Вирок № 28091417, 19.11.2012, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 1-153/12

Провадження № 1/2601/1612/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.11.2012 р. м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Дмитрук Н.Ю.,

при секретарі - Мельниченко Т.С.,

за участю прокурора - Куц О.О.,

захисників -адвокатів - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українець, громадянина України, який має вищу освіту, не працює, не одружений, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимий, а саме:

- 09.08.1983 Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 81, ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 143, ст. 42 КК України (за редакцією кодексу 1960 року) до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, 18.06.1987 на підставі п. «е»ст. 9 Указу Пленуму Верховного Суду СРСР «Про амністію»не відбутий строк покарання скорочено на 1/2;

- 11.10.1988 Військовим трибуналом Севастопольського гарнізону за ч. 2 ст. 140 КК України (за редакцією кодексу 1960 року) років позбавлення волі;

- 26.08.1992 Харківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 143, ст. 17, ч. 2 ст. 143, ст. 42 КК України (за редакцією кодексу 1960 року) до 4 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; 01.10.1992 на підставі Ухвали Київського міського суду вирок змінено та рахувати судимим за ч. 2 ст. 143, ст. 17, ч. 2 ст. 143, ст. 42 КК України (за редакцією кодексу 1960 року) до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 29.02.1996 Білоцерківським міським судом Київської області за ч.2 ст. 140, ст. 26 КК України (за редакцією кодексу 1960 року) до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 08.07.2004 Подільським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 190 КК України (за редакцією кодексу 2001 року) до 3 років позбавлення волі; 24.06.2005 Ухвалою Коростенського міського суду Житомирської обл. від 23.06.2005, на підставі ст. 81 КК України, умовно-достроково звільнений від відбування покарання на не відбутий строк 11 місяців 5 днів,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_3, познайомившись з ОСОБА_4 у 2007 році, представився особою на ім'я ОСОБА_5, та, дізнавшись про те, що до її доньки -ОСОБА_6 за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, постановою Оболонського районного суду м. Києва від 05.05.2005 застосовані заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом, де вона і перебувала на той момент, вирішив повторно заволодіти грошима ОСОБА_4 під приводом надання допомоги по звільненню її доньки. Реалізуючи повторно свій злочинний намір ОСОБА_3 запевнив ОСОБА_4 у тому, що він має необхідні зв'язки та знайомства в органах державної влади і зможе їй допомогти у стислі строки звільнити доньку з психіатричного закладу. При цьому, маючи намір заволодіти грошима ОСОБА_4 під приводом надання грошової винагороди невстановленим посадовим особам для вирішення питання щодо звільнення доньки ОСОБА_4 з психіатричного закладу, ОСОБА_3 повідомив, що для позитивного вирішення питання йому необхідні гроші в сумі 15 000 доларів США, і після отримання ним вказаної суми, питання буде вирішено протягом трьох місяців. ОСОБА_4, не знаючи про дійсні злочинні наміри ОСОБА_3, погодилась на його пропозицію та 27.03.2007, біля будинку АДРЕСА_2, у невстановлений слідством час, передала йому 15 000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу валют НБУ становить 75 750 грн.

У квітні 2007 року ОСОБА_3, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на заволодіння грошима ОСОБА_4 та обернення їх на свою користь, ввів останню в оману та запевнив, що йому необхідні додаткові 20 000 доларів США, для передачі їх в якості грошової винагороди невстановленим посадовим особам та забезпечення виконання ним зобов'язання щодо звільнення її дочки з психіатричного закладу, при цьому не маючи наміру і можливості виконати свої зобов'язання та передати гроші будь-яким посадовим особам. Будучи введеною в оману ОСОБА_3, ОСОБА_4 в квітні 2007 року, у невстановлений слідством час, в приміщенні складу на Володимирському ринку, за адресою: АДРЕСА_2, передала йому 20 000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу валют НБУ становить 101 000 грн.

