Рішення № 28098536, 10.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-68/15556-2012 10.12.12

За позовомПриватного акціонерного товариства «ПРОСТО-Страхування»до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»провідшкодування шкоди в порядку регресу, Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився,від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-Страхування»(далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(далі - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 8.623,68 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 8.623,68 грн., як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2012 порушено провадження у справі № 5011-68/15556-2012 та призначено до розгляду на 19.11.2012.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з необхідністю витребувати додаткові докази.

У судовому засіданні 19.11.2012 представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог та просив стягнути з відповідача 7.175,12 грн.

Заява позивача про зменшення позовних вимог була прийнята судом до розгляду та встановлено нову ціну позову, виходячи із якої вирішується спір.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти заявлених позовних вимог заперечив в повному обсязі і просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Відповідач обґрунтував свої заперечення тим, що позивачем не було надано доказів того, що до нього відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»перейшло право вимоги до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»у зв'язку з відсутністю договору майнового страхування та належним чином завіреної копії платіжного доручення на підтвердження сплати страхового відшкодування; позивачем не надано доказів того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Автосоюз», яким надавалися ремонтні послуги, є платником податку на додану вартість; єдиним законним доказом вартості нанесеного матеріального збитку є відповідний експертний висновок суб'єкта оціночної діяльності, а не рахунок з СТО; з урахуванням франшизи, розмір страхового відшкодування на підставі полісу № АА/2222721 не може перевищувати 7.175,12 грн.; позивач порушив норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 10.12.2012 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та Повним товариством «Заставне товариство «Скарбниця»(далі -страхувальник) 29.11.2010 було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів № 1009818 (далі - Договір), за яким було застраховано автомобіль марки «Фольксваген», державний номер АА 9129 ІМ.

Згідно довідки УДАІ ГУМВС України в місті Києві про дорожньо-транспортну пригоду від 07.05.2011, в місті Києві 07.05.2011 на перехресті бульвару Перова -вул. Алішера Навої сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю транспортного засобу марки «Фольксваген», державний номер АА 9129 ІМ, який належить на праві власності Повному товариству «Заставне товариство «Скарбниця»та перебував під керуванням Димань Олександра Григоровича та транспортного засобу марки «ВАЗ 21013», д/н 268-93 КТ, який належить на праві власності Ященко Олександру Івановичу та перебував під його керуванням, чим спростовуються доводи відповідача про те, що ДТП сталося за участю інших транспортних засобів.

Внаслідок зазначеного ДТП було пошкоджено автомобіль марки «Фольксваген», державний номер АА 9129 ІМ.

Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 03.06.2011 у справі № 3-4148 Ященко Олександра Івановича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до Звіту з оцінки транспортного засобу № 15140/2471-40602-11 від 17.05.2011, вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу, завданого власнику автомобіля марки «Фольксваген», державний номер АА 9129 ІМ, склала 10.008,86 грн. (в тому числі ПДВ - 1.668,14 грн.).

Відтак доводи відповідача визнаються судом безпідставними, з огляду на те, що заявлений розмір позовних вимог, відповідає вартості відновлювального ремонту відповідно до звіту № 15140/2471-40602-11 від 17.05.2011.

ДТП згідно з Договором, укладеним між позивачем та страхувальником, було визнано страховим випадком, про що складено страховий акт № б/н від 17.06.2011, відповідно до якого сплата страхового відшкодування страхувальнику підлягала у сумі 9.133,68 грн.

Дану суму, відповідно до розпорядження № 003017 від 17.06.2011 та платіжного доручення № 10268 від 20.06.2011 на суму 9.133,68 грн., було виплачено Товариству з обмеженою відповідальністю «Автосоюз»за ремонт автомобіля марки «Фольксваген», державний номер АА 9129 ІМ.

Судом установлено, що транспортний засіб «ВАЗ 21013», д/н 268-93 КТ, застраховано у відповідача згідно полісу № АА/2222721, страхувальником за яким є Ященко Олександр Іванович, що підтверджується витягом з Єдиної централізованої бази МТСБУ, що знаходиться в матеріалах справи.

З заявою від 15.11.2011 вих. № 04-5608, яку було отримано відповідачем, про що свідчить копія поштового повідомлення, яке знаходиться в матеріалах справи, позивач з метою досудового врегулювання даного спору звернувся до відповідача з претензією виплатити страхове відшкодування у розмірі 9.133,68 грн. Відповідач відповіді не надіслав.

Станом на час розгляду спору відповідачем вказаних коштів не сплачено, доказів зворотнього суду не надано.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача, який сплатив страхову виплату за завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін. Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Враховуючи зазначені положення законодавства, суд дійшов висновку, що позивачу підлягають відшкодуванню витрати пов'язані саме з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені обставини справи, відповідач є особою, відповідальною за шкоду, завдану автомобілю особи, застрахованої позивачем, оскільки відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, відповідач взяв на себе відповідальність за свого страхувальника, а саме за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Таким чином, особами, відповідальним за завдані позивачу збитки є відповідач як страховик відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільної відповідальності, та винна особа відповідно до положень ст. 1187 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню страховиком.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Підпунктом 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про страхування" франшиза -це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих (12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів").

Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеним відповідачем зі своїм страхувальником, ліміт відповідальності по майну - 50.000 грн., розмір франшизи становить 510,00 грн.

Відтак, відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

Заперечення відповідача стосовно того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Автосоюз»не є платником податку на додану вартість, а тому відсутні правові підстави для відшкодування відповідачем суми ПДВ, визнаються судом в даному випадку безпідставними, з огляду на те, що позивачем були враховані такі заперечення відповідача, у зв'язку з чим було зменшено розмір позовних вимог до 7.175,12 грн.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги з урахування заяви про зменшення розміру позовних вимог, про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 7.175,12 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Щодо порушення позивачем вимог ст. 81 ГПК України, на які вказує відповідач, суд дійшов висновку, що залишення позову без розгляду по справі № 5011-39/9925-2012, згідно ч. 4 зазначеної статті, не позбавляють позивача права на звернення до суду з позовом в загальному порядку.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України у разі задоволення позову витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37, код ЄДРПОУ 19411125) на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-Страхування»(04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, код ЄДРПОУ 24745673) страхове відшкодування в розмірі 7.175 (сім тисяч сто сімдесят п'ять) грн. 12 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1.609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.12.2012.

Суддя Ониськів О.М.