Рішення № 28098864, 14.12.2012, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" грудня 2012 р.Справа № 5013/1505/12 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №5013/1505/12

за позовом дочірнього підприємства "Межиріцький вітамінний завод" Державної акціонерної компанії "Укрмедпром", Кіровоградська область, Голованівський район, с. Межирічка

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Голоче", Кіровоградська область, Голованівський район, с. Межирічка

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю агропромислова компанія "Розкішна", Кіровоградська область, Голованівський район, с.Розкішне

про визнання права власності

Представники сторін:

від позивача - Селіванов Г.В., довіреність №б/н від 28.11.12

від відповідача - Сигляк В.А., довіреність №б/н від 15.11.12

від 3-ї особи - Кучмій Б.Б., довіреність №б/н від 01.07.12

Подано позов про визнання права власності Дочірнього підприємства "Межиріцький вітамінний завод" Державної акціонерної компанії "Укрмедпром" (далі по тексту - ДП "Межиріцький вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром") на будівлю Головного корпусу заводу, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, с. Межирічка, вул. Заводська, 1.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач стверджує, що відчуження майна ДП "Межиріцький вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром" здійснено в порушення прав держави, як власника цього майна, з грубим порушенням норм діючого законодавства щодо відчуження майна (у тому числі заборони на вибуття майна з державної власності). Відповідно, трьохстороння угода від 15.08.2007 року та договір купівлі-продажу від 08.07.2009 року, які є правочинами щодо незаконного відчуження державного майна, яке було закріплене за ДП "Межиріцький вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром" на праві господарського відання, є такими, що порушують публічний порядок, тобто є нікчемними.

Позивач звертає увагу суду, що в порушення статті 657 Цивільного кодексу України, що передбачає обов"язкове нотаріальне посвідчення правочинів щодо відчуження об"єктів нерухомості, будівля головного корпусу ДП "Межиріцький вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром" була передана ТОВ "АПК "Розкішна" на підставі угоди, оформленої у простій письмовій формі, отже угода від 15.08.2007 року є нікчемною.

Позивач зазначає, що ТОВ "Голоче" придбало спірне майно не у власника, тому ДП "Межиріцький вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром" має право на визнання права власності на будівлю Головного корпусу заводу.

У відзиві на позов відповідач зазначає, що вимога позивача не узгоджується з приписами статті 392 Цивільного кодексу України та просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Третя особа подала пояснення по справі від 14.12.12 року, в яких зазначила про необґрунтованість позовних вимог.

14.12.2012 року подано клопотання про витребування у ТОВ АПК "Розкішна" належним чином оформлений оригінал виписки з розрахункового рахунку ТОВ "АПК "Розкішна", відкритому у банківський установі, яким би підтверджувався факт зарахування на цей рахунок коштів у сумі 636 135,00 грн., що надійшли від ТОВ "Голоче" по договору купівлі- продажу нежитлового приміщення від 08.07.2009 року. Витребувати у Голованівської РДА засвідчену копію розпорядження голови Голованівської РДА від 12.09.2007 №686-р.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно Статуту позивача, затвердженого головою правління ДАК "Укрмедпром", зареєстрованого 17.06.2005 року за №14261050001000019, ДП "Межиріцький вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром" є дочірнім підприємством, заснованим ДАК "Укрмедпром" згідно з Господарським та Цивільним кодексами України, Законами України "Про власність", "Про господарські товариства", на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2000 року №897 "Про подальше реформування медичної та мікробіологічної промисловості" та наказу Мінінстерства охорони здоров"я України від 08.09.2000 року №213 "Про реорганізацію державних підприємств та передачу їх до Статутного фонду ДАК "Укрмедпром".

Засновником ДП "Межиріцький вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром" є ДАК "Укрмедпром".

06.08.2007 року ДАК "Держмедпром" видано наказ №14-Н, яким на виконання наказів господарського суду Кіровоградської області від 04.06.2007 року по справах №№18/17-18/23 про стягнення з ДП "Межиріцький вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром" на користь АПК "Розкішна" заборгованості на загальну суму 1 545 043,40 грн., державного мита на суму 15 450,44 грн. та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судових процесів на суму 826,00 грн., ДП "Межиріцький вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром", в рахунок погашення вказаної заборгованості, передає ТОВ АПК "Розкішне" у власність майно згідно переліку (додаток №1) за актом передачі-приймання.

15.08.2007 року між ДАК "Держмедпром", ДП "Межиріцький вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром" та ТОВ АПК "Розкішна" укладено угоду про передачу майна позивача згідно додатку №1 у власність ТОВ АПК "Розкішне" в рахунок погашення заборгованості у розмірі 1 556 857,60 грн., в тому числі Головний корпус заводу.

15.08.2007 р. між ДП "Межиріцький вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром" та ТОВ АПК "Розкішне" підписано акт передачі - приймання майна.

08.07.2009 року між ТОВ АПК "Розкішне", як Продавцем та ТОВ "Голоче", як Покупцем укладено договір купівлі - продажу, що був посвідчений приватним нотаріусом Голованівського нотаріального округу 08.06.2009 року та зареєстрований в реєстрі за №1419, згідно якого відповідач придбав у власність приміщення головного корпусу ДП "Межиріцький вітамінний завод".

За змістом договору купівлі-продажу від 08.07.2009 року спірне приміщення перебувало у власності ТОВ АПК "Розкішне" на підставі Свідоцтва про право власності, виданого 17.09.2007 року Голованівською РДА на підставі розпорядження голови Голованівської РДА від 12.09.2007 року №686-р та зареєстрованого в Ульяновському комунальному міжміському бюро технічної інвентаризації 17.09.2007 року за №351/3.

Зі змісту листа Ульяновського комунального міжміського бюро технічної інвентаризації №307 від 11.12.2012 року вбачається, що власником будівлі головного корпусу Межиріцького вітамінного заводу, що знаходиться в с. Межирічка, пров. Заводський, 1 в період з 2005 року по цей час являлись: Державна акціонерна компанія "Укрмедпром" ДП "Межиріцький вітамінний завод" на підставі Свідоцтва про право власності виданого 14.09.2005 року на підставі розпорядження голови Голованівської РДА №529-р від 09.09.2005 року; АПК "Розкішна" на підставі Свідоцтва про право власності виданого 17.09.2007 року на підставі розпорядження голови Голованівської РДА №686-р від 12.09.2007 року; ТОВ "Голоче" на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Воєводою С.М. від 08.07.2009 року за №1419.

Господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в силу наступного.

Зі змісту позову вбачається, що позивач посилаючись на приписи статті 228 Цивільного кодексу України зазначає, що трьохстороння угода від 15.08.2007 року та договір купівлі-продажу від 08.07.2009 року, які є правочинами щодо незаконного відчуження державного майна, яке було закріплене за ДП "Межирічківський вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром" на праві господарського відання, є такими, що порушують публічний порядок, тобто є нікчемними.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідно до статі 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів наявності вини сторін, яка виражається в намірі порушити публічний порядок при укладанні трьохсторонньої угоди позивач суду не надав.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 28.05.2010 року по справі №5/21, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського господарського суду від 26.07.2010 року, встановлено, що наказ генерального директора ДАК "Держмедпром" №14-Н від 06.08.2007 року про відчуження майна ДП " "Межиріцький вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром" на користь ТОВ АПК "Розкішне", яке належить ДАК "Держмедпром" на праві приватної власності, не вплинув на кількість акцій, їхню вартість і розмір статутного фонду ДАК "Держмедпром". Права держави при відчужені майна згідно наказом №14-Н від 06.08.2007 року не порушились, так як держава є власником акцій емітованих компанією, але ніяк не власником майна. Наказ Генерального директора ДАК "Держмедпром" №14-Н від 06.08.2007 року виданий в межах передбачених статутом, без перевищення повноважень і не потребує в даній ситуації погодження Міністерства охорони здоров"я.

Таким чином, приймаючи до уваги факти встановлені рішенням господарського суду Кіровоградської області по справі №5/21, а саме відсутність порушених прав держави при відчужені майна згідно наказу генерального директора ДАК "Держмедпром" №14-Н від 06.08.2007 р., яке оформлене трьохсторонньою угодою від 15.08.2007 року та не доведеність позивачем вини, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину, господарський суд не може погодитись з твердженням позивача, що вчинений ДАК "Держмедпром", ДП "Межиріцький вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром", ТОВ АПК "Розкішна" правочин порушує публічний порядок та в силу статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемним.

Посилаючись на порушення статті 657 та частини 1 статті 220 Цивільного кодексу України позивач стверджує, що угода від 15.08.2007 року в частині відчуження будівлі головного корпусу є нікчемною, що є підставою для визнання права позивача на спірне майно.

Господарський суд не вважає дане твердження позивача беззаперечним.

За приписами статті 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

За умовами угоди від 15.08.2007 року ДП "Межиріцький вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром" в рахунок погашення заборгованості безоплатне передає ТОВ АПК "Розкішне" у власність майно згідно переліку (додаток №1) за актом приймання-передачі. Сторони дійшли згоди, що з моменту набуття ТОВ АПК "Розкішна" права власності на майно, припиняються зобов"язання ДП "Межиріцький вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром" за вимогами ТОВ АПК "Розкішна" в розмірі 1 556 857,60 грн.

Згідно Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5, зареєстрованого Мін"юстом 18.02.2002 року за №157/6445 оформлення права власності на об"єкти нерухомого майна провадиться з видачею місцевими органами виконавчої влади свідоцтва про право власності юридичним особам на підставі документів, установлених законодавством, які підтверджують їх право власності на об"єкти нерухомого майна.

За інформацією Ульянівського комунального міжміського бюро технічної інвентаризації від 11.12.2012 р. №307, право власності на головний корпус будівлі заводу з 17.09.2007 року по 08.07.2009 року належило ТОВ АПК "Розкішна" не на підставі угоди від 15.08.2007 року, а на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Голованівської РДА 17.09.2007 року на підставі розпорядження голови Голованівської РДА №686 - р від 12.09.2007 року, яке було чинним на момент укладання договору купівлі продажу між ТОВ АПК "Розкішне" та ТОВ "Голоче".

Отже, нотаріальне не посвідчення угоди від 15.08.2007 року та відсутність її державної реєстрації не може вплинути на правомірність дій ТОВ АПК "Розкішна", як власника по відчуженню майна ТОВ "Голоче", оскільки правоустановчим документом, що посвідчував право власності ТОВ АПК "Розкішна" на спірне майно було Свідоцтво на право власності від 17.09.2007 року, видане на підставі розпорядження голови Голованівської РДА №686-р від 12.09.2007 року.

Будь - яких доказів нечинності даного Свідоцтва чи розпорядження голови Голованівської РДА, яке стало підставою для видачі правовстановлюючого документа ТОВ АПК "Розкішне" позивач суду не надав.

Станом на 08.07.2009 року, дата укладання договору купівлі - продажу приміщення головного корпусу ДП "Межиріцький вітамінний завод" між ТОВ АПК "Розкішна" та ТОВ "Голоче", при посвідчені договору приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу було перевірено та підтверджено право власності ТОВ АПК "Розкішне" на предмет договору та в пункті 2 договору зазначено, що приміщення головного корпусу ДП "Межиріцький вітамінний завод" належить Продавцю на підставі Свідоцтва на право власності, виданого 17.09.2007 року Голованівською РДА на підставі розпорядження голови Голованівської РДА від 12.09.2007 р. №686-р та зареєстрованого в Ульянівському комунальному міжміському бюро технічної інвентаризації 17.09.2007 року за №351/3.

За приписами пункту 3 договору купівлі-продажу від 08.07.2009 року продаж вчинено за 636 145 грн., в тому числі ПДВ, які Покупець сплатив Продавцеві до нотаріального посвідчення цього договору. Сторони своїми підписами під договором підтверджують факт повного розрахунку за продане приміщення головного корпусу ДП "Межирічківський вітамінний завод".

Рішенням господарського суду Кіровоградської області по справі №5/21, що набрало законної сили встановлено, що договір купівлі-продажу приміщення головного корпусу ДП "Межиріцький вітамінний завод", який укладений між ТОВ АПК "Розкішна" та ТОВ "Голоче", зареєстрований Ульяновським комунальним бюро технічної інвентаризації за №351/3 від 16.07.2009 року відповідає вимогам законодавства України.

Отже, твердження позивача, що ТОВ "Голоче" придбало будівлю Головного корпусу не у власника майна, а тому договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 08.07.2009 року в силу статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемним, не доведено позивачем та є необгрунтованим.

Як на підставу позову позивач, керуючись приписами статі 228, 392 Цивільного кодексу України, посилається на незаконне заволодіння відповідачем державним майном та невизнання його права власності на будівлю головного корпусу заводу, що знаходить за адресою Кіровоградська область, Голованівський район, с. Межирічка, вул. Заводська, 1.

Будь-яких доказів, що підтверджують оспорювання або невизнання відповідачем права власності позивача на будівлю Головного корпусу позивач суду не надав.

Згідно з частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України унормовано, що особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до приписів статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільним кодексом України передбачені засади захисту права власності, в тому числі віндикація (статті 387, 388 Цивільного кодексу України); визнання права власності (стаття 392 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно статті 392 Кодексу власник може пред"явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, якій засвідчує його право власності.

07.11.2012 року Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України при розгляді справи №6-107 цс 12 у спорі про визнання договору недійним за позовом особи, яка не була стороною цього договору, в зв"язку з неоднаковим застосуванням судами статей 203,215,216,387,388,392 Цивільного кодексу України, зроблено правовий висновок, відповідно до якого у разі, якщо позивач, не будучи стороною оспорюваного ним договору , домагається відновлення свого права на річ, яка була предметом цього договору , то виходячи з правової природи спірних правовідносин між сторонами існують речово - правові відносини, і належним способом захисту в такому разі є один із спосіб, передбачених главою 29 Цивільного кодексу України: віндикація (статті 387, 388 Цивільного кодексу України) - якщо річ перебуває у володінні відповідача; визнання права власності (стаття 392 Цивільного кодексу України) - якщо річ не вибула з володіння позивача, однак його право на неї не визнається відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що за актом передачі - приймання майна ДП "Межиріцький вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром" від 15.08.2007 року головний корпус заводу передано від позивача третій особі, ТОВ АПК "Розкішне", а за договором купівлі-продажу від 08.07.2009 року спірне майно передано у власність ТОВ "Голоче", тобто майно вибуло із володіння позивача та перебуває у володінні відповідача, який як власник майна в силу статті 317 Цивільного кодексу України наділений правом володіння, користування та розпорядженням майном.

Факт розпорядження ТОВ "Голоче" власним майном підтверджує договір №2 оренди спиртового обладнання від 09.01.2010 року, зі змісту якого вбачається, що Головний корпус заводу переданий позивачу в строкове платне користування і не може перебувати в його володінні.

За викладених обставин однією з підстав для відмови в задоволенні позову, господарський суд вважає не вірно обраний позивачем спосіб захисту порушених прав та законних інтересів.

Письмове клопотання від 14.12.2012 року про витребування у ТОВ АПК "Розкішна" належним чином оформлений оригінал виписки з розрахункового рахунку ТОВ "АПК "Розкішна", відкритому у банківський установі, яким би підтверджувався факт зарахування на цей рахунок коштів у сумі 636 135,00 грн., що надійшли від ТОВ "Голоче" по договору купівлі - продажу нежитлового приміщення від 08.07.2009 року та витребування у Голованівської РДА засвідчену копію розпорядження голови Голованівської РДА від 12.09.2007 №686-р, господарським судом відхиляються з огляду на наступне.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

З протоколу судового засідання від 29.11.2012 року вбачається , що розгляд справи по суті розпочати 29.11.2012 року.

На 29.11.2012 року, дату початку розгляду справи по суті, як на підставу позову позивач, керуючись приписами статей 220, 228, 258, 392, 657 Цивільного кодексу України, посилається на незаконне заволодіння відповідачем державним майном за нікчемними угодами та невизнання його права власності на будівлю головного корпусу заводу, що знаходить за адресою Кіровоградська область, Голованівський район, с. Межирічка, вул. Заводська, 1.

При цьому в позові відсутні будь-які докази посилання позивача на частину 5 статті 203, частину 1 статті 215, статтю 655 Цивільного кодексу України як підставу для задоволення позову в зв"язку з недійсністю договору купівлі-продажу нежитлового приміщення між ТОВ АПК "Розкішна" та ТОВ "Голоче" від 08.07.2009 року з причин не проведенням розрахунків між ТОВ "Голоче" та ТОВ АПК "Розкішна", отже господарський суд не вбачає підстав для витребування у ТОВ АПК "Розкішна" належним чином оформлений оригінал виписки з розрахункового рахунку ТОВ "АПК "Розкішна", відкритому у банківський установі, яким би підтверджувався факт зарахування на цей рахунок коштів у сумі 636 135,00 грн., що надійшли від ТОВ "Голоче" по договору купівлі - продажу нежитлового приміщення від 08.07.2009 року, оскільки це не може вплинути на результати розгляду спору по суті з урахуванням заявлених позивачем підстав та предмету спору.

Дана позиція суду з урахуванням заявлених позивачем підстав та предмету спору стосується і клопотання позивача про витребування у Голованівській районній державній адміністрації засвідченої копії розпорядження голови Голованівської РДА від 12.09.2007 року №686-р.

Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволення позовних вимог відмовити повністю.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 19.12.2012

Суддя С. Б. Колодій