Постанова № 28088881, 06.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11633/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.

Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"06" грудня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів при секретарі Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., Коток К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 жовтня 2012 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мак Хаус»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мак Хаус»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 серпня 2012 року № 0007742202.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 жовтня 2012 року адміністративний позов задоволений.

Не погоджуючись з ухваленою постановою, Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції -скасуванню із прийняттям нової про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Мак Хаус»(код за ЄДРПОУ 19358827) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року, за результатами якої складений акт від 30 липня 2012 року № 573/22-2/19358827.

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «Мак Хаус»за період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 30 335 781, 00 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за вказаний вище період встановлено його завищення на 6 527 442 грн. по взаємовідносинам з ПП «Арикон»(код за ЄДПРОУ 37156815).

Перевіркою згідно АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів»та наданих до перевірки документів встановлено включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Арикон»(код за ЄДРПОУ 37156815) на загальну суму 6 527 442 грн.

У ході перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС використовувався акт перевірки Алчевської ОДПІ від 10.02.12 р. № 324/236-37156815 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Арикон»(код за ЄДРПОУ 37156815) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.11 по 30.09.11». За результатами перевірки встановлено, що внаслідок порушення п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового Кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI (із змінами і доповненнями), п. З ст. 5 та п. 1 ст. 7 Господарського Кодексу України від 16.01.03 № 436-IV, п 2 ст. 3 Закону України від 16.07.99 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами та доповненнями, п. 1.2, п. 2.7 Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», п. 3.1, п. 4.1, п. 8 розділу III, п. 3.1 розділу V Наказу ДПА України від 25.01.11 № 41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість»відсутність документального підтвердження податкових зобов'язань, в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість всього у сумі 66 195 914 грн.

Таким чином, ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС за результатами перевірки зроблено висновок про порушення ТОВ «Мак Хаус», зокрема ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 6 527 442 грн., в тому числі:

- за квітень 2011 року - 822 029 грн.,

- за травень 2011 року -838 713 грн.,

- за червень 2011 року -1 042 560 грн.,

- за липень 2011 року -3 824 140 грн.

ТОВ «Мак Хаус»03 серпня 2012 року подано до податкового органу заперечення на акт перевірки від 30 липня 2012 року № 573/22-2/19358827.

У висновку відповідача, складеного за результатами розгляду заперечень, від 09 серпня 2012 року № 5636/10/22-2010, заперечення залишено без змін.

На підставі акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, 14 серпня 2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007742202, яким згідно з підпунктом 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 7 483 477 грн., у тому числі 6 527 442 грн. - основний платіж, 956 035 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з огляду на підтвердження права на податковий кредит з податку на додану вартість у сумі 6 527 442 грн.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем в підтвердження своєї позиції та правомірності виникнення податкових зобов'язань та формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Арикон»надано договори купівлі-продажу № 25/МХ від 25 липня 2011 року з додатком від 05 серпня 2011 року, договір № 23/МХ від 23 лютого 2011 року та докази виконання вказаних договорів, а саме: податкові накладні, відпускні накладні, рахунки-фактури, банківські виписки по особовому рахунку ТОВ «Мак Хаус»(підтвердження оплати надання послуг (виконання робіт).

Крім цього, позивачем також надано докази перевезення, зокрема договір про надання послуг з перевезення вантажів по території України автомобільним транспортом від 03 лютого 2010 року № ALUZ 009.10, договір перевезення вантажів від 10 січня 2011 року № 853, договір перевезення від 03 серпня 2010 року № 0308-1/10, договір на експедиційні послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 03 лютого 2011 року № 0302-1/11, договір перевезення вантажу від 10 червня 2008 року № 2 та додані до них докази виконання вказаних договорів (товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі, рахунки-фактури, акти про надання послуг, податкові накладні), а також договори оренди нежилих приміщень від 15 березня 1999 оку № 47 з додатковими угодами до нього від 29 липня 1999 року № 2, від 01 грудня 2000 року № 3, від 01 березня 2003 року № 7, від 30 квітня 2004 року № 9, від 01 липня 2004 року № 10, від 01 березня 2005 року № 11, від 06 серпня 2007 року № 12, від 01 грудня 2007 року № 13, від 01 лютого 2008 року № 14, від 28 лютого 2009 року № 15, від 29 червня 2012 року № 17 та додані до них акти приймання-передачі з оренди; договір оренди від 29 червня 2012 року № 02/07-12 з актом приймання-передачі; докази перебування товару на складах за період з 01.04.2011 року по 10.04.2011 року (картки рахунку «Товар на складі») та докази подальшої реалізації товару у м. Києві, м. Одесі, м. Харкові, м. Дніпропетровську, що підтверджуються видатковими накладними.

ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС посилається на відсутність документального підтвердження права ТОВ «Мак Хаус»на включення сум по взаємовідносинам з ПП «Арком»до податкового кредиту, обґрунтовуючи це актом перевірки Алчевської ОДПІ від 10.02.2012 р. № 324/236-37156815 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Арикон»(код за ЄДРПОУ 37156815) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.11 по 30.09.11», яким встановлено відсутність документального підтвердження податкових зобов'язань ПП «Арикон»первинними документами, в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань на 66 195 914 грн.

Висновки за результатами перевірки зроблено на підставі комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу: АРМ «Облік податків та платежів», АРМ «Аудит», АРМ «БЕСТ-Звіт», АІС «Реєстр платників податків», АІС «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розмірі контрагентів».

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно до п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Пунктом 201.2. ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Згідно до п. 201.6. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів.

Пунктом 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що виписані податкові накладні та невключені до складу податкового зобов'язання постачальником є заповненими з порушенням встановленого порядку, у зв'язку з чим висновки податкового органу щодо відсутності підстав для включення позивачем до складу податкового кредиту за рахунок сум ПДВ по податковим накладним, отриманим від ПП «Арикон»на загальну суму 6 527 442 грн. правомірними.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що податкове повідомлення-рішення від 14 серпня 2012 року № 0007742202 прийнято податковим органом правомірно.

Таким чином, колегія суддів вважає адміністративний позов необґрунтованим, постанову суду першої інстанції такою, що прийнята з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню із ухваленням нової про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, неповно з'ясував обставини справи, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 жовтня 2012 року - скасувати.

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Мак Хаус»- відмовити.

Повний текст постанови виготовлений 11 грудня 2012 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.