Рішення № 28087564, 29.11.2012, Кельменецький районний суд Чернівецької області

29.11.2012

Справа 2-453/12

Справа № 2-453/12

РІШЕННЯ

Іменем України

29 листопада 2012 року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого -судді Телешмана О.В.

при секретарі Попельницькій С.С.

з участю:

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_8,

відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4

представника відповідачів ОСОБА_5,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Кельменці справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю, виселення з жилого приміщення та зняття з реєстрації та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Мошанецька сільська рада Кельменецького району Чернівецької області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на майно та частково недійсним договору дарування та рішення виконавчого комітету сільської ради, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просить:

1. Усунути перешкоди в користуванні належним йому житловим будинком, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 шляхом зняття з реєстрації з вказаного житлового будинку та позбавлення права користування ним відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_3.

Відповідачка ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому, з урахуванням уточнених в судовому засіданні вимог, просить:

1. Ухвалити рішення яким в частині 1/4 частки, визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, яке видане виконавчим комітетом Мошанецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області 02.12.2010 року згідно з рішенням виконавчого комітету Мошанецької сільської ради від 19.11.2010 року № 53, зареєстрованому в Кельменецькому БТІ 27.12.2010 року у реєстровій книзі № 19, стор. № 128 за реєстровим № 328 та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером № 32239226.

2. В частині 1/4 частки, визнати недійсним рішення виконавчого комітету Мошанецької сільської ради від 19.11.2010 року № 53, на підставі якого ОСОБА_7 було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

3. В частині 1/4 частки, визнати недійсним договір дарування житлового будинку від 28.03.2012 року серії ВРП № 261562, посвідчений державним нотаріусом першої Чернівецької державної нотаріальної контори.

4. Визнати за нею - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючою по АДРЕСА_1, право власності в порядку спадкування на 1/4 частки, житлового будинку позначеного на плані літ. А-І, зальною площею 53.00 кв. м., у тому числі житловою площею 32.40 кв. м.; та прилеглих до нього господарських будівель та споруд -гаража - Б, сарая - В,; сарая - Г; літньої кухні літ. Д, літньої кухні Е, сарая Ж., літньої кухні З, сарая И, сарая И, вбиральні К, сарая Д. підвалу - Пд, тамбура е1, ганку а1, огорожі №1, воріт №2, огорожі № 3, хвіртки № 4, загальна інвентаризаційна вартість якого складає 146736 грн.

Представник позивача ОСОБА_8 пояснив суду, що на підставі договору дарування житлового будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 від 28 березня 2012 року позивач ОСОБА_6 є власником житлового будинку та господарських споруд, що стверджується договором дарування та Витягом про державну реєстрації прав власності. На протязі тривалого часу відповідачі своїми діями роблять неможливим нормальне проживання в даній садибі матері позивача ОСОБА_7. ОСОБА_6 є інвалідом першої групи, і в той час як я він переносить фізичні страждання за станом свого здоров'я, відповідачі іще й вчиняють з ним та його матір'ю сварки, ображають їх. Являючись власником даного нерухомого майна, і не бажаючи, щоб відповідачі проживали в даній садибі, позивач звернувся до відповідачів з письмовою пропозицією звільнити дані приміщення, однак вони не звільнили спірне житло. Відповідачі продовжують порушувати його спокій та спокій матері. Про те, що відповідачі по відношенню до його матері постійно вчиняли чвари, ображали її підтверджується письмовими доказами по справі. Таким чином перешкоди в користуванні власністю мають місце. Стосовно зустрічного позову, то відповідачка ОСОБА_3 не прийняла спадщину після смерті батька, так як не подала заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори, а також частину будівель було збудовано після смерті її батька, відповідно, вона на них не може претендувати в порядку спадкування.

Представник позивача ОСОБА_1 пояснила, що позов ОСОБА_6 підтримує повністю, а зустрічний позов вона не визнає повністю. Відповідачі не дають матері позивача користуватися належним йому майном, постійно погрожують матері, зокрема ОСОБА_4 Тому ОСОБА_6 бажає щоб відповідачі не перешкоджали матері користуватися його житлом. Спірний договір дарування дійсний і в сільській раді їй пояснили, що мати прийняла спадщину, а відповідачка ОСОБА_3 незаконно зареєструвалася на спірній житловій площі.

Відповідачка ОСОБА_3 пояснила, що позов вона не визнає повністю, а зустрічний позов підтримує повністю. Все нерухоме майно в господарстві будувалося за її участю. Також вони капітально ремонтували житловий будинок, а потім виявилося, що мати одноособова стала власником всього майна і подарувала його разом з ними позивачу ОСОБА_6 На момент смерті батька ОСОБА_9 вона проживала разом з батьком в спірному господарстві, а з реєстрації знялася лише в 1989 році, тому що мати її вигнала.

Представник відповідачів ОСОБА_5 первісний позов не визнав повністю, а зустрічний позов підтримав повністю з підстав, які зазначені в позові. Він пояснив, що на момент смерті батька відповідачки ОСОБА_3 громадянина ОСОБА_9 відповідачка з ним постійно проживала і вступила в управління та володіння спадковим майном. Не дивлячись на це, відповідачка ОСОБА_7 виготовила свідоцтво про право власності на спірне майно лише на своє ім'я, тоді, як ОСОБА_3 мала право на спадщину відповідно до ст.529 Цивільного кодексу Української РСР і в даному спірному спадковому майні вона має ј частку власності, яке набуте нею в порядку спадкування. 28.03.2012 року, спірні житловий будинок з прилеглими до нього господарськими будівлями та спорудами ОСОБА_7 подарувала ОСОБА_6, цим самим фактично позбавивши права власності ОСОБА_3 на спірне нерухоме майно. За таких обставин, вимоги позивача ОСОБА_6, за первісним позовом про виселення на підставі ст. 116 ЖК України, є необґрунтованими та безпідставними так як і вимоги за другим позовом, який суд прийняв безпідставно, оскільки це зовсім інший позов про усунення перешкод у користуванні власністю на підставі ст.ст. 316, 317, 319, 391 ЦК України. Право власності ОСОБА_3 порушене з боку її рідних - матір'ю в тому, що вона одноособово та в цілій частці оформила свідоцтво на право власності на житловий будинок та прилеглих до нього господарських споруд та будівель, а братом в тому, що він володіючи майном на підставі договору дарування житлового будинку взагалі не визнає її права на частку у вказаному будинку в порядку спадкування, тому позивачка просить визнати частково недійсними правовстановлюючі документи на право власності на спірне майно на ім'я відповідачки ОСОБА_7 та на ім'я ОСОБА_6

З показів свідка ОСОБА_7 вбачається що позивач ОСОБА_6 та відповідачка ОСОБА_3 є її дітьми. ОСОБА_3 зі своїм чоловіком проживають з нею в одному господарстві, вони її не допомагають, а також чинять над нею насильницькі дії. ОСОБА_4 її бив, душив. Він поселився в її господарстві приблизно в 1993 році. Дане господарство побудувала вона та її чоловік під час шлюбу.

З показів свідка ОСОБА_10 вбачається що відповідачка ОСОБА_3 є його мамою, а ОСОБА_7 є його бабою. З останньою він проживав в одному господарстві. Баба часто з ним та його вітчимом конфліктує, чіпляється до них. Виганяла його з дружиною з господарства, тому він на даний час там не проживає, а живе у своєї дружини. Ініціатором скандалів була баба ОСОБА_7, а позивач ОСОБА_6 проживає в м. Чернівці і приїжджає до баби 1-2 рази на рік. Його вітчим ОСОБА_4 будував сарай для худоби, здійснював ремонт кухні за власні кошти і баба не заперечувала проти цього. У його матері є інше житло, але воно не придатне для проживання.

Судом досліджено інші докази: копія паспорта громадянина України ОСОБА_6 НОМЕР_1, копія пропозиції на ім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від 08.06.2012 року, лист Кельменецького РВ УМАС України від 09.06.2011 року №37/2498, копія постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 11.09.2010 року, копія постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 04.10.2010 року, лист Мошанецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області від 11.07.2011 року № 164, копія довідки МСЕК серії 10ААА № 340662 на ім'я ОСОБА_6, копія витягу про державну реєстрацію прав № 34315366 від 30.05.2012 року, копія договору дарування житлового будинку АДРЕСА_1 від 28.03.2012 року, копія інвентаризаційної справи на житловий будинок АДРЕСА_1, довідка Мошанецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області від 27.08.2012 року № 1003, характеристика Мошанецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області від 27.08.2012 року № 220 на ОСОБА_3, довідка Мошанецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області від 11.06.2012 року № 768, копія свідоцтва про смерть ОСОБА_6 НОМЕР_2,копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 НОМЕР_3, копія довідки відділу ДРАЦС Кельменецького РУЮ від 27.01.2006 року №67, копія свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_4, копія свідоцтва про одруження НОМЕР_5, копія технічного паспорта на житловий будинок по АДРЕСА_1, копія витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі № 31587213 від 06.09.2012 року, копія заяви ОСОБА_3 до Кельменецької державної нотаріальної контори від 06.09.2012 року № 384 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9, довідка Мошанецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області від 08.06.2012 року № 767, довідка Мошанецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області від 05.09.2012 року № 1040, довідка Мошанецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області від 24.05.2012 року № 718, лист Мошанецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області від 05.09.2012 року № 228, рішення виконавчого комітету Мошанецької сільської ради від 19.11.2010 року № 53.

Судом встановлено, що відповідачка за зустрічним позовом ОСОБА_7 перебувала в шлюбі з ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Дочкою ОСОБА_9 та ОСОБА_7 є відповідачка ОСОБА_3 За час спільного проживання подружжя ОСОБА_9 та ОСОБА_7 побудували житловий будинок, позначений в технічному паспорті (інвентаризаційній справі) літерою «А-І», гараж -«Б», сараї - «В,Г,Ж,И,Й», літню кухню -«Е», підвал -«Пд.», убиральню -«К»по АДРЕСА_1. В даному житловому будинку та господарстві на день смерті ОСОБА_9 проживали ОСОБА_7 та відповідачка ОСОБА_3 із своїм колишнім чоловіком та дітьми. Та обставина, що вказане вище нерухоме майно належало ОСОБА_9 та ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності не заперечується сторонами та визнається ними. Відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Після смерті ОСОБА_9 спадщину прийняли його дружина ОСОБА_7 та його дочка ОСОБА_3, оскільки вони проживали разом із спадкодавцем та вступили в управління та володіння його майном. Відповідно до ч.1 ст. 524 Цивільного кодексу Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Відповідно до ст.529 даного кодексу При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. Відповідно до ст.548 цього кодексу для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Статтею 549 даного кодексу встановлено, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Таким чином, відповідачка ОСОБА_3 вступила після смерті батька в управління та володіння його майном, оскільки вона спільно проживала з покійним батьком та, відповідно, успадкувала від свого батька ј частку житлового будинку, позначеному в технічному паспорті літерою «А-І», гараж -«Б», сараїв - «В,Г,Ж,И,Й», літньої кухні -«Е», підвалу -«Пд.», убиральні -«К»по АДРЕСА_1.

Не дивлячись на те, що відповідачка ОСОБА_3 стала власником ј частки вказаного вище спірного майна в порядку спадкування, виконавчим комітетом Мошанецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області 02.12.2010 року згідно з рішенням виконавчого комітету Мошанецької сільської ради від 19.11.2010 року № 53 відповідачці ОСОБА_7 було видано свідоцтво про право власності на вказане вище нерухоме майно та зареєстровано дане свідоцтво в Кельменецькому бюро технічної інвентаризації 27.12.2010 року у реєстровій книзі № 19, стор. № 128 за реєстровим № 328 та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером № 32239226.

Отже, вказаним вище рішенням виконкому Мошанецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області відповідачка ОСОБА_3 була позбавлена права власності на вказане вище спірне майно.

Після смерті ОСОБА_9 в господарстві по АДРЕСА_1 було побудовано літню кухню «Д», та сараї «Л, М». Виконавчим комітетом Мошанецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області 02.12.2010 року згідно з рішенням виконавчого комітету Мошанецької сільської ради від 19.11.2010 року № 53 відповідачці ОСОБА_7 було видано свідоцтво про право власності на вказане вище нерухоме майно та зареєстровано дане свідоцтво в Кельменецькому бюро технічної інвентаризації 27.12.2010 року у реєстровій книзі № 19, стор. № 128 за реєстровим № 328 та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером № 32239226.

Враховуючи викладене вище суд, вважає, що рішення виконавчого комітету Мошанецької сільської ради від 19.11.2010 року № 53 є частково недійсним в частині видачі свідоцтва про право власності, зареєстроване в подальшому в Кельменецькому бюро технічної інвентаризації 27.12.2010 року у реєстровій книзі № 19, стор. № 128 за реєстровим № 328 та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером № 32239226, на нерухоме майно в частині належності відповідачці ОСОБА_7 ј частки житлового будинку, позначеного в технічному паспорті літерою «А-І», гаража -«Б», сараїв - «В,Г,Ж,И,Й», літньої кухні -«Е», підвалу -«Пд.», убиральні -«К». В іншій частині, а саме: належності відповідачці ОСОБА_7 ѕ вказаного вище спірного майна та літньої кухні «Д», сараїв «Л, М»свідоцтво є дійсним, оскільки відповідачка ОСОБА_3 та її представник не надали суду належних та допустимих доказів, що літня кухня «Д», та сараї «Л, М»належали відповідачці ОСОБА_3 на праві власності на момент видачі Мошанецькою сільською радою Кельменецького району Чернівецької області свідоцтва про право власності на спірне майно або дане майно входило до складу спадщини після смерті ОСОБА_9

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Згідно ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Згідно ч.1 ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

28 березня 2012 року відповідачка ОСОБА_7 подарувала позивачу ОСОБА_6 вказане вище нерухоме майно, а саме: житловий будинок, позначений в технічному паспорті літерою «А-І», гараж -«Б», сараї - «В,Г,Ж,И,Й», літню кухню -«Е», підвал -«Пд.», убиральню -«К», літню кухню «Д», та сараї «Л, М»по АДРЕСА_1 згідно договору дарування від 28.03.2012 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1-223, посвідченого державним нотаріусом Першої Чернівецької державної нотаріальної контори.

Відповідачка ОСОБА_3 заперечує дійсність даного правочину з тих підстав, що відповідачка ОСОБА_7 незаконно отримала свідоцтво про право власності на вказане вище спірне майно. Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України , якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що договір дарування житлового будинку, позначеного в технічному паспорті літерою «А-І», гаража -«Б», сараїв - «В,Г,Ж,И,Й», літньої кухні -«Е», підвалу -«Пд.», убиральні -«К», літньої кухні «Д», та сараїв «Л, М»по АДРЕСА_1, від 28.03.2012 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1-223, посвідчений державним нотаріусом Першої Чернівецької державної нотаріальної контори є частково недійсним в частині дарування відповідачкою ОСОБА_7 позивачу ОСОБА_6 ј частки житлового будинку, позначеного в технічному паспорті літерою «А-І», гаража -«Б», сараїв - «В,Г,Ж,И,Й», літньої кухні -«Е», підвалу -«Пд.», убиральні -«К». В іншій частині, а саме: дарування ѕ вказаного вище спірного майна та літньої кухні «Д», та сараїв «Л, М»договір є дійсним, оскільки відповідачка ОСОБА_3 та її представник не надали суду належних та допустимих доказів, що літня кухня «Д», та сараї «Л, М»належали її на праві власності на момент видачі Мошанецькою сільською радою Кельменецького району Чернівецької області свідоцтва про право власності на спірне майно та доказів, що дане майно належало покійному батькові відповідачки ОСОБА_3 Зокрема згідно копії технічного паспорта (інвентаризаційної справи) на житловий будинок АДРЕСА_1 літня кухня «Д», та сараї «Л, М»були збудовані після смерті ОСОБА_9

В даному будинку зареєстровані та проживають відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3. Остання є співвласником спірного житла і за таких обставин законодавством не передбачено позбавлення власника права користування, як складової права власності на майно, оскільки позивач ОСОБА_6 та відповідачка ОСОБА_3 є співвласниками спірного майна. В матеріалах справи відсутні, а позивач ОСОБА_6 та його представники в порушення ст.60 ЦПК України не надали суду належних та допустимих доказів, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 чинять позивачу ОСОБА_6 перешкоди в користуванні ѕ частки будинку по АДРЕСА_1, який належить йому на праві спільної часткової власності з відповідачкою ОСОБА_3

Згідно ст. 41 Конституції України право власності є непорушним і кожен має право володіти і користуватися своєю власністю. Згідно ст.. 380 ЦК України житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Відповідно до ст.. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Позивач ОСОБА_6 та відповідачка ОСОБА_3 до виділення їх часток в натурі мають рівні права щодо користування спірним житлом, тому відповідачка ОСОБА_3 не може бути визнана такою, що втратила право користування спірним житлом.

Позивач ОСОБА_6 та його представники не надали суду належних та допустимих доказів, що відповідач ОСОБА_4 порушує право власності позивача на належне йому житло, а саме ѕ частки будинку по АДРЕСА_1, оскільки частка ОСОБА_6 не виділена в натурі і є лише ідеальною часткою.

Відповідно до вимог ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні " (далі - Закону) зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть. Згідно ст. 11 Закону зняття з реєстрації місця проживання здійснюється відповідним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації. Отже, суд не наділений повноваженнями приймати рішення про зняття фізичних осіб з реєстрації місця проживання. Тому, суд вважає, що в задоволенні вимог позивача про зняття відповідачів з реєстраційного обліку слід відмовити, оскільки суд не наділений повноваженнями зняття та постановки громадян на реєстраційний облік, а даними повноваженнями наділені відповідні органи з питань реєстрації.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що позов ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні житлом шляхом визнання такими, що втратили право користування житлом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та зняття їх з реєстрації не підлягає задоволенню і в позові слід відмовити повністю за безпідставністю.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу в межах заявлених ними вимог.

Позивачка ОСОБА_3 не вимагали визнання спірного свідоцтва про право власності на житло та спірного договору дарування недійсним з інших підстав та не подавали доказів, які дозволяли б суду визнавати вказані вище документи та право чини недійсними з інших підстав, ніж ті, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи.

Тому суд вважає, що зустрічний позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково, а саме, суд вважає, що:

- слід визнати частково недійсним рішення виконавчого комітету Мошанецької сільської ради від 19.11.2010 року № 53 в частині видачі оформлення права власності та видачі свідоцтва про право власності, зареєстроване в подальшому в Кельменецькому бюро технічної інвентаризації 27.12.2010 року у реєстровій книзі № 19, стор. № 128 за реєстровим № 328 та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером № 32239226, на нерухоме майно в частині належності відповідачці ОСОБА_7 ј частки житлового будинку, позначеного в технічному паспорті літерою «А-І», гаража -«Б», сараїв - «В,Г,Ж,И,Й»Літньої кухні -«Е», підвалу -«Пд.», убиральні -«К».

- слід визнати частково недійсним свідоцтво про право власності, зареєстроване в Кельменецькому бюро технічної інвентаризації 27.12.2010 року у реєстровій книзі № 19, стор. № 128 за реєстровим № 328 та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером № 32239226, на нерухоме майно в частині належності відповідачці ОСОБА_7 ј частки житлового будинку, позначеного в технічному паспорті літерою «А-І», гаража -«Б», сараїв - «В,Г,Ж,И,Й», літньої кухні -«Е», підвалу -«Пд.», убиральні -«К».

- слід визнати частково недійсним в договір дарування житлового будинку від 28.03.2012 року серії ВРП № 261562, посвідчений державним нотаріусом першої Чернівецької державної нотаріальної контори частині дарування відповідачкою ОСОБА_7 позивачу ОСОБА_6 ј частки житлового будинку, позначеного в технічному паспорті літерою «А-І», гаража -«Б», сараїв - «В,Г,Ж,И,Й», літньої кухні -«Е», підвалу -«Пд.», убиральні -«К».

- слід визнати за ОСОБА_3 право власності на ј частки житлового будинку, позначеного в технічному паспорті літерою «А-І», гаража -«Б», сараїв - «В,Г,Ж,И,Й», літньої кухні -«Е», підвалу -«Пд.», убиральні -«К», які розташовані в по АДРЕСА_1.

Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Вартість ј частки житлового будинку, позначеного в технічному паспорті літерою «А-І», гаража -«Б», сараїв - «В,Г,Ж,И,Й», літньої кухні -«Е», підвалу -«Пд.», убиральні -«К», які розташовані в по АДРЕСА_1 становить 21064,75 грн.

Таким чином суд вважає, що з відповідачів за зустрічним позовом ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на користь позивачки ОСОБА_3 слід стягнути судові витрати у вигляді судового збору, а саме: по 107,30 грн., оскільки при подачі позову ОСОБА_3 мала б сплатити судовий збір у розмірі 214,60 грн.

На підставі ст. 41 Конституції України, ч.1 ст.524 ЦК Української РСР, ст..529,548,549 ЦК Української РСР, ч.3 ст.215, ст.ст. 316,317,319, 321,380,383,391,392, Цивільного кодексу України керуючись ст.. 7, 11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. ст. 2, 3, 8, 10,11, 15, 6079, 84, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_6 відмовити повністю.

Зустрічний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати частково недійсним рішення виконавчого комітету Мошанецької сільської ради від 19.11.2010 року № 53 в частині оформлення права власності та видачі свідоцтва про право власності, зареєстроване в подальшому в Кельменецькому бюро технічної інвентаризації 27.12.2010 року у реєстровій книзі № 19, стор. № 128 за реєстровим № 328 та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером № 32239226, на нерухоме майно в частині належності відповідачці ОСОБА_7 ј частки житлового будинку, позначеного в технічному паспорті літерою «А-І», гаража -«Б», сараїв - «В,Г,Ж,И,Й», літньої кухні -«Е», підвалу -«Пд.», убиральні -«К».

Визнати частково недійсним свідоцтво про право власності, зареєстроване в Кельменецькому бюро технічної інвентаризації 27.12.2010 року у реєстровій книзі № 19, стор. № 128 за реєстровим № 328 та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером № 32239226, на нерухоме майно в частині належності відповідачці ОСОБА_7 ј частки житлового будинку, позначеного в технічному паспорті літерою «А-І», гаража -«Б», сараїв - «В,Г,Ж,И,Й», літньої кухні -«Е», підвалу -«Пд.», убиральні -«К».

Визнати частково недійсним в договір дарування житлового будинку від 28.03.2012 року серії ВРП № 261562, посвідчений державним нотаріусом першої Чернівецької державної нотаріальної контори частині дарування відповідачкою ОСОБА_7 позивачу ОСОБА_6 ј частки житлового будинку, позначеного в технічному паспорті літерою «А-І», гаража -«Б», сараїв - «В,Г,Ж,И,Й», літньої кухні -«Е», підвалу - «Пд.», убиральні -«К».

Визнати за ОСОБА_3 право власності на ј частки житлового будинку, позначеного в технічному паспорті літерою «А-І», гаража -«Б», сараїв - «В,Г,Ж,И,Й», літньої кухні -«Е», підвалу -«Пд.», убиральні -«К», які розташовані в по АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 судові витрати у вигляді судового збору в сумі 107 ( сто сім ) гривень 30 (тридцять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь позивачки ОСОБА_3 судові витрати у вигляді судового збору в сумі 107 ( сто сім ) гривень 30 (тридцять) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Чернівецької області через Кельменецький районний суд. Особи які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя