Рішення № 28088667, 17.12.2012, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/11266/12

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

17 грудня 2012 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Шаховніна М. О. ,

при секретарі - Довгалюк Д. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство Союздрук» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2012 року ТОВ «Агенство Союздрук» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідачка перебувала в трудових відносинах з позивачем з 10 травня 2012 року та працювала на посаді кіоскера кіоску НОМЕР_2 з повною матеріальною відповідальністю.

16 серпня 2012 року у кіоску НОМЕР_2 було проведено ревізію (інвентаризацію) товарно-матеріальних цінностей та виявлено нестачу грошових цінностей на суму 5 685 грн. 35 коп., ОСОБА_1 даний опис підписала та зобов'язалася повернути суму нестачі.

Посилаючись на те, що ТОВ «Агенство Союздрук» зазнало збитків, внаслідок дій відповідачки, просить стягнути з ОСОБА_1 5 685 грн. 35 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, з тих же підстав просив його задовольнити.

Відповідачка в судове засідання повторно не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини поважності неявки суду не повідомила.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 та ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Заочний розгляд справи відбувається за відсутності відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, на підставі ухвали про заочний розгляд справи.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні наказом № 180/к від 08.05.2012 року ОСОБА_1 з 10.05.2012 року прийнято тимчасово на роботу на посаду кіоскера кіоску НОМЕР_2 з повною матеріальною відповідальністю (а.с. 20), а наказом № 344/к від 01 серпня 2012 року ОСОБА_1 з 01.08.2012 року переведено на постійну роботу на посаду кіоскера кіоску НОМЕР_2 з повною матеріальною відповідальністю (а.с. 21).

Відповідно до договору НОМЕР_2 про індивідуальну матеріальну відповідальність від 10 травня 2012 року ОСОБА_1 взяла на себе матеріальну відповідальність за забезпечення зберігання майна, товарно-матеріальних цінностей, переданих їй для реалізації (а.с. 17).

Згідно інвентаризаційного опису № Кр 211 товарно-матеріальних цінностей від 16.08.2012 року виявлено у кіоску НОМЕР_2, що надлишок відсутній, а нестача становить 5 685 грн. 35 коп. (а.с. 4-14). Даний акт підписаний відповідачкою, з результатами інвентаризації товарно-матеріальних цінностей вона погодилась, заперечень не надала.

17 серпня 2012 року ОСОБА_1 власноручно написала розписку, в якій зобов'язалася до 23.08.2012 року внести в касу 5 685 грн. 35 коп. нестачі, яка була виявлена в ході ревізії (а.с. 18) та написала пояснювальну записку (а.с 19).

18 серпня 2012 року було складено акт про те, що ОСОБА_1 відмовилася надавати пояснення щодо причин недостачі торгової виручки, яка була виявлена інвентаризацією товарно-матеріальних цінностей 16.08.2012 року (а.с. 15).

На день розгляду справи відповідачка вказану грошову суму позивачу не повернула.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 232 КЗпП України трудові спори розглядаються за заявою власника або уповноваженого ним органу про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації.

Згідно ч. 2 ст. 132 КЗпП України, матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.

Відповідно до ст. 134 даного кодексу передбачено, що працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли, зокрема, між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до вимог ст. 135-1 вказаного Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілісності майна та інших цінностей,переданих йому для зберігання або для інших цілей; відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків.

Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29 грудня 1992 року із подальшими змінами «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» справи про повну матеріальну відповідальність на підставі письмового договору, укладеного працівником з підприємством, установою, організацією, про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей (недостача, зіпсуття), переданих йому для зберігання або інших цілей, суд зобов'язаний перевірити, чи належить відповідач до категорії працівників, з якими згідно зі ст. 1351 КЗпП України може бути укладено такий договір, та чи був він укладений. За відсутності цих умов на працівника за заподіяну шкоду може бути покладено лише обмежену матеріальну відповідальність, якщо за чинним законодавством працівник з інших підстав не несе матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди.

Згідно ст. 130 КЗпП України, працівники несуть відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду.

Відповідно до ст. 138 даного Кодексу, для накладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених ст.130 цього Кодексу.

З огляду на те, що матеріалами справи підтверджено факт недостачі допущеної з вини відповідачки, договір про матеріальну відповідальність з відповідачем був укладений, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України на користь ТОВ ««Агенство Союздрук» підлягають стягненню з ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 214 грн. 60 коп.

На підставі наведеного, керуючись ст. 130, 132, 134, 138, 1351 КЗпП України, ст. 3, 11, 15, 57,58, 60, 88, 209, 212-215, 224, 228, 233 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство Союздрук» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство Союздрук» (код ЄДРПОУ 01191166) 5 685 грн. 35 коп. (п'ять тисяч шістсот вісімдесят п'ять гривень тридцять п'ять копійок) та 214 грн. 60 коп. (двісті чотирнадцять гривень шістдесят копійок) судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя М. О. Шаховніна