Ухвала суду № 28086106, 17.07.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2012 р.справа № 2а-6819/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Дадим Ю.М. Уханенка С.А.

при секретарі судового засідання: Горшкові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2012 року у справі № 2а-6819/11 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська, Виконавчого комітету Красногвардійської районної ради м. Дніпропетровська про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування матеріальної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2011 року позивач звернувся до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська, Виконавчого комітету Красногвардійської районної ради м. Дніпропетровська про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування матеріальної шкоди.

З урахуванням уточнених позовних вимог просив зобов'язати Красногвардійський райвиконком м. Дніпропетровська вчинити певні дії, а саме офіційно повідомити на домашню адресу позивача про скасування його рішення №147 про призначення йому опікуна; визнати незаконним бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська в справі підготовки і видачі відповіді позивачу на його звернення до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська; стягнути з Красногвардійського райвиконкому на користь позивача кошти на відшкодування завданої йому матеріальної шкоди в розмірі 9730 грн.; зобов'язати Управління пенсійного фонду в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська відшкодувати завдану йому матеріальну шкоду в розмірі 9727,93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02 липня 2003р. Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська прийняв рішення про недієздатність позивача, на підставі якого Красногвардійський виконком прийняв рішення №147 від 18 червня 2004 року про призначення позивачеві опікуна, який в свою чергу отримував пенсію по інвалідності призначену позивачу. Дізнавшись про зазначені рішення, такі були оскаржені та скасовані. Проте вказані рішення як зазначає позивач позбавили права на одержання пенсії за віком за 30 місяців та спричинили моральну шкоду.

Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2012р. у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що дії відповідачів на час прийняття рішень та вчинення відповідних дій були зумовлені чинними рішеннями на виконання яких були направлені дії.

Позивач не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення та прийняти нове про задоволення позову. Скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не прийняв до уваги всі доводи позивача та неповно з'ясував обставини справи.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, що дає судові підстави для застосування положень ч. 4 ст. 196 КАС України та у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.

Позивачем направлено суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно рішення Виконавчого комітету Красногвардійської районної у місті Дніпропетровську ради №147 від 18 червня 2004 року, над позивачем було призначено опікуна з підстав визнання позивача за Рішенням суду від 02 липня 2003 року недієздатним.

Позивачеві на підставі довідки МСЕК серія МСЕ-ДНА-01 №344119, наданою Психіатричною МСЕК №2, заявою та документами призначена була пенсія по інвалідності 11-групи загального захворювання, яка виплачувалася з 20.03.2003 року по 29.02.2004 року на його особистий рахунок до відділення Ощадбанку. З 01.03.2004 року пенсію позивача отримувала на свій особовий рахунок його опіку.

З цих підстав Управлінням Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровську була призначена пенсія позивачу по інвалідності.

Враховуючи зазначене суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровську при нарахуванні і виплаті пенсії по інвалідності діяв в межах своїх повноважень і у спосіб, що передбачений законами України.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2009 року вказане рішення суду скасоване, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі. Відповідно до ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 30 жовтня 2009 року, заява по даній справі про визнання позивача недієздатним, залишена без розгляду.

З цих же підстав 18.02.2010 року рішенням Виконавчого комітету Красногвардійської районної у місті Дніпропетровську ради № 28 рішення Виконавчого комітету Красногвардійської районної у місті Дніпропетровську ради №147 від 18.06.2004 року Про призначення над позивачем опікуна втратило чинність.

З урахуванням цього, пенсію за віком позивач отримує з 13 березня 2009 року ( а.с. 112-116).

Також не спростований позивачем довід, що ним особисто 03.02.2012р. отримано у відповідача - Виконавчого комітету Красногвардійської районної ради м. Дніпропетровська рішення від 18.02.2010 року № 28 про скасування рішення №147 від 18 червня 2004 року про призначення опікуна.

Доводи позивача щодо незаконної бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська в справі підготовки і видачі відповіді позивачу на його звернення до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, є недоведеними, оскільки доказів таких звернень до відповідача не надано ні суду першої інстанції ні до суду другої інстанції.

Оскільки доводи позивача щодо протиправності дій та бездіяльності відповідачів не знайшли підтвердження, суд першої інстанції також прийшов до вірного висновку про відмову у стягненні моральної шкоди.

Таким чином доводи, які викладені в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2012 року у справі № 2а-6819/11 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська, Виконавчого комітету Красногвардійської районної ради м. Дніпропетровська про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування матеріальної шкоди, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Повний текст рішення виготовлено 20 липня 2012року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: С.А. Уханенко