Рішення № 28095650, 11.12.2012, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 121/11024/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 121/11024/12

2/121/3076/12

12 грудня 2012 року

Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Мурзенка М. В.

при секретарі Маричевій С. В.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Зонтова А. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут аеропружних систем»про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, вихідної допомоги, компенсації за невикористану відпустку, заборгованості за підобліковими сумами та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП «Науково-дослідний інститут аеропружних систем»про стягнення про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на загальну суму 88 118 грн. 24 коп., вихідної допомоги в сумі 7343 грн. 19 коп, компенсації за невикористану відпустку в сумі 8 392 грн.21 коп., заборгованості за підобліковими сумами в розмірі 10 396 грн. 64 коп, та стягнення моральної шкоди в сумі 5000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач знаходився з відповідачем в трудових відносинах, 02 квітня 2009 року був звільнений за власним бажанням у зв'язку з систематичною невиплатою заробітної плати, при звільненні йому не було виплачено заробітну плату за період з 01 березня 2009 року по день звільнення, при звільненні з ним не було проведено розрахунку за під обліковими сумами, не виплачено вихідну допомогу, компенсацію за невикористану відпустку, внаслідок чого позивач зазнав моральних страждань, вимушений був докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, пояснив суду, що дійсно перед позивачем відповідач має заборгованість з заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги, але позивачем розрахунок проведено невірно, заборгованість за під обліковими сумами визнана позивачем й позивач включений до реєстру кредиторів по справі про банкрутство відповідача, позивач не має право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку, оскільки продовжує знаходитись з відповідачем в трудових відносинах.

Заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти й відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач знаходився в трудових відносинах з відповідачем, працював на посаді начальника навчального науково-виробничого комплексу. 02.04.2009 він був звільнений за власним бажанням у зв'язку із невиконанням роботодавцем законодавства про працю умов колективного договору (ч.3 ст. 38 КзПП України). Зазначені обставини підтверджуються копією трудової книжки позивача (а.с. 6-8), копією наказу про звільнення позивача № 135-К/64 від 02.04.2009 (а.с. 11).

Відповідно до ст. 44 КзПП України, при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 КзПП України, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Відповідно до ст. 116 КзПП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Судом встановлено, що в порушення зазначених норм закону при звільненні позивача, з ним не був здійснений повний розрахунок, а саме йому не було виплачено заробітну плату за період з 01 березня 2009 року по день звільнення, вихідну допомогу, компенсацію на невикористану відпустку, заборгованість за підобліковими сумами. Зазначені обставини визнані сторонами й, відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці»компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством. Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки виплати доходів на один і більше календарних місяців.

Відповідно до ст. 117 КзПП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума невиплаченої заробітної плати за період з 01 березня 2009 року по 02 квітня 2009 року, сума компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», сума вихідної допомоги, компенсації за невикористану відпустку, а також середній заробіток за весь час затримки по день постановлення рішення по справі.

Суд відхиляє доводи представника відповідача про безпідставність вимог щодо виплати позивачеві середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відповідачем на надано належних та допустимих доказів факту продовження трудових відносин з позивачем після його звільнення.

При розрахунку сум, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, суд виходить з наступного.

Згідно довідки відповідача (а.с. 27) заборгованість за виплатою заробітної плати перед позивачем складає за березень 2009 року-829 грн. 69 коп., за квітень-324 грн. 48 коп. Зазначені суми відповідають даним розрахункових листів заробітної плати за вказаний період, наданих позивачем (а.с. 13).

Згідно даних розрахункових листів, за березень 2009 року позивачеві було нараховано виплат на загальну суму 1339 грн. 43 коп., в т.ч. оклад-264 грн. 55 коп., виплати за період тимчасової непрацездатності-471 грн. 42 коп. та 282 грн. 85 коп., надбавка за виконання особливо важливої роботи з маркетингу та зовнішньоекономічних зв'язків (а.с. 29)-150 грн., надбавка за вислугу років-33 грн. 26 коп. надбавка за науковий ступінь 62 грн. 36 коп., індивідуальна надбавка-74 грн. 99 коп. За квітень 2009 року позивачеві нараховано виплат на загальну суму 564 грн. 34 коп., в т.ч. оклад 102 грн. 71 коп., надбавка за виконання особливо важливої роботи з маркетингу та зовнішньоекономічних зв'язків (а.с. 29)-150 грн., надбавка за вислугу років-12 грн. 32 коп. надбавка за науковий ступінь 10 грн. 27 коп., вихідна допомога в сумі 289 грн. 04 коп.

При розрахунку суми заборгованості відповідача із виплати заробітної плати судом не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, та сума нарахованої вихідної допомоги, оскільки зазначені суми до складу заробітної плати не входять.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість з невиплаченої заробітної плати за березень 2009 року в сумі 585 грн. 16 коп., за квітень 2009 року-275 грн. 30 коп., разом-860 грн. 46 коп.

