Рішення № 28098593, 13.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-6/16880-2012 13.12.12

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ШТРУБЕ Україна ГМБХ»

До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Украгропром»

Про стягнення 447491,65 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

Від позивача Кривобок В.В. (за дов.)

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ШТРУБЕ Україна ГМБХ»до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Украгропром»про стягнення 447491,65 грн., з яких: 315057,60 грн. основного боргу, 36784,73 грн. пені, 1400,26 грн. інфляційних, 87025,91 грн. відсотків за неправомірне користування чужими коштами, 7223,15 грн. три проценти річних.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою суду від 26.11.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-6/16880-2012, розгляд останньої призначено на 13.12.2012 р..

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, подавши клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неотриманням копії позовної заяви.

Клопотання судом відхилено, оскільки в матеріалах справи містяться докази направлення копії позовної заяви на адресу відповідача.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

08.08.2011 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «ШТРУБЕ Україна ГМБХ»(постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Украгропром» (покупцем) укладено договір поставки № П/2011/АБ/122 (далі -Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник передає (поставляє) у зумовлений строк покупцеві продукцію для сільгосповиробництва (далі -товар), а покупець вказаний товар приймає і оплачує.

Відповідно до п. 4.6 Договору строк оплати визначається в специфікації.

Сторонами погоджено специфікацію № 1 від 08.08.2011 р. про поставку товару на загальну сум 350064,00 грн..

Відповідно до п. 4 даної специфікації оплата здійснюється в наступному порядку:

- попередня оплата в розмірі 10% від загальної вартості товару до 30 вересня 2011 року;

- оплата в розмірі 40% від загальної вартості товару за даною специфікацією до 15 листопада 2011 року;

- решта оплати в розмірі 50% від загальної вартості товару за даною специфікацією до 01.05.2012 р..

За накладною № 0000205 від 11.10.2011 р. позивачем поставлено товар на суму 350064,00 грн.

Відповідачем 26.09.2011 р. сплачено лише 35006,40 грн., товар на суму 315057,60 грн. не оплачено.

Станом на день розгляду справи заборгованість в розмірі 315057,60 грн. відповідачем не сплачена.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт порушення відповідачем зобов'язання на суму 315057,60 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Підпунктом 8.3.1Договору передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті ціни товару за заборгованості по індексації, покупець сплачує на користь постачальника пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу. За розрахунком позивача, який судом прийнято як вірний, з відповідача підлягає стягненню 36784,73 грн. пені.

Підпунктом 8.3.2 Договору також на відповідача покладено обов'язок сплатити на користь постачальника відсотки за неправомірне користування чужими коштами у розмірі 36% річних від суми боргу у випадку порушення грошових зобов'язань по оплаті ціни товару та заборгованості по індексації.

На підставі даного підпункту та положень ст. 536 ЦК України позивачем заявлені до стягнення 87025,91 грн.. Крім того, позивач пред'явив вимоги про стягнення трьох процентів річних у розмірі 7223,15 грн. відповідно до вимог ст. 625 ЦК України.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

В силу статті 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, за своєю юридичною природою проценти, що мають сплачуватись у випадку порушення грошових зобов'язань (ст. 625 ЦК України), є санкцією, тобто особливим видом цивільно-правової відповідальності, яка визначена законом. Проценти, які боржник повинен сплачувати за користування чужими коштами, за своєю правовою природою не є санкцією, а є боргом, оскільки таке користування носить правомірний характер.

У зв'язку з цим, виходячи з того, що визначений підпунктом 8.3.2 Договору обов'язок відповідача сплатити процентів носить характер відповідальності за прострочення грошових зобов'язань, позивачем помилково ототожнено його з обов'язком сплати процентів, встановленим ст. 536 ЦК України, та неправомірно пред'явлено вимогу про стягнення даних процентів у розмірі трьох відсотків річних. Неправомірність даної вимоги полягає у неможливості одночасного стягнення на підставі ст. 625 ЦК України процентів, розмір яких визначений договором, та даною статтею (три відсотки річних), оскільки застосування останнього розміру можливе тільки в разі відсутності окремого відповідного врегулювання договором.

З огляду на це, підстави для задоволення вимог про стягнення 7223,15 грн. трьох процентів річних відсутні. В свою чергу, вимоги про стягнення 87025,91 грн. тридцяти шести процентів річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За розрахунком позивача, прийнятим судом як вірний, до стягнення підлягає 1400,26 грн. інфляційної складової боргу (316457,86 грн. - борг з урахуванням встановленого індексу інфляції).

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 316457,86 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 36784,73 грн. пені, 87025,91 грн. тридцяти шести процентів річних, а загалом 440268,50 грн.. В частині стягнення 7223,15 грн. трьох процентів річних судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Украгропром» (04060, м. Київ, вул. Щусєва, 36, код 36529168) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ШТРУБЕ Україна ГМБХ»(02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 52-В, код 36300896) 316457,86 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 36784,73 грн. пені, 87025,91 грн. тридцяти шести процентів річних, 8805,40 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення підписано 19.12.2012 р.

Суддя С. А. Ковтун