В подальшому, ОСОБА_7, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_4 в особливо великих розмірах, вводячи в оману останню щодо своїх намірів допомогти їй та звільнити з психіатричного закладу її доньку, висунувши умову надання йому додаткових грошових коштів, під приводом надання грошової винагороди невстановленим посадовим особам, в приміщенні складу на Володимирському ринку, по АДРЕСА_2 отримав від ОСОБА_4 наступні грошові кошти: у червні 2007 року у невстановлсний слідством час - 20 000 доларів США (відповідно до курсу валют НБУ Вановить 101 000 грн.), в кінці липня 2007 року у невстановлений слідством час - 30 000 доларів США (відповідно до курсу валют НБУ становить 151 500 грн.), в період з серпня 2007 року по кінець липня 2008 року у невстановлений слідством точний час - 90 000 доларів США (відповідно до курсу валют НБУ становить 445 500 грн.), у вересні 2008 року у невстановлений слідством час - 50 000 доларів США (відповідно до курсу валют становить 242 500 грн.), в період з січня 2009 року по серпень 2009 року у невстановлений слідством точний час - 95 000 доларів США (відповідно до курсу валют становить 731 500 грн.).

Заволодівши шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_4 в період часу з 27.03.2007 по серпень 2009 року в загальній сумі 320 000 доларів США, що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу валют Національного банку України становить 1 848 750 грн., в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великими розмірами, ОСОБА_3 розпорядився ними на власний розсуд, обернувши їх на свою користь та зобов'язання, надані ОСОБА_4, не виконав.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому злочинах частково визнав зазначив, що дійсно брав гроші у потерпілої та писав розписку. В судовому засіданні показав, що познайомився з ОСОБА_8 на Володимирському ринку, представлявся як ОСОБА_5, мав з нею близькі стосунки, під час спілкування з останньою дізнався про її дочку та запропонував її свою допомогу, зазначивши що він є співробітником державних органів та має зв'язки для вирішення даного питання, на що попросив передати кошти десь у розмірі 5-6 тисяч доларів США на що ОСОБА_8 погодилась і передала ці кошти, через де який час він знов звернувся до ОСОБА_8 з проханням надати ще кошти для вирішення питання з її дочкою. Так, ОСОБА_8 разів з п'ять передавала йому кошти на вирішення зазначеного питання. Гроші передавались на Володимирському ринку та на Оболоні. Обставини за яких відбувались передачі коштів та точної суми переданих коштів він не пам'ятає. Крім того, зазначив, що дійсно писав розписку потерпілій на 320 тисяч доларів США та з цих коштів не всі пішли на вирішення питання з дочкою, також брав на харчування, покупку машини, одягу, їли та пили за них з нею разом, потерпіла все це порахувала в заявлену суму. Питання з дочкою він не вирішив.

Не дивлячись на формальне часткове визнання своєї вини підсудним ОСОБА_9, його вина у вчиненому злочині підтверджується наступними доказами, зібраними в ході досудового слідства та дослідженими і пере провіреними в ході судового слідства.

Показаннями потерпілої ОСОБА_8, яка в ході судового слідства пояснила, що підсудний обіцяв допомогти з дочкою. Відносин з ним ні яких не мала, були лише знайомими, мали ділові стосунки. Весь час між ними були сварки, він обіцяв, але не виконував. З підсудним познайомилась на Володимирському ринку, через ОСОБА_10. ОСОБА_9 казав, що працює в СБУ і може допомогти забрати доньку на протязі одного місяця, потім на протязі трьох місяців. Так, він зазначив, що потрібні гроші та чим швидше вона їх дасть, тим швидше вона забере дочку. Перший раз вона дала гроші 27.03.2007 року в сумі 10 000 чи 15 000 доларів США на АДРЕСА_3. Потім, десь через місяць, сказав, що мало і треба ще. Точних сум та чисел не пам'ятає. Гроші передавались на складі за Володимирським ринком. Зустрічались з підсудним більше десяти раз. Загальна сума збитку 320 000 тисяч доларів США. Останній раз коли приїхав за грошима у серпні 2009 року написав розписку на ті гроші, що взяв, після чого підсудний пропав, телефон не брав. Постійно казав, що вирішить питання за 10 чи 15 тисяч доларів США, потім казав, що треба додавати, і залякував щоб нікуди не зверталась, оскільки цим займаються спецслужби, що її та дочку не знайдуть. Потім казав що поверне гроші, то в нього мати померла, то батько, то він в лікарні. Вже у травні 2010 року підсудний з»явився на Володимирському ринку, та повідомив її, що не міг перевести гроші на її рахунок та повів її у автосалон на вул. Щорса, де її сказали, що на неї перевели 70 000 доларів США. В салоні повідомили, що ще треба принести 18500 доларів США, вона на ступний день їх принесла, ще на наступний день прийшовши за автомобілем, працівник салону ОСОБА_11, повідомив її що кошти забрав ОСОБА_9. Після чого вона звернулась із заявою до УБОП, потім написала заяву до міліції.

Оголошеними показаннями потерпілою, які нею були підтриманні в повному обсязі, а саме про те, що вона у 2007 році, працюючи на Володимирському ринку в м. Києві, познайомилась з ОСОБА_10, яка повідомила, що її чоловік - ОСОБА_5, працює в СБУ, являється підполковником, має багато зв'язків серед високопосадовців та може допомогти її донці повернутись додому.

26.03.2007 вона зустрілась разом з ОСОБА_10 та чоловіком, який представився ОСОБА_5, і який пообіцяв повернути її дочку з психлікарні за 15 000 доларів США. Він додав, що після отримання ним коштів протягом трьох місяців її донька зможе повернутися додому.

Вона взяла грошові кошти в сумі 15 000 доларів США в борг у свого близького товариша - ОСОБА_12, та 27.03.2007 передала біля будинку № 15 по вул. Володимирській, в м. Києві, чоловіку, який представився ОСОБА_5, дані гроші. Свідків самої передачі грошей не було. Розписки він також не писав.

У квітні 2007 року, ОСОБА_5 призначив їй зустріч, на якій повідомив, що 15 000 доларів США не вистачає для вирішення питання щодо звільнення доньки після примусового лікування з психіатричної лікарні, і йому ще необхідно надати 20 000 доларів США. Вона позичила 20 000 доларів США у ОСОБА_12, які передала ОСОБА_5. в квітні 2007 року, в приміщенні складу на Володимирському ринку, при передачі був присутній сторож складу - ОСОБА_13.

Через місяць жодного результату не було, крім того ОСОБА_5 повідомив, що потрібно ще 20 000 доларів США. Вона позичила у ОСОБА_12 ще 20 000 доларів США, які передала ОСОБА_5 у червні 2007 року, у приміщенні складу на Володимирському ринку. При передачі грошей ОСОБА_5 був присутній охоронець складу - ОСОБА_13. При цьому ОСОБА_5 сказав, що її донька буде вдома максимум через три тижні.

Після того, як пройшло три тижні і жодного результату не було, вона ініціювала зустріч з ОСОБА_5, на якій сказала, що більше йому не довіряє та попросила, щоб він повернув всі отримані від неї гроші. ОСОБА_5 сказав, що потрібно ще 30 000 доларів США, при цьому почав клястись, що поверне їй всі гроші, у випадку невдачі, але він обов'язково вирішить питання зі звільнення доньки.

Вона востаннє вирішила повірити ОСОБА_5 та передати останню суму, тому знову звернулась до ОСОБА_12, і він позичив ще 30 000 доларів США, які вона передала ОСОБА_5 в кінці липня 2007 року, на складі Володимирського ринку в присутності ОСОБА_13 ОСОБА_5 пообіцяв вирішити питання протягом кількох тижнів.

Після того, як пройшло ще кілька тижнів і питання щодо звільнення її доньки вирішено не було, вона знову зустрілась з ОСОБА_5 у серпні 2007 року і сказала, щоб він повернув гроші. Він сказав, що не може повернути гроші, оскільки з його слів вже роздав їх на хабарі, і що питання щодо звільнення її доньки вирішується.

В подальшому в неї відбулось кілька зустрічей із ОСОБА_5, на яких вона йому передавала грошові кошти на вирішення питання щодо звільнення її дочки. Так, на даних зустрічах починаючи з серпня 2007 року та до кінця липня 2008 року нею було передано ОСОБА_5. гроші а сумі 90 000 доларів США, додаткового до 85 000 доларів США, переданих до серпня 2007 року. Разом сума грошових коштів, переданих ОСОБА_5 станом на липень 2008 року становила 175 000 доларів США.

На початку серпня 2008 року їй зателефонували працівники відділу карного розшуку Дніпровського райуправління та запросили на бесіду. Під час бесіди вони повідомили, що ОСОБА_5 завдали сім ножових поранень. В той же день до неї з'явився ОСОБА_5, та почав благати, щоб вона не писала заяву до міліції, обіцяв, що поверне всі гроші навіть з процентами. Вона його пожаліла, повірила, що він поверне всі гроші та не написала заяву до міліції.

Наступного разу вони зустрілись з ОСОБА_5 у вересні 2008 року, і ситуація повторилась, він сказав, що йому потрібні останні 50 000 доларів США, для вирішення проблеми із звільненням доньки з психіатричного, і вона, позичивши дану суму у ОСОБА_12, передала гроші ОСОБА_5 у вересні 2008 року на складі Володимиреького ринку в присутності ОСОБА_13

Після цього з січня 2009 року до серпня 2009 року вона передала ОСОБА_5 гроші в сумі 95 000 доларів США, для вирішення ним питання щодо звільнення доньки з психіатричної лікарні. Всі гроші були передані нею на складі Володимиреького ринку у присутності ОСОБА_13

У серпні 2009 року, коли сума коштів, переданих нею ОСОБА_5 становила 320 000 доларів США, а жодного результату не було, вона змусила його написати розписку, що він власноручно зробив в її присутності та в присутності ОСОБА_13, вказавши прізвище ОСОБА_5 і те, що винен їй 317 000 доларів США, хоча фактично взяв у неї 320 000 доларів США та написав дату, коли він зобов'язується віддати гроші - 29.08.2009. Після цього він зник, і на зв'язок не виходив.

У червні 2010 року ОСОБА_5 з'явився на Володимирському ринку та повідомив, що перерахував гроші з м. Москви на рахунок автосалону, який знаходиться на вул. Щорса, тому що не міг привезти гроші готівкою, та сказав, щоб вона пішла та оформила на себе автомобіль, який вона потім зможе продати і таким чином отримає частину грошей, які їй винен ОСОБА_5

Приблизно 7-8 червня 2010 року вона разом із ОСОБА_5 прийшли до автосалону па АДРЕСА_4, де до них підійшов молодий чоловік та представився ОСОБА_11 та повідомив, що ОСОБА_5 перерахував на її ім'я на рахунок автосалону гроші в сумі 70 000 доларів США а також повідомив, що не вистачає на придбання автомобіля 18 500 доларів США, і попросив, щоб вона їх доплатила.

Вона позичила у ОСОБА_12 15 000 доларів США та віддала їх 10 червня 2010 року, разом з 3500 доларів США в гривневому еквіваленті, які належать їй, працівнику автосалону ОСОБА_11, в приміщенні автосалону по АДРЕСА_4. ОСОБА_11 взяв гроші в присутності ОСОБА_5, та положив їх в сейф. Жодних касових або інших документів про отримання коштів він не надав і сказав, щоб вона на наступний день приходила для того, щоб забрати автомобіль.

Вона прийшла 11 червня 2010 року до автосалону, і ОСОБА_11 повідомив, що ОСОБА_5 забрав гроші, які вона надала ОСОБА_11 10.06.2010. Після вищеописаних подій в автосалоні вона дізналась, що прізвище менеджера салону ОСОБА_11 - ОСОБА_11.

Так як ОСОБА_5 зникнув, вона почала його розшукувати, та дізналась, що справжнє прізвище ОСОБА_5 - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 (т. 1 а.с. 42-47).

Показаннями свідка ОСОБА_14, яка в ході судового слідства, пояснила, що звернулась до підсудного за допомогою щоб він допоміг ОСОБА_15 дочку звільнити. Зі слів ОСОБА_15 він взяв у неї близько 12 тисяч доларів США, але справа так і не закінчилась, ОСОБА_15 дочці він так і не допоміг. Передачі коштів не бачила. Звернулась до нього оскільки він казав, що працівник правоохоронних органів. Коли почали розшукувати підсудного, потерпіла казала, що сума коштів дуже велика. Покази дані нею під час досудового слідства підтримала в повному обсязі.

Оголошеними показаннями свідка ОСОБА_14, про те, що вона являється приватним підприємцем і займається продажем парфумерії на Володимирському ринку. Також, на даному ринку займається підприємницькою діяльністю ОСОБА_8, яка продає цигарки, і з якою в минулому вона підтримувала дружні відносини, а на даний момент ми з нею іноді спілкується по роботі.

Навесні 2007 року, в її присутності ОСОБА_4 познайомилась на Володимирському ринку з чоловіком на ім'я ОСОБА_3, з яким на той момент перебувала у стосунках інший приватний підприємець - ОСОБА_10. В подальшому, зі слів ОСОБА_8 вона знає, що остання звернулась до нього за допомогою, а саме, у зв'язку з тим, що її донька знаходиться на примусовому лікуванні у психіатричні лікарні за рішенням суду, через те, що вбила власного батька, і ОСОБА_8 хотіла допомогти донці звільнитись з лікарні, а ОСОБА_10 розповідала, що в ОСОБА_3 є знайомства і він зможе допомогти, ОСОБА_8 звернулась до нього. Про всі подальші відносини, які відбувались між ОСОБА_8 та вказаним чоловіком на ім'я ОСОБА_3, вона дізнавалась зі слів ОСОБА_8 та зі слів ОСОБА_10.

Так, приблизно в червні 2007 року ОСОБА_8 розповідала, що вона віддала ОСОБА_3 гроші в сумі 12 000 доларів США для вирішення питання щодо Звільнення її дочки. В подальшому, в серпні-вересні 2007 року вона розповіла, що після того, як вона віддала гроші ОСОБА_3, жодних результатів не настало, і він її дочку не звільнив.

У вересні 2010 року ОСОБА_8 розповіла їй, що на вирішення питання щодо звільнення її дочки з психіатричної лікарні, вона віддала ОСОБА_3 більше ніж 300 000 доларів США, але він заволодів цими грошима, дочку її не звільнив, а сам зник. Вона дуже здивувалась, як ОСОБА_4 могла віддати таку суму грошей та запитала її про це, вона сказала, що сама не знає як це вийшло, що вона дуже довго йому довіряла, а він витягував з неї гроші.

Особисто вона свідком при передачі ОСОБА_8 грошей ОСОБА_3 не була, і знає про це тільки з її слів.

Також, при проведенні допиту, у наданій для огляду фотокартці у формі 1 на ім'я ОСОБА_3 чоловіка, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_14 впізнала чоловіка на ім'я ОСОБА_3, з яким ОСОБА_4 познайомилась у 2007 році і якому, згідно слів останньої, вона передала більше ніж 300 000 доларів США для звільнення її доньки від примусового лікування у психіатричному закладі (т. 1 а.с. 57-59).

Показаннями свідка ОСОБА_16, який в ході судового слідства пояснив, що двічі був свідком того, що ОСОБА_4 передавала гроші на складі, підсудному та реально чув про це. Перший раз було 15 000 доларів США, а потім 20 000 доларів США. В судовому засіданні просив оголосити його покази, оскільки пройшло багато часу та підтримав їх в повному обсязі.

Оголошеними показами свідка ОСОБА_16, про те, що приблизно у 1993 році він познайомився з родиною ОСОБА_4 - ОСОБА_15 та ОСОБА_17, які торгували на Володимирському ринку цигарками, і у них склались приятельські відносини.

Приблизно в 2003 році, рідна донька ОСОБА_17 - ОСОБА_6 вбила його, після чого її було осуджено та призначено покарання у вигляді примусового лікування у психіатричній лікарні в м. Дніпропетровську.

Приблизно з 2007 року ОСОБА_8 намагається допомогти донці достроково звільнитись і звертається з цим питанням до знайомих.

У 2007 році, приблизно в серпні місяці, він перебував на складі на Володимирському ринку, де працює вантажником його товариш - ОСОБА_17, прізвища він не знає. Коли вони спілкувались, на складі також з'явилась ОСОБА_8. яка прийшла з чоловіком, незнайомим йому, і він чув їх розмову. Даний чоловік запевняв ОСОБА_8. що допоможе її донці достроково звільнитись від лікування у психіатричному закладі, і сказав, що йому потрібно для цього гроші в сумі 15 000 доларів США. Наскільки він пам'ятає ОСОБА_8 у розмові погодилась надати йому кошти.

Після того, як він почув дану розмову, він бачив даного чоловіка разом з ОСОБА_8 ще кілька разів.

Приблизно в жовтні-листопаді 2007 року він вдруге був присутній при розмові ОСОБА_8 з вказаним чоловіком, коли вони спілкувались на складі на Володимирському ринку. Друга розмова була схожа на першу, тобто чоловік казав, що йому потрібні гроші, для того, щоб допомогти звільнити доньку ОСОБА_8 від примусового лікування у психіатричній лікарні. Цього разу він казав, що йому потрібно 20 000 доларів, отримавши які, він обов'язково їй допоможе.

В подальшому, в кінці 2007 року, ОСОБА_8 йому розповіла, що той чоловік, з яким він її бачив на складі Володимирського ринку, і з яким вона спілкувалась з приводу звільнення дочки, являється підполковником СБУ, його звуть ОСОБА_3, і що він пообіцяв звільнити її дочку з лікарні, і на його вимогу вона надавала йому гроші, суму яку вона назвала він не пам'ятає.

В 2010 році ОСОБА_8 розповіла йому, що передала вказаному чоловіку на ім'я ОСОБА_3 велику суму грошей, для того, щоб він допоміг її донці звільнитись від лікування у психіатричному закладі, але він не допоміг та гроші не повернув.

Також, при проведенні допиту, у наданій для огляду фотокартці у формі 1 на ім'я ОСОБА_3 чоловіка, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_16 впізнав чоловіка, який у його присутності обіцяв ОСОБА_18 допомогти звільнити її доньку від примусового лікування у психіатричному закладі, на що просив в неї гроші (т. 1 а.с. 71-73).

Показаннями свідка ОСОБА_12, який в ході судового слідства показав, що знайомий з ОСОБА_8 давно та дійсно передавав гроші ОСОБА_8. 15 000 тисяч доларів США це був завдаток за купівлю квартири, яку він купував у ОСОБА_8 для свого друга з Китаю, які він вважає боргом. 35 000 доларів США вона попросила бо в неї проблеми з дочкою. Потім пояснила, що її обманули. Спочатку вона не говорила навіщо її гроші, та куди вона їх передає. Проте, потім коли була вже велика сума, сказала, що в неї проблеми з дочкою, дочку потрібно витягувати, а тому кожного разу й вимагають кошти. Загальна сума була віддана ОСОБА_8 згідно розписки складає 305 000 доларів США. Про що вона йому, десь на початку 2011 року, написала розписку на цю суму.

Оголошеними показаннями свідка ОСОБА_12, які ним були підтриманні під час судового слідства, а саме, про те, що він являється приватним підприємцем та займається виробництвом какао. Також, приблизно 12 років він підтримує дружні відносини з ОСОБА_19, обставини знайомства з якою він на даний момент не пам'ятає.

Навесні 2007 року ОСОБА_4 звернулась до нього, для того, щоб він позичив їй гроші, а саме 15 000 доларів США. У зв'язку з тим, що він давно її знає та завжди готовий допомогти, він позичив їй необхідну суму, для чого їй потрібні кошти не запитував, а вона не сказала.

Другий раз ОСОБА_19 позичила в нього гроші у сумі 20 000 доларів США приблизно місяць після того, як позичила першу суму грошей. Гроші, як і в перший раз, він надав їй без розписки. В подальшому, ОСОБА_4, протягом 2007-2010 років позичила в нього 340 000 доларів США, жодних документів в підтвердження передачі ним коштів вони не складали, оскільки він повністю їй довіряє. Після отримання всієї суми грошей, ОСОБА_4 йому розповіла, що їй ця сума потрібна була для того, щоб передати гроші її знайомому на ОСОБА_20, який пообіцяв допомогти їй звільнити її доньку з психіатричного закладу, в якому вона знаходилась за рішенням суду, увзязку із вчиненням злочину та визнання її судом неосудною. Протягом трьох років вказаний чоловік на ім'я ОСОБА_20 витягував з неї грошові кошти частинами на вирішення вказаного питання, і таким чином отримав від ОСОБА_4 340 000 доларів США. жодним чином із звільненням її доньки не допоміг та гроші не повернув (том 1 а.с. 69-70).

Показаннями свідка ОСОБА_11, який в ході судового слідства пояснив, що він неофіційно працює в автосалоні на вул. Щорса, консультантом. Підсудний приходив дивитись автомобіль для своєї жінки. Деталей вже не пам'ятає. Показання надані під час досудового слідства підтримав в повному обсязі.

Оголошеними показаннями свідка ОСОБА_11, про те, що дійсно являється менеджером автосалону «Столиця авто», розташованого по АДРЕСА_4. Також, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 йому наглядно знайомі, оскільки у червні 2010 року приходили разом до автосалону для того, щоб придбати автомобіль «Мерседес ML 350». При цьому жодного договору купівлі-продажу автомобіля не було укладено та жодні гроші від ОСОБА_4 він не отримував, та ОСОБА_3 не передавав. Він не уповноважений укладати договори та мати фінансові відносини з клієнтами салону, так як «Столиця авто»являє собою площадку, на якій автомобілі демонструються, а придбати автомобіль можна через іншу компанію - власника авто, яка розміщує автомобілі на даній площадці (т. 1 а.с. 66-68).

Оголошеними за згодою всіх учасників процесу в порядку,передбаченому ст. 306 КПК України показами свідка ОСОБА_13, який під час досудового слідства пояснив, що він приблизно з 2004 року по 2009 рік він працював охоронцем складу біля Володимирського ринку, де познайомився з продавцем ринку ОСОБА_19. Вона йому розповіла, що в неї є дочка, яка вібуває покарання у вигляді примусових заходів медичного характеру у психіатричній лікарні за вбивство власного батька, і ОСОБА_8 дуже хотіла будь-яким чином допомогти їй повернутись додому.

Влітку 2007 року, коли він охороняв склад, ОСОБА_8 його покликала та попросила бути присутнім при передачі нею грошей якомусь чоловіку. Так. вона, в його присутносіі передала гроші в доларах США незнайомому йому до цього чоловіку. Після чого, як чоловік взяв гроші та пішов, ОСОБА_8 йому пояснила, що з даним чоловіком вони разом проживають в її квартирі, що він є підполковником СБУ і гроші вона йому передала, тому що він пообіцяв допомогти її доньці звільнитись з психіатричної лікарні, після вказаного випадку ОСОБА_8 протягом приблизно 1,5 - 2 роки ще кілька разів в його присутності передала гроші тому ж чоловіку. Точну кількість разів, коли ОСОБА_8 передавала гроші, він вказати не може, тому що не пам'ятає, про суми переданих грошей йому казала ОСОБА_8, це були суми в 10 000, 15 000, 20 000 доларів США. Всі ці гроші вона передавала чоловіку, для того, щоб він допоміг її донці. Також, в його присутності, на складі, ОСОБА_8 спілкувалась з вказаним чоловіком, і він чув, як чоловік каже, що йому ще потрібні гроші, для того, щоб допомогти її донці звільнитись з ихіатричного закладу, при цьому він казав, що йому ці гроші треба комусь заплатити, того, щоб вирішити проблему, кому саме він не казав.

У серпні 2009 року ОСОБА_8 прийшла до нього на склад з вказаним чоловіком та просила дати їй ручку та папір, він надав, І вона сказала чоловіку написати розписку, чоловік в його присутності написав розписку про те, що отримав від ОСОБА_8 ії гроші в сумі, більшій ніж 300 000 доларів США, точну суму він не пам'ятає, Також, ОСОБА_8 йому розповідала, що віддала вказаному чоловіку більше 300 000 доларів США, для того, щоб він допоміг їй звільнити доньку з психіатричного закладу.

Після написання розписки вказаним чоловіком, він його більше на складі не бачив, але чув кілька разів як ОСОБА_8 телефонувала якомусь чоловіку та казала, щоб він повернув їй гроші. Також, Наталія йому в подальшому розповідала, що чоловік, якому вона віддала гроші для вирішення проблеми із дочкою, не виконав свої зобов'язання та гроші їй не повернув.

Також, при проведенні допиту, у наданій для огляду фотокартці у формі 1 на ім'я ОСОБА_3 чоловіка, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_13 впізнав чоловіка, який брав в його присутності гроші у ОСОБА_4 та обіцяв допомогти звільненням її доньки з психіатричного закладу (т. 1 а.с. 60-62).

Оголошеними показаннями свідка ОСОБА_10, про те, що вона являється приватним підприємцем на Володимирському ринку в м. Києві. У лютому 2007 року вона познайомилась з чоловіком ОСОБА_3 і вони почали зустрічатись, і через деякий час вона дізналась, що його прізвище - ОСОБА_5, як він повідомив. Їх інтимні стосунки продовжились до літа 2008 року. Після цього вони підтримували дружні стосунки. Під час їхніх близьких стосунків, ОСОБА_5 в неї вдома не проживав, тільки приходив у гості та міг залишитись ночувати. В період їхніх стосунків, ОСОБА_5 розповідав, що працює на митниці, ким саме не розповідав, де знаходиться його робоче місце також не розповідав.

З приводу взаємовідносин ОСОБА_5 з ОСОБА_4 пояснила, що з останньою вона працює разом на Володимирському ринку, близько з нею незнайома. Через своїх знайомих по Володимирському ринку, а саме через ОСОБА_14, вона знає, що у ОСОБА_8 її донька знаходиться у в'язниці через вбивство власного батька. У 2007 році, ОСОБА_8 познайомилась з ОСОБА_5, після чого вони почали спілкуватись, а ОСОБА_14 через деякий час повідомила, що ОСОБА_5 пообіцяв допомогти ОСОБА_8 забрати її доньку з в'язниці. Вона в ці справи не втручалась, особисто ОСОБА_8 нічого не обіцяла. Про те, що ОСОБА_5 працює в СБУ, є підполковником вона нічого не казала, а розповідала, що він працює на митниці, як він повідомив, і припускала, що в нього є зв'язки. Після того, як ОСОБА_5 пообіцяв ОСОБА_8 допомогти, він їй про даний факт нічого не розповідав, також не розповідав про те, що він збирається взяти у ОСОБА_8 гроші, або взяв у неї гроші.

У 2008 році, коли в них з ОСОБА_5 закінчились близькі відносини. ОСОБА_14 повідомила їй, що ОСОБА_5 давно проживає разом з ОСОБА_8. На її запитання до ОСОБА_5, він відповів, що вони з ОСОБА_8 іноді зустрічаються. Про те, що справжнє прізвище ОСОБА_5 - ОСОБА_3 вона не знала, дізналась про це від працівників міліції (т. 1 а.с. 54-56).

В ході судового слідства свідок ОСОБА_10 надала аналогічні покази показам даним на досудовому слідстві.

Додатково вина підсудного у вчиненні злочину підтверджується.

Протоколом очної ставки між обвинуваченим ОСОБА_3. та потерпілою ОСОБА_4, при проведенні якої потерпіла підтвердила раніше надані покази, обвинувачений ОСОБА_3 відмовився надавати будь-які покази (том 1 а.с. 98-102).

Речовими доказами, а саме: розпискою, написаною ОСОБА_3 ОСОБА_4 від імені ОСОБА_5 із зобов'язанням повернути ОСОБА_4 гроші в сумі 317 000 доларів США (т. 1 а.с. 108).

Висновком експерта № 93 від 10.02.2011, відповідно до якого текст у розписці, написаної від імені ОСОБА_5 щодо зобов'язання повернення грошей в сумі 317 000 доларів США ОСОБА_8 із зазначенням дати 29.08.2009 виконано ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 167-175).

Документами, а саме роздруківками з офіційного сайту Національного банку України з курсом валют на визначені дати (т. 1 а.с. 196-204).

Крім того, суд також враховує і ту обставину, що під час і досудового і судового слідства не представилось можливим встановити інших очевидців та свідків події.

Аналізуючи досліджені докази в їх сукупності, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_3 кваліфіковано вірно за ч. 4 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном, шляхом обману, вчиненого повторно, в особливо великих розмірах.

При призначенні підсудному ОСОБА_3 міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини справи, а саме розмір заподіяної шкоди, особу підсудного -те, що він позитивно характеризується за місцем проживання, раніше неодноразово судимий, має не зняту та не погашену судимість, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 за вчинення злочину передбаченого ст. 190 ч.4 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання винного, судом не встановлено, з таких підстав.

Відповідно до ст. 67 ч.4 КК України, оскільки повторність в даному випадку є кваліфікуючою ознакою вчиненого злочину, то суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.

Суд не визнає рецидив злочинів, як обтяжуючу обставину, оскільки в даному випадку винний був раніше засуджений за злочини вчиненні проти власності, що не утворює рецидив злочинів.

На підставі викладеного суд вважає, що виправлення винного ОСОБА_3 можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання за ст. 190 ч.4 КК України у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, в межах санкції даної статті.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 06.01.2011 року, зарахувавши строк попереднього його ув'язнення, відповідно до правил ст. 72 КК України.

Цивільний позов потерпілой ОСОБА_8 до підсудного ОСОБА_3 про стягнення 1 848 750 гривень матеріальної шкоди, задовольнити повністю, з огляду на такий, що знайшов свого ствердження в матеріалах справи та визнаний підсудним.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, і призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з конфіскації майна належного йому на праві власності.

Відповідно до вимог ст. 72 КК України зарахувати в строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 строк його попереднього ув'язнення - починаючи з 06.01.2011 року.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_15, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 1 848 750 (один мільйон вісімсот сорок вісім тисяч сімсот п'ятдесят) гривень 00 коп. матеріальної шкоди.

Судові витрати по справі за проведення почеркознавчої експертизи №93 від 10.02.2011 року, в розмірі 626 грн. 94 коп. стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в м. Києві (отримувач платежу -НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, банк УДК у Київській області, р/р 31253272210699 код ЗКПО 25575285, МФО 821018 (11110 «за проведення експертизи та дослідження»).

Речові докази по справі: копія розписка написана ОСОБА_3 ОСОБА_8 від імені ОСОБА_5 із зобов'язанням повернення коштів, яка зберігається при матеріалах справи, - залишити при матеріалах справи.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити без змін -тримання під вартою у Київському міському слідчому ізоляторі Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській обл..

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

Суддя Н.Ю.Дмитрук