Рішення № 28093836, 17.12.2012, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 2012/2305/2012

2/2012/1301/2012

РІШЕННЯ

(заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2012 року Жовтневий районний суд м. Харкова

у складі: головуючого -судді Труханович В.В.

за участю секретаря -Редіній Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, суд

встановив:

До Жовтневого районного суду м. Харкова року звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 в якому просила постановити рішення в силу якого стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором позики від 20 квітня 2011 року у сумі 107000 гривень, 3% річних від суми простроченої заборгованості у сумі 2198 гривень, кошти згідно встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у сумі 9631 гривня, відшкодувати моральну шкоду у сумі 5000 гривень та стягнути судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 20 квітня 2012 року ОСОБА_1 уклала із ОСОБА_2 договір позики, згідно з яким передала відповідачу грошові кошти у сумі 107000 гривень з умовою їх повернення до 20 травня 2011 року.

Договір було укладено в письмовій формі у вигляді розписки.

По закінченню зазначеного строку відповідач борг не повернув.

У зв'язку з вищевикладеним позивач був змушений звернутися до суду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, без застосування звукозаписувального технічного пристрою, проти винесення заочного рішення не заперечує. Позовні вимоги просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, причина неявки суду не відома. Клопотання про відкладення справи до суду не надходили. У зв'язку з цим суд згідно вимогам ч. 4 ст. 169 та ст.ст. 224-225 ЦПК України вважає необхідним провести заочний розгляд справи, проти чого не заперечувала і позивач по справі.

Суд, повно та всебічно дослідивши надані позивачем і долучені до матеріалів справи письмові докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, у судовому засіданні було встановлено, що 20 квітня 2011 року ОСОБА_1 позичила ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 107000 гривень, про що була написана розписка, у присутності свідків -ОСОБА_4 та ОСОБА_5. (а.с. 33)

Відповідно до ч.1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

В розписці зазначено, що гроші мали бути повернуті до 20 травня 2011 року, як відомо з матеріалів справи, відповідач дану умову договору не виконав.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, того самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені законом. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позивач, крім суми боргу, просить стягнути з ОСОБА_2 суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від суми простроченої заборгованості

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних ґрунтуються на законі, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, у своїй заяві позивач просить суд стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

Як вбачається зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ч. 4 ППВСУ №4 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»вказується, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не надала суду доказів заподіяння йому моральної шкоди, та не обґрунтувала свої вимоги щодо розміру такої шкоди. Отже, суд вважає дану позовну вимогу не обґрунтованою, та такою що не підлягає задоволенню.

У зв'язку з тим, що справа доведена до суду з вини відповідача, з нього на підставі вимог ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 5, 8, 10, 11, 15, 57-60, 88, 169, 208-210, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 526, 530, 610, 625, 629, 631, 638, 639, 1046, 1047, 1049 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного суду України N 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) суму боргу у розмірі 107000 грн. (сто сім тисяч гривень) гривень, інфляційні витрати у розмірі 9631 грн. (дев'ять тисяч шістсот тридцять одна гривня) та три відсотки річних у розмірі 2198 грн. (дві тисячі сто дев'яносто вісім гривень).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) судовий збір у сумі 1296 грн. (одна тисяча двісті дев'яносто шість гривень) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цивільно-процесуальним законодавством.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з моменту одержання його копії.

Суддя В.В. Труханович