Рішення № 28095394, 05.12.2012, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 2-3882/2011

Пр. № 2/2027/495/2012

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2012 року Московський районний суд м. Харкова у складі

головуючого судді Зінченко Ю.Є.

при секретарі Колтур Я.С.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач -ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк», звернувся до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1, у якому зазначив, що відповідно до укладеного договору № HAH2G40000003219 від 05.02.2008 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 356025,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05.02.2028 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»і відповідач 05.02.2008 року уклали договір іпотеки № HAH2G40000003219. Згідно з договором іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 80,40 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1. У зв'язку зі зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором, відповідач станом на 25.03.2011 року має заборгованість -476363,35 грн., яка до теперішнього часу не сплачена.

Просить позов задовольнити та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки, виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та проживають в квартирі зі зняттям зареєстрованих осіб з реєстраційного обліку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив позов задовольнити, ухвалити заочне рішення та розглянути справу за його відсутності.

Відповідач про час і місце судового розгляду неодноразово повідомлений належним чином, причину неявки в судове засідання не повідомив. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши надані докази в їх сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 05.02.2008 між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено договір № HAH2G40000003219, відповідно до якого ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 356025.00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05.02.2028 року. (а.с. 10-13).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»та відповідачем укладено договір іпотеки № HAH2G40000003219 від 05.02.2008 року (а.с. 14-15).

Згідно договору іпотеки, відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 80,40 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с. 14-15).

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином. Відповідач належним чином свої зобов'язання не виконав. Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 25.03.2011 року загальна сума простроченої заборгованості відповідача за договором складає 476363,35 грн.(а.с. 5-6).

Згідно вимоги від 04.03.2011 року № 30.1.0/2, позивач повідомляв відповідача про прострочену заборгованість та рішення банку звернути стягнення на предмет іпотеки, в зв'язку з чим у разі невиконання зобов'язання у тридцяти денний строк з дня отримання вказаної вимоги, вимагав звільнити квартиру АДРЕСА_1 зі всіма членами сім'ї та іншими мешканцями (а.с. 7).

Згідно реєстру відправлення рекомендованих листів, вказана вимога направлена 15.03.2011 року (а.с. 8-9).

Згідно ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 та ч. 2 ст. 1054 України наслідками порушення позичальником зобов'язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитодавця достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч. 1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право Іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку»одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку»та с. 109 ЖК України -звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Згідно копії паспорта відповідача, вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 16), тобто не зареєстрована за адресою предмета іпотеки.

Згідно наданих відповідачем копій свідоцтв про народження дітей, відповідач має трьох малолітніх дітей 2003, 2007 та 2011 року народження (а.с. 26-28). Доказів реєстрації малолітніх дітей за адресою предмету іпотеки відповідачем не надано.

Згідно п. 41 Постанови Пленуму ВСУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Так, заборгованість за кредитним договором складає 476363,35 грн., предметом іпотеки є чотирьохкімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1. Заставна вартість квартири на день складання договору іпотеки складала 474700 грн. (п. 1.3.1 договору іпотеки).

За таких обставин, суд вважає співмірними ціну позову та вартість предмету іпотеки, в зв'язку з чим позов в частині звернення стягнення на предмет іпотеки є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з частиною четвертою статті 9, статті 109 Житлового кодексу України, статей 39 - 40 Закону України "Про іпотеку" виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення. При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Вимоги ст.ст. 35, 40 Закону України «Про іпотеку»щодо повідомлення боржника (іпотекодавця, якщо він є відмінним від боржника) про порушення основного зобов'язання та/або іпотечного договору та про вимогу добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення позивачем виконані в повному обсязі, в зв'язку з чим суд вважає, що позов в частині виселення мешканців з квартири за адресою: АДРЕСА_1 підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадяни України, іноземці та особи без громадянства реєструють своє місце проживання. В статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»встановлено, що реєстрація -це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесенням цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу. Таким чином, реєстрація фіксує офіційне місце проживання особи. За цією адресою особа має право проживати, на неї надсилаються усі офіційні документи, відповідно до даних про реєстрацію нараховуються усі комунальні послуги і таке інше. Наявність осіб, зареєстрованих по квартирі, на яку звертається іпотека, негативно відобразиться на її ціні, а також буде перешкоджати реалізації цього предмета іпотеки.

Згідно ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місце проживання в України», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно квитанцій, що знаходяться у справі, позивачем при подачі позову до суду був сплачений судовий збір у розмірі 1708,50 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В силу ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 169, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 33, 35, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», ст. 109 Житлового кодексу України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на іпотеку в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № HAH2G40000003219 від 05.02.2008 р. задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № HAH2G40000003219 від 05.02.2008 року в сумі 476363,35 грн. (чотириста сімсот шість тисяч триста шістдесят три гривні 35 копійок) звернути стягнення на квартиру загальною площею 80,40 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк»з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк»повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Виселити з квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, іпн. НОМЕР_1 та інших осіб, які зареєстровані і проживають у квартирі.

Зняти всіх зареєстрованих осіб з реєстраційного обліку за адресою квартири: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, на рах. № 64993919400001, МФО № 305299) сплачені позивачем при подачі позову судовий збір в розмірі 1708,50 грн. та 120,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу, а всього 1828,50 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Зінченко Ю.Є.

05.12.2012