Рішення № 28098720, 18.12.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.12.12 Справа № 1/5014/2943/2012

За позовом Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "Нарп", м. Миколаїв

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КФ "Дербник", м. Луганськ

про стягнення 3293 грн. 91 коп.

Суддя Зюбанова Н.М.

П р е д с т а в н и к и :

від позивача –не прибув;

від відповідача –не прибув;

Суть спору: стягнення 3237 грн. 50 коп. передплати та 56 грн. 41 коп. процентів за поставку продукції згідно рахунку-фактури № 729 від 30.01.12.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, у судове засідання не прибув.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття вдруге у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому, направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи, є належним доказом виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Дослідивши обставини справи, суд дійшов до наступного.

Так, матеріали справи свідчать, що між сторонами не підписувався договір, як єдиний документ, скріплений печатками позивача та відповідача.

Однак, між ДП "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (позивачем) та ТОВ "КФ "Дербник" (відповідачем) відбулось укладення господарського договору у спрощений спосіб, оскільки після одержання від відповідача рахунку-фактури № 729 від 30.01.12 на суму 6010 грн. 00 коп. позивач перерахував ТОВ "КФ "Дербник" у якості передплати грошові кошти, що підтверджено платіжним дорученням від 02.03.12 № 350 з належною відміткою банку про проведення платежу.

Але відповідач, як продавець, не передав позивачу товар в обумовленій кількості, у той час, як згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином у відповідності до вимог договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Тому позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення 3237 грн. 50 коп. передплати на підставі ст. 963 ЦК України та 54 грн. 55 коп. процентів за ст. 536 ЦК України.

Господарський суд погоджується з такою правовою позицією позивача, оскільки виставлення рахунку-фактури № 729 від 30.01.12, у якому визначено асортимент товару, його кількість та ціна, а також оплата такого рахунку свідчить про узгодження умов купівлі-продажу на суму 6010 грн. 00 коп. на момент оплати відповідного рахунку.

Так, в силу ч. 7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозиція укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Така пропозиція має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Рахунок-фактура № 729 від 30.01.12, виставлений ТОВ "КФ "Дербник", містить умови, які є істотними для договору поставки, що є різновидом купівлі-продажу, а саме предмет поставки, ціна товару, його кількість.

Зазначена пропозиція була прийнята позивачем –ДП "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" шляхом вчинення конклюдентних дій –оплати такого рахунку, що узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 642 ЦК України.

Так, за змістом вказаної норми, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Отже, фактично між сторонами була узгоджена поставка певної партії товару.

Так, правове регулювання правовідносин купівлі-продажу здійснюється ст. 655 ЦК України, якою передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона /продавець/ передає або зобов‘язується передати майно /товар/ у власність другій стороні /покупцеві/, а покупець приймає або зобов‘язується прийняти майно /товар/ і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу згідно ст. 656 ЦК України може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений /придбаний, набутий/ продавцем у майбутньому.

У відповідності до ст. 691 ЦК України, яка регулює ціну товару за договором купівлі-продажу, покупець зобов‘язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Тому позивач обґрунтовано посилається на ст. 693 ЦК України, якою регулюється купівля-продаж та передбачено - якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як свідчать матеріали справи, за накладною № 274 від 14.03.12, оформленою відповідачем, зазначено про поставку товару на суму 4750 грн. 00 коп. Однак, позивач наголошує на тому факті, що фактично було поставлено металопрокату на суму 1512 грн. 50 коп., що підтверджується актом № 25 від 19.03.12 про комісійне приймання товару:

- 60*9 ст. 20 в кількості 42 кг. на суму 875,00 грн. (без ПДВ);

- 45*6ст. 20 в кількості 9 кг. на суму 187,50 грн. (без ПДВ);

- 36*6 ст. 20 в кількості 9,5 кг. на суму 197,92 грн. (без ПДВ) замість поставки товару : 60*9 ст. 20 в кількості 100 кг. на суму 2083,33 грн. (без ПДВ);

- 45*6ст. 20 в кількості 50 кг. на суму 1041,67 грн. (без ПДВ);

- 36*6 ст. 20 в кількості 40 кг. на суму 833,33 грн. (без ПДВ).

У зв‘язку з тим, що відповідач частково у сумі 1260 грн. 00 коп. повернув проведену передплату (виписка банку за 16.03.12 –арк. справи 15), позивач просить стягнути решту суми - 3237 грн. 50 коп.

Оскільки відповідач не прибув до суду, не спростував надані позивачем докази, господарський суд встановлює факт прострочення поставки товару та наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 3237 грн. 50 коп., оскільки й після одержання претензії позивача за листом від 06.08.12 № 2123/10 кошти не були повернуті.

Також законодавцем передбачено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 ЦК України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати (ст. 693 даного Кодексу).

У відповідності до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ст. 625 ЦК України, яка передбачає сплату 3% річних від простроченої суми).

За розрахунком позивача проценти за користування коштами складають 56 грн. 41 коп. за період у 212 днів з 19.03.12 (дати виявлення недостачі) по 16.10.12.

Зазначення у прохальній частині суми 54 грн. 55 коп. є помилкою, оскільки загальна ціна позову визначена вірно.

Відповідачем позов не оспорений, доказів поставки товару або повернення передплати не надано.

Оскільки вимоги позивача є обгрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та відповідають її фактичним обставинам, позов підлягає повному задоволенню з віднесенням судового збору на відповідача згідно ст. 44, ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КФ "Дербник", м. Луганськ, вул. 1-ша Славянська, б. 1в, к. 212, ідент. код 37455712 на користь Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП”, м. Миколаїв, вул. Знаменська б. 4, ідент. код 09794409 - 3237 грн. 50 коп. передплати, 56 грн. 41 коп. 3% річних та 1609 грн. 50 коп. судового збору, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складене 20.12.12.

Суддя Н.М.Зюбанова

Помічник судді Г.А.Кравцова