Рішення № 28080837, 19.12.2012, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

19.12.2012

2/0514/2126/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2012 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мамалуй М.В.

при секретарі Коверченковій М.О.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Бодарацької В.Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю шахта «Білозерська»про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з додатковою відповідальністю шахта «Білозерська»про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що він з 2005 року по 2012 рік працював на ТДВ «Шахта «Білозерська».

20 серпня 2012 року було складено акт № 12 за формою П-4 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, із якого вбачається, що йому був встановлений діагноз: хронічна поперекова-крижова радикулопатія в стадії неповної ремісії з помірними статико-динамічними порушеннями і больовим компонентом - захворювання професійне.

Після проведення лікування його було направлено на огляд до обласної МСЕК. За наслідками огляду 18 вересня 2012 року була складена довідка до акту огляду МСЕК серії 10 ААА № 128257, згідно котрої йому була встановлена III група інвалідності з втратою професійної працездатності 20%, внаслідок професійного захворювання. Йому протипоказана тяжка фізична праця, встановлені обмеження у трудовій діяльності.

Позивач вважає, що має право передбачене Конституцією України, статтями 6, 13, 21 Закону України "Про охорону праці" - на належні, безпечні і здорові умови праці, ст.237-1 КЗпП України, на відшкодування моральної шкоди, яка полягає у фізичних, моральних стражданнях внаслідок професійного захворювання. Позивач зазначає, що порушені його особисті немайнові права, як право на охорону здоров'я, на безпечну працю. У зв'язку з професійним захворюванням цілком порушена нормальна його життєдіяльність. Внаслідок отриманої хвороби він втратив здоров'я, постійно відчуває біль у грудях, напади задухи та кашлю, запаморочення, головний біль. Часто перебуває на лікуванні в різних лікувальних закладах, що призвело до втрати нормальних життєвих умов і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Враховуючи ступень тяжкості своїх моральних страждань просить стягнути на його користь з відповідача, спричинену йому моральну шкоду, у розмірі 7000 грн.

У судовому засідання позивач ОСОБА_1 підтримав вимоги заявлені у позові, надав уточнення до позовної заяви, просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 9000 грн.

Представник позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача ТДВ шахта "Білозерська" Бодарацька В.Н., що діє на підставі довіреності, позов не визнала. Просила у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що згідно наказу Міністерства охорони здоров'я України № 212 від 22 листопада 1995 р., яким затверджено "Порядок встановлення МСЕК ступеня втрати професійної працездатності", згідно якого обов'язок по встановленню факту заподіяння моральної шкоди працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням ним трудових обов'язків, покладено на медико-соціальні експертні комісії (МСЕК). У довідці МСЕК відносно позивача була встановлена втрата професійної працездатності у розмірі 40 % (первинно 20%, повторно ще 20%), але не міститься свідчень про те, яку моральну шкоду заподіяно і в якому розмірі. Вважає, що факт моральних страждань позивачем не доведено. На підставі наведеного просить відмовити в позові в повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані і підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з ТДВ шахта «Білозерська»: ОСОБА_1 працював на даному підприємстві з 20 вересня 2005 року по 08 липня 2012 року. У трудовій книжці вказано, що 20 вересня 2005 року ОСОБА_1. було прийнято гірником III розряду підземно з повним робочим днем в шахті. 01 січня 2006 року останній був переведений машиністом гірничих виїмкових машин V розряду підземно з повним робочим днем в шахті. гірничим майстром підземно з повним робочим днем в шахті. 31 січня 2011 року позивачеві була виплачена одноразова допомога, як пенсіонеру згідно п.12.16 Колективного договору. 08 липня 2012 року ОСОБА_1 був звільнений із займаної ним посади згідно п. 2 ст. 40 КЗпП України за станом здоров'я (а.с.21-22).

За час роботи на ТДВ шахта «Білозерська»ОСОБА_1 захворів на професійне захворювання. Даний факт підтверджується актом розслідування хронічного професійного захворювання форми П-4 № 12 від 20 серпня 2012 року: хронічна поперекова-крижова радикулопатія в стадії неповної ремісії з помірними статико-динамічними порушеннями і больовим компонентом -захворювання професійне, змішана етіологія (несприятливі виробничі фактори та вертеброгенна патологія), встановлено вперше (а.с.6-7).

Крім того, зазначений діагноз підтверджується повідомлення про професійне захворювання (отруєння) форми П-3 вих. № 2708/1 від 09 серпня 2012 року (а.с.9), медичним висновком Центральної лікарсько-експертної комісії про наявність професійного характеру захворювання № 2702 від 09 серпня 2012 року (а.с.10).

Відповідно до довідки з акту огляду МСЕК від 18 вересня 2012 року, серії 10 ААА № 128257, позивачеві встановлено 40 % (20% повторно -внаслідок виробничої травми 02 березня 1984 року та 20% первинно -внаслідок професійного захворювання у 2012 році) втрати професійної працездатності (а.с.13).

ОСОБА_1 неодноразово проходив стаціонарне лікування у різних медичних закладах з приводу професійного захворювання (а.с.11-12,15-19).

Відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Статтею 13 Закону України «Про охорону праці»передбачено, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

У судовому засіданні встановлено, що шкоду здоров'ю внаслідок професійного захворювання ОСОБА_1 заподіяно з вини відповідача, що підтверджується актом розслідування хронічного професійного захворювання П-4 № 12 від 20 серпня 2012 року, в якому встановлений факт роботи ОСОБА_1 у шкідливих підземних умовах на ТДВ Шахта «Білозерська», а також вина підприємства у шкоді, що була спричинена здоров'ю робітника. З акту розслідування хронічного професійного захворювання вбачається, що професійне захворювання виникло внаслідок: недосконалість технології знепилюючих заходів, неефективність заходів боротьби з пилом, недотримання та не виконання всього комплексу знепилюючих заходів, передбаченого проектом комплексного знепилювання шахти та окремих ділянок. Не проведення лікувально-оздоровчих, реабілітаційних заходів від шкідливого впливу на організм підземних працівників виробничих факторів зовнішнього середовища.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що умови праці позивача на шахті не відповідали вимогам ст. 153 КЗпП, оскільки були шкідливими та небезпечними, що підтверджується актом розслідування професійного захворювання. Зазначені умови праці стали причиною професійного захворювання позивача.

Пошкодження здоров'я внаслідок професійного захворювання позивачеві завдано моральну шкоду, яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу пошкодження здоров'я, погіршенням життєвих умов, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Суд вважає, що у зв'язку з отриманим захворюванням ОСОБА_1 дійсно вимушений змінити звичайний образ життя - потребує постійного медичного лікування наслідків профзахворювання.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди»(із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду України №5 від 25 травня 2001 року) заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат, їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

Доказами, наявності факту заподіяння позивачу моральної шкоди, є акт про розслідування хронічного професійного захворювання, рішення МСЕК про встановлення позивачу стійкої втрати працездатності та встановлення інвалідності.

В судовому засіданні на основі аналізу приведених вище доказів вірогідно встановлено вину відповідача у спричинені позивачеві моральної шкоди внаслідок пошкодження здоров'я, що є підставою для задоволення його позову.

З врахуванням викладеного, суд вважає законними та обґрунтованими вимоги позивача до ТДВ «Шахта «Білозерська»про відшкодування моральної шкоди, так як внаслідок професійного захворювання позивачу заподіяні фізичний біль і душевні страждання. Ушкодження здоров'я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров'я, на безпечну працю. Все це призвело до порушення його звичного образу життя та вимагає від ОСОБА_1 додаткових зусиль для організації свого життя, що належним чином має бути компенсовано.

Дані обставини знайшли своє підтвердження в поясненнях позивача, матеріалах справи, дослідженими та проаналізованими у ході судового розгляду.

Враховуючи глибину моральних та фізичних страждань позивача з приводу пошкодження здоров'я, ступінь втрати ним професійної працездатності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 9000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.

Прийняти до уваги заперечення представника відповідача про те, що позивач не довів факту спричинення йому моральної шкоди внаслідок спричиненої травми та професійного захворювання, суд не може, оскільки це твердження спростовується наданим позивачем та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Доводи відповідача, з приводу того, що факт моральних страждань позивачем не доведений, не заслуговують на увагу, оскільки у п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-9/2004 р. зазначено, що ушкодження здоров'я, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обов'язків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності вже спричиняють йому моральні і фізичні страждання.

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір 107,30 грн.

Керуючись ст.ст. 5, 10, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 173, 233, 234, 237-1 КЗпП України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю шахта «Білозерська»про відшкодування моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю шахта «Білозерська», ЄДРПОУ 36028628, юридична адреса: Донецька область, м. Білозерське, вул. Строїтельна, буд. 17, р/р 26006000100633, МФО 394523, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Горлівка Донецької області, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий 23 квітня 1999 року Слов'янським РВ УМВС України в Донецькій області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в рахунок відшкодування моральної шкоди 9000 грн. (дев'ять тисяч) гривень.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю шахта «Білозерська»судовий збір на користь держави в розмірі 107,30 гривень (сто сім гривень 30 коп.) на р/рахунок 31216206700035, код платежу 22030001, ЄДРПОУ 37755456 МФО 834016, банк отримувач - ДУ ДКУ Донецької області.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня його проголошення, до апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складений 19 грудня 2012 року власноручно в нарадчій кімнаті.

Головуючий суддя М.В.Мамалуй

19.12.2012