Рішення № 28085158, 01.10.2012, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 1490/3416/12 01.10.2012 01.10.2012 01.10.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/1490/2298/12 Головуючий у 1-й інстанції Безпрозванний В.В.

Категорія 5 Доповідач апеляційного суду Серебрякова Т.В.

Рішення

Іменем України

01 жовтня 2012 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Лисенко П.П.,

суддів: Самчишиної Н.В ., Серебрякової Т.В.,

з секретарем судового засідання Устименко М.В.,

за участі: позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5,

третьої особи ОСОБА_6,

переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційними скаргами ОСОБА_4 і ОСОБА_6 рішення Корабельного районного суду міста Миколаєва від 28 травня 2012 року, ухваленого по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності на частку житлового будинку, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_6 і ОСОБА_7,

ВСТАНОВИЛА:

13 листопада 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності на ј частку квартири АДРЕСА_1. В подальшому позивач доповнив позовні вимоги та просив також встановити факт проживання однією сім'єю з ОСОБА_4

В обґрунтування позовних вимог останній зазначав, що з травня 2005 року по жовтень 2008 року він проживав однією сім'єю з ОСОБА_4 та вів спільне господарство. За цей час за спільні кошти вони придбали Ѕ частку АДРЕСА_1, яка оформлена лише на ім'я ОСОБА_4

Посилаючись на те, що спірне майно придбане під час спільного проживання з відповідачкою однією сім'єю і належить їм на праві спільної сумісної власності, але відповідачка відмовляється визнати за ним право власності на ј частку спільного майна, позивач просив задовольнити позов в повному обсязі.

Протокольною ухвалою Корабельного районного суду міста Миколаєва від 20 грудня 2010 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору залучено ОСОБА_6

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 28 травня 2012 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Встановлено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з 15 травня 2005 року по жовтень 2008 року. Визнано за ОСОБА_2 право власності на ј частку АДРЕСА_1. Вирішено питання про розподіл судових витрат по справі.

В апеляційних скаргах ОСОБА_4 і ОСОБА_6 посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне дослідження обставин справи та невірну оцінку судом зібраних доказів, просили рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог.

Апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, районний суд виходив з того, що спірне нерухоме майно є об'єктом спільної сумісної власності сторін, оскільки на момент набуття права власності на квартиру ОСОБА_2 та ОСОБА_4 проживали однією сім'єю, вели спільне господарство та грошові кошти на придбання спірного майна збирали разом.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

За положеннями ч.ч.1,2 ст.21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.

Відповідно до ч.1 ст.36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.

Разом з тим, згідно із ч.1 ст.74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, або в будь - якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Згідно з положеннями ч.2 ст.74 СК України на майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення глави 8 цього Кодексу, тобто положення ст.ст.60 -74 СК України.

Отже, при застосуванні ст.74 СК України слід виходити з того, що указана норма поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь - якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Крім того, для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі ст.74 СК України, суд повинен встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, в період протягом якого було придбано спірне майно.

За приписами ч.2 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

З матеріалів справи вбачається, що власність на ім'я ОСОБА_4 була придбана в серпні 2005 року. Так, рішенням Корабельного районного суду міста Миколаєва від 26 травня 2009 року визнано недійсним договір дарування Ѕ частки АДРЕСА_1, що посвідчений 31 серпня 2005 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_8, та зареєстрований в реєстрі за №1530 та визнано дійсним договір купівлі - продажу вищевказаного об'єкту нерухомості, що укладений 31 серпня 2005 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_4.

При цьому, на момент придбання Ѕ частки АДРЕСА_1, відповідач ОСОБА_2 з 28 квітня 2004 року перебував в іншому шлюбі, який розірвано у відділі РАГС Корабельного району м. Миколаєва 05 квітня 2006 року.

За таких обставин, висновок суду про те, що сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах та проживання однією сім'єю з 15 травня 2005 року по жовтень 2008 року, і що на ці правовідносини поширюється дія ст.74 СК України є помилковим.

Оскільки, районний суд був іншої думки і позов задовольнив в повному обсязі, то зазначений висновок слід привести в дію рішенням апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення - про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2, оскільки судом першої інстанції неправильно були застосовані норми матеріального права.

На підставі ст.88 ЦПК України з позивача на користь осіб, які подали апеляційні скарги, підлягає стягненню сплачений судовий збір на загальну суму 321 (триста двадцять одна) грн. 90 коп.

Керуючись ст.ст. 303,309,316 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_4, ОСОБА_6 - задовольнити.

Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 28 травня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності на частку житлового будинку - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 160 (сто шістдесят) грн. 95 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 судовий збір в розмірі 160 (сто шістдесят) грн. 95 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий Судді: