Рішення № 28098433, 10.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-27/14470-2012 10.12.12

За позовомДочірнього підприємства «Бест Альтернатива»доТовариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислова компанія «Гортекс»простягнення 36 963,10 грн.Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:не з'явився від відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Бест Альтернатива»(надалі -«Підприємство») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислова компанія «Гортекс»(надалі -«Товариство») про стягнення 36 963,10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог договору поставки продукції №29 від 28.09.2011 р. позивач сплатив 30% за товари, а відповідач належним чином не виконав умови договору, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 19 185,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі

17 778,10 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.10.2012 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 01.11.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.11.2012 р. розгляд справи відкладено до 26.11.2012 р. у зв'язку із неявкою представника позивача та невиконанням ним вимог ухвали суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.11.2012 р. розгляд справи відкладено до 10.12.2012 р. у зв'язку із неявкою представника позивача та невиконанням ним вимог ухвали суду.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду та повідомленнями про вручення поштових відправлень №22330490 та №22332213.

Місцезнаходження позивача за адресою: 01014, м. Київ, вул. Дорогожицька, 13, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які містяться на веб-сайті Єдиного державного реєстру http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html, технічним адміністратором якого є Державне підприємство «Інформаційно-ресурсний центр», доступ до якої впроваджено відповідно до Наказу Міністерства юстиції України № 2009/5 від 19.08.2011 р. та вказано в позові.

Відповідач, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується підписом уповноваженого представника в розписці в повідомленні про перерву, у судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сторони повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши в попередніх судових засіданнях пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.09.2011 р. між Товариством (постачальник) та Підприємство (покупець) було укладено договір поставки №29 (надалі -«Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується поставити покупцю картонну упаковку, в асортименті, згідно з погодженими сторонами технічним умовам (Додаток №1), кольоропроба (додаток №2) та оригінал -макету (Додаток №3) надалі - «продукція», а покупець зобов'язується прийняти та оплатити її на умовах даного Договору.

Пунктом 2.5 Договору визначено умови оплати продукції: передоплата у розмірі 30% від загальної вартості продукту, згідно накладної. Кінцевий розрахунок у сумі фактично прийнятого об'єму продукції, згідно накладної на протязі сорока п'яти банківських днів.

Відповідно до п. 4.3 Договору поставка продукції здійснюється на підставі письмової заявки покупця по взаємопогодженому графіку відвантаження.

Згідно із п. 5.2 Договору в разі порушення постачальником погоджених строків поставки більш ніж на 2 календарних дня, він виплачує покупцю неустойку у вигляді пені в сумі 0,1% від вартості недопоставленої продукції за кожен день прострочення строку поставки.

Додатковою угодою №1 від 07.10.2011 р. до Договору внесено зміни умови поставки та прийому продукції, а саме доповнено наступним пунктом 4.3.1: постачальник зобов'язується виготовити продукції та відвантажити на склад покупцю, згідно пред'явленої заявки, на протязі 14 днів з моменту перерахування передоплати на розрахунковий рахунок постачальника 30%.

Із матеріалів позову вбачається, що позивач перерахував на рахунок відповідача кошти у розмірі 19 185,00 грн. в якості передоплати за поставку продукції.

25.11.2011 р. позивач звернувся до відповідача з листом №169, в якому просив повернути помилково перерахованих коштів у розмірі 10 000,00 грн. згідно рахунку №СФ-0008 від 05.10.2011 р. до 30.11.2011 р.

Згідно платіжного доручення №799 від 28.11.2011 р. Товариство повернуло Підприємству кошти у розмірі 10 000,00 грн.

07.07.2012 р. позивач звернувся із претензією №133 від 05.07.2012 р., в якій вказував на неповернуту передоплату у розмірі 9 185,00, отриману 11.10.2011 р.

Товариство повернуло Підприємству кошти у розмірі 9 185,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1214 від 30.10.2012 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по поверненню залишку передоплати за Договором, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 19 185,00 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач, згідно п. 2.5 Договору, здійснив попередню оплату продукції у загальному розмірі 19 185 грн.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням дати здійснення попередньої оплати та враховуючи приписи п. 4.3.1 Договору, відповідач був зобов'язаний виконати зобов'язання по поставці продукції протягом 14 календарних днів з моменту отримання коштів в якості попередньої оплати.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За таких обставин відповідачем прострочено зобов'язання по поставці товару на суму 19 185,00 грн.

В судовому засіданні 01.11.2012 р. відповідачем було надано платіжне доручення №799 від 28.11.2011 р., з якого вбачається факт повернення відповідачем коштів у розмірі 10 000,00 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що позовну заяву позивачем було подано до суду 12.10.2012 р., що підтверджується відміткою поштового штемпеля на конверті.

Зі змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України та статті 1 Господарського процесуального кодексу України суд здійснює захист порушених прав на момент звернення до суду.

Оскільки відповідачем оплачено 10 000,00 грн. у жовтні 2011 року, то на момент звернення позивача до суду (12.10.2012 р.) його порушеного права не існувало, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині необхідно відмовити.

Із платіжного доручення №1214 від 30.10.2012 р. вбачається, що відповідачем сплачено на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 9 185,00 грн.

Тобто, відповідачем оплачено залишок передоплати у розмірі 9 185,00 грн. після подання позовної заяви до суду.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення залишку передоплати у розмірі 9 185,00 грн. підлягає припиненню згідно п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки часткове погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені у розмірі 17 778,10 грн. нарахованої у розмірі 0,1% за кожен день прострочення платежу від суми заборгованості за кожен день прострочення у період з 27.11.2011 р. по 03.09.2012 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Суд здійснює перерахунок заявленої до стягнення пені виходячи з наступного.

По-перше, відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач, як на підставу нарахування пені посилається на положення п. 5.2 Договору.

За змістом п. 5.2 Договору в разі порушення постачальником погоджених строків поставки більш ніж на 2 календарних дня, він виплачує покупцю неустойку у вигляді пені в сумі 0,1% від вартості недопоставленої продукції за кожен день прострочення строку поставки.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на викладені положення вбачається, що яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто, за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 07.11.2011 р. у справі №5002-2/5109-2010.

Таким чином, за порушення відповідачем строків поставки більш ніж на 2 календарних дня за Договором правомірним є нарахування пені у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України.

По-друге, судом встановлено, що зобов'язання відповідача по поставці продукції мало було бути виконано протягом 14 днів з моменту отримання 30% передоплати, а відтак, оскільки 11.10.2011 р. позивачем перераховано 30% передоплати, то з 26.10.2011 р. відповідач є таким, що прострочив виконання обов'язку по поставці продукції.

28.11.2011 р. відповідач повернув позивачу 10 000,00 грн., а тому з вказаної дати у відповідача відсутній обов'язок по поставці продукції, оскільки відсутні підстави вважати, що Підприємство сплатило Товариству 30% передоплати.

По-третє, із наданого розрахунку позивачем вбачається, що Підприємство нараховує пеню з 27.11.2011 р., а з урахуванням дат встановлених судом (26.10.2011 р. -28.11.2011 р.), правомірним нарахуванням пені за прострочення виконання обов'язку по поставці продукції є з 27.11.2011 р. по 28.11.2011 р.

Отже, за перерахунком суду, з урахуванням викладеного, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача за порушення відповідачем строків поставки, становить 16,29 грн.

В іншій частині заявленої до стягнення пені (17 761,81 грн.) необхідно відмовити, з огляду на викладене.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Підприємства на користь Товариства пені у розмірі 16,29 грн.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення коштів у розмірі 10 000,00 грн. необхідно відмовити, в частині стягнення коштів у розмірі 9 185,00 грн. припинити на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки часткове погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду, то судові витрати за подачу позову в цій частині покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Дочірнього підприємства «Бест Альтернатива»задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислова компанія «Гортекс» (01310, м. Київ, вул. Кіквідзе, 3, кв. 2; ідентифікаційний код 16473723) на користь Дочірнього підприємства «Бест Альтернатива» (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 13; ідентифікаційний код 24583590) пеню у розмірі 16 (шістнадцять) грн. 29 коп. та судовий збір у розмірі 400 (чотириста) грн. 66 коп. Видати наказ.

3. В частині стягнення коштів у розмірі 10 000,00 грн. в задоволенні позову Дочірнього підприємства «Бест Альтернатива» відмовити.

4. Провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 9 185,00 грн.

припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.12.2012 р.

Суддя В.П. Босий