Ухвала суду № 28098167, 13.12.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/132/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

13.12.12 Справа № 5009/4692/12

за позовом Приватного акціонерного товариства «КРАЙ КЕРАМА», (08292, м. Буча Київської області, вул. Заводська, буд. 2)

до відповідача Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, (69120, АДРЕСА_1)

про стягнення 25 897,14 грн. основного борг за договором поставки № 110 від 04.01.2012 р.

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

без виклику представників сторін

13.12.2012 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «КРАЙ КЕРАМА», м. Буча Київської області до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя про стягнення 25 897,14 грн. заборгованості за договором поставки № 110 від 04.01.2012 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.12.2012 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/4692/12, справі № 5009/4692/12 присвоєно номер провадження справи 4/132/12, справа призначена до розгляду на р.

Пунктом другим прохальної частини позовної заяви № 169 від 07.12.2012 р. позивач на підставі ст., ст. 66, 67 ГПК України звертається до суду з клопотанням про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову.

Розглянувши заявлене позивачем клопотання, дослідивши матеріали позовної заяви, суд на час порушення провадження у справі № 5509/4692/12 не вбачає достатніх підстав для задоволення зазначеного клопотання, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 ГПК України визначено вичерпний перелік заходів забезпечення позову.

Згідно постанови Пленуму Вищого господарського сулу України № 16 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. (пункт 1).

В пункті 3 цієї ж постанови Пленуму Вищого господарського сулу України № 16 від 26.12.2011 р. зазначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

У відповідності до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.12.2007 р. № 01-8/973 зазначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням наступних умов: наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; імовірності ускладнення виконання або невиконання судового рішення у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового розгляду. (пункт 15).

При вирішенні питання про вжиття заходів до забезпечення позову господарському суду необхідно враховувати, що такі заходи мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони здійснення відповідачу певних дій.

При цьому, господарський суд повинен вживати такі заходи, які фактично є рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Отже, аналіз приписів правових норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

Підставами забезпечення позову є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі; 2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів. (п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського сулу України № 16 від 26.12.2011 р.).

Проте, всупереч положенням ст., ст. 33, 34, 66 ГПК України позивачем не було визначено яким саме заходом, передбаченим ст. 67 ГПК України, необхідно забезпечити позов у даній справі, не було наведеного жодного обґрунтування та не було надано жодного письмового доказу того, що виконання рішення суду у даній справі, у разі невжиття заходів забезпечення позову, буде потребувати значних зусиль та витрат.

Отже, позивач не довів суду, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому значною мірою утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду по даній справі.

З урахуванням наведеного суд не може дійти обґрунтованого висновку щодо адекватності вимог позивача стосовно забезпечення позову фактичним обставинам даної справи.

Суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що відмова у задоволенні клопотання про забезпечення позову на стадії порушення провадження у справі не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким клопотанням в ході судового вирішення спору при поданні суду відповідних доказів, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконанні рішення суду.

Керуючись ст., ст. 66-68, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства «КРАЙ КЕРАМА», м. Буча Київської області про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 5009/4692/12.

2. Копію даної ухвали направити сторонам у справі.

Суддя Н.Г.Зінченко