Рішення № 28097911, 19.12.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.12.12р. Справа № 12/5005/9886/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства "Кримський содовий завод", 96000, м. Красноперекопськ, вул. Проектна, 1

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", 49600, м. Дніпропетровськ пр. Карла Маркса, 108

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЄК Ровенькиантрацит", 94701, Луганська область, м. Ровеньки, вул. Леніна, 82

про стягнення 2 431,07 грн.

Суддя Ємельянова О.О.

Секретар судового засідання - помічник Магась М.В.

Представники:

Від позивача: Москаленко О.А. - представник (дов. № 92 від 30.12.2011 року)

Від відповідача: Шляєв І.В. - представник (дов. № 80 від 01.01.2012 року)

Від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Кримський содовий завод" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (далі-відповідач). За участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимог на предмет спору на стороні позивача -Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" (далі-третя особа) про стягнення збитків у сумі 2 431,07 грн., заподіяних внаслідок несхороним перевезенням вантажу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань зі схоронності вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до моменту видачі його отримувачу, що спричинило нестачу вантажу у розмірі 2 431,07 грн.

Представник відповідача 11.12.2012 року надав у судовому засіданні відзив на позовну заяву, в якому вважає, що відповідальність за нестачу вантажу повинна бути покладена на відправника.

14.12.2012 року від третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" надійшли до суду пояснення на позовну заяву, в яких зазначено, що позовні вимоги про стягнення збитків з ДП "Придніпровська залізниця" обґрунтовані та підлягають задоволенню, а також додана довідка про вартість 1 тн. вугілля.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу (аудіо запис) представниками сторін не заявлялося.

Відповідно до статті 85 Господарського суду Дніпропетровської області у судовому засіданні 18.12.2012 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача та представника відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За договором поставки № 4600002876 від 04 жовтня 2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ТРЕЙДИНГ»зобов'язався на умовах цього договору передати, а ВАТ «Кримський содовий завод», правонаступником якого у зв'язку із зміною найменування є позивач -ПАТ «Кримський содовий завод (державна реєстрація змін проведена державним реєстратором 26.04.2012 р., номер запису 11421050027000005), прийняти та сплатити вугільну продукцію по марочному складу, цінам та в кількості, зазначеними в Специфікаціях до цього Договору (пункт 1.1 Договору) (а.с.11).

Відповідно до пункту 4 специфікації від 16.12.2010 року до договору поставки № 4600002876 від 04.10.2010 року, відправником вантажу є ДП "ДТЕК Ровенькиантрацит" (а.с.15).

26.07.2012 року за залізничною накладною № 49540818 зі станції Фащевка Донецької залізниці Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" відправило на адресу Публічного акціонерного товариства "Кримський содовий завод" на станцію призначення -Красноперекопськ Придніпровської залізниці, вагон № 67148338 з вантажем антрацит, зазначивши в накладній № 49540818 масу вантажу 69 000 кг.

03.08.2012 року на станцію Красноперекопськ Придніпровської залізниці у складі поїзда № 3302 прибув вагон № 67148338 з вантажем -антрацит, одержувачем якого за накладною № 49540818 є ПАТ "Кримський содовий завод".

При комісійній видачі вантажу на станції Красноперекопськ виявлено невідповідність фактичної маси вантажу даним, зазначеним у залізничній накладній № 49540818.

Нестача виявлена у вагоні № 67148338 склала 3 400 кг вугілля антрацит, що засвідчено комерційним актом АА № 043701/38 від 03.08.2012 року, складеним відповідно до пункту 31 "Правил видачі вантажів", про що у залізничній накладній зроблено відмітку, що міститься у матеріалах справи (а. с. 18).

Відповідно до розділу Г "Опис пошкодження" комерційного акту АА № 043701/38 від 03.08.2012 року: на підставі акту загальної форми станції Джанкой № 12684 від 29.07.2012 року було зроблене комісійне переважування вагону № 67148338 вантаж вугілля антрацит. При переважуванні виявлено: брутто 87 700 кг., тара з бруса 22 100 кг., нетто 65 600 кг. Згідно документа значиться: тара з бруса 22 100 кг., нетто 69 000 кг. Нестача склала 3 400 кг. Навантаження нижче бортів 20-30 см, марковано вапном. З півночі зліва над 1,2 люками поглиблення 120 х 100х30 см, над 3 люком. 150х170х30см. З півночі праворуч на 1,2,3,4 люками 300х150х30 см. С півдня зліва та праворуч над 1ми та 2 ми люками поглиблення 170х150х30 см. В даних поглибленнях маркування відсутнє. По документу вантаж маркован двома паралельними смугами по довжині вагону вапном. В графі "найменування вантажу" зазначено "завантажен нижче бортів" розміри не вказані. Вантаж прибув у технічно справному вагоні. Течі вантажу не має. Люки, двері закриті. Відсутній вантаж у вагоні вміститися міг. Переважування проведено на справних 150 тн вагонних вагах.

Відсутність маркування та наявність виїмок на поверхні вантажу, що встановлені комерційним актом № АА 043701/38 від 03.08.2012 року, свідчить про доступ до вантажу та вилучення його з вагонів сторонніми особами, тобто про наявність ознак втрати вантажу в процесі його перевезення.

Відповідно до статті 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за схоронність вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до моменту видачі його утримувачу.

Згідно з пунктом 129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 року (надалі -Статут) обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Пунктом 114 Статуту передбачено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Відповідно до пункту 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Статтею 924 Цивільного кодексу України передбачено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача вантажу сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантаж у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 пункту 127 Статуту залізниць України передбачено, залізниця несе матеріальну відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення багажу, вантажобагажу, а також за прострочення його доставки, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування, пошкодження, прострочення відбулися не з її вини.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо необхідності покласти відповідальність за нестачу вантажу на відправника, який, як зазначив відповідач, не підготував вантаж до перевезення у вагоні відкритого типу, оскільки по накладній № 49540818 відправник відвантажив, а відповідач прийняв до перевезення вугілля у вагоні № 67148338. При прийнятті зазначеного вагону претензій від перевізника не було. Вагон було прийнято до перевезення без зауважень.

Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Крім того, відповідно до пункту 3.21. Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України "про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" № 04-5/225 від 29.05.2002 року (Із змінами, внесеними згідно з Рекомендаціями Вищого господарського суду № 04-5/1429 від 18.11.2003 Роз'ясненням Вищого господарського суду № 04-5/225 від 29.09.2008 року) з метою забезпечення збереженості вантажу відповідно до пункту 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу на їх поверхню наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

В накладній № 49540818, згідно якої відправник відвантажив, а перевізник прийняв вантаж до перевезення, в графі № 7 "Заяви відправника" зазначено, що маркування проведено двома смужками з нанесенням вапна.

У комерційному акті № АА 043701/38 від 03.08.2012 року вказано, що по всій поверхні вагона маркування відсутнє.

Факт нестачі за перевезенням у вагоні № 49540818, підтверджується матеріалами справи, зокрема комерційним актом АА № 043701/38 від 03.08.2012 року.

Як вбачається з комерційного акту АА № 043701/38 від 03.08.2012 року при прийнятті вантажу була виявлена нестача вантажу у кількості 3 400 кг.

Позивач розрахував вартість нестачі вантажу в сумі 2 431,07 грн. з урахуванням природної втрати 2% (1 380 кг).

Нестача відповідно до комерційного акту - 3 400 кг., природний збиток 69 000 кг - 2% = 1 380 кг, таким чином, 3 400 -1 380 =2 020 кг.

Вартість 1 тн вантажу антрациту становить 1 203,50 грн., 1 203,50 х 2 020 = 2 431,07 грн.

З урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) -2 % (пункт 27 "Правил видачі вантажу") становить 2 431,07 грн.

Пунктом 5 Правил перевезень вантажу у вагонах відкритого типу передбачено, що перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів.

У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (з "шапкою"). Такі заходи розробляються відправником окремо для кожного виду вантажу.

Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізницею, тому мають регулюватися Статутом залізниць України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 року № 457 та визначає обов'язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.

Положення статті 31 Статуту залізниць України передбачають, що залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. Відповідно до цього положення, залізниця зобов'язана була подати під завантаження придатний для перевезення відповідного вантажу вагон.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню повністю в розмірі 2 431,07 грн.

У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011р. (пункт 1 статті 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" мінімальна заробітна плата з 1 січня 2012 року становить 1 073 грн. 00 коп.

В підпунктах 1 та 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону "Про судовий збір" України визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже відповідно до вказаних вище вимог, позивач сплатив суму судового збору у розмірі 1 609,50 грн.

Відповідно до статті 49 господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

З урахуванням викладеного, на підставі встановлених обставин, господарський суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 22, 33, 44, 49, 75, 82 -85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108; код ЄДРПОУ 01073828; МФО 306964; р/р 26038000002001 у ДФ "Експрес - Банк" м. Дніпропетровськ) на користь Публічного акціонерного товариства "Кримський содовий завод" (96000, м. Красноперекопськ, вул. Проектна, 1; код ЄДРПОУ 05444546; р/р 260070504303 в АБ "Клирінговий Дім"; МФО 384920) -2 431 (дві тисячі чотириста тридцять одна) грн. 07 коп. сума заподіяних збитків,1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 20.12.2012р.

Суддя О.О. Ємельянова