Постанова № 28086002, 11.10.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2012 р. справа № 2а/0470/1621/12 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Хімушкіної О.Ю.

за участю:

представників позивача: Солонова М.О., Пилипенко С.А.

представників відповідача: Каніболоцької Н.О., Прудко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄМАРКЕТ УКРАЇНА»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2012 р. у справі №2а/0470/1621/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄМАРКЕТ УКРАЇНА»до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

20.01.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄМАРКЕТ УКРАЇНА»(далі по тексту ТОВ «ЄМАРКЕТ УКРАЇНА») звернулось до суду із позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 24.05.2011р. №0000022305, яким ТОВ «ЄМАРКЕТ УКРАЇНА»зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 823 449,72 грн. за податкові періоди з лютого 2009 р. по січень 2011 р.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 08.08.2011р. №0000142305, яким ТОВ «ЄМАРКЕТ УКРАЇНА»зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 823 449,72 грн. за податкові періоди з лютого 2009 р. по січень 2011 р. та нараховано штрафні санкції у сумі 1 грн.

В обґрунтування своїх вимог посилалося на те, що підприємством були виконані усі вимоги чинного законодавства України щодо формування податкового кредиту за рахунок сум ПДВ з коштів витрачених на придбання рекламних послуг у розумінні ст.1 Закону України «Про рекламу», тобто ці послуги використовувались позивачем в оподатковуваних операціях при здійсненні господарської діяльності. Підприємством правомірно визначено від'ємне значення, як різниця між сумою податкових зобов'язань звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту, а тому на думку позивача, податкові повідомлення рішення, прийняті на підставі акту перевірки, є протиправними та підлягають скасуванню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ «ЄМАРКЕТ УКРАЇНА»звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що послуги за переліченими в акті перевірки договорами позивачем придбавалися з метою їх використання в оподатковуваних операціях в межах власної господарської діяльності та придбання цих послуг підтверджено відповідними податковими накладними, які зареєстровані у визначеному законом порядку, таким чином

висновки акту перевірки не відповідають дійсності, а податкові повідомлення рішення підлягають скасування з підстав їх незаконності та необґрунтованості.

У судовому засіданні представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Представники відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили відмовити у її задоволенні, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 11.03.2011 р. по 08.04.2011 р. посадовими особами ДПІ в Кіровському районі м.Дніпропетровська проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «ЄМАРКЕТ УКАРАЇНА»з питань виникнення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) за період з березня 2009 р. по січень 2011 року, що був задекларований у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2011 р, за результатами якої складено Акт №000779/2305/34716896 від 15.04.2011 року.

В Акті перевірки зроблено висновок про порушення ТОВ «ЄМАРКЕТ УКАРАЇНА»:

1 п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 п.п. 7.4.4 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/ВР (із змінами та доповненнями), що призвело до завищення податкового кредиту та в свою чергу завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за період з березня 2009 року по січень 2011 року згідно податкової декларації з ПДВ за січень 2011 року на суму 626 945,72 грн. та до завищення податкового кредиту січня 2011 року на суму 209 582,5 грн..

На підставі висновків Акту перевірки ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000022305 від 24 травня 2011 року, відповідно до якого ТОВ «ЄМАРКЕТ УКРАЇНА»зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 823 449,72 грн. за податкові періоди з лютого 2009 року по січень 2011 року.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до ДПА із первинною скаргою, в якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в Кіровському районі м. Дніпропетровська №0000022305 від 24 травня 2011 року.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 29.07.2011 року, ДПА у Дніпропетровській області залишила без змін податкове оскаржуване повідомлення-рішення ДПІ в Кіровському районі м. Дніпропетровська №0000022305 від 24 травня 2011 року та збільшила штрафну фінансову санкцію на 1 гривню.

Листом від 08.08.2011 р. ДПІ в Кіровському районі м. Дніпропетровська повідомила про відкликання податкового повідомлення-рішення від 24.05.2011р. №0000022305. Цим же листом на адресу Позивача було направлено податкове повідомлення-рішення №0000142305 від 08.08.2011 р., яким ТОВ «ЄМАРКЕТ УКРАЇНА»було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 823 449,72 грн. за податкові періоди з лютого 2009 року по січень 2011 року та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 грн.

Після подання скарги до Державної податкової служби України, позивач отримав від Відповідача лист від 09.09.2011 року, яким ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська повідомила, що у зв'язку з недосконалістю технічного забезпечення було допущено помилку при винесенні податкового повідомлення-рішення від

08.08.2011р. №0000142305, у зв'язку з чим відкликала податкове повідомлення-рішення від 08.08.2011 р. №0000142305 та направила податкове повідомлення-рішення №0000202305 від 09.09.2011 року, яким ТОВ «ЄМАРКЕТ УКРАЇНА»було визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 грн.

Рішенням Державної податкової служби України від 12.10.2011 р. про результати розгляду скарги №3486/6/10-2115 від 12.10.2011р., податкове повідомлення-рішення ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська №0000022305 від 24.05.2011 року, з урахуванням рішення ДПА у Дніпропетровській області, прийнятого за результатом розгляду первинної скарги (податкове повідомлення-рішення від 08.08.2011 №0000142305) залишено без змін, а скарга -без задоволення.

Правомірність висновків Акту перевірки, законність та обґрунтованість податкових повідомлень-рішень є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що витрати понесені позивачем, при придбанні рекламних послуг не мають відношення до його господарської діяльності, оскільки були направленні на популяризацію власного імені, а не товарів, робіт послуг, що ним надаються. Це, на думку суду першої інстанції, підтверджується також тим, що позивачем під час розгляду справи в суді не було надано доказів, що операції з отримання рекламних послуг спричинили реальні зміни майнового стану платника податку, що є обов'язковою підставою для встановлення зв'язку понесених витрат з господарською діяльністю.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Отже, предмет доказування обумовлений предметом спору, який передано на вирішення суду.

Предмет доказування у справах, пов'язаних із формуванням сум податкового кредиту з податку на додану вартість і бюджетного відшкодування з цього податку, становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту та розмір залишку від'ємного значення суми ПДВ.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі Закону України №168) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактової) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного

податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України №168, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

За правилами пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України №168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що ТОВ «ЄМАРКЕТ УКРАЇНА»у перевіряємому періоді було укладено договори з придбання рекламних послуг, в тому числі:

Договір про надання послуг №170108 від 17 січня 2008 р., укладений між позивачем та ТОВ «УАМАСТЕР»щодо розміщення в мережі Інтернет оголошень, консультації з метою збільшення відвідувачів веб-сайту Позивача під доменним іменем emarket.ua та відповідними субдоменними іменами;

Договір про надання послуг №67 від 10 липня 2009 р., укладений між позивачем та ТОВ «УКТ»щодо запуску, оптимації технічної підтримки облікових записів в системі розміщення контекстової реклами GoogleAdwords;

Договір про надання послуг №2010/36 від 24 вересня 2010 р., між позивачем та ТОВ «Мейл.ру Україна»щодо розміщення рекламних матеріалів Замовника на інформаційному ресурсі в мережі Інтернет www.mail.ru;

Договір про надання послуг №UAP від 14 січня 2010 р., укладений між позивачем та ТОВ «УАПРОМ»щодо розміщення інформації позивача на сайті www.uaprom.net та проведення рекламної компанії щодо такої інформації;

Договір про надання послуг №5872704576 від 09 квітня 2010 р., укладений між позивачем та ТОВ «ГУГЛ»щодо надання рекламних послуг щодо розміщення рекламного матеріалу замовника;

Договір про надання послуг №20/0410/R від 20 квітня 2010 р., укладений між позивачем та ТОВ «УКРНЕТ» щодо розміщення рекламних матеріалів замовника в мережі Інтернет;

Договір про надання послуг №16/08/10 від 16.08.2010 р., укладений між позивачем та ТОВ «РЕКЛАМОНСТР»щодо розміщення рекламних матеріалів замовника на сайті www.ex.ua;

Договір про розміщення банерної реклами №193 від 20 вересня 2010 р., укладений між позивачем та ТОВ «МІСЬКИЙ САЙТ»щодо проведення рекламних компаній в мережі Інтернет для клієнтів рекламодавців замовника;

Договір про надання послуг №46 від 11.01.2011 р., укладений між позивачем та ТОВ «РА АДВЕРТ»щодо створення сценарного плану рекламної продукції позивача та її виготовлення.

Отже, враховуючи наявність податкових накладних, що в даному випадку вже слугують підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту, незалежно від того чи почались придбані послуги використовуватись в господарській діяльності чи ні, в даному випадку не мають місце порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість», що могло б слугувати підставою для прийняття контролюючим органом, у тому числі, рішень про зменшення розміру від'ємного значення.

Суд першої інстанції не прийняв до уваги й безпідставність доводів податкового органу про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість»у січні 2011 року, оскільки вказаний Закон втратив чинність на підставі Податкового кодексу України від 02.12.2010р., який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до специфіки господарської діяльності ТОВ «ЄМАРКЕТ УКРАЇНА», а саме: надання платних рекламних послуг в мережі Інтернет під торговою маркою «EMARKET», саме від рівня популярності сайту залежить рівень доходу від здійснюваної позивачем господарської діяльності. А відтак, висновок суду першої інстанції стосовно неправомірності віднесення сум ПДВ з придбання рекламних послуг до податкового кредиту, оскільки позивач рекламував власне ім'я, а не послуги, товари (роботи) є безпідставним та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи.

Щодо висновків суду першої інстанції про недоведеність позивачем факту спричинення реальної зміни майнового стану платника податку внаслідок операцій з придбання рекламних послуг у перевіряємому періоді, що на думку суду першої інстанції свідчить про не пов'язаність придбання рекламних послуг із господарською діяльністю позивача, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Тотожне визначення поняття господарської діяльності міститься і в п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

За аналогією до визначення поняття підприємницької діяльності можна зробити висновок, що господарська діяльність також як і підприємницька проводиться особою на власний ризик, тобто при здійсненні всіх необхідних дій, заходів, укладанні відповідних угод, тощо, особа не може бути впевненою, що той прибуток, на який вона розраховувала протягом провадження господарської діяльності, ще й в тому самому обсязі неодмінно настане. Таким чином придбаваючи рекламні послуги та відносячи суму ПДВ від цього придбання до податкового кредиту відповідного звітного періоду, позивач не знав і не міг знати, чи виправдаються вимушені витрати на рекламу власного ім'я та послуг майбутнім прибутком, що отримає підприємство.

Таким чином, враховуючи наявні в матеріалах податкові накладні, що підтверджують факт придбання товарів робіт (послуг), а також з урахуванням специфіки господарської діяльності позивача, суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо правомірності віднесення сум податку на додану вартість по господарським операціям з придбання рекламних послуг, вчинюваних протягом звітного періоду, до податкового кредиту. Отже законних підстав для зменшення розміру від'ємного значення на

823 449,72грн., а також застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 грн. за податкові періоди з лютого 2009 року по січень 2011 року судом апеляційної інстанції в контексті даних спірних правовідносин не вбачається, а відтак податкові повідомлення-рішення №0000142305 та №0000022305 підлягають скасуванню.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та в силу ст.202 КАС України, є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄМАРКЕТ УКРАЇНА»задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2012 р. у справі №2а/0470/1621/12 -скасувати та прийняти нову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄМАРКЕТ УКРАЇНА»задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 24 травня 2011 року №0000022305.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 08 серпня 2011 року №0000142305.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

(Постанову у повному обсязі складено 12.10.2012р.)

Головуючий: О.В. Мартиненко

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов