Ухвала суду № 28085945, 11.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/2142/12 Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О.

Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"11" грудня 2012 р. м. Київ

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Державної податкової служби на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03.09.2012 року по справі за адміністративним позовом приватног о підприємства «Компанія Хімвеста»до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2012 року позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Державної податкової служби у якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 8 червня 2012 року № 0000000284 та від 8 червня 2012 року №0000000283.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 03.09.2012 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволені позовних вимог. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу -залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03.09.2012 року -залишити без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство "Компанія Хімвеста" як суб'єкт господарювання - юридична особа, зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради 30.07.2009р., взяте на податковий облік 31.07.2009р., та є платником податку на додану вартість з 03.09.2009р.

На підставі наказу від 17.05.2012 р. № 229, виданого державною податковою інспекцією у м. Черкасах Черкаської області та направлення від 18.05.2012р. № 61/01-1, проведено позапланову виїзну документальну перевірку приватного підприємства "Компанія Хімвеста" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року при проведенні взаємовідносин з TOB "Трансавто", TOB "Торговий дім "Теплобуд", TOB "Парламенте 2011", TOB "Трансстрой ЛТД", TOB "Гарант Транс ЛТД", TOB "Стройтранс ЛТД", TOB "Транс - Сервіс ЛТД", TOB "Гарант - Сервіс ЛТД", TOB "Гарант - Холдінг ЛТД" та TOB "Гласе - Компанія ЛТД".

За результатами перевірки складено акт від 30.05.2012 року № 65/22-12/36619001 згідно з висновками якого ревізором встановлено порушення ПП "Компанія Хімвеста": п. 198.2, п. 198.3. п. 198.6, ст. 198. п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 103 371 грн., у тому числі за лютий 2011 з 18 600 грн., березень 2011 - 51 783 грн., квітень 2011 - 6 000 грн., травень 2011 - 9 167 грн., червень 2011 - 8 333 грн., липень 2011 - 8 333 грн., вересень 2011-1 158 грн., пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 1-й квартал 2011 року на суму 105 575 грн., пп. 138.1, 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в загальній сумі 45 529 грн., в тому числі за II квартал 2011 року, на суму 32 430 грн., та в III кварталі на суму 13 099 грн.

За наслідками перевірки та на підставі вказаного акту державною податковою інспекцією у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби винесене податкове повідомлення рішення № 0000000283 від 08 червня 2012 року, згідно з яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 105 748 грн., у тому числі за основним платежем 103 374 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 374 грн., та податкове повідомлення-рішення від 08 червня 2012 року № 0000000284, згідно з яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 151 105 грн., у тому числі за основним платежем - 151 104 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн.

Черкаський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:

Відповідно до статті 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" від 1 липня 2004 року № 1955-1V (далі - Закон № 1955-1V), транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Згідно частини 1 статті 8 Закону № 1955-1V експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування.

Частиною 3 цієї статті передбачені види транспортно-експедиторських послуг, які надаються клієнтам, зокрема, експедитори за дорученням клієнтів забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до умов договорів (контрактів), укладених відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс"; здійснюють розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів; надають інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-експедиторські послуги, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству.

Згідно статті 9 Закону № 1955-1V за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Статтею також передбачені істотні умови договору транспортного експедирування, якими є, зокрема, усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Крім того, зазначена стаття передбачає, що для систематичного надання послуг експедитора можуть укладатися довгострокові (генеральні) договори транспортного експедирування. У разі залучення експедитором до виконання його зобов'язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

Як свідчать матеріали справи, позивачем (замовник) укладений договір на організаційне обслуговування транспортних перевезень вантажу з товариством з обмеженою відповідальністю "Гласс-Компані ЛТД" (експедитор). В зазначеному договорі експедитор прийняв на себе зобов'язання за рахунок коштів замовника здійснювати комплекс робіт з організації перевезення вантажу автотранспортом в міжміському сполученні.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

При цьому, відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього Закону не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від З квітня 1997 року № 168/97-ВР податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом; податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпункти 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачають обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну з відповідними реквізитами, яка складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця та є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону. Крім того, пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 р. № 165, передбачено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Відповідно до частини 1 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно пункту 138.2 статті 138 цього Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 вказаного Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної") вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 зазначеного Кодексу не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

В матеріалах справи наявні первинні документи, які свідчать про виконання TOB " Гласс-Компані ЛТД" своїх зобов'язань згідно укладеного договору: транспортні заявки, рахунки-фактури, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт. В товарно-транспортних накладних, наданих позивачем на підтвердження своєї позиції, стоять відмітки суб'єктів господарювання - отримувачів товарів, що також свідчить про фактичне здійснення господарських операцій по перевезенню товарів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу -необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196,198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Черкасах Державної податкової служби -відмовити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03.09.2012 року -залишити без змін.

може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.О. Шостак

Судді: А.М. Горяйнов

І.Л. Желтобрюх