Ухвала суду № 28088988, 25.09.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2012 р.справа № 2а/0470/1692/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

при секретарі судового засідання: Горшкові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2011 року у справі №2а/0470/1692/11 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Кіровоському районі м. Дніпропетровська про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська, з урахуванням змінених позовних вимог, про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 13.01.2011р. № 00451701/3, в частині визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 5847,06 грн., а також суми штрафних санкцій у розмірі 2923,53 грн.

В обґрунтування адміністративного позову, позивач зазначає, що за результатами проведеної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008р. по 30.06.2010р., відповідачем встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за відповідний період з підстав відсутністю податкових накладних. За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.01.2011р. № 00451701/3. Вказане рішення вважає необґрунтованим та прийнятим в результаті неправильного застосування норм законодавства, оскільки не враховані від'ємне значення з ПДВ по деклараціях на загальну суму 5847,06грн. Які не приймали участь у формуванні податкового кредиту, що спричинило невірне визначення податкового зобов'язання, а також суми штрафних санкцій.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2011р. у задоволенні позову відмовлено. Постанова суду обгрунтована, з посиланням на норми ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", тим, що забороняється включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними, що не спростовано позивачем під час розгляду спрапви.

На вказане рішення суду позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов. Скарга обгрунтована тим, що окрім порушення, під час перевірки також було встановлено, що позивачем не було відображено у складі податкового кредиту суми ПДВ, сплачені (нараховані) при придбанні товарів (робіт, послуг) які використовуються в господарській діяльності проте вказані суми не враховані при нарахуванні зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій.

У судовому засіданні представник позивач, позивач апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити, з підстав в ній викладених.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив щодо поданої скарги. Зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з урахуванням всіх доказів та прийнято обґрунтоване рішення. У задоволенні скарги просив відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено та знайшло своє підтвердження у суді апеляційної інстанції, що в період з 25.08.2010р. по 21.09.2010р. проведена документальна планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства позивача за період з 01.10.2008р. по 30.06.2010р. за результатами якої складено Акт № 207-171-2125300909 від 24.09.2010р.

В ході перевірки встановлено порушення п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме до складу податкового кредиту віднесено суми податку на додану вартість, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (тощо) за період на загальну суму 34823 грн. у тому числі по періодах : - березень 2009р., квітень 2009р., травень 2009р.; липень 2009р.; серпень 2009р.; вересень 2009р.; жовтень 2009р.; листопад 2009р., квітень 2010р.

Податкові накладні, за якими суми були віднесені у вказані періоди до податкового кредиту з ПДВ при перевірки надано не було. Таких доказів не надано і до матеріалів справи.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення, регламентований п.7.4, 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно з пп. 7.4.1. п. 7.4. ст 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг) (пп. 7.4.5. п. 7.4. Закону України "Про податок на додану вартість").

Таким чином, оскільки позивачем не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями витрат за період березень 2009р., квітень 2009р., травень 2009р.; липень 2009р.; серпень 2009р.; вересень 2009р.; жовтень 2009р.; листопад 2009р., квітень 2010р., при формуванні податкового кредиту, колегія суду приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку відмовляючи у задоволенні позову.

Щодо посилання позивача на невірне визначення відповідачем суми зобов'язання, слід зазначити наступне.

За результатами перевірки було встановлено завищення податковий кредит з податку на додану вартість та встановлено наявність первинних документів (податкових накладних) за якими позвачем не формувався податковий кредит.

За результатами перевірки відповідачем було нараховано зобов'язання із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій згідно з нормами пп. «б»пп 4.2.2. п. 4.2. ст. 4, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників подотків перед бюджетами та держпвними цільовими фондами».

Отже, твердження позивача щодо врахування сум ПДВ за виявленими податковими накладними, за якими позвачем не формувався податковий кредит, при обчисленні податкового зобов'язання, суперечить нормам чинного законодавства.

Таким чином доводи позивача викладені в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2011 року у справі №2а/0470/1692/11 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Кіровоському районі м. Дніпропетровська про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Повний текст судового рішення виготовлено 02 жовтня 2012року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим