ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.12.12 Справа№ 5015/5086/12
За позовом: Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго", м. Львів
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів
про: про стягнення заборгованості в сумі 17 973,40 грн.
Суддя Деркач Ю.Б.
Представники:
Від позивача: Луцик С.В. - представник (Довіреність №502-3674/2 від 07.11.2012р.)
Від відповідача: не з"явився
Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.
Суть спору: Розглядається справа за позовом Публічного акціонерного Товариства "Львівобленерго", м. Львів до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів про про стягнення заборгованості в сумі 17 973,40 грн.
Ухвалою суду від 04.12.2012р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 18.12.2012р.
У судовому засіданні 18.12.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити.
У судове засідання 18.12.2012р. відповідач явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвали про порушення провадження від 05.12.2012р. не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 05.12.2012р. (вручено 08.12.2012р.).
Відповідно до пункту 3.6 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 (зі змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Отже, відповідач вважається повідомленим про час та місце судового розгляду справи.
В пункті 11 Інформаційного листа "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" Вищий господарський суд України зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом, згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Вказане підтверджується пунктом 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році".
Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.
У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України -за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:
09.12.2010р. представниками енергоінспекції ПАТ "Львівобленерго" було виявлено факт підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, які не є власністю споживача та факт споживання електроенергії без розрахункового засобу обліку за адресою: АДРЕСА_1. Про факт порушення Правил користування електричною енергією складено Акт про порушення ПКЕЕ: № 023879 від 09.12.2010р., яким належним чином запрошено відповідача на засідання комісії по розгляду вказаного акту. Акт підписаний відповідачем без зауважень.
На підставі зазначеного акту, у відповідності до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією комісією ЛМЕМ по розгляду актів про порушення Правил користування електричної енергії (протокол №77 від 28.01.2011р.) проведено нарахування вартості необлікованої електроенергії на загальну суму 22973,40 грн.
01.02.2011р. відповідачу направлено протокол засідання комісії та розрахунковий документ для сплати коштів за недовраховану електроенергію.
Відповідачем частково сплачена сума заборгованості у розмірі 5000,00грн.
Станом на день подання позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 17973,40грн.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до вимог ст.26 Закону України "Про електроенергетику" та Правил користування електричною енергією (далі ПКЕЕ), затверджених Національною комісією регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996р. (в редакції постанови НКРЕ України від 17.10.2005р. №910 із змінами та доповненнями) постачання електричної енергії здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, який укладається між споживачем та постачальником електричної енергії.
Згідно із п. 5.1 ПКЕЕ, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Відповідно до вимог ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушенням в електроенергетиці є самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.
Згідно розділу 10 ПКЕЕ, споживач зобов'язаний: забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок; не допускати безоблікового користування електроенергією від технологічних електричних мереж споживача (внутрішньобудинкових мереж); оперативно повідомляти щодо виявлення безоблікового користування електроенергією від технологічних електричних мереж споживача.
Пунктом 1.2 ПКЕЕ визначено, що недоврахована електрична енергія -це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.
Відповідно до вимог п.6.41 ПКЕЕ, у разі виявлення уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень ПКЕЕ або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень.
У разі відмови споживача підписати акт у ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше, ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Як встановлено судом, вищенаведений Акт про порушення ПКЕЕ підписаний відповідачем без зауважень.
Відповідно до вимог п.6.42 ПКЕЕ, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України.
Згідно із матеріалами справи, позивачем направлено лист № 30/402 від 01.02.2011р. відповідачу разом з протоколом № 77 засідання комісії ЛМЕМ по розгляду акту про порушення Правил користування електричної енергії від 28.01.2011р. та рахунок до сплати №023879 від 31.01.2011р.
Доказів оскарження чи скасування рішення комісії, оформленого протоколом №77 від 28.01.2011р., в порядку передбаченому п. 6.42 ПКЕЕ, відповідно до якого, споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.
Відповідно до вимог ст. 235 ГК України, за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватись оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.
Відтак, нарахована сума вартості недоврахованої електроенергії відповідно до Акту №77 від 09.12.2010р., яка підлягає задоволенню становить 17973,40грн.
Зважаючи на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.
З огляду на викладене, керуючись Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ), затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996р., п.п.7 п.2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №562 від 04.05.2006р. та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ :
1. Позовні вимоги задоволити.
2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3 ідентифікаційний код 00131587) 17973,40грн. вартості недоврахованої електричної енергії, 1609,50грн. судового збору,
3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.
Суддя Деркач Ю.Б.
Судове рішення № 28098944, Господарський суд Львівської області було прийнято 18.12.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5015/5086/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: