповідач) про стягнення 25593 грн. 64 коп.

Позивач в позовній заяві вказує, що між ним та відповідачем було укладено договір № 12-10/11Р на розроблення проектно-кошторисної документації від 07.10.2011 року на підставі якого позивачем виготовив відповідачу кошторисну документацію вартістю 50000 грн. 00 коп.

Оскільки термін оплати, передбачений п. 4.2 договору сплив, а відповідачем оплачено лише 25000 грн. 00 коп., позивач звернувся до суду із позовом про стягнення решти вартості виконаних робіт в розмірі 25000 грн. 00 коп.

На суму основної заборгованості позивачем нараховано 476 грн. 43 коп. пені, 25 грн. 00 коп. втрат від інфляції та 92 грн. 21 коп. 3% річних.

Відповідач суму основної заборгованості визнав, про що сторони підписали Акт звірки взаємних розрахунків станом на 22.11.2012 року, пояснив зволікання в оплаті відсутністю фінансування.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: Між корпорацією «Енергоресурс-інвест»(виконавцем згідно договору) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничим підприємством «Облсількомунгосп»07 жовтня 2011 року було укладено договір на розроблення проектно-кошторисної документації № 12-10/11-Р відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати проектно-кошторисну документацію «Будівництво водопроводу с. Рулеве - с.м.т. Краковець Яворівського району Львівської області. Площадка резервуарів»(в подальшому Продукція»).

Відповідно до п. 2.1 договору початок виконання фактично рахується з моменту отримання виконавцем від Замовника завдання на проектування і поступлення авансової оплати на розрахунковий рахунок Виконавця.

Вартість продукції згідно Кошторису № 1 складає 50000,00 грн. відповідно до п. 3.1 договору.

Відповідно до п. 4.2 договору оплата проводиться з попереднім авансуванням в розмірі 50% від вартості договору, що повинен бути внесений до 20 жовтня 2011 року. Повна оплата (100%) проводиться Замовником на підставі оформленого Акту здачі-приймання науково-технічної продукції протягом п'яти календарних днів після його підписання сторонами.

23.11.2011 року на виконання умов договору відповідачем здійснено позивачу авансову оплату в розмірі 25000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення, долученого до матеріалів справи.

10 вересня 2012 року сторони підписали Акт № 2 здачі-приймання проектно-кошторисної документації «Будівництво водопроводу с. Рулеве - с.м.т. Краковець Яворівського району Львівської області. Як вбачається із даного Акту замовником оплачено 25000,00 грн. і до оплати належить ще 25000,00 грн.

В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем решти вартості отриманих послуг.

Враховуючи наведене суд встановив наявність боргу відповідача перед позивачем в розмірі 25000 грн. 00 коп.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Судом встановлено, що на виконання договору позивачам надано послуги відповідачу на загальну суму 50000 грн. 00 коп., що підтверджується актом здачі-приймання проектно-кошторисної документації від 10.09.2012 року. Договором сторони узгодили вартість кошторису та попереднє авансування в розмірі 50% від вартості договору, які повинні були бути сплаченими до 20.10.2011 року і є умовою виконання робіт. Оскільки переоплата була проведена, позивачем виконано договірні зобов'язання та передано відповідачу проектну документацію до Договору № 12-10/11Р від 07.10.2011 року. Претензій до якості проектної документації у замовника не було.

Як визначено у п. 4.2 договору 100% оплата проводиться протягом п'яти календарних днів після підписання сторонами Акту здачі - приймання.

Внаслідок наведеного, позивачем доведено наявність у відповідача заборгованості в розмірі 25000 грн. 00 коп.

Згідно зі ст. 525 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 476 грн. 43 коп., 25 грн. 00 коп. втрат від інфляції та 92 грн. 21 коп. 3% річних.

Ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

При цьому, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України).

Пунктом 6.6. сторони визначили, що за порушення грошових зобов'язань (несвоєчасну оплату виконаних робіт, інших платежів) -замовник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на суму простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, а також встановлений вище судом факт заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 25000 грн. 00 коп., суд вважає за необхідне захистити порушене цивільне право позивача та задоволити позовні вимоги про стягнення із відповідача 476 грн. 43 коп. пені, 25 грн. 00 коп. втрат від інфляції та 92 грн. 21 коп. 3% річних. Поданий позивачем розрахунок пені, штрафу та 3 % річних здійснений відповідно до вимог законодавства та математично розрахований вірно.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись наведеними вище нормами та ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Облсількомунгосп»(79058, м. Львів, пр. В.Чорновола, 67, код ЄДР 01337475) на користь Корпорації «Енергоресурс-інвест»(79035, м. Львів, вул. Зелена, 131, код ЄДР 30336890) 25000 грн. 00 коп. боргу, 476 грн. 43 коп. пені, 25 грн. 00 коп. втрат від інфляції, 92 грн. 21 коп. 3% річних та 1 609 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91 - 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 14.12.2012 року.

Суддя Р.Матвіїв