Відповідно до ст. 2, 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», у разі порушення терміну виплати заробітної плати більш ніж на один місяць, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

При розрахунку суми компенсації за основу судом взята сума нарахованої заробітної плати, що підлягає стягненню на користь позивача, зменшена на суму податків та обов'язкових платежів (податку на доходи фізичних осіб, внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування за ставками, що діяли у відповідний період), яка відповідно становить за березень 2009 року- 362 грн. 80 коп., за квітень 2009р.-158 грн. 30 коп. Зведений коефіцієнт індексу інфляції за період з березня 2009 року по листопад 2012 року складає-0,205, з квітня 2009 року-0,194. Таким чином, сума компенсації, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 68 грн. 28 коп. (326 грн. 80 коп.*0,205 + 158 грн. 30 коп.*0,194).

При розрахунку суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці", частини 3 пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100, середньомісячна заробітна плата працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

При цьому згідно з пунктом 5 наведеного вище Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців роботи (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим із дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до довідки, наданої відповідачем (а.с. 30), середньоденна заробітна плата позивача складає 100 грн. 79 коп. В матеріалах справи відсутні відомості, які б свідчили про інший її розмір, у зв'язку з чим суд вважає за можливе провести розрахунки виходячи з розміру середньоденної заробітної плати, зазначеної відповідачем.

Виходячи з даних, наведених в листі Міністерства соціальної політики України від 30 вересня 2008 р. N 10338/0/14-08/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2009 рік», середньомісячне число робочих днів складає за два останні календарні місяці роботи відповідача, що передували звільненню (лютий та березень 2009 року) складає 20,5.

Середньомісячний заробіток позивача складає 2066 грн. 20 коп. (107грн. 79коп.*20,5 днів).

Сума середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.04.2012 по 02.04.2012 (згідно заявлених позовних вимог- а.с. 5), що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 81 640 грн. 08 коп. (2066 грн. 20 коп. * 36 місяців).

Відповідно сума вихідної допомоги, що підлягає стягненню на користь позивача складає 6 198 грн. 75 коп. (2066 грн. 20 коп. * 3 місяці).

При розрахунку суми компенсації за невикористану відпустку, що підлягає стягненню на користь позивача, суд виходив з такого.

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Відповідно до п. 7 зазначеного порядку, нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

Сума виплат за останні 12 календарних місяців роботи позивача, що передують місяцю виплати компенсації за невикористану відпустку, становить 24 794 грн. 40 коп. (2066 грн. 20 коп. * 12).

Відповідно до довідки, наданої відповідачем (а.с. 35) позивачеві має бути виплачена компенсація за невикористану відпустку за 72 дні.

Кількість днів року, за останні 12 місяців роботи позивача, за винятком святкових та неробочих днів дорівнює 355.

Таким чином, сума компенсації за невикористану відпустку становить 5519 грн. 52 коп. (24 794 грн. 40 коп. /355 днів * 72 дні).

Також на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за під обліковими сумами в розмірі 10 396 грн. 64 коп. Розмір суми заборгованості за під обліковими сумами підтверджується копією довідки (а.с. 10), її наявність та розмір сторонами не заперечуються.

Вимоги позивача про стягнення на його користь моральної шкоди підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає встановленим факт заподіяння позивачеві винними діями відповідача моральної шкоди, що виразилась в завданні йому моральних переживань у зв'язку із виникненням заборгованості за заробітною платою та іншими сумами, оскільки внаслідок несвоєчасної їх виплати, позивач був позбавлений можливості отримати значну для нього суму грошей, що, відповідно, вимагало від позивача додаткових зусиль для організації свого життя.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує характер неправомірних дій відповідача, глибину душевних та психічних страждань позивача, тяжкість вимушених змін в його житті. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З урахуванням положень п. 3, 5, 9 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31 березня 1995 "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", суд приходить до висновку, що заявлена позивачем до відшкодування сума моральної шкоди в розмірі 5000 грн. не відповідає обставинам справи й ступіню його моральних страждань, у зв'язку з чим підлягає стягненню в меншому розмірі, а саме в сумі 750 грн.

Враховуючи вище викладене, загальна сума коштів, що підлягає стягненню на користь позивача складає 105 433 грн. 73 коп.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір»за подання до суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 80 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується.

Таким чином, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1054 грн. 34 коп.

Керуючись ст.ст. 44, 83, 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст. 34 Закону України «Про оплату праці», ст. ст. 1-3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», ст.ст. 10, 11, 14, 60, 61, 88, 212- 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний інститут аеропружних систем»(АР Крим, м.Феодосія, вул.Гарнаєва, 85, код ЄДРПОУ 16502169) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1) 105 433 (сто п'ять тисяч чотириста тридцять три) гривні 73 копійки, в т.ч. невиплаченої заробітної плати 860 грн. 46 коп., компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати 68 грн. 28 коп., середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні 81 640 грн. 08 коп., вихідної допомоги 6 198 грн. 75 коп., компенсації за невикористану відпустку 5519 грн. 52 коп., заборгованості за підобліковими сумами 10 396 грн. 64 коп., моральної шкоди 750 грн. 00 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний інститут аеропружних систем»(АР Крим, м.Феодосія, вул.Гарнаєва, 85, код ЄДРПОУ 16502169) в дохід держави на поточний рахунок № 31216206700024 в ГУ ДКС України в АР Крим, отримувач Державний бюджет м.Феодосія, код ЄДРПОУ отримувача 37986011, МФО банку 824026, судовий збір у сумі 1054 (одна тисяча п'ятдесят чотири) гривні 34 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складений 14 січня 2012 року.

Суддя М. В. Мурзенко

Суддя /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя: Секретар: